Вони справлялися з колючками в тілі

«Дано мені в тіло колючку,— посланця сатани, щоб бив в обличчя мене» (2 КОРИНТЯН 12:7).

1. Яких проблем сьогодні зазнають люди?

ЧИ ВАМ доводиться долати якесь невідступне випробування? Якщо так, то ви не одні. У ці «тяжкі часи» вірні християни зносять запеклий спротив, проблеми в сім’ї, хвороби, фінансові труднощі, душевні страждання, смерть близької особи тощо (2 Тимофія 3:1—5). У деяких країнах життю багатьох людей загрожують голод і війни.

2, 3. До якого негативного мислення можуть довести наші проблеми, подібні до колючок, і чому це небезпечно?

² Такі проблеми можуть цілковито поглинути людину, особливо коли звалюється декілька випробувань нараз. Зверніть увагу, що сказано в Приповістей 24:10 (Хом.): «Як ти в біді піддався, то мала сила в тебе». Так, знеохочення через випробування може позбавити нас вкрай необхідної сили та ослабити нашу рішучість витримати до кінця. Як саме?

³ Знеохочення може зробити нас необ’єктивними. Наприклад, нам легко перебільшувати свої труднощі і сповнюватись жалем до себе. Дехто навіть волає до Бога: «Чому ти допускаєш, щоб це ставалося зі мною?» Якби таке негативне мислення вкоренилося в серці людини, воно зруйнувало б її радість і непохитність. Божий слуга може настільки знеохотитись, що навіть перестане боротись «доброю боротьбою віри» (1 Тимофія 6:12, Кул.).

4, 5. Як Сатана деколи причетний до наших проблем, але у чому нам можна бути впевненими?

⁴ Бог Єгова, звичайно ж, не спричиняє наших випробувань (Якова 1:13). Декотрі випробування трапляються нам просто тому, що ми намагаємось бути вірними йому. По суті, всі, хто служить Єгові, стають об’єктом нападок з боку Божого архіворога — Сатани Диявола. В короткий час, який йому залишився, той злий «бог цього віку» намагається змусити кожного, хто любить Єгову, перестати чинити Його волю (2 Коринтян 4:4). Сатана завдає якомога більше страждань цілому нашому братству по світі (1 Петра 5:9). Правда, він безпосередньо не спричиняє всіх наших проблем, але може використовувати проблеми, з якими ми стикаємося, щоб ще більше ослабити нас.

⁵ Проте хоч би яким страшним був Сатана чи його методи, ми можемо його перемогти! Чому можна бути впевненим у цьому? Тому що Бог Єгова бореться за нас. Він попіклувався, щоб його слуги не були необізнані щодо хитрощів Диявола (2 Коринтян 2:11). Боже Слово багато розповідає нам про випробування, яких зазнають правдиві християни. У випадку апостола Павла в Біблії вжито вираз ‘колючка в тілі’. Чому? Розгляньмо, як Боже Слово пояснює цю фразу. Ми побачимо, що ми далеко не єдині, хто потребує допомоги Єгови, щоб вийти переможцями з випробувань.

Чому випробування подібні до колючок

6. Що Павло розумів під ‘колючкою в тілі’ і чим могла бути та колючка?

⁶ Павло, який зазнавав гірких випробувань, під натхненням написав: «Дано мені в тіло колючку,— посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався» (2 Коринтян 12:7). Що це була за колючка в тілі Павла? Звичайно, колючка, що залізла глибоко під шкіру, спричиняла б чимало болю. Отже, ця метафора передає думку про щось, що завдавало Павлові болю — фізичного, емоційного або і того, і другого. Можливо, Павло страждав від хвороби очей чи якоїсь іншої фізичної немочі. Або ж та колючка могла стосуватися людей, котрі оспорювали Павлові повноваження як апостола і ставили під сумнів його працю проповідування і навчання (2 Коринтян 10:10—12; 11:5, 6, 13). Хоч би що це було, колючка залишалась і її не можна було усунути.

7, 8. а) На що вказує вираз «бив в обличчя»? б) Чому необхідно зносити всі колючки, які можуть тепер турбувати нас?

⁷ Зверніть увагу, що колючка била Павла в обличчя. Цікаво, що грецьке дієслово, яке Павло тут ужив, походить від слова «кісточки кулаків». Це слово вжите в буквальному значенні в Матвія 26:67 і в переносному — в 1 Коринтян 4:11. У тих віршах слово передає думку про побиття кулаками. З огляду на запеклу ненависть Сатани до Єгови та його слуг, можна не сумніватися, що Диявол радів з колючки, яка била Павла в обличчя. Сьогодні Сатана так само тішиться, коли нас непокоїть якась колючка в тілі.

⁸ Отже, подібно до Павла, нам слід знати, як справлятися з такими колючками. Від цього залежить наше життя! Пам’ятаймо, Єгова хоче продовжити наше життя навічно у своєму новому світі, де ми вже не будемо знемагати від проблем, подібних до колючок. Щоб допомогти нам здобути цю прекрасну нагороду, Бог дав багато прикладів у своєму святому Слові, Біблії, показуючи, що його вірні слуги успішно справлялися з колючками в тілі. Вони були звичайними, недосконалими людьми, такими ж, як і ми. Розгляд деяких прикладів з цієї великої «хмари свідків» допоможе нам ‘бігти з терпеливістю до боротьби, яка перед нами’ (Євреїв 12:1). Роздумування про те, через що вони перейшли, зміцнить нашу впевненість, що ми справимося з усіма колючками, які Сатана може використати проти нас.

Колючки в тілі Мефівошета

9, 10. а) Як Мефівошет отримав свою колючку в тілі? б) Яку ласку цар Давид виявив Мефівошетові і як ми можемо наслідувати Давида?

⁹ Розгляньмо приклад Мефівошета, сина Давидового друга Йонатана. Коли Мефівошетові було п’ять років, надійшла звістка, що вбито його батька і дідуся, царя Саула. Нянька хлопчика впала в паніку. Вона «несла його... і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів» (2 Самуїла 4:4). Це каліцтво, мабуть, було неабиякою колючкою для Мефівошета, поки він виростав.

¹⁰ Через кілька років цар Давид зі своєї великої любові до Йонатана виявив Мефівошетові ласку. Давид повернув йому весь маєток Саула і призначив Ціву доглядачем тої землі. Цар також сказав Мефівошетові: «Ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі» (2 Самуїла 9:6—10). Давидова ласка, звичайно ж, була потішенням для Мефівошета і полегшила біль його каліцтва. Який чудовий урок для нас! Ми також повинні виявляти ласку до тих, хто бореться з колючкою в тілі.

11. Що Ціва твердив про Мефівошета, але звідки ми знаємо, що його твердження були неправдиві? (Дивіться примітку).

¹¹ Пізніше Мефівошет мусив терпіти ще одну колючку в тілі. Його слуга Ціва очорнив його перед царем Давидом, який тоді втік з Єрусалима через бунт Авесалома, Давидового сина. Ціва сказав, що Мефівошет віроломно залишився в Єрусалимі, бо сам надіявся здобути царствоa. Давид повірив Цівиному наклепу і передав усю Мефівошетову власність тому обманщику! (2 Самуїла 16:1—4).

12. Як Мефівошет зреагував на ситуацію, що склалася, і який чудовий приклад він подав нам?

¹² Однак коли Мефівошет зустрів Давида, він розповів йому, що насправді трапилось. Він готувався приєднатися до Давида, та Ціва обманув його і запропонував, що сам піде замість нього. Чи Давид виправив несправедливість? Частково. Він розділив маєток між тими двома чоловіками. Отже, тут бачимо ще одну потенційну колючку в тілі Мефівошета. Чи він був гірко розчарований? Чи протестував проти рішення Давида, волаючи, що це несправедливо? Ні, він смиренно погодився з волею царя. Цей чоловік зосереджувався на позитивному, радіючи, що законний цар Ізраїлю щасливо повернувся. Зносячи каліцтво, наклеп і розчарування, Мефівошет справді подав бездоганний приклад (2 Самуїла 19:25—31).

Неемія справлявся зі своїми випробуваннями

13, 14. Які колючки мусив зносити Неемія, коли повернувся відбудувати мури Єрусалима?

¹³ Подумайте про символічні колючки, які зносив Неемія, коли повернувся в неукріплене місто Єрусалим у V столітті до н. е. Він застав Єрусалим практично незахищеним, репатрійовані юдеї були дезорганізовані, знеохочені і нечисті в очах Єгови. Хоча цар Артаксеркс уповноважив Неемію відбудувати мури Єрусалима, Неемія невдовзі зрозумів, що його місія була чимось ненависним в очах намісників сусідніх країв. «Було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопотатися про добро для Ізраїлевих синів» (Неемії 2:10).

¹⁴ Ті іноземні противники робили все, що було в їхніх силах, аби припинити працю Неемії,— вдавалися до погроз, обману, наклепів, залякувань, використовували шпигунів, щоб сіяти знеохочення. Все це, напевно, було для Неемії як постійні колючки в тілі. Чи він піддався інтригам тих ворогів? Ні! Він не ослаб, а цілком покладався на Бога. Тому, коли мури Єрусалима зрештою були відбудовані, вони стали тривалим свідченням того, як Єгова з любов’ю підтримував Неемію (Неемії 3:33—4:6; 6:1—19).

15. Які проблеми серед юдеїв сильно тривожили Неемію?

¹⁵ Як намісник, Неемія також мусив долати багато проблем серед Божого народу. Ці труднощі були подібні до колючок, які сильно тривожили його, тому що впливали на взаємини народу з Єговою. Багаті давали в борг під великий процент, а їхні бідніші брати, щоб сплатити борги, а також перський податок, мусили позбуватися землі і навіть продавати в неволю своїх дітей (Неемії 5:1—10). Багато юдеїв порушували суботу і не підтримували левитів і храм. Також декотрі «брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок». Як же це засмучувало Неемію! Але жодна з цих колючок не змусила його припинити роботу. Знову й знову він не розгублювався в складних обставинах як ревний прихильник Божих праведних законів. Подібно до Неемії, не дозвольмо, щоб чиїсь невірні дії знеохотили нас до вірного служіння Єгові (Неемії 13:10—13, 23—27).

Багато інших вірних людей давали собі раду з колючками

16—18. Як сімейні чвари завдавали страждань Ісаку, Ревеці, Анні, Давидові та Осії?

¹⁶ Біблія містить багато інших прикладів людей, які долали неприємні ситуації, що були, немов колючки. Часто джерелом таких колючок були сімейні проблеми. Дві дружини Ісава «стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки». Ревека навіть сказала, що їй обридло життя з тими двома жінками (Буття 26:34, 35; 27:46). Подумайте також про Анну і її суперницю Пеніну, що «розпалювала їй гнів», бо Анна була неплідна. Можливо, Анна часто від неї терпіла у своєму домі. Пеніна також допікала їй публічно, очевидно, перед родичами та друзями, коли вони сходилися на свято в Шіло. Це, так би мовити, ще глибше заганяло колючку в тіло Анни (1 Самуїла 1:4—7).

¹⁷ Обміркуйте, що переніс Давид через божевільні ревнощі свого тестя, царя Саула. Рятуючи своє життя, Давид був змушений жити в печерах пустині Ен-Ґеді, дертися по стрімких і небезпечних скелях. Така несправедливість, мабуть, була обурливою, бо він не зробив Саулові нічого поганого. Усе ж роками Давид був змушений жити в бігах — і все це через Саулові ревнощі (1 Самуїла 24:15, 16; Приповістей 27:4).

¹⁸ Уявіть собі сімейні проблеми пророка Осії. Його дружина стала перелюбницею. Її неморальність, мабуть, була колючкою в його серці. І скільки ще страждань він мусив зазнати, коли вона народила двох позашлюбних дітей з цієї розпусти! (Осії 1:2—9).

19. Якого переслідування зазнав пророк Міхей?

¹⁹ Ще одною ‘колючкою в тілі’ є переслідування. Розгляньмо випадок пророка Міхея. Бачити, як злий цар Ахав оточує себе фальшивими пророками і вірить їхній явній брехні, напевно, було мукою для праведної душі Міхея. А що зробив провідник тих обманщиків, коли Міхей сказав Ахаву, що всі ті пророки говорили від «духа неправди»? Він «вдарив Міхея по щоці»! Ще гіршою була реакція Ахава на попередження Єгови, що кампанія, метою якої було відвоювати ґілеадський Рамот, закінчиться невдачею. Ахав наказав посадити Міхея у в’язницю на хліб і воду (1 Царів 22:6, 9, 15—17, 23—28). Згадаймо також Єремію і те, як з ним обходилися його жорстокі переслідувачі (Єремії 20:1—9).

20. Які колючки зносила Ноомі і як її було винагороджено за це?

²⁰ Втрата близьких осіб — це ще одна тяжка обставина, яку можна порівняти до колючки в тілі. Ноомі перенесла болісну втрату чоловіка і двох своїх синів. Ще не оговтавшись від тих спустошливих ударів, вона повернулася у Віфлеєм. Вона сказала друзям не називати її більше Ноомі, а Мара — ім’я, яке виражало гіркоту її ситуації. Але в кінці Єгова винагородив її витривалість внуком, який став ланкою в родоводі Месії (Рут 1:3—5, 19—21; 4:13—17; Матвія 1:1, 5).

21, 22. Якої шкоди зазнав Йов і як він відреагував на це?

²¹ Подумайте про шок, якого зазнав Йов, коли почув про раптову, насильницьку смерть десятьох своїх дорогих дітей, не говорячи вже про втрату слуг та всієї худоби. Здавалося, що раптом завалився весь його світ! Після цього, поки Йов був у потрясінні від тих ударів, Сатана вдарив його хворобою. Йов міг думати, що тяжка хвороба згубить його. Біль став таким нестерпним, що він вважав смерть полегшенням (Йова 1:13—20; 2:7, 8).

²² На додачу до всього його дружина в горі і стражданнях прийшла до нього і вигукнула: «Прокляни Бога — і помреш!» Яка ж це була колючка в його хворому тілі! Після того прийшли троє друзів Йова і, замість потішити, атакували його лицемірно-праведними міркуваннями, звинувачуючи його в таємних гріхах і стверджуючи, що в цьому причина Йовових нещасть. Їхні помилкові доводи неначе заштовхували колючки в його тілі все глибше й глибше. Пам’ятайте також, що Йов не знав, чому ті жахливі речі сталися з ним; не знав він також, що його життя мало бути збережене. Однак «при всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!» (Йова 1:22; 2:9, 10; 3:3; 14:13; 30:17). Хоча Йов одночасно зносив багато колючок, він не покинув свого непорочного шляху. Як підбадьорливо!

23. Чому вірні особи, про яких ми говорили, змогли знести різні колючки в тілі?

²³ Вищенаведений ряд прикладів аж ніяк не назвеш повним. Біблія містить їх набагато більше. Всі ці вірні слуги мусили долати власні символічні колючки. І наскільки різними були їхні проблеми! Однак у всіх них було щось спільне. Ніхто не припинив служіння Єгові. Незважаючи на болісні випробування, вони перемогли Сатану силою, яку їм дав Єгова. Як? У наступній статті буде дана відповідь на це запитання і буде показано, як ми також можемо справлятися з усім, що нагадує колючку в тілі.

[Примітка]

Справлятися з ‘колючкою в тілі’

«Досить тобі Моєї благодаті» (2 КОРИНТЯН 12:9).

1, 2. а) Чому нам не треба дивуватися з того, що ми стикаємося з випробуваннями і проблемами? б) Чому ми можемо зберігати впевненість перед лицем випробувань?

«УСІ, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі,— будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12). Чому? Бо Сатана твердить, що люди служать Богові тільки з корисливих спонук, і він дуже прагне довести це. Ісус колись застеріг своїх вірних апостолів: «Сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю» (Луки 22:31). Ісус добре знав, що Бог дозволяє Сатані випробовувати нас болісними проблемами. Звичайно, це не значить, що кожна трудність, з якою ми стикаємось у житті, походить безпосередньо від Сатани чи його демонів (Екклезіяста 9:11). Але Сатана завзято використовує всі доступні йому засоби, щоб зламати нашу непорочність.

² Біблія каже, аби ми не дивувалися зі своїх випробувань. Хоч би що спіткало нас, це не є чимось незвичайним чи несподіваним (1 Петра 4:12). Фактично, «ті самі муки трапляються й [нашому] братству по світі» (1 Петра 5:9). Сьогодні Сатана створює сильний натиск на кожного Божого слугу. Диявол отримує насолоду, коли нас мучить якомога більша кількість проблем, подібних до колючок. З цією метою він використовує свою систему речей у такий спосіб, щоб вона посилювала або збільшувала наші ‘колючки в тілі’ (2 Коринтян 12:7). Проте нападки Сатани не обов’язково мусять зламати нашу непорочність. Подібно як Єгова ‘зробить вихід’, щоб ми витримали будь-яку спокусу, так само він допоможе нам, коли ми зіткнемося з проблемами, які нагадують колючки в тілі (1 Коринтян 10:13, Кул.).

Як справлятися з колючкою

3. Як Єгова відповів, коли Павло просив його усунути колючку в тілі?

³ Апостол Павло благав Бога усунути з його тіла колючку. «Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене». Що Єгова відповів на Павлове палке благання? «Досить тобі Моєї благодаті,— бо сила Моя здійснюється в немочі» (2 Коринтян 12:8, 9). Проаналізуймо цю відповідь і подивімося, як вона може допомогти нам справлятися з будь-якими проблемами, подібними на колючки, що можуть тривожити нас.

4. Яку користь Павлові принесла незаслужена ласка Єгови?

⁴ Звернімо увагу, що Бог заохотив Павла цінувати благодать, або незаслужену ласку, яку він вже отримав через Христа. Дійсно, Павло був щедро поблагословлений у різні способи. Хоча він був фанатичним противником Ісусових послідовників, Єгова з любов’ю дав йому привілей учнівства (Дії 7:58; 8:3; 9:1—4). Після цього Єгова ласкаво дав Павлові багато захопливих призначень і привілеїв. Урок для нас дуже зрозумілий. Навіть за найгірших обставин ми все-таки маємо багато благословень, за які можемо бути вдячними. Хай наші випробування ніколи не змусять нас забути величезну доброту Єгови (Псалом 31:20).

5, 6. а) Як Єгова показав Павлові, що Божа сила «здійснюється в немочі»? б) Як Павлів приклад довів, що Сатана — обманщик?

⁵ Благодаті Єгови досить також з іншого погляду. Божої сили більш ніж достатньо, щоб допомогти нам витримати свої випробування (Ефесян 3:20). Єгова навчив Павла, що Божа сила «здійснюється в немочі». Як? Бог з любов’ю надав Павлові всю силу, яка була йому потрібна, щоб справитися зі своїм випробуванням. А Павлова витривалість і цілковите довір’я до Єгови виявили усім, як Божа сила тріумфує у випадку слабого і грішного чоловіка. Тепер розгляньмо, як це вплинуло на Диявола, який твердить, що люди служать Богові тільки тоді, коли вони живуть зручно і без проблем. Павлова непорочність була як ляпас тому наклепнику!

⁶ Раніше Павло був спільником Сатани у боротьбі проти Бога, завзятим переслідувачем християн, ревним фарисеєм, який, звичайно ж, утішався багатьма життєвими благами, оскільки народився у сім’ї, що належала до привілейованого класу. Тепер же він служив Єгові і Христу як «найменший з апостолів» (1 Коринтян 15:9). Тому Павло смиренно підкорявся владі християнського керівного органу першого століття. І він залишався вірним, незважаючи на свою колючку в тілі. На превелику прикрість Сатані, життєві випробування не заглушили Павлової ревності. Апостол ніколи не випускав з виду надію на те, що матиме участь у Христовому небесному Царстві (2 Тимофія 2:12; 4:18). Жодна колючка, хоч би яка болісна, не ослабила його ревності. Хай же і наша ревність продовжує залишатися міцною! Підтримуючи у випробуваннях, Єгова удостоює нас привілею допомагати довести, що Сатана — обманщик (Приповістей 27:11).

Дари Єгови життєво необхідні

7, 8. а) Як Єгова наділяє силою своїх слуг сьогодні? б) Чому щоденне читання Біблії і вивчення такі необхідні, щоб справлятися з колючками в тілі?

⁷ Сьогодні Єгова наділяє вірних християн силою через свій святий дух, своє Слово і християнське братство. Ми, як і апостол Павло, можемо покласти свого тягаря на Єгову в молитві (Псалом 55:23). Хоча Бог, можливо, й не припинить наших випробувань, він може дати нам мудрість справлятися навіть з тими випробуваннями, які нам особливо важко зносити. Єгова також може наділити нас стійкістю, даючи «наднормальну силу», щоб ми витримали (2 Коринтян 4:7, НС).

⁸ Як отримати таку допомогу? Нам необхідно сумлінно вивчати слово Бога, бо в ньому обов’язково знайдемо розраду (Псалом 94:19). У Біблії ми знаходимо хвилюючі слова Божих слуг, які благали про Божу допомогу. Відповіді Єгови, в яких часто є заспокійливі слова, дають добрий харч для роздумів. Вивчення Божого Слова зміцнить нас, щоб «велич сили [«наднормальна сила», НС] була Божа, а не від нас». Подібно як щодня потрібно їсти буквальний харч, щоб підтримувати сили, так само треба регулярно харчуватися і Божими словами. Чи ми робимо це? Якщо так, то отримаємо «наднормальну силу», яка допоможе витримати будь-які символічні колючки, що можуть турбувати нас тепер.

9. Як старійшини можуть підтримувати тих, хто зносить проблеми?

⁹ Богобоязливі християнські старійшини можуть стати «як захист від вітру» лиха, «немов та заслона від зливи» проблем. Старійшини, які хочуть відповідати тим натхненим словам, смиренно й щиро просять Єгову, аби він дав їм «мову вправну», щоб вони знали, як правильно відповісти тим, хто страждає. Слова старійшин можуть стати, як лагідний дощик, який охолоджує і заспокоює наш дух протягом складного періоду в житті. ‘Утішаючи пригнічені душі’, старійшини дійсно підтримують своїх духовних братів і сестер, котрі, можливо, виснажуються чи занепадають духом через якусь колючку в тілі (Ісаї 32:2; 50:4; 1 Солунян 5:14, НС).

10, 11. Як Божі слуги можуть підбадьорювати тих, котрі зазнають сильних випробувань?

¹⁰ Всі слуги Єгови належать до його об’єднаної християнської родини. Так, «зосібна ми один одному члени», тож «повинні любити... один одного» (Римлян 12:5; 1 Івана 4:11). Як нам сповняти цю повинність? Згідно з 1 Петра 3:8, ми робимо це, коли стараємось бути «спочутливими, братолюбними, милосердними» до всіх наших братів по вірі. А щодо тих, хто зносить надзвичайно болючу колючку в тілі,— молодих чи старих — всі ми можемо виявляти їм надзвичайну увагу. Як?

¹¹ Нам слід намагатися бути чутливими до їхнього страждання. Якщо ми поводимось бездушно, холодно чи байдуже, то можемо несвідомо поглибити їхнє страждання. Усвідомлення їхніх випробувань має спонукувати нас бути обережними в тому, що ми говоримо, як ми говоримо і як поводимось. Наш оптимізм і підбадьорення може трохи приглушити гострий біль, хоч би яка колючка його завдавала. Таким чином ми можемо стати для них втіхою (Колосян 4:11).

Як дехто успішно справляється з колючкою

12—14. а) Що зробила одна християнська сестра, аби справитися із ситуацією, коли захворіла на рак? б) Як духовні брати і сестри цієї жінки підтримували і підбадьорювали її?

¹² З наближенням кінця цих останніх днів щодня збільшуються «муки і страждання» (Матвія 24:8, СМ). Тому випробування, очевидно, торкнуться кожного на землі, особливо вірних слуг Єгови, які стараються виконувати його волю. Візьмімо для прикладу християнку, яка була в повночасному служінні. У неї виявили рак, і їй потрібно було видалити слинну та лімфатичну залози. Коли вони з чоловіком дізналися про цю хворобу, то відразу ж звернулися до Єгови в довгій, благальній молитві. Пізніше жінка сказала, що їх наповнив неймовірний мир. Проте їй довелося пережити багато прикростей, особливо через побічні наслідки лікування.

¹³ Щоб справитися із ситуацією, ця сестра намагалася якомога більше дізнатися про рак. Вона консультувалася у лікарів. У журналах «Вартова башта», «Пробудись!» та подібних християнських публікаціях знайшла розповіді людей про те, як вони емоційно справлялися з цією хворобою. Крім того, вона читала відповідні біблійні вірші, які показують здатність Єгови підтримати своїх слуг у тяжкий період, а також іншу корисну інформацію.

¹⁴ В одній статті про те, як справлятися з розпачем, цитувалися такі мудрі слова: «Хто відокремлюється, той шукає власного бажання» (Приповістей 18:1, Хом.). Тому в статті давалася порада: «Не можна відокремлюватись»a. Сестра розповідає: «Багато братів говорили мені, що вони моляться за мене; інші телефонували мені. Двоє старійшин регулярно дзвонили, щоб поцікавитись моїм станом. Я отримувала квіти і багато листівок. Декотрі навіть готували їжу. Також багато пропонували возити мене на процедури».

15—17. а) Як одна християнка долала тяжкі наслідки аварій? б) Яку підтримку їй надавали члени збору?

¹⁵ Одна довголітня служителька Єгови зі штату Нью-Мексико (США) пережила дві автомобільні аварії. У неї були травмовані шия і плечі, і це спричинило загострення артриту, яким вона хворіла вже понад 25 років. Вона розповідає: «Мені було важко тримати голову і носити більше двох кілограмів. Але палкі молитви до Єгови дуже підтримували мене, як і статті з «Вартової башти», котрі ми вивчали. В одній обговорювався вірш з Михея 6:8, де зазначалося, що з Богом ходити сумирно — означає знати свої обмеження. Це допомогло мені усвідомити, що, незважаючи на свій стан, я не повинна знеохочуватись, навіть якщо проводжу менше часу у служінні, ніж мені хотілося б. Служіння йому з чистих спонук — ось що насправді має значення».

¹⁶ Вона також розповідає: «Старійшини завжди хвалили мене за те, що я старалась відвідувати зібрання і ходити в польове служіння. Молоді вітали мене обіймами. Піонери були надзвичайно терпеливі зі мною і часто змінювали свої плани, якщо я себе погано почувала. Коли псувалася погода, вони доброзичливо брали мене на повторні відвідини або запрошували з собою на біблійні вивчення. І, оскільки я не могла нести сумки, інші вісники клали мою літературу у свою сумку, коли я ходила з ними на проповідування».

¹⁷ Зверніть увагу, як старійшини збору та співвіруючі допомагали тим двом сестрам справлятися з немочами, подібними до колючок. Вони пропонували практичну, люб’язну допомогу щодо конкретних духовних, фізичних та емоційних потреб. Чи це не заохочує вас надавати допомогу іншим братам і сестрам, які зазнають проблем? Ви, молоді особи, також можете допомагати членам свого збору, які борються з колючками в тілі (Приповістей 20:29).

18. Яке підбадьорення ми можемо знайти в життєписах, опублікованих у журналах «Вартова башта» і «Пробудись!»?

¹⁸ У журналах «Вартова башта» і «Пробудись!» опубліковано чимало життєписів та спогадів Свідків, які справлялися і далі справляються з проблемами в житті. Регулярно читаючи такі статті, ви побачите, що багато ваших духовних братів і сестер по цілому світі зносять економічні труднощі, втрату близьких людей у катастрофах і небезпеки воєнного часу. Інші живуть з хворобою, яка позбавляє дієздатності. Багато не в стані виконувати прості життєві справи, нормальні для здорових людей. Їхні хвороби є для них дуже суворим випробуванням, особливо коли вони не можуть брати участі в християнській діяльності настільки, наскільки прагнуть цього. Які ж вони вдячні за допомогу і підтримку, котру їхні брати і сестри — як молоді, так і похилі віком — надають їм!

Витривалість приносить радість

19. Чому Павло міг радіти, незважаючи на свої випробування, подібні до колючок, а також слабкості?

¹⁹ Павло радів, коли бачив, як Бог зміцняв його. Він сказав: «Краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний» (2 Коринтян 12:9, 10). З огляду на свій життєвий шлях Павло міг впевнено сказати: «Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Филип’ян 4:11—13).

20, 21. а) Чому ми можемо знайти радість, коли роздумуємо про «невидиме»? б) Які «невидимі» сьогодні речі ви надієтесь побачити у земному Раю?

²⁰ Отже, якщо ми зносимо будь-яку колючку у своєму тілі, то можемо отримувати велику радість, показуючи кожному, що сила Єгови здійснюється в нашій немочі. Павло писав: ‘Ми відваги не тратимо. День-у-день відновляється наш внутрішній чоловік. Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, коли ми дивимося на невидиме. Бо невидиме — вічне’ (2 Коринтян 4:16—18).

²¹ Сьогодні більшість людей з народу Єгови надіються жити в його земному Раю і втішатися благословеннями, які він обіцяв. Такі благословення, можна сказати, «невидимі» для нас сьогодні. Однак блискавично наближається час, коли ми побачимо їх на власні очі і зможемо втішатися ними вічно. Одним з тих благословень буде можливість назавжди звільнитися від проблем, подібних до колючок! Божий Син ‘знищить справи диявола’ і ‘знищить того, хто має владу смерти’ (1 Івана 3:8; Євреїв 2:14).

22. Яка в нас повинна бути впевненість і рішучість?

²² Тому, хоч би які колючки в тілі завдавали нам болю сьогодні, продовжуймо справлятися з ними. Подібно до Павла, ми зможемо робити це завдяки Єгові, який щедро наділяє нас силою. Коли ми будемо жити в земному Раю, то щодня благословлятимем Єгову за всі його чудові діла для нас (Псалом 103:2).

[Примітка]