Правдиву красу — можливо розвинути

У БІБЛІЇ поміщається порада для чоловіків як також жінок у справі вродливості. Для чоловіків, вона каже: «Окраса юнацтва — їхня сила» (Приповістей 20:29). Так, енергія й живучість юнаків можуть дуже приваблювати. Але що стається, коли енергія молодості послабшає? Біблійна приповістка каже: «Сивизна це корона краси, коли знаходиться на дорозі праведності» (Приповістей 16:31, НС). Праведність це риса внутрішньої краси. Якщо юнак розвиває її, то вона не загубиться, коли мине приваблива сила юнацтва.

Відносно жінок Біблія каже: «Краса може бути оманою, а вродливість марна; але жінка, яка боїться Єгови, здобуває собі славу» (Приповістей 31:30, НС). Вродлива, чарівна молода жінка є чудовим другом. Але що, коли фізичну чарівність замасковують лицемірство й самолюбство? Тоді її краса скороминуща, і приховує внутрішню гидкість. Коли вродливість зникне, то що залишається? Багато краще буває, коли вродливість дорівнює нев’януча внутрішня краса, вкорінена в «страху Єгови»!

Зміна особистих рис

Чи можливо розвинути цю внутрішню красу? Так, можливо. Для християн розвинення такої краси стає обов’язковим. Бог дуже дорожить правдивою красою. Бо «все Він прегарним зробив свого часу» (Екклезіястова 3:11). Він не буде приймати поклоніння тих осіб у яких виявляються нелюбовні риси.

Слова апостола Павла до колосян вказують на потребу розвивати внутрішню красу. По-перше, він каже: «Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину [особистість, НС] стародавню з її вчинками». Так, практикуючі ці риси є огидою перед Богом — а також перед людьми щирого наміру. Тоді, Павло продовжує й каже: «[Зодягніться] в нову [особистість], що відновлюється для пізнання за образом Створителя її» (Колосян 3:8-10). Мусимо «розвивати» думки й почуття, які погоджуються з Божою волею. Які є риси цієї «нової особистості»?

Християнські риси

У Біблії поміщається багато гарних рис християнської особистості. Але основа цієї внутрішньої краси знаходиться в Ісусових словах: «Люби Господа [Єгову, НС] Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе» (Матвія 22:37-39). Любов Бога доводить нас до розвитку рис, які задовольняють Його. Така любов спонукує нас говорити іншим про Нього, допомагати їм навчитись про свого Творця (Ісаї 52:7).

Апостол Павло говорить про інші риси з яких складається нова особистість: «Любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, здержливість, лагідність: Закону нема на таких!» (Галатів 5:22, 23).

Додатково, Біблія точно наказує чоловікам: «Чоловік — голова дружини, як і Христос — Голова Церкви [збору, НС]... Чоловіки,— любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву [збір, НС], і віддав за неї Себе» (Ефесян 5:23, 25). А дружин Біблія радить так: «Нехай дружини коряться чоловікам своїм як Господеві... Дружина повинна глибоко поважати чоловіка свого» (Ефесян 5:22, 33, НС). Як гладко ведеться сімейне життя, коли чоловік сповняє свою відповідальність люблячо, не самолюбно, але терпеливо! І як легше чоловікові сповняти свою правильну роль, коли дружина виявляюча внутрішню красу люблячо підтримує його, не конкурує й не критикує. Під такими обставинами сімейне життя дуже приємне.

Приклади у попередній статті показують як декотрі з цих рис діють. Суламітка стало виражала глибоку любов до свого пастушка, коли відмовилась покинути його за блиск Соломонового двору. Йосип виявляв природжену добрість, коли відмовився згрішити проти свого пана, Потіфара. Він також виявляв здержливість, коли втік і не піддався спокусам Потіфарової дружини. Він теж став гарним прикладом покірності, мирності й довготерпіння, коли не дозволив ворожим подіям у його житті отруювати його.

Краса в гидкому світі

Але чи такі гарні риси є практичні в сьогоднішньому світі? Багато вірять, що ні. Краще, реагуючи до самолюбства й загарбництва в світі, вони стають затверділими. Вони думають, щоб пережити, то мусять ставати безжалісними, честолюбними, ставити себе на першому місці й загарбувати скільки можуть.

У протилежності цьому, Біблія заохочує: «Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:3, 4). Тому що людство взагалі не слухається цієї гарної поради, то людське суспільство дуже псується.

Додатково, у теперішньому світі, мірило успіху людини стало гроші й позиція. Заможного чоловіка вважають бути успішним. Проте, щодо дійсних цінностей, то важливим не є чи людина вбога чи заможна. У багатстві таяться небезпеки. Біблія перестерігає: «А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості». Вона додає: «Бо корень усього лихого — то грошолюбство» (1 Тимофія 6:9, 10).

Звичайно, самолюбні, загарбницькі, матеріалістичні, і безжалісні люди втішаються тимчасовим «успіхом». Але це не є дійсний успіх, тому що кошт такого загарбницького життя — непопулярність, зруйновані шлюби, зруйноване здоров’я, і розстроєння — дуже поширились. Людину створено на образ Божий, але коли вона насильно бунтується проти рис з якими Бог оригінально створив її, то ніколи не здобуде особистого щастя (1 Мойсеєва 1:27).

Розвиваючи внутрішню красу

Як же нам протистояти поганому впливові цього світу й розвинути благородні, побожні риси? Коли Павло говорив про «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віру, здержливість, лагідність», то сказав, що це «плід духа» (Галатів 5:22, 23). Отже, Божий дух є потрібний, якщо хочемо розвинути ці гарні внутрішні риси.

Але як? Студіювання Біблії, яку Бог натхнув з допомогою Свого духа, допоможе нам ототожнити ці риси й підкріпить наші бажання розвивати їх (2 Тимофія 3:16). Свідки Єгови завжди бажають допомагати людям розвивати ці риси, вважаючи це бути частиною їхньої служби людям, студіювати з людьми Біблію. Чесна самоперевірка допоможе нам пізнати які риси потрібно розвивати, і ми тоді можемо молитись, щоб Бог допоміг нам Своїм духом. Спілкування із співпоклонниками Бога допоможе нам, як також Божий дух, тому що Ісус сказав, «бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, — там я серед них» (Матвія 18:20).

Гарний майбутній світ

Звичайно, жодні з нас не можемо повністю заволодіти над нашими недосконалостями. Але, якщо будемо старатись розвивати цю внутрішню красу, то Бог поблагословить наші зусилля. Він чудесно нагородить нас. У Біблії записується Божий намір впровадити нову систему, зовсім інакшу від теперішньої. У тій системі «успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29). Ісус Сам сказав: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Матвія 5:5).

У той час, непринадна конкуренція й самолюбність цієї системи заступляться чудесним спокоєм і безтурботністю. «Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього [Єгови, НС] так як море вода покриває!» (Ісаї 11:9). Дійсно, Бог «кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше [колишнє, НС] минулося!» (Об’явлення 21:4).

Чи вам подобались такі обставини? Вони стають можливими тільки тому, що мешканці землі розвинуть внутрішню красу обгрунтовану любов’ю Бога й ближнього. І Бог обіцяв, що ті, які служать Йому тепер, які розвивають «нову особистість» і щиро стараються застосовувати Його норми, побачать здійснення тієї обіцянки. Вродливість, фізична краса, ніколи не доведуть до таких благословень. Які ж добрі причини розвивати багатішу, довшетривалу внутрішню красу, яка дуже задовольняє щирих людей і Самого Бога!

[Ілюстрація на сторінці 6]

Фізично привабливі люди повинні уникати самолюбства й маніпулювання. Краще розвивати внутрішню красу, яка задоволняє Бога.