Добра новина, яку вони хочуть вам донести

КОЛИ Ісус був на землі, його учні підійшли до нього і запитали: «Яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?» Він відповів, що будуть війни, в які втягнеться багато народів, голод, епідемії, землетруси, зріст беззаконня, фальшиві релігійні вчителі, котрі багатьох зведуть, його правдивих послідовників будуть ненавидіти і переслідувати та у багатьох людей охолоне любов до праведності. Початок цих подій мав вказувати на те, що Христос вже невидимо присутній і що небесне Царство вже близько. Це буде новиною — доброю новиною! Тим-то як частину ознаки Ісус додав такі слова: «Проповідана буде ця Євангелія [«добра новина», НС] Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:3—14).

Самі по собі недавні події у світі погані, але те, що вони значать, тобто Христову присутність, є добрим. Вищезгадані обставини спостерігаються з 1914 року, який так широко оголошувався! Він позначив кінець часів язичників і початок перехідного періоду від людського правління до Тисячолітнього Правління Христа.

На перехідний період вказано в 110-му Псалмі, в 1 і 2-му віршах, та в Об’явлення 12:7—12. Там говориться, що Христос сидітиме праворуч від Бога до часу, коли стане Царем. Війна на небі закінчиться скиненням Сатани на землю, що принесе горе землі, а Христос правитиме серед своїх ворогів. Злу буде покладено край, коли «велика скорбота» досягне апогею у битві в Армагеддоні, а тоді прийде мирне Тисячолітнє Правління Христа (Матвія 24:21, 33, 34; Об’явлення 16:14—16).

«Знай же ти це,— говорить Біблія,— що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,— вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!» (2 Тимофія 3:1—5).

Хтось може казати, що так само було й раніше в людській історії, але треба визнати, що не в таких великих масштабах, як нині. Згідно зі словами істориків та коментаторів, на землі ніколи не було чогось подібного до часу, який почався від 1914 року. (Дивіться сторінку 7). Нещастя збільшилися, як ніколи. А щодо інших деталей Христового знаку останніх днів, то потрібно взяти до уваги деякі факти. Всесвітнє проголошення Христової присутності та Царства набрало небувалого за всю історію розміру. Переслідування за проповідування ніколи не було таким, яке прийшло на Свідків Єгови. Багато сотень з них було замордовано в нацистських концентраційних таборах. Дотепер Свідки Єгови є під забороною в деяких місцях, а в інших їх арештовують, ув’язнюють, катують і вбивають. Це і є частиною знаку, котрий дав Ісус.

Як і передбачено в Об’явлення 11:18, «погани розлютилися» на вірних Свідків Єгови, а це вказує, що «гнів» Єгови виллється на ці народи. Той самий вірш говорить, що Бог ‘знищить тих, хто нищить землю’. Ще ніколи в історії людства не було часу, коли б спроможність землі підтримувати життя була під загрозою. Однак тепер це так! Багато науковців перестерігають, що земля стане непридатною для життя, якщо людина продовжуватиме забруднювати її. Але Єгова «на проживання на ній... її вформував», тому він не дозволить остаточно знищити землю тим, хто забруднює її (Ісаї 45:18).

ЗЕМНІ БЛАГОСЛОВЕННЯ ПІД ПРАВЛІННЯМ ЦАРСТВА

Думка про людей, що живуть на землі як підлеглі Божого Царства, може здаватися дивною багатьом тим, хто вірить Біблії і вважає, що всі спасенні підуть на небо. Біблія ж показує, що тільки обмежена кількість людей піде на небо, а великий натовп тих, котрі житимуть вічно на землі, не обмежений кількісно (Псалом 37:11, 29; Об’явлення 7:9; 14:1—5). Пророцтво в біблійній книзі Даниїла показує, що Боже Царство під правлінням Христа наповнить землю і правитиме нею.

Царство Христа зображено каменем, що відколовся від подібного до гори суверенітету Єгови. Він ударяє і руйнує боввана, який символізує могутні держави землі, і «камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю». Далі пророцтво продовжує: «За днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:34, 35, 44).

Власне про це Царство і цю надію на вічне життя на очищеній прекрасній землі, яка підтверджується Святим Письмом, Свідки Єгови бажають розказати вам. Сотні тисяч людей, що живуть тепер на землі, та багато мільйонів тих, які в могилах, матимуть можливість жити вічно. Тоді під Тисячолітнім Правлінням Ісуса Христа здійсниться початковий намір Єгови щодо створення землі та першої пари на ній. Життя в земному Раю ніколи не стане нудним. Подібно як Адаму було доручено працювати в Едемському саду, людство матиме нелегке завдання дбати про землю та рослинне й тваринне життя на ній. Вони «трудом рук своїх будуть користуватися» (Ісаї 65:22, Хом.; Буття 2:15).

Чимало біблійних віршів змальовують умови, що існуватимуть, коли буде дано відповідь на молитву, котрої навчив Ісус: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10). Однак процитуємо один з них: «Почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» І сказав Той, Хто сидить на престолі: «Ось нове все творю!» І говорить: «Напиши, що слова ці правдиві та вірні!» (Об’явлення 21:3—5).

Як вони діляться доброю новиною

ХРИСТИЯНАМ наказано: «Зробіть учнями всі народи», але це не значить, що вони вдаються до тиску або силою навертають інших. Ісусове доручення було «благовістити сумирним», «перев’язати зламаних серцем», «потішити всіх, хто в жалобі» (Матвія 28:19, Хом.; Ісаї 61:1, 2; Луки 4:18, 19). Свідки Єгови намагаються робити це, проголошуючи добру новину з Біблії. Подібно як Єзекіїль у старовину, Свідки Єгови сьогодні стараються знайти тих, «що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться» (Єзекіїля 9:4).

Найвідоміший спосіб, який вони застосовують, щоб знайти занепокоєних теперішніми обставинами людей,— це проповідування від дому до дому. Тому вони докладають зусиль, щоб досягти всіх людей, як це робив Ісус, коли «проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство». Його перші учні діяли так само (Луки 8:1; 9:1—6; 10:1—9). Сьогодні, де це можливо, Свідки Єгови намагаються відвідати кожний дім декілька разів на рік, шукаючи нагоди порозмовляти кілька хвилин з господарем квартири про те, що турбує чи цікавить людей у тій місцевості або взагалі у світі. Для обговорення може бути запропоновано одну або дві біблійні цитати, і, якщо господар квартири виявляє зацікавлення, Свідок може домовитися прийти знову для подальшої розмови в зручний час. Пропонується Біблія та література, яка її пояснює, і, якщо господар квартири бажає, проводиться безкоштовне вивчення Біблії. По цілому світі з окремими людьми і цілими родинами регулярно проводиться мільйони таких корисних вивчень Біблії.

Інший спосіб, в який «Добра Новина про Боже Царство» доноситься людям, це зібрання, що проходять у місцевих Залах Царства. Свідки Єгови проводять там зібрання щотижня. Одне з зібрань це публічна лекція на актуальне питання, за ним іде вивчення якоїсь біблійної теми або пророцтва на основі журналу «Вартова башта». Іншим зібранням є школа для навчання Свідків, щоб вони ставали ліпшими проповідниками доброї новини; далі проходить частина, присвячена обговоренню праці свідчення в даній місцевості. До того ж один раз на тиждень Свідки збираються для вивчення Біблії маленькими групами в приватних будинках.

Ці зібрання відкриті для всіх. Ніколи не збираються гроші. Такі зібрання корисні для кожного. Біблія говорить: «Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той». Особисте вивчення і дослідження необхідні, проте зустрічі з іншими спонукують до дії: «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга» (Євреїв 10:24, 25; Приповістей 27:17).

Свідки також використовують кожну нагоду, щоб розказати про добру новину людям, з якими стикаються в щоденному житті. Це може бути декілька слів із сусідом або з попутником в автобусі чи літаку, довша розмова з товаришем або родичем чи дискусія зі співробітником під час обідньої перерви. Більша частина свідчення, яке виконував Ісус, коли був на землі, була такого ж типу: він свідчив, коли ходив по узбережжі моря, сидів на схилі пагорба, обідав у чийомусь домі, відвідував весілля або подорожував у рибальському човні по Галілейському морі. Він учив у синагогах та в Єрусалимському храмі. Хоч би де був, він знаходив можливість говорити про Боже Царство. Свідки Єгови і в цьому докладають зусиль, щоб іти його слідами (1 Петра 2:21).

ПРОПОВІДУВАННЯ ПРИКЛАДОМ

Ні один з цих способів проголошення доброї новини не матиме значення для вас, якщо людина, котра розповідає вам, не застосовує ці вчення до себе. Говорити одне, а робити інше — це лицемірство, і релігійне лицемірство відвернуло мільйони людей від Біблії. Біблія не винна. Книжники і фарисеї мали Святе єврейське Письмо, але Ісус засудив їх як лицемірів. Він говорив про їхнє читання з Мойсеєвого Закону, а тоді додав своїм учням: «Усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того!» (Матвія 23:3). Християнський приклад правильного життя говорить більше, ніж години проповіді. На це було звернено увагу християнським дружинам, що мають невіруючих чоловіків: «Щоб ті, котрі не підкоряються Слову, були переконані без слова, поведінкою своїх жінок, коли побачать ваше чисте, богобоязливе життя» (1 Петра 3:1, 2, Деркач).

Тому-то Свідки Єгови силкуються представити добру новину іншим також своєю зразковою християнською поведінкою, яку рекомендують іншим. Вони намагаються ‘чинити іншим те, чого бажають, щоб чинили їм інші’ (Матвія 7:12). Вони стараються так поводитися не тільки із співсвідками, друзями, сусідами або родичами, а й з усіма людьми. Через недосконалість це не завжди вдається їм на 100 відсотків. Проте бажання їхніх сердець — чинити добро всім людям, не лише розповідаючи їм добру новину про Царство, але й простягаючи руку допомоги завжди, коли можливо (Якова 2:14—17).