Я хотів покинути служіння Богові

Я ВИРОСТАВ у дуже побожній сім’ї католиків, яка заохочувала мене стати священиком. Вже у 12 років я пройшов три курси навчання, що проводилися різними священиками. І в 1990-му у 14-літньому віці мене запросили до однієї з найпрестижніших семінарій країни.

Навчання давалось мені легко, і вчителі казали, що я можу стати єпископом, якщо й далі буду таким наполегливим. Однак я гірко розчарувався. Замість того щоб вивчати Біблію, у семінарії нас навчали людської філософії. Крім того, священики були вкрай аморальними. І коли я зазнав сексуальних домагань, то взагалі хотів покинути служіння Богові.

Саме в цей час подружжя місіонерів принесло скарбнику семінарії книжку «Запитання молодих людей. Практичні поради». Я попросив у нього цю книжку і відразу прочитав її від початку до кінця. «Це саме те, що я шукаю»,— подумав я. Покинувши семінарію, я став вивчати Біблію зі Свідками і відвідувати зібрання. Через вісім місяців, у липні 1991-го, я охрестився. Згодом я розпочав стале піонерське служіння та одружився з піонеркою, на ім’я Марія. А з 2006 року ми з дружиною служимо спеціальними піонерами. Як же добре, що я колись не полишив служіння Богові, адже тепер з радістю допомагаю духовно спраглим людям ставати на шлях правдивого поклоніння.