Розгляньмо приклад Джима, який служив старійшиною. Він не погодився з рішенням інших старійшин свого збору. Джим розповідає: «Я сказав братам, що їм бракує любові, і пішов з зустрічі». Приблизно через півроку він перейшов у сусідній збір, але там його не призначили старійшиною. Він зізнається: «Мене це дуже вразило. Оскільки я був занадто впевнений у власній праведності, то покинув правду». Десять років Джим був неактивним. «Це зачепило мою гордість,— каже він,— і я звинувачував Єгову в тому, що сталося. Протягом цих років брати відвідували мене і намагалися допомогти мені, але я не приймав їхньої допомоги».

⁵ З прикладу Джима видно, що через гордість ми можемо почати виправдовувати свої вчинки і перетворитися на неподатливу глину (Єрем. 17:9). «Я був переконаний, що інші помиляються, і думав лише про це»,— пояснює Джим. Чи тебе колись ображали одновірці? Чи, може, ти був пригнічений через втрату певних обов’язків, пов’язаних зі служінням? Якою була твоя реакція? Чи це зачепило твою гордість? Чи, навпаки, ти насамперед прагнув зберегти мир з братами і залишатися відданим Єгові? (Прочитайте Псалом 119:165; Колоссян 3:13).

Джим, про якого згадувалося раніше, почав змінювати своє мислення, коли один старійшина виявив до нього особисте зацікавлення. «Він жодного разу не звинуватив і не засудив мене,— каже Джим.— Натомість він був дуже позитивний і висловлював щире бажання допомогти мені». Приблизно через три місяці старійшина запросив Джима на зібрання. «У зборі брати і сестри привітно мене зустріли,— пригадує Джим,— і їхня любов сильно вплинула на мене. Я зрозумів, що мої почуття — це не головне. З підтримкою братів, а також моєї дружини, яка завжди залишалася духовно міцною, я поступово відновив свої духовні сили. Також мене дуже підбадьорили статті “Єгова не винний” та “Вірно служіть Єгові” з “Вартової башти” за 15 листопада 1992 року».

¹² Згодом Джима знову призначили старійшиною. Відтоді він допомагає іншим братам долати подібні випробування і видужувати духовно. Ось який висновок він зробив: «Мені здавалося, що в мене міцні стосунки з Єговою, але я помилявся. Шкодую, що дозволив гордості засліпити мене: я не бачив того, що є важливішим, а зосереджувався на недоліках інших людей» (1 Кор. 10:12).