Чи ви будете підхоплені на небо?

БАГАТО людей вірять, що коли вони помруть, то підуть до неба. Але дехто вважає, що буде взятий до неба під час так званого підхоплення. Чи це і ваша надія?

Підхоплення — це «раптове безслідне зникнення багатьох мільйонів людей!» Так висловився один протестантський проповідник. Згідно з «Євангельським словником теології», слово «підхоплення» стосується «об’єднання церкви з Христом під час його другого приходу».

Декого пригнічує думка про те, що, можливо, треба буде залишити друзів та членів сім’ї заради зустрічі з Ісусом Христом. Однак багато людей вважає, що підхоплення мусить відбутися. Чи це станеться? Якщо так, то коли?

Різні погляди на підхоплення

Біблія показує, що перед початком обіцяного Христового тисячолітнього правління буде період, що називається «скорбота велика». Ісус говорив: «Бо скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде» (Матвія 24:21; Об’явлення 20:6). Дехто вважає, що підхоплення на небо відбудеться перед скорботою великою. Інші чекають його під час неї. Ще інші думають, що підхоплення відбудеться після цього небувалого горя.

Погляд про підхоплення після великої скорботи домінував аж до початку XIX століття. Потім в Англії почався рух, очолюваний колишнім священиком церкви Ірландії Джоном Нельсоном Дарбі. Він та інші англіканці, що поділяли його погляди, стали відомими під назвою «бретрени» (брати). Із Плімута, де взяв свій початок цей рух, Дарбі їздив проповідувати у Швейцарію та інші країни Європи. Він твердив, що повернення Христа відбудеться двома етапами. Воно мало початися таємним підхопленням «святих» перед семирічним періодом горя, що спустошить землю. Потім Христос у супроводі «святих» мав би видимо з’явитися і разом вони правили б на землі тисячу років.

Дарбі наголошував на потребі відділятися від світу, і люди, що поділяли його погляди, з часом стали відомими як «замкнуті брати». Б. В. Ньютон очолював іншу групу осіб, які вірили у підхоплення, але не вважали, що воно відбудеться перед скорботою. Захисник погляду про підхоплення після скорботи Олександр Різ вважав, що «теорії про таємне підхоплення є загрозою надії на прихід Христа».

Особи, які вірять у підхоплення перед скорботою, вважають, що ця розбіжність у поглядах є досить серйозною, щоб повпливати на «суть [їхньої] надії у зв’язку з приходом Христа». Інші схиляються до «теорії про часткове підхоплення», вважаючи, що найвірніші Христу особи будуть забрані першими, а більш світські — пізніше.

Багато євангелічних груп проголошує неминуче підхоплення вірних християн. Однак через відмінності у поглядах у брошурі, виданій Британською елімською п’ятидесятницькою церквою, говориться: «Тоді як ми віримо у загальну послідовність подій, пов’язаних з поверненням Господа Ісуса, ...дозволяється свобода вибору щодо пояснення пророцтва згідно з переконанням самої особи. Багато осіб займають недогматичну позицію, терпеливо чекаючи, щоб самі події об’явили пророчий план».

Біблія, Боже натхнене Слово, є стандартом, яким потрібно визначати правдивість усіх вірувань (2 Тимофія 1:13; 3:16, 17). Що ж вона говорить про підхоплення?

«Підхоплені на зустріч Господеві». Як?

ЧАС, який залишився до кінця теперішньої злої системи, невідворотно скорочується. З кожною годиною, хвилиною, секундою ми наближаємося до вражаючих подій, передречених дуже давно. Чи підхоплення на небо є однією з цих подій? Якщо так, то коли і як воно відбудеться?

Особи, які вірять у підхоплення, цитують на підтвердження свого вірування слова апостола Павла в 1 Солунян 4:17. Розгляньмо ці слова у їхньому контексті. Згідно з перекладом Деркача, Павло писав:

«Не хочу ж залишити вас, брати, в незнанні щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, так і тих, що спочили в Ісусі, Бог приведе з Ним. Це ми говоримо вам словом Господнім, що ми, що живемо і залишимось до приходу Господа, не випередимо померлих. Бо Сам Господь із наказом при голосі архангела та з сурмою Божою, зійде з неба і померлі в Христі воскреснуть першими; потім ми, що лишились живими, будемо підхоплені разом з ними на хмарах, на зустріч Господеві в повітрі, і так ми будемо завжди з Господом. Отже, потішайте один одного цими словами» (1 Солунян 4:13—18).

Збір у Солуні був відносно молодим, коли Павло відправив туди своє перше послання близько 50 року н. е. Ті християни сумували, бо деякі члени їхнього збору померли. Однак слова Павла потішили солунян надією на воскресіння.

Христова «присутність»

Підтверджуючи, що вірні християни, які померли, воскреснуть, Павло теж сказав: «Ми, що живемо і залишимось до приходу [присутності, НС] Господа, не випередимо померлих» (вірш 15). Варто зауважити, що Павло згадує Господню «присутність». Тут в оригіналі — тексті грецькою мовою — вживається слово па·роу·сı́·ап, яке буквально означає «бути поруч».

Коли голова уряду іншої держави відвідує якусь країну, період його присутності, як правило, оголошується. Це теж стосується присутності Господа Ісуса Христа. У «Вартовій башті» щирим дослідникам біблійного пророцтва постійно представлялися докази того, що Ісусова присутність із владою небесного Царства почалася у 1914 році. Події, що почали відбуватися того року, свідчать про Ісусову невидиму присутність (Матвія 24:3—14). Отже, говорячи, що деякі християни, які житимуть під час присутності Господа, будуть «підхоплені... на хмарах, на зустріч Господеві в повітрі», Павло мав на увазі, що ті, хто виживе, зустрінуть Христа не в земній атмосфері, але у невидимих небесах, де Ісус сидить по Божій правиці (Євреїв 1:1—3). Але хто вони?

«Ізраїль Божий»

У Святому Письмі багато говориться про тілесних ізраїльтян, але згадується і про духовний «Ізраїль Божий». До складу цієї групи, помазаної Божим святим духом, тобто його діяльною силою, увійшли єврейські та неєврейські віруючі (Галатів 6:16; Римлян 11:25, 26; 1 Івана 2:20, 27). Книга Об’явлення показує загальну кількість членів духовного Ізраїлю, зображених на небесній горі Сіон з Агнцем, Ісусом Христом,— 144 000. Разом з Христом вони будуть царями і священиками в небі (Об’явлення 7:1—8; 14:1—4; 20:6). Серед них будуть особи зі збору в Солуні та з інших місцевостей, незалежно від того, якого вони расового чи національного походження (Дії 10:34, 35).

Перед тим як вірні члени духовного Ізраїлю зможуть отримати небесну нагороду, вони повинні пережити певну подію. Так само як перед воскресінням до життя в небі Ісус помер на стовпі мук, християни з небесною надією повинні померти перед тим, як отримати свою нагороду (1 Коринтян 15:35, 36). Це стосується членів духовного Ізраїлю, які жили у першому столітті нашої ери, а також таких осіб, які ще живуть сьогодні.

Після згадки про «присутність Господню» Павло вказав на час, коли вірні духовні ізраїльтяни, що померли, отримають свою небесну нагороду. Він писав: «Бо сам Господь із наказом при голосі архангела та з сурмою Божою, зійде з неба і померлі в Христі воскреснуть першими» (вірш 16). Отже, початку небесного воскресіння членів духовного Ізраїлю, насамперед тих, що вже померли, залишившись бездоганними, можна було чекати тоді, коли почалась Ісусова присутність у ролі Царя (1 Коринтян 15:23). Вони зараз служать поряд з Ісусом у небі. Але що з тими відносно небагатьма християнами, які все ще живуть на землі? Чи вони чекають підхоплення?

«Підхоплені». Як?

Після згадки про помазаних християн, які померли, Павло додав: «Потім ми, що лишились живими, будемо підхоплені разом з ними на хмарах, на зустріч Господеві в повітрі, і так ми будемо завжди з Господом» (вірш 17). Ті, що «лишились живими»,— це особи, що живуть протягом Христової присутності. Вони будуть «підхоплені», щоб зустріти Господа Ісуса. Як у випадку вірних ранніх християн, їх смерть як людей є необхідною для того, щоб приєднатися до Христа в небі (Римлян 8:17, 35—39).

Звертаючись до християн у Коринті, Павло писав: «І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо [сном смерті], та всі перемінимось,— раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!» (1 Коринтян 15:50—52). У момент смерті у вірності протягом присутності Христа, кожен член останку духовного Ізраїлю відразу отримує свою небесну нагороду. «Як оком змигнути», він воскресає у вигляді духовного створіння, «підхоплений» на зустріч з Ісусом, щоб служити як співправитель у Царстві небесному. Але що з усіма іншими, які поклоняються Єгові? Чи будуть і вони «підхоплені» до неба з наближенням кінця цієї злої системи?

Можливість вижити, але не шляхом підхоплення

Оскільки Ісусова царська присутність почалася у 1914 році, ми знаходимося глибоко в «часі кінця» цього світу (Даниїла 12:4). Павло попереджував: «А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас, бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі,— і вони не втечуть!» (1 Солунян 5:1—3). Але ті християни, які пильнують, врятуються. Як?

Клич «Мир і безпечність» є передвісником періоду, який Ісус назвав «скорботою великою». Описуючи «великий натовп» вірних осіб, які мають надію на вічне життя в земному раю, книга Об’явлення говорить: «Це ті, що прийшли від великого горя [скорботи], і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» (Об’явлення 7:9, 14; Луки 23:43). Ні, підхоплення не є їхньою перспективою. Навпаки, вони мають надію залишитися живими тут, на землі. Щоб приготуватися до цього, вони мусять пильнувати у духовному розумінні. Як же вам робити так і пережити кінець цієї системи?

Вам потрібно бути «тверезими, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння» (1 Солунян 5:6—8). Прийшов час на те, щоб звернути увагу на Боже пророче Слово — Біблію. Оскільки час, що залишився до кінця цієї системи, проходить, слухайтеся Павлової поради: «Не гордуйте пророцтвами! Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!» (1 Солунян 5:20, 21). Тому Свідки Єгови запрошують вас до Залів Царства, де ви можете брати участь у їхньому дослідженні біблійних пророцтв та інших аспектів Божого натхеного Слова.

У міру збільшення вашого точного знання та віри ви усвідомите хід здійснення наміру Бога Єгови звільнити всесвіт від своїх ворогів і відновити на землі рай. Проявляючи віру, ви теж можете бути серед людей, які переживуть велику скорботу і матимуть привілей вітати мільйони осіб, що воскреснуть до життя на землі. Як же радісно буде жити під правлінням Божого Царства, що зосереджуватиметься в руках Ісуса Христа та його співправителів, які будуть «підхоплені на зустріч Господеві», воскреснувши до життя в небі!

Отже, яку надію дає Біблія слухняним людям взагалі? Це не підхоплення на небо. Ні, їхня надія — вічне життя на землі під правлінням Божого Царства.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ті, що переживуть велику скорботу, вітатимуть людей, воскреслих до життя на райській землі під правлінням Ісуса та осіб, «підхоплених» на небо.