Єгова слухає наші молитви й відповідає на них

9. а) Хоча Давид був грішником, що однак виявляють його слова й вчинки? б) Чому ми не повинні переставати робити те, що правильне?

⁹ Хоча Давид був грішним і смертним, він вірив, що Єгова почує його благання. Він смиренно прохав у молитві: «Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене! І на суд не вступай із рабом Своїм,— бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!» (Псалом 143:1, 2). Давид усвідомлював свою недосконалість, проте все його серце було щирим до Бога. Тому він був упевнений, що отримає відповідь за праведністю. Чи ж це не підбадьорює нас? Хоча нам далеко до Божої праведності, однак ми можемо бути впевненими, що він чує нас, коли все наше серце щире до нього (Екклезіяста 7:20; 1 Івана 5:14). Тож у ці лихі дні ми повинні перебувати в молитві й рішуче ‘перемагати зло добром’ (Римлян 12:20, 21; Якова 4:7).

10. Чому у Давида були часи тривоги?

¹⁰ Давид, подібно як і ми, мав ворогів. Давидові було дуже важко і тоді, коли він утікав від Саула, змушений шукати сховку у відлюдних, недосяжних місцях, і тоді, коли він був царем, котрого цькували вороги. Він описав, як це впливало на нього: «Неприятель переслідує душу мою... Посадив мене в темряву... Омліває мій дух у мені, кам’яніє в нутрі моїм серце моє» (Псалом 143:3, 4). Чи у вас були причини почувати себе так само?

11. В яких важких ситуаціях доводиться перебувати Божим слугам сьогодні?

¹¹ Тиск з боку противників, випробування через скрутну економічну ситуацію, серйозна хвороба або якісь інші болісні проблеми довели декого з Божого народу до повного розпачу. Іноді їхні серця немовби кам’яніють. І кожен з них начебто гукає: ‘Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживи мене. Знову потіш мене’ (Псалом 71:20, 21). Яку допомогу отримують вони?

Як стояти попри зусилля ворога

12. Як цар Давид справлявся з небезпекою та випробовуваннями?

¹² Псалом 143:5 виявляє, що́ робив Давид, коли його спостигли небезпека й великі випробовування: «Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю [«міркую», Хом.] про діла Твоїх рук». Давид пригадував Божі стосунки з Його слугами й те, як він сам був врятований. Він роздумував про те, що́ Єгова робив заради свого величного імені. Давид постійно розмірковував про Божі вчинки.

13. Як роздуми про старожитні й сучасні приклади вірних слуг допомагають нам залишатися стійкими в час випробовувань?

¹³ Чи ж ми не пригадуємо часто про Божі стосунки з його народом? Звичайно, що так! Сюди входить те, що записано ‘великою хмарою свідків’ у дохристиянські часи (Євреїв 11:32—38; 12:1). Помазаних християн у першому сторіччі також заохочувалося ‘пригадувати давні дні’ й колишні їхні випробовування (Євреїв 10:32—34, Бачинський). А що сказати про випадки з життя Божих сучасних слуг, як, скажімо, випадки, наведені в книзі «Свідки Єгови — вісники Божого Царства»a? Описані в цій та інших публікаціях події нагадують нам, як Єгова допомагає своєму народові залишатися стійким під забороною, під час ув’язнення, нападів юрби, в концентраційних таборах і колоніях. Цьому народу довелося зносити випробовування в таких пошматованих війною країнах, як Бурунді, Ліберія, Руанда й колишня Югославія. Коли виникало протистояння, Божі слуги успішно зносили його завдяки міцним взаєминам з Єговою. Рука Бога підтримувала тих, хто у своєму житті надавав першорядного значення виконанню його волі.

14. а) Наведіть приклад того, як Бог підтримує людину за обставин, котрі, можливо, подібні до наших. б) Чого ви вчитесь із цього прикладу?

¹⁴ А втім, ви можете сказати, що вам ще не довелося зносити брутального знущання і, на вашу думку, навряд чи доведеться у майбутньому. Однак Бог підтримує своїх людей, не тільки за критичних обставин, як дехто, можливо, гадає. Він підтримує багатьох «звичайних» людей за «нормальних» обставин. Один із численних прикладів цього подається у «Вартовій башті» за 1 грудня 1996 року в розповіді Пінелопі Макріс. Який же чудовий приклад християнської бездоганності! Чи ви пригадуєте, що їй довелося зносити від сусідів, як вона боролася з тяжкими недугами та які зусилля докладала, аби залишатися в повночасному служінні? А що сказати про надзвичайний випадок, який стався з нею в Мітіліні? Чи ви вважаєте такі приклади допомогою для всіх нас у встановленні пріоритетів, аби виконання Божої волі стояло на першому місці в нашому житті?

15. Про які вчинки Єгови ми повинні роздумувати?

¹⁵ Це спонукує нас роздумувати про діла Єгови, як колись роздумував про них Давид. Через смерть, воскресіння і прославлення свого Сина, Єгова уможливив для людства спасіння (1 Тимофія 3:16). Він встановив своє небесне Царство, очистив небо від Сатани та його демонів, а також відновив на землі правдиве поклоніння (Об’явлення 12:7—12). Він створив духовний рай і поблагословив свій народ ростом (Ісаї 35:1—10; 60:22). Тепер його люди дають остаточне свідчення перед вибухом великої скорботи (Об’явлення 14:6, 7). Авжеж, у нас є багато про що роздумувати.

16. Чим ми повинні цікавитися і в чому це переконуватиме нас?

¹⁶ Замість клопотатися людськими справами, ми постійно цікавимось ділами Божих рук, і це переконує нас у тому, що сила Єгови непереборна. Проте ці діла не обмежуються лише його чудовим фізичним творінням у небі й на землі (Йова 37:14; Псалом 19:2; 104:24). До чудових діл Єгови належить визволення його людей від ворожих гнобителів, як це показують випадки з його старожитнім вибраним народом (Вихід 14:31; 15:6).

Знаймо шлях, яким слід іти

17. Наскільки реальним був для Давида Єгова і в чому це може запевнити нас?

¹⁷ Давид молився про допомогу, щоб не зникнула його життєдайна волога: «Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Поспіши мене вислухати, Господи,— дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!» (Псалом 143:6, 7). Грішник Давид усвідомлював, що Бог знає, в якій він ситуації (Псалом 31:8). Часами ми також можемо відчувати, що вкрай занепадає наша духовність. Але ця ситуація не є безнадійною. Єгова чує наші молитви й може прискорити наше відновлення, відсвіжуючи нас через сердечних старійшин, статті у «Вартовій башті» або через пункти програми, які, здається, призначені саме для нас (Ісаї 32:1, 2).

18, 19. а) Про що ми повинні щиро благати Єгову? б) Чого ми можемо бути певними?

¹⁸ Наше довір’я до Єгови спонукує нас благати його: «Об’яви мені... Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити» (Псалом 143:8). Чи ж він не справдив надій сестри Макріс, ізольованої на одному грецькому острові? То ж чи він не справдить і ваших надій, якщо ви надаєте виконанню його волі першорядного значення у своєму житті? Диявол і його агенти хотіли б завадити нашій праці проголошення Божого Царства або повністю зупинити її. Незалежно від того, чи ми служимо в країнах, де правдиве поклоніння в цілому визнане, чи там, де воно заборонене, наші спільні молитви узгоджуються з Давидовим проханням: «Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!» (Псалом 143:9). Ми будемо захищені від духовного краху лише тоді, коли житимемо під покровом Всевишнього (Псалом 91:1).

¹⁹ Наша переконаність в тому, що є найголовнішим, має тверду основу (Римлян 12:1, 2). Отже чиніть опір зусиллям світу нав’язати вам свій погляд на те, що є важливим у людських задумах. Нехай у кожному аспекті вашого життя відображається усвідомлення того, що виконання Божої волі є найголовнішим (Матвія 6:10; 7:21).

20. а) Що ми дізналися про Давида зі слів Псалма 143:1—9? б) Як християни сьогодні відображають Давидів дух?

²⁰ Перших дев’ять віршів 143-го псалма наголошують на Давидових близьких взаєминах з Єговою. Коли його оточили вороги, він палко благав Бога про керівництво. Давид виливав своє серце, шукаючи допомоги, щоб йти правильним шляхом. Те саме можна сказати сьогодні про останок помазаних духом осіб на землі та про їхніх товаришів. Вони благають Єгову про керівництво, вважаючи свої взаємини з ним чимось надзвичайно цінним. Вони віддають перевагу виконанню Божої волі, незважаючи на утруднення з боку Диявола та його світу.

21. Чому важливо давати хороший приклад, якщо ми хочемо вчити інших про те, що повинно бути найголовнішим в їхньому житті?

²¹ Мільйонам людей, які вивчають Біблію зі Свідками Єгови, потрібно зрозуміти, що виконання Божої волі є найголовнішою справою. Ми можемо допомогти їм усвідомити це, обговорюючи 13 розділ з книжки «Знання, яке веде до вічного життя»b, де наголошується на принципах, якими треба керуватися людям, слухняним Слову. Звичайно, ми самі повинні бути прикладом того, про що навчаємо людей. За порівняно короткий час вони також дізнаються про шлях, яким потрібно йти. Коли ці мільйони самі усвідомлять, що́ повинно бути найголовнішим в їхньому житті, багато з них відчують спонуку зробити кроки до присвячення й хрещення. З цього часу збір допомагатиме їм не сходити зі шляху життя.

22. Які запитання розглядатимуться в наступній статті?

²² Багатьом людям не важко визнати, що виконання Божої волі повинно бути найважливішим в їхньому житті. Але як Єгова поступово навчає своїх слуг виконувати його волю? Які позитивні результати це приносить? У наступній статті ми розглянемо ці питання, обговорюючи головний вірш, записаний у Псалмі 143:10.

Навчені чинити волю Єгови

«Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій» (ПСАЛОМ 143:10).

1, 2. а) Коли ми повинні навчатися і з яким реалістичним сподіванням? б) Чому так важливо, щоб нас навчав Єгова?

КОЖЕН прожитий людиною день дає їй можливість навчитись чогось корисного. Це можна сказати і про вас, і про інших людей. Але що стається після смерті? У цьому стані неможливо навчатися. Біблія недвозначно говорить, що мертві «нічого не знають». У шеолі, тобто в спільній могилі людства, немає знання (Екклезіяста 9:5, 10). Чи це означає, що навчання і нагромаджування знання є марнотою? Все залежить від того, чого нас навчають і як ми використовуємо це знання.

² Якщо нас навчають лише світської мудрості, то ми не можемо сподіватися тривалого майбутнього. На щастя, мільйони людей в усіх країнах світу навчаються божественної волі й мають надію жити вічно. Основою цієї надії є навчання від Єгови, Джерела життєдайного знання (Псалом 94:9—12).

3. а) Чому можна сказати, що Ісус був першим Божим учнем? б) Яке ми маємо запевнення, що Єгова навчатиме людей і який буде результат цього?

³ Первородний Син Бога, його перший учень, був навчений чинити волю свого Отця (Приповістей 8:22—30; Івана 8:28). Ісус вказав, що його Отець буде також навчати силу-силенну людей. Яку надію мають усі ті, хто навчається від Бога? Ісус сказав: «У Пророків написано: «І всі будуть від Бога навчені». Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене... Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене,— життя вічне той має» (Івана 6:45—47).

4. Як божественне навчання впливає на мільйони людей і яку перспективу вони мають?

⁴ Ісус цитував слова з Ісаї 54:13, що скеровувалися до Божої символічної жінки, небесного Сіону. Це пророцтво особливо стосується її синів, 144 000 народжених від духу учнів Ісуса Христа. Сьогодні активно діє останок із цих духовних синів, котрий очолює всесвітню навчальну програму. У результаті, навчання від Єгови також благотворно впливає на мільйони інших людей, з яких складається «великий натовп». Вони мають унікальну перспективу довічно навчатися, ніколи не помираючи. Як це можливо? Вони сподіваються пережити «велику скорботу», яка швидко наближається, і вічно жити на райській землі (Об’явлення 7:9, 10; 7:13—17, Філ.).

Сильніший наголос на виконанні Божої волі

5. а) Який провідний вірш на 1997 рік? б) Як ми повинні ставитися до відвідування християнських зібрань?

⁵ Упродовж 1997 року Свідки Єгови в понад 80 000 зборах по цілому світі твердо пам’ятатимуть вступні слова Псалма 143:10: «Навчи мене волю чинити Твою». Це буде провідний вірш у 1997 році. Ці слова чітко виднітимуться в Залах Царства й нагадуватимуть про те, що виняткову можливість здобувати божественну освіту дають зборові зібрання, на яких ми можемо проходити безперервну навчальну програму. Коли ми сходимося зі своїми братами на зібрання, щоб вчитися від нашого Величного Учителя, то можемо почуватися, як псалмоспівець, котрий написав: «Я радів, як казали мені: «Ходімо до дому Господнього!» (Псалом 122:1; Ісаї 30:20, Хом.).

6. Кого ми визнаємо словами Давида?

⁶ Авжеж, ми прагнемо навчатися, як виконувати Божу волю, а не волю нашого супротивника Диявола або волю недосконалих людей. Отже так само як Давид, ми визнаємо Бога, котрому поклоняємося і служимо: «Ти Бог мій,— добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!» (Псалом 143:10). Давид не хотів знатися з неправедними людьми, а прагнув бути там, де поклонялися Єгові (Псалом 26:4—6). Завдяки тому що Божий дух скеровував стопи Давида, той міг ходити стежками справедливості (Псалом 17:5; 23:3).

7. Як Божий дух керує християнським збором?

⁷ Більший Давид, Ісус Христос, запевнив апостолів, що святий дух навчить їх усього й пригадає їм усе, що Ісус колись говорив (Івана 14:26). З дня П’ятидесятниці Єгова поступово відкриває «Божі глибини», що містяться в його написаному Слові (1 Коринтян 2:10—13). Це робиться через видимий канал, який Ісус назвав «вірним і мудрим рабом». Цей раб постачає духовну поживу, на якій базується навчальна програма для зборів Божого народу по всьому світі (Матвія 24:45—47).

Навчені волі Єгови на наших зібраннях

8. Чому так важливо брати участь у вивченні «Вартової башти»?

⁸ Під час щотижневих вивчень «Вартової башти» у зборі часто розглядається застосування біблійних принципів. Це надзвичайно допомагає нам справлятися з життєвими турботами. На інших вивченнях розглядаються глибокі духовні істини або біблійні пророцтва. Як же багато ми дізнаємося на цих вивченнях! У багатьох краях під час таких зібрань Зали Царства переповнені. Але в інших країнах відвідуваність зібрань зменшується. Як ви думаєте, чому? Може, хтось дозволяє світській роботі перешкоджати його регулярній присутності «для заохоти до любови й до добрих учинків»? Або, можливо, багато часу витрачається на товариські зустрічі чи біля телевізора, через що створюється враження, немов людина є занадто зайнятою, аби приходити на всі зібрання? Пригадайте собі натхнений наказ у Євреїв 10:23—25. Чи ж зібрання, на яких даються божественні настанови, не є ще важливішими нині, коли ми ‘бачимо, що зближається день той’?

9. а) Як службове зібрання споряджає нас до проповідування? б) Як ми повинні ставитись до свідчення?

⁹ Один з наших найголовніших обов’язків — бути Божими служителями. Службове зібрання допомагає нам ефективно виконувати це служіння. Ми вчимось, як підходити до людей, як говорити з ними, що казати, коли вони реагують позитивно, і навіть як поводитись, коли люди відкидають нашу звістку (Луки 10:1—11). Завдяки тому що на цих щотижневих зібраннях обговорюються і демонструються ефективні методи, ми ліпше підготовляємось до розмов з людьми не тільки від дому до дому, але й на вулицях, автостоянках, у громадському транспорті, аеропортах, ділових районах і школах. Відповідно до нашого прохання: «Навчи мене волю чинити Твою» — ми повинні використовувати кожну нагоду робити те, до чого спонукував наш Пан: «Ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони... прославляли Отця вашого, що на небі» (Матвія 5:16).

10. Як ми можемо по-справжньому допомогти ‘достойним’?

¹⁰ На таких зібраннях у зборі ми також навчаємося робити учнями інших людей. Під час повторних відвідин ми маємо на меті розпочати домашнє біблійне вивчення з кожним, хто виявив зацікавлення або взяв літературу. Це трохи нагадує те, як учні ‘перебували з достойними’, навчаючи їх усього, що наказав Ісус (Матвія 10:11; 28:19, 20). Завдяки чудовим посібникам, як, наприклад, книжка «Знання, яке веде до вічного життя», ми добре споряджені, щоб ґрунтовно виконувати наше служіння (2 Тимофія 4:5). Щотижня, коли ви приходите на службове зібрання і Школу теократичного служіння, намагайтеся зрозуміти, а потім застосовувати практичні пункти, чим покажете, що ви компетентні служителі Бога, які виконують його волю (2 Коринтян 3:3, 5; 4:1, 2).

11. Як декотрі показали, що вірять словам з Матвія 6:33?

¹¹ Божою волею є те, щоб ми ‘шукали найперш Царства Божого й праведности Його’ (Матвія 6:33, Ог., 1988). Запитайте себе: «Як би я застосовував цей принцип, коли б моя робота [або робота мого партнера] перешкоджала мені приходити на зібрання?» Багато духовно зрілих людей постаралися б поговорити про цю справу зі своїми роботодавцями. Одна повночасна служителька повідомила своєму роботодавцю, що хоче, аби кожного тижня її відпускали трохи раніше з роботи для відвідування зборових зібрань. Він задовольнив її прохання. Його навіть самого зацікавило, що відбувається на цих зібраннях, і він запитав, чи міг би там побувати. З оголошення на зібранні він дізнався про обласний конгрес, який мав відбутися незабаром. У результаті роботодавець вирішив провести цілий день на конгресі. Про що вам говорить цей випадок?

Навчені волі Єгови побожними батьками

12. Що наполегливо й рішуче повинні робити християнські батьки, аби навчати своїх дітей волі Єгови?

¹² Але зібрання у зборі й конгреси — це не єдині заходи для навчання того, як чинити божественну волю. Побожним батькам наказується навчати, карати й виховувати своїх дітей, щоб ті несли хвалу Єгові та чинили його волю (Псалом 148:12, 13; Приповістей 22:6, 15). Для цього потрібно брати своїх «дітей» на зібрання, де вони можуть ‘чути й навчатися’. Але що можна сказати про навчання дітей з Писання вдома? (Повторення Закону 31:12; 2 Тимофія 3:15). Багато сімей сумлінно розпочали регулярне сімейне біблійне вивчення, але невдовзі занедбали або припинили його. Може це сталося і з вами? Чи ви вважаєте, що порада проводити таке регулярне вивчення є недоречною або що ваша сім’я є настільки іншою, що у вашому випадку це не буде ефективним? Батьки, хоч би якою була ваша ситуація, перегляньте, будь ласка, корисні статті «Наша багата духовна спадщина» й «Нагорода за наполегливість» у «Вартовій башті» за 1 серпня 1995 року.

13. Яким чином обговорення щоденного вірша може благотворно вплинути на сім’ї?

¹³ Сім’ям радиться завести собі такий звичай, як розгляд щоденного вірша з брошурки «Досліджування Святого Письма». Добре, коли члени сім’ї читають вірш і коментар, але куди корисніше, коли вони обговорюють і застосовують цей вірш у житті. Наприклад, обговорюючи Ефесян 5:15—17 (Кул.), члени сім’ї можуть роздумувати про те, як ‘викупляти час’ для особистого вивчення, участі в одному із видів повночасного служіння, а також займатися іншими теократичними завданнями. Безумовно, сімейне обговорення щоденного вірша може допомогти декому ‘[глибше] зрозуміти, що є Божа воля’.

14. Якими вчителями, за словами Повторення Закону 6:6, 7, повинні бути батьки і які вимоги ставляться до них?

¹⁴ Батьки повинні бути старанними вчителями своїх дітей (Повторення Закону 6:6, 7). Але це не означає просто вичитувати своїм дітям нотації або давати їм накази. Батько й мати також повинні прислухатися до дітей, бо це їм допоможе ліпше розуміти, що́ треба розтлумачувати, прояснювати, унаочнювати або повторяти. В одній християнській сім’ї батьки підтримують відкрите спілкування, заохочуючи своїх дітей питати про те, чого вони не розуміють або що́ їх непокоїть. Завдяки цьому вони виявили, що їхній син підліткового віку ніяк не міг збагнути того, що Єгова не має початку. Батьки, використовуючи інформацію з публікацій Товариства Вартової башти, показали, що, на думку фахівців, час і простір є нескінченними. Це допомогло з’ясувати питання і задовольнило їхнього сина. Тому виділяйте час, аби давати чіткі відповіді зі Святого Письма на запитання ваших дітей, допомагаючи їм зрозуміти, що навчання про те, як чинити Божу волю, може приносити велике задоволення. Чого ще навчаються молоді й старші люди з-посеред Божого народу?

Навчені любити й боротися

15. За яких обставин може випробовуватися щирість нашої братерської любові?

¹⁵ За Ісусовою новою заповіддю, ми «від Бога навчені любити один одного» (1 Солунян 4:9). Коли все спокійно та йде гладко, ми можемо думати, що любимо всіх своїх братів. Але що стається, коли виникають особисті розбіжності чи коли ми образилися через слова або вчинки іншого християнина? За таких обставин може випробовуватися щирість нашої любові. (Порівняйте 2 Коринтян 8:8). Що Біблія говорить нам робити в такій ситуації? Старатися виявляти любов найповнішою мірою (1 Петра 4:8). Замість дошукуватися свого, роздратовуватися через незначні хиби або думати лихе, ми повинні докладати всіх зусиль, щоб любов’ю покривати багато гріхів (1 Коринтян 13:5). Ми знаємо, що така є воля Бога, бо саме про це навчає його Слово.

16. а) Яку боротьбу вчаться вести християни? б) Як ми споряджені до неї?

¹⁶ Хоча для багатьох поняття любові й боротьби є несумісними, ми таки вчимося боротися, проте це особлива боротьба. Давид розумів, наскільки він залежний від Єгови, котрий навчав його точити боротьбу, хоча за Давидового часу це стосувалося буквальних боїв з ворогами Ізраїлю (1 Самуїла 17:45—51; 19:8; 1 Царів 5:17; Псалом 144:1). А що сказати про наш сьогоднішній бій? Наша зброя не тілесна (2 Коринтян 10:4, Хом.). Ми ведемо духовний бій, до якого нам треба озброїтись духовно (Ефесян 6:10—13). Через своє Слово та свій зібраний народ Єгова навчає нас успішно точити духовний бій.

17. а) До якої тактики вдається Диявол, щоб відвернути нас від Бога? б) Чого ми повинні мудро уникати?

¹⁷ Диявол часто використовує в облудний і підступний спосіб вплив цього світу, відступників та інших противників правди, намагаючись зосередити нашу увага на неістотних справах (1 Тимофія 6:3—5, 11; Тита 3:9—11). Виглядає, ніби він усвідомлює, що у нього немає шансу подолати нас шляхом прямого, фронтального нападу, тому він намагається повалити нас, підштовхуючи до постійного бідкання й безглуздих сумнівів, на які з духовного погляду немає жодної підстави. Будучи пильними воїнами, ми повинні виявляти таку саму обачність перед цією небезпекою, як і перед фронтальним нападом (1 Тимофія 1:3, 4).

18. Що насправді означає «не жити вже більше для себе»?

¹⁸ Ми не схвалюємо людської пожадливості й бажань народів. За допомогою Ісусового прикладу Єгова навчає нас про те, що ми вже більше не повинні жити для себе, але маємо озброїтися таким самим складом розуму, яким був озброєний Ісус Христос, і жити для виконання Божої волі (2 Коринтян 5:14, 15). Можливо, у минулому ми провадили дуже нерозсудливе й розбещене життя, марнуючи цінний час. Гулянки, пиятики й неморальність — характерні риси цього злого світу. Чи ж ми не вдячні за те, що сьогодні є відокремлені від цього зіпсутого світу й навчаємося чинити Божу волю? Отже, точімо важкий духовний бій, щоб уникати забруднювальних світських звичаїв (1 Петра 4:1—3).

Навчання, яке дає нам пожиток

19. До яких благословень веде те, що ми навчаємося волі Єгови й відтак виконуємо її?

¹⁹ Необхідно визнати, що, навчаючись чинити волю Єгови, ми беремо для себе надзвичайний пожиток. Зрозуміло, що багато залежить від нас: ми повинні звертати пильну увагу на навчання, а потім дотримуватися вказівок, які одержуємо через його Сина, його Слово й зібраний народ (Ісаї 48:17, 18; Євреїв 2:1). Завдяки цьому ми зміцнимося, щоб непохитно стояти в ці скрутні часи й витримати майбутні бурі (Матвія 7:24—27). Навіть тепер ми будемо приємні Богові, виконуючи його волю, й отримуватимемо відповіді на свої молитви (Івана 9:31; 1 Івана 3:22). Ми також відчуватимемо справжнє щастя (Івана 13:17).

20. Про що було б добре роздумувати у 1997 році, дивлячись на провідний вірш?

²⁰ Упродовж 1997 року ми не раз матимемо можливість читати та обговорювати річний вірш з Псалма 143:10: «Навчи мене волю чинити Твою». Водночас, використовуймо декотрі нагоди для роздумів про вжиті Богом заходи для нашого навчання, як говорилося вище. І нехай роздуми над цими словами спонукують нас діяти відповідно до того прохання і пам’ятати, що «хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:17).