Чому в багатьох немає надії

4, 5. З чим стикається людство і як багато хто почувається через це?

⁴ Події у світі вказують на те, що ми живемо в період «закінчення цієї системи» і кінець вже дуже близько. Люди зазнають нещасть і страждають від обставин, які, за словами Ісуса та його учнів, мали позначити «останні дні». Людське суспільство потерпає від «нестерпних мук»: війн, голоду, землетрусів та інших лих. Повсюди панує беззаконня, егоїзм і безбожність. Ці «часи, коли жити... дуже важко» є скрутними навіть для тих, хто намагається дотримуватись біблійних норм (Матв. 24:3, 6—8, 12; 2 Тим. 3:1—5).

⁵ А втім, більшість людей не усвідомлюють, на що вказують світові події. Тому вони занепокоєні власною безпекою і безпекою рідних. Багатьом душевного болю завдає смерть дорогих їм осіб та інші особисті нещастя. Ці люди не знають, чому насправді все це трапляється і в чому полягає вирішення, тому вони не мають надії (Еф. 2:12).

6. Чому «Вавилон Великий» не в змозі допомогти своїм прибічникам?

⁶ «Вавилон Великий» — світова імперія фальшивої релігії — приносить людям мало потіхи. Натомість фальшива релігія напоює мешканців землі «вином її блуду», і через це вони відчувають духовне сум’яття. Крім того, вона поводиться як повія і спокушає та контролює «земних царів». За допомогою брехливих учень і спіритичних дій Вавилон Великий змушує маси людей сліпо підкорятися їхнім політичним володарям. Таким чином фальшива релігія здобула силу й владу і водночас повністю відкинула біблійну правду (Об’яв. 17:1, 2, 5; 18:23).

7. Що чекає на більшість людей і як можна декому з них допомогти?

⁷ Ісус говорив, що більшість людей йдуть широкою дорогою, яка веде до знищення (Матв. 7:13, 14). Дехто йде цією дорогою, тому що свідомо відкидає вчення з Біблії. Багато ж інших осіб крокують нею, бо обмануті і не знають, чого насправді від них вимагає Єгова. Можливо, дехто змінив би свій спосіб життя, якби чітко зрозумів біблійні підстави для цього. Ті, хто й далі належить до Вавилону Великого й ігнорує біблійні норми, не переживуть «великого лиха» (Об’яв. 7:14).

«Пильнуй за тим, щоб... виконувати служіння»

14. Який приклад подав одновірцям апостол Павло і що він порадив?

¹⁴ Апостол Павло дуже серйозно ставився до свого служіння і заохочував одновірців робити так само (Дії 20:20, 21; 1 Кор. 11:1). Особливе заохочення Павло дав християнину I століття, на ім’я Архип. У Листі до колосян Павло написав: «Скажіть Архи́пу: „Пильнуй за тим, щоб належно виконувати служіння, яке ти прийняв як послідовник Господа“» (Кол. 4:17). Ми не знаємо, хто такий Архип і які в нього були обставини, але, очевидно, він прийняв призначення проповідувати. Якщо ти присвячений християнин, то теж прийняв подібне призначення. Чи ти й далі пильнуєш, щоб належно виконувати служіння?

15. Що включає в себе християнське присвячення і які запитання у зв’язку з цим виникають?

¹⁵ Перед хрещенням ми в палкій молитві присвятили своє життя Єгові. Це означало, що ми рішуче постановили виконувати його волю. Тож нам слід і тепер запитувати себе: «Чи виконання Божої волі — справді найголовніша справа в моєму житті?» У нас може бути чимало обов’язків, котрі доручив нам Єгова, як-от турбота про сім’ю (1 Тим. 5:8). Але яким заняттям ми присвячуємо решту часу й сил? Що для нас найважливіше? (Прочитайте 2 Коринфян 5:14, 15).

16, 17. Які можливості відкриваються перед юними християнами або тими, хто має порівняно мало обов’язків?

¹⁶ Можливо, ти юний присвячений християнин і недавно закінчив або невдовзі закінчиш школу. Ти, напевно, ще не маєш численних сімейних обов’язків. Якщо так, то який життєвий шлях тобі обрати? Які рішення ти приймеш, щоб якнайліпше сповняти свою обіцянку: чинити волю Єгови? Багато молодих людей влаштували свої справи так, щоб служити піонерами, і вони почуваються щасливими й задоволеними (Пс. 110:3; Еккл. 12:1).

¹⁷ Або ж ти зріла молода людина. Ти працюєш повний робочий день, але на тобі лежить мало обов’язків — хіба що утримувати себе. Ти, безсумнівно, з радістю береш участь у діяльності збору і робиш це в тій мірі, в якій тобі дозволяє графік. Чи хочеш відчувати ще більше радості? Чи ти вже думав про те, щоб розширити служіння? (Пс. 34:9; Прип. 10:22). У певних територіях все ще залишається багато роботи — донести всім життєдайну правду. Чи ти можеш щось змінити у своєму житті, щоб служити там, де є більша потреба у вісниках Царства? (Прочитайте 1 Тимофія 6:6—8).

18. Які зміни зробило одне молоде подружжя і які були результати?

¹⁸ Розгляньмо приклад Кевіна та Елени зі Сполучених Штатівa. У їхній місцевості прийнято, щоб молоде подружжя мало власну домівку. Тому вони теж вирішили купити будиночок. Обоє працювали повний робочий день і змогли зручно влаштувати своє життя. Та через роботу і домашні справи у них залишалося мало часу на служіння. Вони усвідомили, що віддають майже увесь час і сили накопиченню матеріальних речей. Спостерігаючи за простим життям одного щасливого подружжя піонерів, Кевін та Елена вирішили змінити свої пріоритети. Вони просили в молитві до Єгови керівництва і вирішили продати будинок та переселитися в квартиру. Елена почала присвячувати роботі менше часу і стала піонером. Кевін бачив, яку радість отримує від служіння його дружина. Це спонукало його звільнитися з роботи, котрій він присвячував цілий день, і розпочати піонерське служіння. Згодом ця пара переїхала до однієї країни в Південній Америці, щоб служити в місцевості, де існує велика потреба у вісниках Царства. Кевін каже: «Подружнє життя завжди приносило нам щастя. Але коли ми поставили собі духовні цілі, то стали ще щасливішими». (Прочитайте Матвія 6:19—22).

19, 20. Чому проповідування доброї новини — найважливіша справа на сьогоднішній день?

¹⁹ Проголошення доброї новини — найважливіша справа на сьогоднішній день (Об’яв. 14:6, 7). Проповідуючи, ми освячуємо ім’я Єгови (Матв. 6:9). Щороку біблійну правду приймають тисячі людей. Вона поліпшує їхнє життя і веде їх до спасіння. Апостол Павло ставить слушне запитання: «Як почують без проповідника?» (Рим. 10:14, 15). І справді, хіба це можливо? Чому б вам не постановити робити все, що у ваших силах, аби виконувати служіння?