Мені подобалося розказувати, що християнський шлях порівнюється в Біблії зі спортивними іграми і що ми беремо участь у символічному бігу, переможці якого отримають вічне життя (2 Тимофія 2:5; 4:7, 8).

Дійсно, справжній зміст і щастя в житті залежать не від перемог у спортивних змаганнях, а від виконання волі Творця. Ці розмови спонукали деяких спортсменів переглянути свої цілі й прийняти біблійну правду. Приємно, що багато моїх друзів такі ж ревні в служінні Богові, як були в спорті.

Протягом років ми допомогли багатьом особам розпочати біг за життя — за «справжнє життя» в Божому новому світі (1 Тимофія 6:19). Для того щоб спортсмен розкрив увесь свій потенціал, тренер мусить добре знати його і допомагати розвивати сильні сторони та боротися зі слабкостями. Тренер повинен вселяти спортсмену віру у власні сили і заохочувати досягати вершин.

Мене вражає, наскільки життя християнина подібне на життя спортсмена, про що й писав апостол Павло у Першому листі до коринфян. Добрий спортсмен не лише мріє про перемогу, але й присвячує тренуванням всі свої сили. Він має реалістичні цілі і систематично працює, щоб досягнути їх. Коли щось стає важливішим за тренування і спортсмен розслабляється, усі його попередні досягнення перекреслюються. Правдивий християнин теж повинен зосереджуватися на духовному.

Крім того, спортсмен суворо дотримується режиму і дієти. Відданий християнин так само має наповнювати свій розум не згубними вченнями зі «столу демонів», а багатою духовною їжею з Божого Слова, Біблії (1 Коринфян 10:21). Добрий спортсмен навіть попри труднощі завжди налаштований позитивно. Він визнає свої помилки і робить необхідні зміни. Апостол Павло писав: «Я біжу не так, ніби не знаю куди... Навпаки, я бичую своє тіло». Павло боровся з собою, щоб не бути дискваліфікованим (1 Коринфян 9:24—27).

Ми з дружиною досі із задоволенням займаємось у спортзалі і завдяки цьому залишаємося в хорошій фізичній формі. Але ми не дозволяємо спорту перешкоджати нам служити Єгові, який всіх нас так чудово створив (Псалом 139:14). Разом з Гейді ми зосереджуємося на нагороді — майбутньому «справжньому житті» в Божому новому світі (1 Тимофія 4:8).

Апостол Павло, згадавши «хмару свідків», заохотив християн: «Скиньмо й ми всякий тягар та гріх, що може легко нас обплутати, і витривало біжімо в забігу, який нам визначено» (Євреїв 12:1). Немає нічого важливішого, ніж біг за життя, оскільки всі, хто досягне фінішу, отримають вічні благословення (2 Тимофія 4:7, 8).