Наголошення повтором

ДО ПРИЙОМІВ вправного навчання залічують повтор. Коли важлива думка звучить неодноразово, існує більша ймовірність, що її запам’ятають. Якщо таку думку трохи перефразувати і викласти знову, слухачі навіть можуть ліпше зрозуміти її.

Якщо людина не запам’ятає твоїх слів, вони не вплинуть на її погляди та спосіб життя. Але ті думки, котрі ти підкреслюєш з особливою силою, вона аналізуватиме і далі.

Чудовий приклад того, як застосовувати повтор, подає наш Величний Наставник Єгова. Він дав ізраїльтянам Десять Заповідей і через ангела-речника оголосив їх з гори Сінай. Пізніше Єгова передав Мойсею ті заповіді у письмовій формі (Вих. 20:1—17; 31:18; Повт. 5:22). Згідно з Божим наказом, Мойсей повторив ізраїльтянам Десять Заповідей перед входом в Обіцяний край, а потім під дією святого духу записав їх у книзі Повторення Закону 5:6—21. Серед тих заповідей було повеління любити Єгову і служити йому всім серцем, всією душею та всією життєвою силою. Цей наказ також було неодноразово повторено (Повт. 6:5; 10:12; 11:13; 30:6). З якою метою? Усе тому, що, за словами Ісуса, «це найбільша й найперша заповідь» (Матв. 22:34—38). Через пророка Єремію Єгова понад 20 разів нагадав мешканцям Юди про те, наскільки важливо слухатись усіх його наказів (Єрем. 7:23; 11:4; 12:17; 19:15). А фразу: «І пізнають [народи], що Я — Господь» — Єгова повторив через Єзекіїля більш ніж 60 разів (Єзек. 6:10; 38:23).

Вміле використання повтору спостерігаємо і в розповідях про Ісусове служіння. Візьмімо, наприклад, чотири Євангелія. У всіх Євангеліях розповідається про ті самі важливі події, але описано їх трохи під іншим кутом зору. Коли Ісус навчав, він неодноразово повторював головну думку, однак у різних обставинах викладав її по-різному (Марка 9:34—37; 10:35—45; Ів. 13:2—17). А перебуваючи на Оливній горі за кілька днів до своєї смерті, Ісус скористався методом повтору, щоб наголосити на крайній важливості поради: «Пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш» (Матв. 24:42; 25:13).

У промовах. Мета твоїх промов — не просто викласти інформацію. Ти хочеш, щоб слухачі зрозуміли, запам’ятали і почали застосовувати почуте. Для цього слід уміло застосовувати метод повтору.

Однак пам’ятай: надто частий повтор головних пунктів розпорошує увагу. Старанно вибирай думки, які заслуговують особливого підкреслення. Це зазвичай ті тези, на яких побудовано твій виступ, а часом ще інші особливо цінні для слухачів положення.

Щоб застосувати метод повтору, головні думки можна спершу стисло викласти у вступі. Уживай для цього лаконічні твердження, котрі містять загальний огляд матеріалу, запитання або короткі приклади, що ілюструють тип проблем, які ти розглядатимеш. Можеш сказати, скільки головних пунктів буде у промові, а тоді перелічити їх. Відтак висвітли кожен пункт у головній частині виступу. Аби ще сильніше наголосити на них у головній частині, повторюй кожен пункт перед тим, як перейти до наступного. Підкреслити головну думку можна і прикладом її практичного застосування. Додатково наголосити на головних пунктах можна у закінченні, в якому ти повторно викладаєш ці думки, підкреслюєш їх за допомогою протиставлень, відповідаєш на висунуті запитання або наводиш коротке розв’язання порушених проблем.

На додачу до всього вищесказаного досвідчений оратор уважно стежить за реакцією слухачів. Якщо їм важко зрозуміти певну думку, він помічає це. Якщо ця думка важлива, він викладає її ще раз. Разом з тим повторення тих самих слів не завжди дає бажаний результат. Уміння навчати вимагає більшого. Мовець має бути гнучким. Його промові можуть знадобитися імпровізовані доповнення. Тож учись пристосовуватися до потреб слухачів — від цього значною мірою залежить твоя учительська вправність.