Єгова — Бог, який має намір

«Поправді,— як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив — те здійсниться» (ІСАЯ 14:24).

1, 2. Що багато людей говорять про мету життя?

ЛЮДИ по всій землі запитують: «У чому мета життя?» Один західний політичний лідер сказав: «Дедалі більше людей ставлять запитання: «Хто ми такі? Для чого ми живемо?». Коли в одній газеті проводилось опитування молоді про мету життя, часто можна було почути такі відповіді: «Роби, що тільки серце забажає», «Бери від життя все, що можеш», «Живи на широку ногу», «Народи́ дітей, будь щасливий, а тоді можеш і померти». Переважна більшість вважала, що окрім цього життя немає більше нічого. Жодна людина не згадала про якусь конкретну перспективу жити на землі довший час.

² Один дослідник конфуціанства сказав: «Основне значення життя полягає в нашому звичайному людському існуванні». Згідно з таким міркуванням, люди і далі народжуватимуться, вестимуть 70 або 80-річну життєву боротьбу, а згодом помруть та підуть у вічне небуття. Один еволюціоніст зауважив: «Ми, напевно, прагнемо почути більш суттєву відповідь, але її просто немає». Для цих еволюціоністів життя є боротьбою за виживання, яку зупиняє смерть. Такі філософські міркування являють собою безнадійний погляд на життя.

3, 4. Як світові умови впливають на ставлення багатьох людей до життя?

³ Чимало людей піддають сумніву думку про те, що життя має мету, коли бачать таке велике страждання в людському суспільстві. Нині, коли, здається, людина досягнула вершин у промисловості та науці, по цілому світі серйозно хворіє або недоїдає майже один мільярд людей. Щороку через це помирають мільйони дітей. Окрім того, у нашому XX сторіччі війни забрали в чотири рази більше людських життів, ніж усі війни за чотири минулі сторіччя разом взяті. Злочин, насилля, наркоманія, розвал сім’ї, СНІД та інші хвороби, що передаються статевим шляхом,— це перелік від’ємних факторів, і він постійно збільшується. Світові провідники не можуть покінчити із цими труднощами.

⁴ З огляду на такі умови одна жінка підсумувала думку багатьох наступними словами: «Життя не має мети. Коли стільки діється зла, тоді життя не має великого значення». А один чоловік похилого віку сказав: «Усе життя я запитував себе, для чого я живу? Мене більше не цікавить мета життя». Через те що багато людей не розуміють, чому Бог допускає страждання, які погіршують умови у світі, у них немає справжньої надії на майбутнє.

5. Чому релігії цього світу сприяють замішанню стосовно мети життя?

⁵ Навіть релігійні провідники розходяться у поглядах та непевні щодо мети життя. Колишній настоятель собору святого Павла в Лондоні сказав: «Усе своє життя я намагався зрозуміти, яка мета життя. ...Мені не вдалось зробити це». Справді, багато священиків навчають, що після смерті добрі йдуть до неба, а злі — навіки у вогняне пекло. Але такий погляд не може покласти край стражданню людей на землі. І якщо Божим наміром було, щоб люди жили на небі, чому ж він відразу не зробив їх небесними створіннями, як зробив колись ангелів, і таким чином не відвернув від людей таке велике страждання? Тому замішання стосовно мети життя на землі або зневір’я, що життя взагалі має мету, є поширеним.

Бог, який має намір

6, 7. Що Біблія говорить нам про Всесвітнього Суверена?

⁶ Проте найпоширеніша за всю історію книга, Свята Біблія, розповідає нам, що Єгова, Суверен усесвіту, є Богом наміру. Вона виявляє нам, що він має перспективний, по суті вічний намір для людства на землі. А коли Єгова щось обіцяє, це неодмінно збудеться. Саме як дощ змушує насіння пускати паростки, Бог говорить: «Так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісаї 55:10, 11). Все, що Єгова говорить, він сповнить, все «те здійсниться» (Ісаї 14:24).

⁷ Ми, люди, можемо повністю покладатись на те, що Всевишній додержить своїх обіцянок, бо він — «необманливий Бог» (Тита 1:2; Євреїв 6:18). Коли він говорить нам, що зробить щось, саме́ його слово є гарантією, що це збудеться. Можна сказати, що це вже здійснилось. Він проголошує: «Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед — що не сталося ще, і що говорю: «Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню»... Так, Я сказав — те й спроваджу, що Я задумав був — теє зроблю!» (Ісаї 46:9—11).

8. Чи можуть знайти Бога ті, хто щиро прагне пізнати його?

⁸ Крім того, Єгова «не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9). Тому він не хоче, щоб хтось не знав його. Пророк Азарія сказав: «Якщо будете Його [Бога] шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його,— полишить Він вас!» (2 Хронік 15:1, 2). Отже, ті, хто щиро хоче пізнати Бога та його наміри, можуть з упевненістю робити це, якщо вони докладають зусиль, щоб шукати його.

9, 10. а) Яку допомогу дано тим, хто хоче пізнати Бога? б) Що ми здатні робити завдяки дослідженню Божого Слова?

⁹ Де ж шукати? Для тих, хто справді шукає Бога, він дав своє Слово, Біблію. За допомогою свого святого духу, тої ж самої діючої сили, яку Бог використовував, коли творив всесвіт, він керував вірними чоловіками, щоб записати потрібну для нас інформацію про його наміри. Наприклад, апостол Петро говорив про біблійне пророцтво: «Пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2 Петра 1:21). Так само апостол Павло проголосив: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофія 3:16, 17; 1 Солунян 2:13).

¹⁰ Візьміть до уваги те, що Боже Слово уможливлює нам стати готовими не частково або до деякої міри, але ‘досконалими, [повністю, НС] готовими’. Воно допомагає людині бути певною щодо того, хто такий Бог, які його наміри і що він вимагає від своїх слуг. Цього можна сподіватися від книги, автором якої є Бог. І це єдине джерело, в якому ми можемо шукати точного знання про Бога (Приповістей 2:1—5; Івана 17:3). Роблячи це, ми не будемо «більш... малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду» (Ефесян 4:13, 14). Псалмоспівець висловив правильний погляд: «Для моєї ноги Твоє [Боже] слово — світильник, то світло для стежки моєї» (Псалом 119:105).

Поступово відкривається

11. Як Єгова відкрив людству свої наміри?

¹¹ На світанку людства Єгова відкрив свої наміри стосовно землі та людей на ній (Буття 1:26—30). Але коли наші перші прабатьки відкинули Божий суверенітет, людство поринуло в духовну темряву та потрапило в ярмо смерті (Римлян 5:12). Однак Єгова знав, що будуть ті, хто бажатиме служити йому. Тому впродовж багатьох сторіч він поступово відкривав свої наміри вірним слугам. Одними із тих, з ким він утримував зв’язок, були Енох (Буття 5:24; Юди 14, 15), Ной (Буття 6:9, 13), Авраам (Буття 12:1—3) і Мойсей (Вихід 31:18; 34:27, 28). Божий пророк Амос написав: «Не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7; Даниїла 2:27, 28).

12. Як Ісус пролив ще більше світла на Божі наміри?

¹² Коли майже через 4000 років після бунту в Едемі Божий Син Ісус Христос прийшов на землю, було відкрито чимало інших подробиць про наміри Єгови. Зокрема це стосувалося Божого наміру встановити небесне Царство, яке мало правити над землею (Даниїла 2:44). Те Царство стало темою Ісусового навчання (Матвія 4:17; 6:10). Він зі своїми учнями навчали, що під правлінням Царства здійсниться Божий початковий намір щодо землі та людства. Земля переміниться в рай, і його заселять досконалі люди, які житимуть вічно (Псалом 37:29; Матвія 5:5; Луки 23:43; 2 Петра 3:13; Об’явлення 21:4). Більш того, Ісус та його учні продемонстрували чудами, для виконання яких отримували силу від Бога, те, що відбуватиметься у тому новому світі (Матвія 10:1, 8; 15:30, 31; Івана 11:25—44).

13. Яка зміна відбулась у Божих стосунках з людством у П’ятидесятницю 33 року н. е.?

¹³ У П’ятидесятницю 33 року н. е., через 50 днів після Ісусового воскресіння, було вилито Божий дух на збір послідовників Христа. Цей збір заступив невірний Ізраїль як народ Єгови, з яким колись було складено угоду (Матвія 21:43; 27:51; Дії 2:1—4). Вилиття святого духу на цій оказії стало доказом того, що відтоді Бог мав відкривати істини про свої наміри через цей новий засіб (Ефесян 3:10). У першому сторіччі н. е. було сформовано організаційний кістяк християнського збору (1 Коринтян 12:27—31; Ефесян 4:11, 12).

14. Як шукачі правди можуть розпізнати правдивий християнський збір?

¹⁴ Сьогодні шукачі правди можуть розпізнати правдивий християнський збір завдяки тому, що він безупинно виявляє Божу найвизначнішу рису — любов (1 Івана 4:8, 16). Безсумнівно, братерська любов є розпізнавальним знаком правдивого християнства. Ісус сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою», «Оце Моя заповідь,— щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!» (Івана 13:35; 15:12). Ісус також пригадав тим, хто слухав його: «Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую» (Івана 15:14). Отже, Божими правдивими слугами є ті, хто живе за законом любові. Вони не просто говорять про неї, бо «віра без діл — мертва!» (Якова 2:26).

Освіченість

15. У чому Божі слуги можуть бути впевненими?

¹⁵ Ісус передрік, що з бігом часу правдивий християнський збір дедалі більше освічуватиметься про Божі наміри. Він пообіцяв своїм послідовникам: «Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив» (Івана 14:26). Ісус також сказав: «Ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку» (Матвія 28:20). Таким чином, освіченість стосовно правди про Бога та його намірів зростає серед Божих слуг. Справді, «путь праведних — ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!» (Приповістей 4:18).

16. Яку інформацію про наше місце в Божих намірах ми отримуємо завдяки духовній освіченості?

¹⁶ Сьогодні це духовне світло таке яскраве, як ніколи, бо ми живемо в час, коли сповняється або незабаром сповниться багато біблійних пророцтв. Це показує нам, що ми живемо в «останні дні» цієї злої системи речей. Цей період названо «закінченням системи речей», після якого прийде Божий новий світ (2 Тимофія 3:1—5, 13, Філарет; Матвія 24:3—13, НС). Як було передречено Даниїлом, Боже небесне Царство невдовзі «потовче й покінчить усі ті царства [що тепер існують], а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44).

17, 18. Які величні пророцтва сповняються нині?

¹⁷ Серед пророцтв, які сповняються сьогодні, є пророцтво, записане в 14-му вірші 24-го розділу Матвія. Там Ісус сказав: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» По всій землі цю працю проповідування про Царство виконують мільйони Свідків Єгови. І щороку до них долучаються сотні тисяч інших осіб. Це узгоджується з пророцтвом Ісаї 2:2, 3, де говориться, що «на кінці днів» цього злого світу люди багатьох національностей прийдуть до правдивого поклоніння Єгови і ‘Він їх навчить Своїх доріг, і вони підуть стежками Його’.

¹⁸ Ці нові люди пливуть до поклоніння Єгови, «як та хмара», про котру говориться в Ісаї 60-му розділі 8-му вірші. А 22-й вірш додає: «Цей малий стане тисячею, і наймолодший — народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!» Факти засвідчують, що ми живемо саме в цей час. І нові особи можуть бути впевненими, що, спілкуючись із Свідками Єгови, вони матимуть зв’язок із правдивим християнським збором.

19. Чому ми можемо сказати, що нові люди, які спілкуються зі Свідками Єгови, приходять до правдивого християнського збору?

¹⁹ Чому ми можемо з упевненістю казати про це? Тому що ці нові люди, а також мільйони тих, що вже перебувають в організації Єгови, присвятили своє життя Богові і виконують його волю. Це означає жити згідно із законом побожної любові. Одним із доказів цього є той факт, що ці християни ‘перекували мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи і більше не вчаться війни!’ (Ісаї 2:4). Усі Свідки Єгови по цілому світу зробили це, бо вони виявляють любов на ділі. Це означає, що вони не можуть підняти зброю один на одного чи взагалі проти людей. З огляду на це вони унікальні, не схожі на релігії світу (Івана 13:34, 35; 1 Івана 3:10—12, 15). Вони не втягаються в розмежувальний націоналізм, бо становлять собою всесвітнє братство, яке зміцняється любов’ю, а «вона — союз досконалости» (Колосян 3:14; Матвія 23:8; 1 Івана 4:20, 21).

Більшість вибирає незнання

20, 21. Чому переважна більшість людства перебуває в духовній темряві? (2 Коринтян 4:4; 1 Івана 5:19).

²⁰ Тоді як серед Божих слуг сяє духовне світло, решта мешканців землі поринає в дедалі густішу духовну темряву. Вони не знають Єгови та його намірів. Один Божий пророк писав про цей час такими словами: «Темрява землю вкриває, а морок — народи» (Ісаї 60:2). Це тому, що люди не виявляють щирого зацікавлення навчанням про Бога, а також не хочуть докладати зусиль, щоб подобатись йому. Ісус сказав: «Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло,— лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його» (Івана 3:19, 20).

²¹ Такі особи не зацікавлені по-справжньому в пошуку Божої волі. Натомість їхнє життя зосереджено на виконанні своєї волі. Ігноруючи Божу волю, вони займають небезпечну позицію, бо в його Слові проголошується: «Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того» (Приповістей 28:9). Вони пожнуть наслідки вибраного ними шляху. Апостол Павло написав: «Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Галатів 6:7).

22. Що тепер роблять багато людей, які хочуть пізнати Бога?

²² А втім, є безліч тих, хто хоче пізнати Божу волю, хто справді шукає його і хто наближається до нього. «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас»,— говориться в Якова 4:8. Ісус сказав про таких: «Хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони» (Івана 3:21). І яке ж чудове майбутнє пообіцяв Бог дати тим, хто йде до світла! У нашій наступній статті розповідатиметься про ці захопливі перспективи.

Покладайтеся на Єгову, щоб сповнити його намір

«Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (ПСАЛОМ 37:29).

1. Який намір Єгова має стосовно людей і нашої землі?

ЄГОВА створив наших перших прабатьків Адама і Єву досконалими. Він створив їх так, щоб вони могли жити вічно на землі — якщо слухатимуться його законів (Буття 1:26, 27; 2:17). Крім того, Бог поселив їх у райському оточенні (Буття 2:8, 9). Єгова сказав до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Буття 1:28). Отже, їхні нащадки повинні були зрештою розійтися по всій землі і ця планета мала стати раєм, заселеним досконалими та щасливими людьми. Який же гарний початок мав людський рід! «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно!» (Буття 1:31).

2. Які запитання виникають з огляду на стан людських справ?

² Однак стан людських справ за тисячі років не засвідчує, що Божий початковий намір може здійснитися. Людство дуже далеко відійшло від досконалості і взагалі не має щастя. Світові умови завжди приносили горе, і, згідно з пророцтвом, вони вкрай погіршилися в наш час (2 Тимофія 3:1—5, 13). Чому ж тоді ми можемо мати впевненість, що Божий намір для людей буде виконано у недалекому майбутньому? Чи пройде значно більше періодів часу, протягом яких безупинно пануватиме страждання?

У чому ж причина?

3. Чому Єгова не покінчив із бунтом людства відразу?

³ Ті, що володіють точним знанням Божого натхненого Слова, знають, чому Єгова допустив такі погані умови на землі. Ці люди також знають, що́ саме він зробить для них. Вони дізналися з Біблії про те, що наші перші прабатьки зловжили чудовим даром свободи вибору, який дав людям Бог. (Порівняйте 1 Петра 2:16). Вони вибрали помилковий шлях незалежності від Бога (Буття, 2 і 3-й розділи). Їхній бунт породив запитання більшої ваги, а саме: чи Всесвітній Суверен має право керувати людьми? Чи його правління є найліпшим для них? Чи може людське правління мати успіх без Божого нагляду? Найліпший спосіб, щоб отримати відповіді на ці запитання,— це дозволити людському правлінню існувати впродовж сторіч. Немає жодного сумніву, що результати мали показати, чи люди зможуть бути успішними осторонь від свого Творця.

4, 5. а) Який результат того, що люди відкинули Боже правління? б) Що остаточно засвідчив перебіг часу?

⁴ Коли Адам і Єва покинули Бога, він більше не підтримував їхнього досконалого стану. Без його допомоги вони почали вироджуватися. Наслідком була недосконалість, старість і врешті смерть. За законами спадковості наші перші прабатьки передали ці згубні риси всім своїм нащадкам, у тому числі й нам (Римлян 5:12). А що ж можна сказати про результати тисяч років людського правління? Вони є такими катастрофічними, як про це сказано в Екклезіяста 8:9: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї».

⁵ Перебіг часу остаточно довів той факт, що люди не в стані успішно керувати своїми справами осторонь від свого Творця. Натхнений біблійний письменник Єремія промовив: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23; Повторення Закону 32:4, 5; Екклезіяста 7:29).

Божий намір не змінився

6, 7. а) Чи за тисячоліття історії змінився Божий намір? б) Який намір у Бога?

⁶ Чи змінився Божий намір за тисячоліття людської історії, обтяженої таким злом та стражданням? Його Слово говорить: «Так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив,— на проживання на ній Він її вформував» (Ісаї 45:18). Отже, Бог сформував землю, щоб її заселяли люди, і це все ще є його наміром.

⁷ Єгова не тільки створив землю, щоб вона була заселена, але й мав на меті, щоб вона стала раєм, якому радітимуть досконалі, щасливі люди. Ось чому Біблія передрікає, що буде «нова земля» — нове людське суспільство, в якому ‘правда [має] пробувати’ (2 Петра 3:13). В Об’явлення 21:4 Боже Слово повідомляє нас, що в новому світі «Бог кожну сльозу з очей [людства] зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде». Ось чому Ісус міг сказати про цей близький новий світ на землі як про «рай» (Луки 23:43).

8. Чому ми можемо бути впевнені, що Єгова сповнить свій намір?

⁸ Оскільки Єгова всемогутній та всевідаючий Творець усесвіту, ніхто не може перешкодити здійсненню його наміру. «Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді,— як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив — те здійсниться» (Ісаї 14:24). Тому, коли Бог говорить, що зробить цю землю раєм, де житимуть досконалі люди, це й збудеться. Ісус сказав: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони». (Матвія 5:5; порівняйте Псалом 37:29). Ми можемо бути певні, що ця обіцянка сповниться. Ми фактично навіть можемо покласти своє життя за це.

Вони покладались на Єгову

9. Який вчинок Авраама засвідчив про те, що він покладався на Єгову?

⁹ Чимало богобійних людей впродовж всієї історії віддали своє життя за Божий намір стосовно землі, бо були переконані, що він сповнить його. Хоча вони мали обмежене знання про цей намір, все ж таки покладались на Бога і зосереджували своє життя на виконанні його волі. Приміром, Авраам жив коло 2000 років перед тим, як Христос прийшов на землю,— задовго до написання Біблії. Він повністю покладався на те, що Єгова сповнить свої обіцянки. Авраам міг дізнатись про Творця від свого вірного прабатька Сима, якого навчав Ной. Отже, коли Бог сказав Аврааму виїхати з квітучого Ура халдейського до незнайомого та небезпечного Ханаанського краю, цей патріарх вирушив, знаючи, що він може покладатися на Єгову (Євреїв 11:8). Дещо пізніше Єгова сказав йому: «Я виведу з тебе великий народ» (Буття 12:2, Хоменко).

10, 11. Чому Авраам хотів пожертвувати свого єдинородного сина Ісака?

¹⁰ А що сталося після того, як в Авраама народився Ісак? Єгова сказав Аврааму, що через Ісака його нащадки розмножаться і стануть великим народом (Буття 21:12). Отже, коли Єгова сказав Аврааму, випробовуючи його віру, пожертвувати свого сина Ісака, це здавалося великою суперечністю (Буття 22:2). Все ж таки з повною довірою до Єгови Авраам ужив заходів, аби виконати це, і він вже навіть підняв ніж, щоб вбити Ісака. В останній момент Бог вислав ангела, щоб стримати Авраама (Буття 22:9—14).

¹¹ Чому Авраам був такий слухняний? В Євреїв 11:17—19 повідомляється про це: «Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого, що йому було сказано: «В Ісакові буде насіння тобі». Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз». У Римлян 4:20, 21 говориться подібне: «[Авраам] не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але... був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв».

12. Як було винагороджено Авраама за його віру?

¹² Авраама було винагороджено за його віру не тільки тим, що його син Ісак залишився живий і що з нього вийшов «великий народ», але й іншим способом. Бог сказав Аврааму: «Всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Буття 22:18). Яким чином? Цар Божого небесного Царства мав прийти з роду Авраама. Те Царство мало знести цей злий світ Сатани (Даниїла 2:44; Римлян 16:20; Об’явлення 19:11—21). Тоді, на очищеній землі під правлінням Царства мав поширитись Рай і люди з «усіх народів», що виконують Божу волю, мали втішатися досконалим здоров’ям і жити вічно (1 Івана 2:15—17). І хоча в Авраама було лише обмежене знання про Царство, він довіряв Богові та сподівався встановлення того Царства (Євреїв 11:10).

13, 14. Чому Йов покладався на Єгову?

¹³ Через декілька сторіч після цього народився Йов, який жив між XVII та XVI століттями до н. е. на території сучасної Аравії. Він також жив ще перед тим, як почала писатися Біблія. Йов «був чоловік... невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав» (Йова 1:1). Коли Сатана вразив Йова огидною болючою хворобою, цей вірний чоловік «не згрішив своїми устами» у час тяжкого випробування (Йова 2:10). Йов покладався на Бога. Не відаючи про причину свого великого страждання, він усе ж таки довірив своє життя Богові та покладався на його обіцянки.

¹⁴ Йов знав, що навіть якби він помер, Бог зможе колись повернути йому життя через воскресіння. Він висловив цю надію, звернувшись до Бога Єгови: «О, якби ти в шеолі [могилі] мене заховав, ...коли б час Ти призначив мені,— та й про мене згадав! Як помре чоловік, то чи він оживе? ...Кликав би Ти,— то я відповів би Тобі» (Йова 14:13—15). Незважаючи на нестерпний біль, Йов виявив віру у суверенітет Єгови такими словами: «Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе» (Йова 27:5).

15. Як Давид висловив свою віру в обіцянку Єгови?

¹⁵ Майже через шість сторіч після Йова і близько тисячі років перед тим, як прийшов на землю Ісус, Давид також виявив свою віру в новий світ. Він говорив у псалмах: «Ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують! А ще трохи — й не буде безбожного, ...а покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим! Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній». Завдяки своїй непохитній надії Давид заклика́в: «Надійся на Господа [Єгову, НС]... Хай Господь буде розкіш твоя,— і Він здійснить тобі твого серця бажання!» (Псалом 37:3, 4, 9—11, 29).

16. Яку надію має ‘велика хмара свідків’?

¹⁶ Впродовж сторіч вірні люди мали ту саму надію вічно жити на землі. По суті, вони сформували «велику... хмару свідків», які повністю покладалися на обіцянки Єгови. Чимало тих свідків Єгови давнини було замучено і вбито за їхню віру, «щоб їм отримати краще воскресіння». Яким чином? У новому світі Бог винагородить їх ліпшим воскресінням і перспективою жити вічно (Івана 5:28, 29; Євреїв 11:35; 12:1).

Християнські свідки покладаються на Бога

17. До якої міри християни в першому сторіччі покладалися на Єгову?

¹⁷ У першому сторіччі н. е. Єгова розкрив новосформованому християнському збору більше подробиць про Царство і його панування над землею. Наприклад, апостола Івана було натхнено Божим духом написати, що число співучасників з Ісусом Христом у небесному Царстві становитиме 144 000 осіб. Ними мали стати вірні Божі слуги, які були «викуплені від людей» (Об’явлення 7:4; 14:1—4). Разом з Христом вони мають «царювати» з неба над землею (Об’явлення 20:4—6). Ці християни з першого сторіччя настільки покладалися на здійснення Єговою своїх обіцянок про небесне Царство та його земне володіння, що вони охоче віддали б за віру своє життя. І багато з них зробили це.

18. Як Свідки Єгови сьогодні наслідують своїх братів з давнини?

¹⁸ Сьогодні коло п’яти мільйонів Свідків Єгови мають таке саме довір’я до Єгови, яке мали їхні брати, що жили багато сторіч тому. Ці сучасні Свідки також повністю покладаються на Божі обіцянки. Вони присвятили своє життя Богові та мають повну Біблію, через яку зміцняють свою віру (2 Тимофія 3:14—17). Ці сучасні Свідки Єгови наслідують Ісусових послідовників з першого сторіччя, які заявили, що вони ‘Бога слухатимуться більш, як людей’ (Дії 5:29). У нашому сторіччі багато цих християнських Свідків зазнали жорстокого гоніння. Декотрі за віру навіть втратили своє життя. Ще інші померли від хвороб, через нещасні випадки та старість. Але вони покладалися на Бога так само, як вірні свідки у давнину, бо знали, що в його новому світі він поверне їх до життя через воскресіння (Івана 5:28, 29; Дії 24:15; Об’явлення 20:12, 13).

19, 20. Що ми знаємо з біблійного пророцтва про наші дні?

¹⁹ Свідки Єгови дорожать тим, що їх було зібрано з усіх народів в одне всесвітнє братство, про яке вже давно передрікалось у біблійному пророцтві (Ісаї 2:2—4; Об’явлення 7:4, 9—17). А Єгова послуговується ними, щоб виконувати всесвітню працю проповідування і збирати ще інших щиросердих людей під затишок свого схвалення та охорони (Приповістей 18:10; Матвія 24:14; Римлян 10:13). Усі ці люди повністю покладаються на Єгову, знаючи, що незабаром він впровадить свій чудовий новий світ. (Порівняйте 1 Коринтян 15:58; Євреїв 6:10).

²⁰ Біблійні пророцтва зазначають, що, починаючи з важливого 1914 року, світ Сатани перебуває майже 80 років у своїх останніх днях. Цей світ наближається до свого кінця (Римлян 16:20; 2 Коринтян 4:4; 2 Тимофія 3:1—5). Тому Свідки Єгови сповнені сміливості, бо розуміють, що незабаром Боже Царство перейме цілковитий контроль над усіма земними справами. Покінчивши із сьогоднішнім злим світом та установивши свій праведний новий світ, Бог повністю зітре погані обставини, які вже існують на землі стільки сторіч (Приповістей 2:21, 22).

21. Чому ми можемо радіти, незважаючи на нинішні клопоти?

²¹ Бог вічно виявлятиме свою велику турботу про нас, зливаючи благословення, які зроблять щось більше, ніж тільки відшкодують будь-яке лихо, заподіяне нам у минулому. У новому світі відбуватиметься стільки чудового, що наші колишні клопоти буде стерто з пам’яті. Як же заспокоює розуміння, що в той час Єгова ‘Свою руку відкриє,— і все, що живе, зичливо нагодує’! (Псалом 145:16; Ісаї 65:17, 18).

22. Чому нам слід покладатися на Єгову?

²² У новому світі вірне людство побачить, як сповняються слова з Римлян 8:21: «Саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих». Люди побачать, як сповняються слова з молитви, якої Ісус навчав своїх послідовників: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10). Отже, повністю покладайтеся на Єгову, бо він дає надійну обіцянку: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).