Хуліганство і насилля

Хуліганство є «однією з найприхованіших шкільних проблем»,— говорить Морін О’Коннор у книжці «Як допомогти вашій дитині протягом шкільного віку» (англ.). Вона також зауважує, що «ті жертви хуліганства, які не хочуть розповідати дорослим про це, бо бояться бути затаврованими як «ябедники», зносять багато горя».

Шкода, що деякі вчителі дивляться на хуліганство як на звичайне явище. Але багато інших людей погоджуються з педагогом Пітом Стефенсоном, який уважає, що хуліганство є «формою наруги» і що «допускати його не є на добро хуліганам».

А що вам робити, коли ваша дитина стає жертвою хуліганства? «Найважливішим захистом,— пише О’Коннор,— повинні бути дорослі тієї околиці, де живе [жертва]». Обговоріть справу із співчутливим учителем. Це переконає вашу дитину, що ви вважаєте таку агресивну поведінку неприйнятною. Багато шкіл запровадили чітку тактику протидії хуліганству, і її обговорюється прямо у класах.

Наталі стала жертвою хуліганства через свою релігію. «До мене чіплялись й інколи нищили мої речі лише тому, що я Свідок Єгови»,— говорить вона. Щоб розв’язати цю проблему, їй довелось обговорити це питання зі своїми батьками, які порадили їй порозмовляти про це з вчителями. Вона так і зробила. «Я також виявила ініціативу і подзвонила до батьків двох однокласників, що шкодили мені,— додає вона.— А оскільки я пояснила їм, у чому проблема, тепер мені значно легше. Зараз я добилася довір’я як вчителів, так і більшості моїх однокласників».

Коли-не-коли батьки виявлять, що їхня дитина не є жертвою хуліганства, а, навпаки, вдається до нього. Якщо така справа, то вони мусять детальніше переглянути свою ситуацію вдома. «Діти, які мають агресивнішу поведінку, походять з тих родин, де батьки не вирішують свої конфлікти належним чином,— повідомляється в лондонському часописі «Таймс» і додається:— Насильницької поведінки вчаться».

[Рамка на сторінці 7]

Чи ваша дитина є жертвою хуліганства?

ФАХІВЦІ радять батькам зауважувати незвичні ознаки чи дивну поведінку у дитини, а саме: нехіть іти в школу, уникання однокласників, синці або порвану одежу, коли вони повертаються зі школи.

Заохочуйте свою дитину розповісти вам, що трапилось. Це дасть вам змогу дізнатися, чи справді проблема полягає у хуліганстві. Якщо так, то порозмовляйте про це із співчутливим учителем.

Допомагайте дитині справлятися з проблемами, радячи їй триматися надійних однокласників і уникати місць та ситуацій, в яких можна наразитися на хуліганство. Дитина з добрим почуттям гумору і яка знає, що сказати, аби уникнути небажаної ситуації, не часто ставатиме жертвою хуліганства.

Не хвилюйтеся занадто і не заохочуйте дитину до помсти.