Ісус, Великий Учитель, також вміло послуговувався запитаннями. У Євангеліях записано понад 280 його питань. Іноді Ісус щось запитував, аби змусити своїх противників замовкнути, але здебільшого він хотів досягти сердець слухачів, спонукуючи їх роздумувати над стосунками з Богом (Матв. 22:41—46; Ів. 14:9, 10).

Одні запитання вимагають словесної відповіді, інші спонукують до глибоких роздумів. У Євангеліях записано, наскільки часто Ісус запитував про щось співрозмовників, аби спонукати їх до роздумів. Якось Ісус попередив учнів: «Стережіться фарисейської та Іродової закваски», маючи на увазі лицемірні і фальшиві вчення противників правди (Марка 8:15; Матв. 16:12). Ісусові учні не зрозуміли його слів і подумали, що не взяли хліба. Зверніть увагу на запитання Ісуса в подальшій короткій розмові з учнями. «Він звернувся до них: “Чому сперечаєтесь, що не маєте хліба? Невже ви ще й досі не збагнули того, що я мав на увазі? Невже ваші серця нездатні це зрозуміти? «Маючи очі, не бачите? Маючи вуха, не чуєте?»... Невже ви й досі нічого не розумієте?”» Ісусові запитання для роздумів спонукували учнів розмірковувати над справжнім значенням його слів (Марка 8:16—21).