Сьогодні, в цьому 1991 році, протестантизм є розчленований на численні різні секти й віросповідання, так багато, що їх неможливо полічити. Ви не встигли б полічити їх, як нові формуються, а інші зникають.

Усе ж таки, Світова християнська енциклопедія (англ.) здійснює це «неможливе» і налічує розділене так зване християнство на «20 780 відмінних християнських віросповідань», більшість протестантськихa. У ньому поміщаються 7889 груп класичного протестантизму, 10 065 тубільних (більшість протестантських) релігій небілої раси, 225 англіканських віросповідань, і 1345 граничних протестантських груп.

Книжка Протестантське християнство (англ.) пояснює розвиток цієї безладної різноманітності й каже, що це «ознака здоров’я й хворості», і що причиною цього може бути «людьска творчість і обмеженість; а більш правдоподібно через гордих людей, які занадто цінять власний світогляд».

Це правда! Не звертаючи належної уваги на божественну правду, горді люди пропонують нові альтернативи на спасіння, визволення або доповнення. На релігійну сумішку підтримки в Біблії немає.

Коли протестантизм поширює таку суміш віровчень, то здається натякає на те, що Бог правил немає за якими ми повинні поклонятися Йому. Чи таке організоване безладдя погоджується з Богом правди, Який Біблія каже «не є Богом безладу, але миру»? Чи популярна протестантська думка «ідіть до котрої церкви вам захочеться», є інакшою від незалежного погляду, який довів Адама й Єву до помилкового погляду й результатних проблем? (1 Коринтян 14:33; дивіться Буття 2:9; 3:17​-19).

[Рамка на сторінці 22]

Ранні потомки Реформації

АНГЛІКАНСЬКЕ ВІРОСПОВІДАННЯ: 25 автономні церкви і 6 інших, які поділяються догматикою, способом правління і літургією з англіканською церквою, визнають номінальне керівництво Кентерберійського архієпископа. Енциклопедія релігії (англ.) каже, що англіканська церква «вірить у передачу апостольської благодаті єпископам і зберегла багато практик передреформатської ери». Головним у її поклонінні є Книга загальної молитви, «єдина літургія в рідній мові реформатської ери, яку ще вживають». Англіканці в Сполучених Штатах Америки, які відступили від англіканської церкви (в Англії) й створили протестантську єпископальну церкву в 1789 році, знову відступили від традиції, коли в лютому 1989 року обрали першу жінку на єпископа в історії англіканської церкви.

БАПТИСТСЬКІ ЦЕРКВИ: 369 віросповідань (1970) почалися з анабаптистів у 16 столітті, які хрестили дорослих зануренням у воду. Енциклопедія релігії каже, що баптистам «було трудно зберігати організаційну або теологічну єдність», і додає, що «баптистська релігія в Сполучених Штатах Америки є велика,.. але, так як буває у великій родині, декотрі члени не говорять одні до одних».

ЛЮТЕРАНСЬКІ ЦЕРКВИ: 240 віросповідань (1970), хваляться, що в них є найбільше членів зі всіх протестантських релігій. Вони «ще трохи розділені етнічно (німці, шведи, і.ц.п.)», каже Світовий альманах і книга фактів на 1988 рік (англ.), і додає, що «головно фундаменталісти й ліберали є розділені». Розділення лютеранів на націоналістичні групи стало очевидним протягом другої світової війни, коли, так як каже Е. У. Грітч з Лютеранської теологічної семінарії в США, «меншість лютеранських пасторів і зборів [у Німеччині] протистояли Гітлереві, більшість лютеранів мовчали або дієво співробітничали з нацистським режимом».

МЕТОДИСТСЬКІ ЦЕРКВИ: 188 віросповідань (1970) становлять рух англіканської церкви заснований 1738 року Джоном Уеслієм. Після його смерті методисти відступили від англіканської церкви й стали відмінною групою; Уеслі пояснив методиста так: «Людина, яка дотримується методу в Біблії».

РЕФОРМАТСЬКА І ПРЕСВІТЕРІАНСЬКА ЦЕРКВИ: Реформатські групи (354 віросповідань у 1970) догматикою є кальвіністичні, ніж лютеранські, і вважають себе бути «реформованою католицькою церквою». «Пресвітеріанська» значить церковний уряд під владою старших (пресвітерів); всі пресвітеріанські церкви є реформатські, але не всі реформатські групи діють під владою пресвітерів.