Таємниця — Хто це та розпусниця Вавілон Великий?

ЖІНКА, ганебна розпусниця, яка вплинула на життя мільярди людей, вже вбита, страчена. Але це не є якесь звичайне страчення. Як же воно інакше? Її губитель є тварина, дика звірина, яка обнажає розпусницю, з’їдає її тіло, а тоді залишає рештки на спалення. Хто це та впливова жінка? Чому дика звірина накидається на неї? Як це що вона гідна такої долі?a — Об’явлення 17:16, 17.

Це може бути основою на захоплюючий детективний роман — тільки що це не є сюжет для роману. Це історична дійсність яка сповняється в наш час. Це дуже важливим для вас, тому що саме тепер ця ганебна розпусниця може робити великий вплив на ваше життя. Крім того, чи ви залишитеся з нею чи покинете її значитиме життя або смерть для вас. Хто це та розпусниця?

Клієнти таємничої жінки

В Об’явленні Іван говорить про цю фем феталь, безсоромну спокусницю й каже: «І в дусі повів він [ангел] мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів. А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її. А на чолі її було написане ім’я, таємниця: Великий Вавилон,— мати розпусти й гидоти землі». — Об’явлення 17:3-5.

Цей «Великий Вавилон» мусить бути грізною жінкою, бо в 1 вірші каже, що вона «сидить над багатьма водами». Що це значить? Божий ангел пояснює Іванові це так: «Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики». (Об’явлення 17:15) Немає сумніву, ця розпусниця впливає на всіх людей світу. Але вона не є звичайною розпусницею. Вона є «мати розпусниць», мадам дому розпусти. Щодо розпусти, то вона дає розказ. Але в неї теж є спеціальні клієнти.

Ангел виявляє нам цих привілейованих клієнтів великої розпусниці. Як же він ототожнює їх? Він каже, що з Вавілоном Великим «розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі». (Об’явлення 17:2) Це мусить бути спокуслива розпусниця, маючи широку клієнтуру, тому що приваблює політичних провідників світу, самих «земних царів»! Хто ж вона така?

Ангел каже, що в неї є ім’я, «Великий Вавилон». Тут маємо два ключі які допоможуть нам зрозуміти хто та розпусниця є — один з тих ключів є її клієнти а другий її ім’я, Вавілон Великий. До якого висновку ці ключі доводять нас?

[Примітка]

Викривання великої розпусниці

ТЕПЕРІШНЯ світова система під контролем Сатани складається з трьох головних стихій під владою «бога цієї системи». Стихії такі: політичне правління, контроль і вплив великого крамарства, і релігія. Протягом тисячоліть історії, цих троє були невідлучним фактором майже всіх володіючих систем. Котру з цих правлючих сил символізує «мати розпусниць»? — 2 Коринтян 4:3, 4, НС; Об’явлення 12:9; 17:5.

Згідно з Івановим видінням про якого тут говориться «земні царі» охоче чинили перелюб з нею. (Об’явлення 18:3) (На наступних сторінках дамо історичний доказ на це.) Тому то, Вавілон Великий не може символізувати політичне правління цієї світової системи.

Що ж сказати про велике крамарство, яке грає таку важливу роль у людських справах сьогодні? Справді, воно має великий вплив у багатьох країнах і вирішує хто буде заможний а хто вбогий. Чи воно може бути тим Вавілоном Великим? Ангел дає Іванові важливий ключ який відповідає на те запитання. Він оголошує разючу подію — падіння Вавілона Великого! Розпусниця загубляє своїх клієнтів і коханців і стає огидою в їхніх очах. Хто ж регулярно завітував до неї, як не «земні царі»? Ангел каже: «Бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші [безсоромні розкоші, НС] його!» Так, світові комерсанти користали як спілкувались і вели з нею крамарство збільшуючи її «безсоромні розкоші». Тому то вона не може символізувати велике світове крамарство. — Об’явлення 18:3.

Отже, процесом дослідження й усунення можна дійти до висновку, що політичне володіння й контроль та вплив великого крамарства не можуть бути тим Вавілоном Великим. Що ж ще залишається? Це мусить бути та стихія, яка відповідає обвинуваченню, «бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!» Це та стихія яка колись була дуже могутня, але яка вже загубляє свою силу, якою вона дуже впливала на думки й діла націй ще від днів стародавньої Вавілонії. Це вона «панує над царями земними» — тобто, фальшива релігія! — Об’явлення 17:18; 18:23.

Незважаючи на те, що декотрі щирі релігійні люди стануть збентежені коли довідаються, що релігія є Вавілоном Великим, матір’ю розпусниць, то він таки символізує сатанську світову імперію фальшивої релігії. Вавілон Великий є символом світових релігій, які протягом історії ішли на компроміс з політикою й комерцією.

Вавілон Великий палій війни

Згідно з пророчим видінням, Вавілон Великий є великою розпусницею, яка вводила народи, людей, і плем’я в кровожерливі війни, хрестові походи, і криваві розправи. Вона благословила їх заклинанням, свяченою водою, молитвами, як також гарячковими патріотичними промовами.a — Об’явлення 18:24.

Священики Вавілона Великого, а головно капелани, ставали охочі знаряддя в руках провідників, щоб заганяти маси людей, неначе гарматне м’ясо, в кровопролиття двох світових війн, як також у інші великі конфлікти. Католик убивав католика, а протестанти слухняно вбивали протестантів і в тільки двох світових війнах загинуло близько 50—60 мільйонів людей.

У цьому освіченому 20 столітті, спадщина релігії продовжує породжувати ненависть і смерть — не тільки в країнах так званого Християнства в яких католики воюють проти протестантів, але також у нехристиянському світі в якому Іслам ненавидить Іудаїзм, Індуїзм воює проти Ісламу, Буддизм проти Індуїзму, Сікхізм проти Індуїзму, тощо.

Крім того, релігія завжди домагалась справляти сильний вплив над «земними царями». Вона старалась вирішувати їхні долі й вибирати їхніх наступників. Давайте коротко розглянемо кілька прикладів.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 4]

Котре з цих — політику, велике крамарство, чи релігію — представляє «Вавілон Великий»?

Розпусниця й «земні царі»

В ІСТОРІЇ так званого Християнства є багато прикладів згоди з політикою в яку воно втручувалось і продавало діячам свій вплив. Давайте розглянемо кілька з цих прикладів. Карл Великий (742—814 р. н.е.) був один з правителів, який бачив користі спілкування з релігією й благословення священиків Католицької церкви.

Нова британська енциклопедія пояснює, що папа помазав Карла Великого, його батька, та брата, під час заснування нової династії, і усунення колишньої «відкиненої». Тоді енциклопедія додає: «На тій самій оказії підтвердили політичний союз між Франкською династією а папою проти жителів Ломбардії... Карл (який став Карл Великий) спочатку визнав близький зв’язок між світською державою а церквою».

У році 800 н.е., папа Лев III «вирішив призначити Карла на посаду імператора» західної Римської імперії, і коронував його під час різдвяної меси в базиліці Св. Петра.

Зажерлива розпусниця

Розпусниці треба ж платити. Як Карлові Великому відплатитись Римові, представникові Вавілона, за ці ласки? «Карл... повторив у базиліці Св. Петра обіцянку його батька, щоб передати великі частини Італії під папське володіння». Те саме джерело інформації додає: «У політикою зумовленій релігійності, імперія й церква з’єднались у інституційну й духовну одиницю».

Кардинал Вольсей з Англії (1475—1530 рр.) є ще одним прикладом колишнього втручання релігії в політику. Британська енциклопедія каже, що він був «кардиналом і політичним діячем, і панував над урядом Генріха VIII, короля Англії... У грудні 1515 р. Вольсей став лорд-канцлер Англії... Вольсей користувався своєю великою світською й церковною владою, щоб нагромаджувати собі майно перевершене тільки королевим». Застосовуючи символічну мову в Об’явленні, то проституція високого класу вимагає високої винагороди.

Ще один загальновідомий приклад релігійного втручання в державні справи є кардинал і герцог Рішельє (1585—1642 рр.), який мав великий вплив у Франції, і який теж нагромадив велике майно «надмірне навіть за нормами того часу», каже Британська енциклопедія.

Рішельє заступив інший кардинал, Джуліо Мазаріні (1602—61 рр.), який став першим міністром Франції під час царювання Людовіка XIV. Незважаючи на те, що Мазаріні не був висвяченим свяшеником, то Папа Убран VIII таки висвятив його на Кардинала в 1641 р. Кардинал Мазаріні теж дуже прагнув багатства. Енциклопедія каже: «Вороги Мазаріні докоряли йому за його зажерливість. Він нагарбав посади й парафії й деколи не розпізнавав царського доходу від свого власного».

У наш час фальшива релігія також нагромаджує велике майно й старається впливати на політичні стихії, і якщо можливо, контролювати їх. Один видатний приклад цього є таємна католицька організація Опус Деї (латинське на Боже діло), яка ще до цих пір утішається папським благом і, згідно з автором Лоренсом Лейдером, є «повністю віддана антикомуністичній й реакційній політиці». Ця організація вибирає молодих і розумово добірних католицьких чоловіків із середніх шкіл, університетів, а тоді призначає їх на посади влади й контролю в уряді, фінансових інституціях, і засобах інформації. В Іспанії члени цієї організації дуже раділи із приводу свого успіху під католицьким фашистом-диктатором Франком, коли, одного разу, 10 з його 19 міністрів кабінету вибирались з добірних організації Опус Деї.a

У Сполучених Штатах Америки телевізійні євангелісти є дуже відомі за своє показне багатство й розкішне життя. Декотрі протестантські священики гордовито втручувались у політику а декотрі навіть домагались президентства. Немає сумніву, що ця стара розпусниця хоч повалилась, під цим чи тим виглядом, таки продовжує втішатись пожитками та розкошами влади й намагається командувати. — Об’явлення 17:4.

Але що сказати про назву розпусниці, Вавілон Великий? Як це допомагає нам підтвердити тотожність жінки символізованої в Об’явленні?

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінці 6]

Кардинали Вольсей, Мазаріні, і Рішельє нагромадили великого багатства тоді як служили на державних посадах.

[Відомості про джерело]

Photos: Culver Pictures