Чи ваше життя виявляє «мудрість, що зверху»?

1—3. а) Як Соломон виявив надзвичайну мудрість, розсудивши двох жінок, які сперечалися за немовля? б) Що Єгова обіцяє дати нам і які питання постають стосовно цього?

СПРАВА була складною: двоє жінок сперечалися за немовля. Вони жили разом; в однієї народився син, а через кілька днів і в другої. Одне маля померло, і тепер кожна стверджувала, що є матір’ю живої дитиниa. У справі не було жодних свідків. Її, очевидно, слухали в нижчому суді, але не знайшли вирішення. Зрештою справа дійшла до Соломона, царя Ізраїля. Чи він зможе виявити правду?

² Послухавши якийсь час сперечання жінок, Соломон попросив принести меч. Тоді він з удаваною рішучістю наказав розрубати дитину навпіл і дати по частині кожній жінці. Справжня мати відразу ж почала благати, щоб цар віддав немовля — її дорогу крихітку — іншій жінці. Але та інша наполягала, аби дитину розтяли. Тепер Соломон довідався правду. Цар знав, з якою ніжністю ставиться матір до своєї дитини, котру носила під серцем, і це знання допомогло йому розсудити суперечку. Уявіть, яке полегшення відчула жінка, коли Соломон віддав їй дитину і сказав: «Вона його мати» (1 Царів 3:16—27).

³ Хіба ж це не свідчило про надзвичайну мудрість? Люди, дізнавшись, як Соломон вирішив ту справу, пройнялися благоговійним страхом, «бо бачили, що в ньому Божа мудрість» (1 Царів 3:12, 28). Мудрість Соломона і справді була даром від Бога. Єгова дав йому «серце мудре та розумне» (1 Царів 3:12, 28).