Спростовуючи звинувачення у підривній діяльності

У 1947 році я допомагав пану Штайну в першій справі, яка містила обвинувачення у підривній діяльності. Звинувачували Еме Буше. Еме розповсюдив біля свого дому декілька трактатів. На суді ми довели, що трактат «Палаюча ненависть Квебеку» не містить брехні, у ньому лише використано гостру мову, аби висловити незадоволення з приводу звірств, учинених проти Свідків Єгови. Ми показали, що проти тих, хто робив це, не було висунуто жодних звинувачень. Еме визнали винним лише через те, що він сповіщав про ці випадки. Офіційне обвинувачення зводилось до того, що говорити правду стало злочином!

Квебекські суди покладалися на невиразне, 350-річної давності визначення терміну «підривна діяльність», за яким кожного, хто критикує уряд, можна визнати винним у злочині. Дюплессі також керувався цим визначенням, щоб придушити критику його режиму. Але 1950 року Верховний суд Канади погодився з нашим твердженням, що при сучасній демократії «підривна діяльність» мусить стосуватися закликів до насильства або повстань проти уряду. Трактат «Палаюча ненависть Квебеку» не містив таких закликів, а отже був законною формою свободи мови. Коли Верховний суд виніс це важливе рішення, всі 123 справи з обвинуваченням у підривній діяльності було закрито в миг ока! Я на власні очі побачив, як Єгова подарував нам перемогу.

[Ілюстрації на сторінці 21]

Еме Буше.