Система управління і Божий намір

«Бог... виконує все за своєю волею» (ЕФЕСЯН 1:11).

1. Чому всі, хто належить до зборів Свідків Єгови, зберуться 12 квітня 2006 року?

У СЕРЕДУ ввечері, 12 квітня 2006 року, близько 16 мільйонів осіб зберуться для того, щоб відзначити Господню Вечерю. У кожному місці, де відбудеться це зібрання, стоятиме стіл із символами — хлібом й вином. Прісний хліб символізує тіло Ісуса Христа, а червоне вино — його пролиту кров. Наприкінці промови, в якій буде пояснено, що означає Спомин Ісусової смерті, ці символи — хліб, а потім вино — передаватимуться серед усіх присутніх. Лише в деяких зборах Свідків Єгови хтось один або кілька осіб споживатимуть від цих символів. Але в більшості зборів цього не робитиме ніхто. Чому від символів споживають тільки деякі християни — ті, котрі надіються жити в небі? І чому більшість, тобто ті, хто надіється жити вічно на землі, цього не робить?

2, 3. а) Як Єгова створював усе відповідно до свого наміру? б) З яким наміром Єгова створив землю і людей?

² Єгова є Богом, який має намір. Для сповнення свого наміру він «виконує все за своєю волею» (Ефесян 1:11). Спочатку він створив єдинородного Сина (Івана 1:1, 14; Об’явлення 3:14). Потім з допомогою Сина Єгова створив небесну родину, що складається з духовних синів. І через нього ж Бог створив буквальний Усесвіт, у тому числі Землю, а також людей, яких поселив на ній (Йова 38:4, 7; Псалом 103:19—21; Івана 1:2, 3; Колосян 1:15, 16).

³ Чимало християнських церков навчає: Бог створив землю, щоб люди випробовувались на ній, і ставали духовними синами в небі. Однак землю було створено з чітким наміром — «на проживання» (Ісаї 45:18). Єгова створив землю для людини, а людину для землі (Псалом 115:16). Уся планета мала стати раєм. У ньому повинні були жити праведні люди, які б розширяли його та доглядали за ним. Перша людська пара ніколи не сподівалась піти зрештою у небо (Буття 1:26—28; 2:7, 8, 15).

Спроба розладнати намір Єгови

4. Як на початку людської історії було піддано сумніву спосіб, у який Єгова послуговується владою?

⁴ Один з духовних синів Бога збунтувався проти нього. Цей ангел постановив перешкодити здійсненню наміру Єгови і при цьому зловжив Божим даром — свободою волі. Він порушив мир і спокій усіх, хто з любов’ю підкорявся верховній владі Єгови. Сатана підбурив першу людську пару піти шляхом незалежності від Бога (Буття 3:1—6). Він не піддавав сумніву силу Єгови. Радше він поставив під питання те, як Бог послуговується своєю владою, а отже піддав сумніву право Бога керувати іншими. Тож основне питання щодо верховної влади Єгови постало тут, на землі, з самого початку людської історії.

5. Яке інше питання було порушене і кого воно стосується?

⁵ З цим головним питанням про владу у всесвіті тісно пов’язане інше питання, яке Сатана порушив за днів Йова. Сатана піддав сумніву те, що створіння підкоряються і служать Єгові з чистих спонук. Божий противник натякав, що вони мають егоїстичні мотиви і що, зазнавши випробувань, вони підуть проти Бога (Йова 1:7—11; 2:4, 5). Саме такі звинувачення були висунуті проти одного з земних служителів Єгови, але ці закиди стосуються і духовних синів Бога, навіть його єдинородного Сина.

6. Як Єгова показав, що не змінює власного наміру і діє відповідно до значення свого імені?

⁶ Єгова ніколи не змінює власного наміру і завжди діє відповідно до значення свого імені. Тому він став Пророком і Спасителемa. До Сатани Бог промовив: «Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15). Єгова мав послуговуватися Насінням своєї «жінки», тобто небесної частини своєї організації, щоб відповісти на докори Сатани і дати нащадкам Адама надію на визволення й життя (Римлян 5:21; Галатів 4:26, 31).

«Священна таємниця» Божої волі

7. У чому полягає намір Єгови, який він виявив через апостола Павла?

⁷ У листі до християн в Ефесі апостол Павло чудово пояснив, як Єгова керує справами для виконання свого наміру. Павло написав: «[Бог виявив] нам священну таємницю своєї волі. А сама ця таємниця узгоджується з його бажанням і наміром під час завершення визначеного часу запровадити систему управління, завдяки якій знову буде зібране в Христі все, що на небесах і що на землі» (Ефесян 1:9, 10). Славетний намір Єгови полягає в тому, щоб у всесвіті запанувала єдність і щоб у ньому жили створіння, які з любов’ю підкоряються Божій верховній владі (Об’явлення 4:11). Тоді ім’я Бога освятиться, буде остаточно доведено, що Сатана брехун, а Божа воля виконається «як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10).

8. Що означає слово, перекладене як «система управління»?

⁸ «Бажання і намір» Єгови будуть виконані завдяки «системі управління». Павло вжив тут слово, яке буквально означає «управління домом». Воно стосується не якогось уряду, як-от Месіанського Царства, а способу ведення справb. Чудовий спосіб, в який Єгова мав керувати справами для сповнення свого наміру, пов’язується зі «священною таємницею». Протягом століть ця таємниця мала поступово розкриватися (Ефесян 1:10; 3:9, примітки у «Перекладі нового світу» (з примітками, англ.).

9. Як Єгова поступово виявляв священну таємницю своєї волі?

⁹ Укладаючи різні угоди, Єгова поступово виявив, як сповниться його намір щодо Нащадка, обіцяного в Едемі. Божа угода з Авраамом засвідчила, що обіцяний Нащадок прийде на землю, походитиме з Авраамового роду і що саме через нього на «всі народи» злинуть благословення. Також ця угода давала зрозуміти, що з головною частиною нащадка будуть пов’язані ще інші особи (Буття 22:17, 18). Із Закон-угоди, яку Єгова уклав з тілесним Ізраїлем, видно, що Бог має намір утворити «царство священиків» (Вихід 19:5, 6). Угода з Давидом засвідчила, що Нащадок очолить Царство на вічні віки (2 Самуїла 7:12, 13; Псалом 89:4, 5). Як тільки Закон-угода привела євреїв до Месії, Єгова виявив подальші подробиці того, як виконається його намір (Галатів 3:19, 24). Люди, пов’язані з основною частиною нащадка, мали утворити передречене «царство священиків» і бути залученими до «нової угоди», ставши новим, тепер уже духовним «Ізраїлем» (Єремії 31:31—34; Євреїв 8:7—9)c.

10, 11. а) Як Єгова виявив, хто є передреченим Нащадком? б) Чому Божий єдинородний Син прийшов на землю?

¹⁰ Згідно зі способом виконання Божого наміру, настав час для того, щоб на землю прийшов передречений Нащадок. Єгова послав ангела Гавриїла, який мав передати Марії звістку, що вона народить сина і назве його Ісусом. Цей ангел сказав їй: «Він стане великим і буде названий Сином Всевишнього, а Бог Єгова дасть йому престол його батька, Давида, і він царюватиме над домом Якова навіки, і царству його не буде кінця» (Луки 1:32, 33). Таким чином стало зрозуміло, хто є тим обіцяним Нащадком (Галатів 3:16; 4:4).

¹¹ Єдинородний Син Єгови мав прийти на землю, щоб бути випробуваним до кінця. Від нього залежало, чи буде дано остаточну відповідь на виклик Сатани. Чи залишиться Ісус вірним своєму Батькові? У цьому й крилася священна таємниця. Пізніше апостол Павло розповів про Ісусову роль: «Священна таємниця побожної відданості, безперечно, велика: «Він був виявлений у тілі, визнаний праведним у дусі. Він з’являвся ангелам, про нього проповідували серед інших народів, його з вірою прийняли у світі. Він був забраний у славі» (1 Тимофія 3:16). Ісус залишився цілковито відданим Богу аж до смерті і цим дав чітку відповідь на спірне питання, поставлене Сатаною. Проте мали бути виявлені ще й інші подробиці священної таємниці.

«Священна таємниця Божого царства»

12, 13. а) У чому полягає одна з граней «священної таємниці Божого царства»? б) Що було необхідно зробити, аби певна кількість людей, вибраних Єговою, змогла піти в небо?

¹² Під час однієї з проповідницьких подорожей по Галілеї Ісус показав, що священна таємниця тісно пов’язана з Месіанським Царством — урядом, який він очолюватиме. Ісус сказав своїм учням: «Вам дано зрозуміти священні таємниці небесного царства [«Божого царства», Марка 4:11]» (Матвія 13:11). Однією з граней священної таємниці було те, що Єгова мав намір вибрати з людей «малу отару», яка налічувала б 144 000 осіб. Вони мали бути пов’язані з Божим Сином як частина нащадка, аби правити з ним у небі (Луки 12:32; Об’явлення 14:1, 4).

¹³ Люди були створені, щоб жити на землі. А для того, щоб деякі люди пішли в небо, Єгова постановив сформувати «нове створіння» (2 Коринфян 5:17). Апостол Петро належав до тих, хто мав цю виняткову надію на небесне життя. Він написав: «Благословенний нехай буде Бог та Батько нашого Господа Ісуса Христа, бо він виявив велике милосердя: народив нас знову, давши через воскресіння Ісуса Христа з мертвих живу надію, а також спадщину нетлінну, неопоганену й нев’янучу. Вона зберігається в небі для вас» (1 Петра 1:3, 4).

14. а) Яка роль відведена неєвреям у «священній таємниці Божого царства»? б) Завдяки чому ми спроможні розуміти ці «Божі глибини»?

¹⁴ Існує інша грань священної таємниці щодо прийдешнього Царства. За постановою Бога, до невеликої групи людей, покликаних правити з Христом у небі, належатимуть неєвреї. Павло розповів про цю грань «системи управління» Єгови, тобто способу виконання Божого наміру. Апостол пояснив: «За інших поколінь ця таємниця не була виявлена синам людським, тепер же Бог своїм духом відкрив її святим апостолам і пророкам. А полягає вона в тому, що завдяки добрій новині люди з інших народів, маючи єдність з Христом Ісусом, будуть співспадкоємцями, а також частинами одного тіла і співучасниками обітниці» (Ефесян 3:5, 6). Зрозуміти цю частину священної таємниці було дано «святим апостолам». Так само й сьогодні без допомоги святого духу ми не могли б зрозуміти цих «Божих глибин» (1 Коринфян 2:10; 4:1; Колосян 1:26, 27).

15, 16. Чому Єгова обрав співправителів Христа з-поміж людей?

¹⁵ В одному з видінь показано, що на небесній горі Сіон поряд з Агнцем стоїть «сто сорок чотири тисячі» осіб. Про них говориться як про «викуплених із землі», а також повідомляється, що «вони куплені з-поміж людей як перші плоди для Бога та Агнця», Ісуса Христа (Об’явлення 14:1—4). За волею Єгови, перший з його небесних синів мав стати головною частиною обіцяного в Едемі нащадка. Але чому Бог обрав співправителів Христа з-поміж людей? Апостол Павло пояснює, що люди, які належать до чисельно визначеної групи, є тими, «хто покликаний згідно з його [Божим] наміром», «за [його] бажанням і волею» (Римлян 8:17, 28—30; Ефесян 1:5, 11; 2 Тимофія 1:9).

¹⁶ Намір Єгови полягає в тому, щоб було освячено його величне та святе ім’я і виправдано його право на верховну владу у всесвіті. Згідно зі своєю незрівнянно мудрою «системою управління», тобто способом керування справами, Єгова послав на землю свого первонародженого Сина, де його було повністю випробувано. Крім того, Єгова вирішив, що до складу Месіанського Царства — уряду на чолі з його Сином — входитимуть люди, які аж до смерті обстоювали Його верховну владу (Ефесян 1:8—12; Об’явлення 2:10, 11).

17. Чому нас підбадьорює знання про те, що Христос і його співправителі були колись людьми?

¹⁷ Велика любов Єгови до нащадків Адама виявилася в тому, що він послав свого Сина на землю і вибрав з-поміж людей майбутніх співспадкоємців свого Сина у небесному Царстві. Який пожиток отримають з цього інші люди, починаючи з Авеля, котрі зберегли вірність Єгові? Недосконалі люди від народження є рабами гріха і смерті. Згідно з початковим наміром Єгови стосовно людства, їх потрібно духовно та фізично зцілити і привести до досконалості (Римлян 5:12). Яка ж чудова перспектива лежить перед тими, хто бажає жити вічно на землі! Адже вони знають, що їхній Цар виявить до них любов і чуйність — саме так він ставився до своїх учнів під час служіння на землі (Матвія 11:28, 29; Євреїв 2:17, 18; 4:15; 7:25, 26). І як же цих людей підбадьорює знання про те, хто саме входитиме в число царів і священиків у небі! Адже Христові співправителі вибрані з-поміж вірних Богові чоловіків і жінок, котрим, як і нам, доводилось боротися з власними слабкостями і зносити тяготи життя (Римлян 7:21—25).

Незмінний намір Єгови

18, 19. Чому нам тепер легше зрозуміти слова Павла з Ефесян 1:8—11 і що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁸ Тепер нам, можливо, легше зрозуміти, що означають слова Павла до помазаних християн, записані в Ефесян 1:8—11. Він сказав, що Єгова виявив їм «священну таємницю своєї волі», що їм «була відведена роль спадкоємців» разом з Христом і що «Бог, який виконує все за своєю волею, вибрав [їх] наперед відповідно до свого наміру». Як бачимо, це узгоджується з дивовижною «системою управління» Єгови, завдяки якій він виконує свій намір. Також це допомагає нам зрозуміти, чому лише деякі християни споживають від символів під час Господньої Вечері.

¹⁹ У наступній статті ми розглянемо, яке значення Спомин Христової смерті має для християн з небесною надією. Також довідаємось, чому мільйонам людей, котрі надіються жити вічно на землі, варто глибоко цікавитися тим, що означає Спомин.

Збирання на небесах і на землі

«Ця таємниця узгоджується з його бажанням... [зібрати] в Христі все, що на небесах і що на землі» (ЕФЕСЯН 1:9, 10).

1. У чому полягає «бажання» Єгови щодо небес і землі?

МИР У ВСЕСВІТІ! Саме в цьому полягає величний намір Єгови, «Бога миру» (Євреїв 13:20). Він надихнув апостола Павла написати, що, за Його «бажанням... знову буде зібране в Христі все, що на небесах і що на землі» (Ефесян 1:9, 10). Але що означають слова «знову буде зібране»? Біблеїст Джон Лайтфут зазначив: «Цей вислів означає повну гармонію у всесвіті, в якому більше не існуватиме передумов для ворожості і розбрату. Усе об’єднається навколо Ісуса. Буде покладено край гріху, смерті, смутку, невдачам і стражданням».

На небесах

2. Хто є «всім, що на небесах», кого потрібно зібрати?

² Апостол Петро виразив чудову надію, яку плекають правдиві християни, такими словами: «Ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 Петра 3:13). Обіцяні «нові небеса», про які сказано в цьому вірші,— це новий уряд, Месіанське Царство. «Все, що на небесах», згадане Павлом у листі до ефесян, має бути зібране «в Христі». Йдеться про обмежену кількість людей, вибраних правити з Христом у небесах (1 Петра 1:3, 4). Ці 144 000 помазаних християн «викуплені із землі», «куплені з-поміж людей», щоб бути співспадкоємцями разом з Христом у його небесному Царстві (Об’явлення 5:9, 10; 14:3, 4; 2 Коринфян 1:21; Ефесян 1:11; 3:6).

3. Чому про помазанців можна сказати, що Бог ‘посадив їх у небесах’, якщо вони насправді ще на землі?

³ Щоб стати духовними синами Єгови, помазані християни мають «народитися знову» завдяки дії святого духу (Івана 1:12, 13; 3:5—7). Єгова усиновляє їх, і вони стають братами Ісуса (Римлян 8:15; Ефесян 1:5). Тому, хоча вони й перебувають на землі, про них говориться, що Бог їх ‘воскресив та посадив як послідовників Христа Ісуса, у небесах’ (Ефесян 1:3; 2:6). Вони посідають це високе духовне становище, оскільки «отримали печатку — обіцяний святий дух, який є завдатком [їхньої] спадщини», приготованої для них у небі (Ефесян 1:13, 14; Колосян 1:5). Тож вони є «всім, що на небесах» — тими, хто має становити повне число осіб, яке наперед визначене Єговою.

Початок збирання

4. Коли і як почалося збирання «всього, що на небесах»?

⁴ Відповідно до «системи управління» Єгови, тобто його способу ведення справ, збирання «всього, що на небесах» мало початися «під час завершення визначеного часу» (Ефесян 1:10). Цей час настав у П’ятдесятницю 33 року н. е. Того дня святий дух було злито на апостолів і на групу учнів, чоловіків та жінок (Дії 1:13—15; 2:1—4). Це послужило доказом того, що почала діяти нова угода, а отже з’явився християнський збір, а також новий народ — духовний Ізраїль, або «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Євреїв 9:15; 12:23, 24).

5. Чому Єгова створив новий «народ», щоб той зайняв місце тілесного Ізраїля?

⁵ Закон-угода, укладена Богом з тілесним Ізраїлем, не привела до появи «царства священиків та народу святого» — групи осіб, які вічно служили б у небі (Вихід 19:5, 6). Ісус сказав юдейським релігійним провідникам: «Царство Боже буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди царства» (Матвія 21:43). Цей народ, духовний Ізраїль, складається з помазаних християн, яких залучено в нову угоду. До них апостол Петро писав: «Ви — «рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю, щоб усюди звіщати чесноти» того, хто покликав вас із темряви до свого дивовижного світла. Колись ви не були народом, а тепер ви Божий народ» (1 Петра 2:9, 10). Єгова більше не перебував в угоді з буквальним Ізраїлем (Євреїв 8:7—13). Як і передрік Ісус, від цього народу було забрано честь посідати місце в Месіанському Царстві. Тепер таку честь мали 144 000 членів духовного Ізраїля (Об’явлення 7:4—8).

Залучені в угоду про Царство

6, 7. Яку особливу угоду Ісус уклав зі своїми зачатими духом братами і що це означає для них?

⁶ Того вечора, коли Ісус започаткував Спомин своєї смерті, він сказав вірним апостолам: «Ви залишилися зі мною у моїх випробуваннях, і я укладаю з вами угоду про царство, як і мій Батько уклав угоду зі мною, щоб ви їли та пили за моїм столом у царстві моєму й сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля» (Луки 22:28—30). Кажучи це, Ісус мав на увазі особливу угоду, яку він уклав зі своїми 144 000 духом зачатими братами. Вони мали бути ‘вірними аж до смерті’ і стати переможцями (Об’явлення 2:10; 3:21).

⁷ Члени цієї групи відмовляються від надії залишатися людьми з тіла й крові і вічно жити на землі. Вони правитимуть з Христом у небі і сидітимуть на престолах, щоб судити людей (Об’явлення 20:4, 6). А зараз розгляньмо ще деякі біблійні вірші, що стосуються тільки цих помазанців і допомагають зрозуміти, чому «інші вівці» не споживають від символів на Спомині (Івана 10:16).

8. Що засвідчують помазанці, споживаючи від хліба? (Дивіться супровідну інформацію на сторінці 23).

⁸ Помазанці стають співучасниками страждань Христа і готові померти такою ж смертю, як він. Павло, який належав до помазаних християн, сказав, що з готовністю піде на будь-які жертви, «аби тільки мати з [Христом] близькі стосунки». Він продовжив: «Усе це я роблю для того, щоб пізнати його і силу його воскресіння, а також стати співучасником його страждань». І справді, Павло бажав «померти такою ж смертю», як Христос (Филип’ян 3:8, 10). Під час свого земного життя багато помазаних християн, «подібно як це було з Ісусом», зіткнулися «зі смертельною загрозою з боку інших» (2 Коринфян 4:10).

9. Символом якого тіла є хліб на Спомині?

⁹ Започатковуючи Господню Вечерю, Ісус сказав: «Це означає моє тіло» (Марка 14:22). Він мав на увазі своє буквальне тіло. Невдовзі воно мало бути піддане тортурам і зранене до крові. Підхожим символом цього тіла був хліб без закваски. Чому? Тому що, згідно з Біблією, закваска іноді означає гріх або безбожність (Матвія 16:4, 11, 12; 1 Коринфян 5:6—8). Ісус був досконалою людиною, і в його тілі не було гріха. Він мав віддати своє досконале тіло в жертву примирення (Євреїв 7:26; 1 Івана 2:2). І це принесло б користь усім вірним християнам, незалежно від того, надіються вони жити в небі чи на райській землі (Івана 6:51).

10. Як ті, хто на Спомині споживає від вина, мають «можливість отримувати блага від Христової крові»?

¹⁰ Щодо вина, від якого помазані християни споживають під час Спомину, Павло писав: «Хіба чаша благословення, яку ми благословляємо, не означає, що ми маємо можливість отримувати блага від Христової крові?» (1 Коринфян 10:16). Яким чином ті, хто споживає від вина, мають «можливість отримувати блага від Христової крові»? Помазанці, звісно, не беруть участі в тому, щоб надати людям викупну жертву, оскільки самі потребують викупу. Вони вірять у викупну силу Христової крові. Тому їм прощаються гріхи, і вони визнані праведними, а значить, гідними того, щоб жити в небі (Римлян 5:8, 9; Тита 3:4—7). Саме завдяки пролитій крові Христа 144 000 його співспадкоємців стають освяченими, відокремленими, очищеними від гріха «святими» (Євреїв 10:29; Даниїла 7:18, 27; Ефесян 2:19). Отже, своєю пролитою кров’ю Христос «купив для Бога людей з усіх племен і мов, і народів, і націй... сформував з них царство та зробив їх священиками нашого Бога, і вони царюватимуть над землею» (Об’явлення 5:9, 10).

11. Що засвідчують ті, хто п’є від вина під час Спомину?

¹¹ Коли Ісус вводив відзначення Спомину своєї смерті, він передав вірним апостолам чашу з вином і сказав: «Пийте з неї всі; бо це означає мою «кров угоди», яка проллється за багатьох для прощення гріхів» (Матвія 26:27, 28). Так само, як через кров биків і козлів було надано сили Закон-угоді між Богом та ізраїльським народом, через кров Ісуса було впроваджено в дію нову угоду, яку Єгова уклав з духовним Ізраїлем. Ця угода почала діяти в П’ятдесятницю 33 року н. е. (Вихід 24:5—8; Луки 22:20; Євреїв 9:14, 15). Коли помазанці п’ють від вина, яке символізує «кров угоди», вони засвідчують, що їх залучено в нову угоду і що вони отримують з неї пожиток.

12. Що означає для помазанців охрещуватися в Христову смерть?

¹² Чаша з вином мала для помазаних християн ще одне значення. Своїм вірним учням Ісус сказав: «Чашу, яку я п’ю, ви справді будете пити, і хрещенням, яким я хрещуся — охреститесь» (Марка 10:38, 39). Пізніше апостол Павло говорив про те, що християни охрещуються в Христову смерть (Римлян 6:3). Життя помазанців пов’язане з жертовністю. Їхня смерть є жертовною, бо вони відмовляються від будь-якої надії на вічне життя на землі. Хрещення цих помазаних християн у Христову смерть закінчується тоді, коли, померши вірними Богу, вони воскресають як духовні істоти, щоб царювати разом з Христом у небі (2 Тимофія 2:10—12; Римлян 6:5; 1 Коринфян 15:42—44, 50).

Споживання від символів

13. Чому ті, хто має земну надію, не споживають від символів і чому вони присутні на Спомині?

¹³ Як бачимо, споживаючи від хліба й вина, які передаються під час Спомину, християнин засвідчує те, про що говорилося вище. Тому зрозуміло, що було б недоречно, якби від цих символів споживали ті, хто має земну надію. Люди, котрі надіються жити вічно на землі, усвідомлюють, що вони не належать до помазаних членів Христового тіла і не перебувають у новій угоді, яку Єгова уклав з тими, хто правитиме з Ісусом Христом. Оскільки «чаша» означає нову угоду, то від символів на Спомині можуть споживати лише ті, кого залучено до цієї нової угоди. Ті ж, хто плекає надію на вічне і досконале життя на землі під правлінням Царства, не є охрещеними в смерть Ісуса і не покликані правити з ним у небі. Якщо б вони споживали від символів, то цим засвідчували б, що претендують на те, що їм насправді не належить. Тому вони не споживають від символів, а є присутніми на Спомині як шанобливі спостерігачі. Вони вдячні Єгові за все, що він зробив для них через свого Сина, у тому числі за Боже прощення на підставі пролитої крові Христа.

14. Як помазанці духовно зміцнюються тим, що споживають від символів хліба і вина?

¹⁴ Завершується остаточне попечатання порівняно небагатьох християн, які покликані правити з Христом у небі. До кінця свого земного життя, яким помазанці пожертвують, вони духовно зміцнюються, споживаючи від символів на Спомині. Помазані християни, брати і сестри, почуваються об’єднаними одне з одним як члени Христового тіла. Коли вони споживають від символів хліба і вина, це служить їм нагадуванням про те, що вони повинні залишитися вірними аж до смерті (2 Петра 1:10, 11).

Збирання на землі

15. Хто стає на бік помазаних християн?

¹⁵ Починаючи з середини 1930-х років, зростає число «інших овець», які стають на бік помазанців. Ці люди не належать до «малої отари», а надіються жити вічно на землі (Івана 10:16; Луки 12:32; Захарія 8:23). Вони віддано підтримують Христових братів, надаючи їм безцінну допомогу в проповідуванні «доброї новини про царство» на свідчення всім народам (Матвія 24:14; 25:40). Завдяки цьому Христос матиме підставу вважати цих людей своїми «вівцями», коли прийде судити народи. Він поставить таких овець «праворуч від себе», тобто вони отримають його схвалення (Матвія 25:33—36, 46). На основі віри у Христову кров вони будуть тим «великим натовпом», який переживе «велике лихо» (Об’явлення 7:9—14).

16. Хто належатиме до ‘всього, що на землі’ і як всі вони матимуть можливість стати «дітьми Божими»?

¹⁶ Коли 144 000 зрештою отримають на чола печатку, це послужить сигналом для того, щоб відпустити «вітри» знищення. Ці вітри нищитимуть на землі злу систему Сатани (Об’явлення 7:1—4). Протягом Тисячолітнього правління Христа і його співцарів та співсвящеників до «великого натовпу» приєднається незліченна кількість воскреслих (Об’явлення 20:12, 13). Вони матимуть можливість назавжди стати земними підданими Месіанського Царя, Ісуса Христа. У кінці тисячолітнього періоду ‘все, що на землі’ пройде кінцеве випробування. Ті, хто залишиться вірним, стануть земними «дітьми Божими» (Ефесян 1:10; Римлян 8:21; Об’явлення 20:7, 8).

17. Як виконається намір Єгови?

¹⁷ Отже, завдяки своїй незрівнянно мудрій «системі управління», тобто способові ведення справ, Єгова виконає власний намір, який полягає в тому, що «знову буде зібране в Христі все, що на небесах і що на землі». Усі розумні творива в небі й на землі будуть зібрані воєдино. Вони насолоджуватимуться миром у всесвіті, радісно підкоряючись праведному правлінню Єгови — величного Бога, який виконує свої наміри.