Єгова поміркований!

«Мудрість зверху... поміркована» (ЯКОВА 3:17, НС).

1. Як дехто зображував Бога непоміркованим і що ви думаєте про це?

ЯКИМ є Бог, котрому ви поклоняєтеся? Чи ви вважаєте його Богом жорсткої, вимогливої справедливості, суворим і невблаганним Богом? Протестантський реформатор Жан Кальвін, мабуть, вважав Бога саме таким. Кальвін заявляв, що Бог має «вічний і незмінний план» для кожної особи, в якому наперед визначено, чи вона житиме вічно в щасті, чи буде вічно мучитися у пеклі. Уявіть собі, якщо це правда, то що б ви не робили, як би ви не старалися,— ніщо не змінило б Божого довготривалого, суворого плану щодо вашого майбутнього. Чи вас приваблював би такий непоміркований Бог? (Порівняйте Якова 4:8).

2, 3. а) Як можна проілюструвати непоміркованість людських установ та організацій? б) Як Єзекіїлеве видіння небесної колісниці Єгови виявляє здатність Бога пристосовуватись?

² Яке ж полегшення приносить знання, що Бог Біблії є надзвичайно поміркованим! Не Бог, а люди, обмежені своїми недосконалостями, схильні бути жорсткими, негнучкими. Людські організації можуть бути такими ж неповороткими, як товарні поїзди. Коли великий товарний поїзд їде колією назустріч перешкоді, він ніяк не може звернути; зупинитись йому теж дуже складно. Деякі поїзди розвивають таку силу інерції, що з включеними гальмами вони котяться більше кілометра, аж поки зупиняться! Так само і супертанкери можуть пливти за інерцією 8 кілометрів після виключення двигунів. Навіть якщо дати задній хід, корабель ще може пропливти 3 кілометри! Але розгляньмо тепер щось набагато масивніше від двох попередніх засобів пересування — колісницю, яка представляє Божу організацію.

³ Понад 2600 років тому Єгова дав пророкові Єзекіїлю видіння, яке представляло Божу небесну організацію духовних створінь. Це була колісниця велетенських пропорцій, власний «засіб пересування» Єгови, що завжди перебуває під його контролем. Дуже цікавим є те, як вона рухалася. Гігантські колеса були чотиристоронні і повні очей, так що вони могли все бачити і моментально змінювати напрямок не зупиняючись і не повертаючи. І ця гігантська колісниця не сунулася далі, як той супертанкер чи товарний поїзд. Вона могла рухатися зі швидкістю блискавки і в той же час виконувати поворот на дев’яносто градусів! (Єзекіїля 1:1, 14—28). Єгова настільки відрізняється від Бога, якого проповідував Кальвін, наскільки Його колісниця відрізняється від незграбних, створених людиною машин. Він досконало пристосовується. Усвідомлення цієї риси Єгови повинно допомогти нам теж бути гнучкими і уникати пасток непоміркованості.

Єгова — особа, що найкраще у всесвіті пристосовується

4. а) Як саме́ ім’я Єгови відкриває, що він Бог, який може пристосовуватися? б) Які титули застосовуються до Бога Єгови і чому вони підходять йому?

⁴ Саме́ ім’я Єгови натякає на його пристосовність. Буквально «Єгова» означає «Він спричиняє ставати». Це, очевидно, значить, що Єгова спонукує самого себе ставати Виконавцем своїх обіцянок. Коли Мойсей запитав Бога про його ім’я, Єгова пояснив значення цього імені так: «Я виявлюся тим, ким я виявлюся» (Вихід 3:14, НС). У перекладі Ротергама це виражено так: «Я Стану тим, ким захочу». Єгова виявляється або вирішує стати тим, ким потрібно для виконання його праведних намірів та обіцянок. Тому він має цілий ряд чудових титулів: Творець, Отець, Суверенний Господь, Пастир, Єгова військ, Слухач молитв, Суддя, Величний Учитель, Відкупитель. Він спонукував себе ставати таким, щоб виконати свої сповнені любові наміри. (Ісаї 8:13; 30:20; 40:28; 41:14; Псалом 23:1; 65:3; 73:28; 89:27; Суддів 11:27; дивіться також додаток 1J у «Перекладі нового світу», англ.).

5. Чому нам не слід робити висновок, що пристосовність Єгови означає змінність у його природі та нормах?

⁵ Але чи це означає, що Божа природа чи його норми змінюються? Ні. Як сказано в Якова 1:17, «в Нього нема переміни чи тіні відміни». Чи це суперечність? Ні в якому разі. Наприклад, який люблячий батько не змінює своїх ролей заради дітей? Протягом одного дня батько може бути порадником, кухарем, прибиральником, вчителем, може дисциплінувати, бути другом, механіком і лікарем,— цей список безконечний. Батько не змінює своєї особистості, коли бере на себе ці ролі; він просто пристосовується до поточних потреб. Те саме можна сказати про Єгову, тільки у набагато більших масштабах. Немає обмежень у тому, ким він може себе спонукати стати для блага своїх створінь. Глибина його мудрості справді вражає! (Римлян 11:33).

Поміркованість — ознака божественної мудрості

6. Які буквальні значення та підтекст має грецьке слово, вжите Яковом для опису божественної мудрості?

⁶ Учень Яків використав цікаве слово, щоб описати мудрість цього Бога, що здатний так надзвичайно пристосовуватися. Він писав: «Мудрість зверху... поміркована» (Якова 3:17, НС). Використане тут грецьке слово (е·пі·еі·ке́с) складне для перекладу. Перекладачі вживають такі слова, як «лагідний», «поблажливий», «терпеливий» та «ласкавий». «Переклад нового світу» передає це слово як «поміркований», а в примітці вказує, що буквальне його значення — «поступливий»a. Це слово також містить думку про ненаполягання на букві закону, відсутність зайвої суворості чи невблаганності. Вчений Вільям Барклей каже у праці «Слова Нового Завіту»: «Основний і фундаментальний момент стосовно епіеікеіа полягає в тому, що вона походить від Бога. Що було б з нами, коли б Бог наполягав на своїх правах, коли б Бог застосовував до нас лише жорсткі норми закону? Бог — найвидатніший приклад особи, яка є епіеіке̄с, або того, хто ставиться до інших з епіеікеіа».

7. Як Єгова виявив поміркованість в Едемському саду?

⁷ Розгляньмо час, коли люди збунтувалися проти суверенітету Єгови. Як легко для Бога було б стратити тих трьох невдячних бунтарів — Адама, Єву та Сатану! Скільки душевного болю він міг би уникнути! І хто сперечався б, що він не має права застосувати таку жорстку справедливість? Проте Єгова ніколи не обмежує свою небесну, подібну до колісниці, організацію якоюсь жорсткою, непристосовною нормою справедливості. Тому ця колісниця не переїхала невблаганно людську сім’ю та її перспективи на щасливе майбутнє. Навпаки, Єгова скеровував свою колісницю з блискавичною швидкістю. Відразу ж після бунту Бог Єгова визначив далекосяжний намір, згідно з яким всім Адамовим нащадкам було запропоновано милосердя і надію (Буття 3:15).

8. а) Як помилковий погляд на поміркованість, котрий має загальновизнане християнство, протиставляється справжній поміркованості Єгови? б) Чому можна сказати, що поміркованість Єгови не натякає на те, що він може піти на компроміс зі своїми божественними принципами?

⁸ Однак поміркованість Єгови не означає, що він може піти на компроміс зі своїми божественними принципами. Провідники сьогоднішніх церков загальновизнаного християнства вважають, що вони виявляють поміркованість, коли дивляться крізь пальці на неморальність, щоб подобатися своїй зіпсутій отарі. (Порівняйте 2 Тимофія 4:3). Єгова ніколи не порушує своїх законів і не йде на компроміс зі своїми принципами. Замість цього, він виявляє готовність бути поступливим і пристосовуватися до обставин, щоб ті принципи можна було справедливо і милосердно застосовувати. Він завжди дбає про те, щоб його справедливість і сила були зрівноважені любов’ю та поміркованою мудрістю. Розгляньмо три способи, у які Єгова виявляє поміркованість.

«Вибачливий»

9, 10. а) Який зв’язок існує між вибачливістю та поміркованістю? б) Як Давид скористав з вибачливості Єгови і чому?

⁹ Давид писав: «Ти, Господи, добрий і вибачливий, і багатомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе» (Псалом 86:5). Коли Святе єврейське Письмо було перекладено грецькою мовою, слово «вибачливий» передали як е·пі·еі·ке́с, тобто «поміркований». Справді, готовність вибачати і бути милосердним є, мабуть, основним способом проявляти поміркованість.

¹⁰ Сам Давид добре усвідомлював, наскільки поміркованим є у цьому відношенні Єгова. Коли Давид вчинив перелюб з Вірсавією і спланував убивство її чоловіка, він сам та Вірсавія підлягали смертній карі (Повторення Закону 22:22; 2 Самуїла 11:2—27). Коли справою займалися б невблаганні людські судді, цілком можливо, що обоє винних втратили б життя. Але Єгова виявив поміркованість (е·пі·еі·ке́с), що, згідно з «Тлумачним словником біблійних слів» Вайна, «виражає таку турботливість, яка виглядає «гуманною і поміркованою з огляду на факти, що стосуються справи». Факти, які вплинули на милосердне рішення Єгови, мабуть, включали в себе щире розкаяння грішників і милосердя, яке сам Давид виявляв до інших (1 Самуїла 24:4—6; 25:32—35; 26:7—11; Матвія 5:7; Якова 2:13). Проте, згідно з тим як Єгова сам описав себе у Вихід 34:4—7, покарання, котре він призначив Давидові, виражало поміркованість. Бог послав до Давида пророка Натана з могутньою вісткою, яка примусила Давида усвідомити той факт, що він знехтував словом Єгови. Давид покаявся, тому він не помер через свій гріх (2 Самуїла 12:1—14).

11. Як Єгова виявив вибачливість у випадку Манасії?

¹¹ Приклад юдейського царя Манасії є ще визначнішим, оскільки Манасія, на відміну від Давида, довгий час був дуже поганим. Манасія підтримував у країні огидні релігійні обряди, в тому числі принесення людських жертв. Можливо, що він також був відповідальний за ‘перепилювання’ вірного пророка Ісаї (Євреїв 11:37). Щоб покарати Манасію, Єгова дозволив забрати його в полон до Вавилону. Однак Манасія розкаявся у в’язниці і благав про милосердя. У відповідь на це щире каяття Єгова виявив вибачливість навіть у цьому крайньому випадку (2 Хронік 33:9—13).

Зміна способу дій, коли змінюються обставини

12, 13. а) Яка зміна обставин у Ніневії спонукала Єгову змінити спосіб дій? б) Як Йона виявився менш поміркованим, ніж Бог Єгова?

¹² Поміркованість Єгови виявляється також у готовності після вибору певного способу дій змінити його, коли змінюються обставини. Наприклад, коли пророк Йона проходив вулицями стародавньої Ніневії, його натхнена вістка була досить простою: могутнє місто буде знищене через 40 днів. Однак обставини змінилися, причому радикально! Ніневітяни покаялися (Йони, розділ 3).

¹³ Повчально порівняти, як відреагував на цю зміну обставин Єгова, а як Йона. Єгова, по суті, змінив напрямок своєї небесної колісниці. У цьому випадку він пристосувався, спонукуючи себе стати тим, хто прощає, а не «Мужем війни» (Вихід 15:3). Йона, на відміну від нього, був далеко не таким гнучким. Замість того щоб іти в ногу з колісницею Єгови, він діяв скоріше, як товарний поїзд або супертанкер, про які згадувалося вище. Він проголошував загибель, отже загибель мусила прийти! Можливо, він вважав, що будь-яка зміна способу дій принесла б йому ганьбу в очах ніневітян. Однак Єгова з терпеливістю дав своєму впертому пророку незабутній урок поміркованості і милосердя (Йони, розділ 4).

14. Чому Єгова змінив свій спосіб дій у випадку з пророком Єзекіїлем?

¹⁴ Єгова змінював спосіб дій також і в інших випадках, навіть у порівняно неважливих справах. Наприклад, одного разу, давши пророкові Єзекіїлю завдання поставити пророчу драму, Єгова наказав йому приготувати собі їжу на вогні з людського калу. Це було вже занадто для пророка, він вигукнув: «О Господи, Боже» — і почав благати, щоб його не змушували до чогось настільки огидного. Єгова не закрив очі на почуття пророка і не вважав їх нелогічними — він дозволив Єзекіїлеві використати гній худоби, що до сьогодні є звичайним джерелом пального у багатьох країнах (Єзекіїля 4:12—15).

15. а) На яких прикладах видно, що Єгова готовий слухати людей і реагувати на їхні слова? б) Чого це нас вчить?

¹⁵ Чи ж нас не потішає смирення нашого Бога Єгови? (Псалом 18:35, НС). Він набагато вищий від нас, однак терпеливо вислуховує недосконалих людей і деколи навіть змінює свій спосіб дій. Він дозволив Авраамові, щоб той багато разів просив його стосовно знищення Содома і Гоморри (Буття 18:23—33). Він також дозволив Мойсеєві заперечити Йому щодо пропозиції знищити бунтівних ізраїльтян і замість них вивести народ з нащадків Мойсея. (Вихід 32:7—14; Повторення Закону 9:14, 19; порівняйте Амоса 7:1—6). Таким чином він подав досконалий приклад своїм людським слугам, які повинні виявляти подібну готовність слухати інших, коли робити так розсудливо і можливо. (Порівняйте Якова 1:19).

Поміркованість у використанні влади

16. Чим Єгова відрізняється від багатьох людей щодо того, як він використовує владу?

¹⁶ Чи ви коли-небудь бачили, як, отримуючи більше влади, деякі люди стають менш поміркованими? На противагу їм Єгова має найвищу владу у всесвіті, та проте є найбільшим прикладом поміркованості. Він застосовує владу у непомильно поміркований спосіб. Єгова, на відміну від людей, не має сумнівів у своїй владі, тому він не відчуває спонуки ревно оберігати її, ніби, якщо наділити владою інших, це стане загрозою його особистій владі. В дійсності, коли в усесвіті була тільки одна інша істота, Єгова наділив її великою владою. Він зробив Логоса «майстром» і з того часу творив усе через свого улюбленого Сина (Приповістей 8:22, 29—31; Івана 1:1—3, 14; Колосян 1:15—17). Пізніше він наділив його ‘всякою владою на небі й на землі’ (Матвія 28:18; Івана 5:22).

17, 18. а) Чому Єгова послав ангелів у Содом і Гоморру? б) Чому Єгова запропонував ангелам давати поради, як підманути Ахава?

¹⁷ Багатьом своїм створінням Єгова дає завдання, які він міг би ще краще виконати сам. Наприклад, коли він сказав Авраамові: «Зійду ж Я [до Содома і Гоморри] та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене», то не мав на увазі, що піде туди особисто. Замість цього Єгова наділив владою ангелів, коли дав їм призначення зібрати для нього інформацію. Він дав їм владу провести цю розвідницьку місію і потім скласти йому звіт (Буття 18:1—3, 20—22).

¹⁸ В іншому випадку, коли Єгова вирішив виконати вирок над злим царем Ахавом, Він запросив ангелів на небесну зустріч, щоб вони порадили, як «підманути» того відступницького царя, так щоб той прийняв бій, у котрому втратить життя. Безумовно, Єгова, Джерело всієї мудрості, не потребує допомоги, щоб знайти найкращий спосіб дій! Однак він удостоїв ангелів привілеєм пропонувати різні рішення і владою виконати прийняте (1 Царів 22:19—22, Хоменко).

19. а) Чому Єгова обмежує кількість встановлених ним законів? б) Як Єгова виявляє поміркованість у вимогах до нас?

¹⁹ Єгова не використовує свою владу, щоб надмірно контролювати інших. Також у цьому він виявляє незрівнянну поміркованість. Він старанно обмежує кількість законів, які встановлює, і забороняє своїм слугам встановлювати «більш, як написано» і додавати свої власні обтяжливі закони. (1 Коринтян 4:6; Дії 15:28; протиставте з Матвія 23:4). Він ніколи не вимагає від своїх створінь сліпої слухняності, але, як правило, забезпечує їх необхідною інформацією, щоб дати їм керівництво, і ставить перед ними вибір, показуючи їм переваги послуху і наслідки непослуху (Повторення Закону 30:19, 20). Замість того щоб примушувати людей до чогось через почуття вини, сорому чи страху, він намагається досягнути серця — хоче, щоб люди служили йому зі щирої любові, а не з примусу (2 Коринтян 9:7). Таке щире служіння завжди потішає Боже серце, так що він не є непомірковано «прикрим». (1 Петра 2:18; Приповістей 27:11; порівняйте Михея 6:8).

20. Як на тебе впливає поміркованість Єгови?

²⁰ Хіба це не чудово, що Бог Єгова, який має більше влади, ніж будь-яка інша особа у всесвіті, ніколи не застосовує свою силу непомірковано, ніколи не використовує її, щоб змушувати інших до чогось? Однак люди, такі слабі у порівнянні з ним, мають історію деспотичного панування одні над одними (Екклезіяста 8:9). Ясно, поміркованість — цінна риса, яка спонукує нас любити Єгову ще більше. Це у свою чергу може спонукувати нас розвивати цю рису самим. Яким чином? У наступній статті розглядатиметься це питання.

[Примітка]

Розвивайте поміркованість

«Ваша лагідність [«поміркованість», НС] хай буде відома всім людям. Господь близько!» (ФИЛИП’ЯН 4:5).

1. Чому нелегко бути поміркованим у сьогоднішньому світі?

«ПОМІРКОВАНА людина» для англійського журналіста Сера Алана Патріка Керберта є міфічною істотою». Справді, деколи може здаватися, що у цьому розділеному боротьбою світі вже не залишилося поміркованих людей. Біблія передбачала, що у ці критичні «останні дні» люди будуть «люті», «свавільні» (НС) та «непримирливі», інакше кажучи, які завгодно, тільки не помірковані (2 Тимофія 3:1—5, Куліш). Проте християни дуже цінують поміркованість, знаючи, що вона є ознакою божественної мудрості (Якова 3:17, НС). Ми не вважаємо, що неможливо бути поміркованим у непоміркованому світі. Навпаки, ми повністю приймаємо натхнену пораду апостола Павла з Филип’ян 4:5, у якій міститься нелегке завдання: «Ваша... [«поміркованість», НС] хай буде відома всім людям».

2. Як слова апостола Павла у Филип’ян 4:5 допомагають нам визначити, чи ми помірковані?

² Зверніть увагу на те, як Павлові слова допомагають нам перевірити, чи ми помірковані. Питання полягає не стільки в тому, як ми дивимося на себе самі, скільки у тому, як на нас дивляться інші або яка в нас репутація. У перекладі Філліпса цей вірш звучить так: «Майте репутацію поміркованих». Кожен з нас може запитати себе: «Яка у мене репутація? Чи мене вважають поміркованою, поступливою та лагідною людиною? Чи, може, жорсткою, грубою та свавільною?»

3. а) Що означає грецьке слово, перекладене словом «поміркований», і чому ця риса така приваблива? б) Як християнин може стати більш поміркованим?

³ Наша репутація у цьому випадку буде відображенням того, наскільки ми наслідуємо Ісуса Христа (1 Коринтян 11:1). Коли Ісус був на землі, він досконало наслідував найвищий приклад поміркованості — свого Отця (Івана 14:9). До речі, коли Павло писав про «лагідність й ласкавість Христа», то вжив грецьке слово е·пі·еі·кı́·ас (перекладене «ласкавість»), яке також означає «поміркованість» або буквально «поступливість» (2 Коринтян 10:1). «Тлумачний коментар до Біблії» (англ.) каже, що воно є «одним з найвеличніших слів у Новому Завіті для опису характеру». Воно вказує на рису настільки привабливу, що один вчений перекладає його виразом «лю́ба поміркованість». Тому розгляньмо три способи, якими Ісус, подібно до свого Отця Єгови, виявляв поміркованість. Таким чином ми побачимо, як нам самим стати поміркованішими (1 Петра 2:21).

«Вибачливий»

4. Як Ісус показав, що він є «вибачливим»?

⁴ Ісус, як і його Отець, виявляв поміркованість у тому, що постійно був «вибачливим» (Псалом 86:5). Розгляньмо час, коли Петро, близький товариш Ісуса, тричі відрікся від нього у ніч Ісусового арешту і суду. Сам Ісус говорив раніше: «Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм» (Матвія 10:33). Чи Ісус жорстко і немилосердно застосував це правило до Петра? Ні. Після свого воскресіння Ісус особисто відвідав Петра, без сумніву, для того щоб потішити і підкріпити цього розкаяного, безутішного апостола (Луки 24:34; 1 Коринтян 15:5). Невдовзі після того Ісус дозволив Петрові нести велику відповідальність (Дії 2:1—41). Це був грандіозний вияв лю́бої поміркованості! Хіба ж не потішає нас думка, що Єгова призначив Ісуса Суддею над усім людством? (Ісаї 11:1—4; Івана 5:22).

5. а) Яку репутацію повинні старійшини мати серед овець? б) Який матеріал слід переглядати старійшинам, перш ніж приступати до судових справ, і чому?

⁵ Коли старійшини виконують у зборі обов’язки суддів, вони намагаються наслідувати Ісусів приклад поміркованості. Вони не хочуть, щоб вівці боялися їх, як карателів. Навпаки, вони стараються бути подібними до Ісуса, так щоб овечки почувалися з ними безпечно, як з люблячими пастирями. Займаючись судовими справами, вони докладають усіх зусиль, щоб бути поміркованими та вибачливими. Деякі старійшини вважають, що, перш ніж приступити до таких справ, корисно переглянути статті з «Вартової башти» за 1 липня 1992 року «Єгова — безсторонній «Суддя всієї землі» та «Старійшини, судіть справедливо». Таким чином вони поновлюють у пам’яті підсумок того, як судить Єгова: «Непохитно, коли необхідно, милосердно, коли можливо». Немає помилки в тому, щоб схилятися до милосердя у суді, якщо це помірковано і є вагомі причини (Матвія 12:7). Але дуже серйозно помиляється той, хто є грубим або немилосердним (Єзекіїля 34:4). Старійшини уникають помилок, коли стараються вибрати спосіб дій, що буде найбільше виражати любов та милосердя і залишатиметься в рамках справедливості. (Порівняйте Матвія 23:23; Якова 2:13).

Бути гнучким, коли змінюються обставини

6. Як Ісус виявив поміркованість у випадку з язичеською жінкою, дочка котрої була під впливом демона?

⁶ Ісус так само швидко змінював спосіб дій або пристосовувався до нових ситуацій, як Єгова. Одного разу язичеська жінка благала його вилікувати її дочку, що була під сильним впливом демона. Спочатку трьома різними способами Ісус натякнув їй, що він не допоможе: по-перше — не давши їй відповіді; по-друге — прямо сказавши, що його послано не до язичників, а до євреїв, і по-третє — навівши приклад, в якому лагідно виклав ту саму думку. Однак жінка і після цього наполягала і виявила цим самим надзвичайну віру. З огляду на таку виняткову обставину Ісус побачив, що у цьому випадку не слід було застосовувати загальне правило,— це був час для гнучкості заради вищих принципівa. Отже Ісус зробив те, від чого тричі відмовився раніше. Він вилікував дочку тої жінки! (Матвія 15:21—28).

7. Як батьки можуть виявляти поміркованість і чому?

⁷ Чи нас також вважають особами, готовими бути гнучкими у відповідних ситуаціях? Часто таку поміркованість треба виявляти батькам. Оскільки кожна дитина неповторна, то методи, успішні у випадку з однією, не приносять користі іншій. Також у міру того, як діти ростуть, змінюються їхні потреби. Чи слід змінити час, коли вони повинні бути ввечері вдома? Чи було б корисно для сімейного вивчення, якщо б воно проходило жвавіше? Коли батьки занадто бурхливо реагують на дрібні провини, чи вони готові бути смиренними і виправити ситуацію? Таким чином поступливі батьки не дратують зайвий раз своїх дітей і не відчужують їх від Єгови (Ефесян 6:4).

8. Як старійшини у зборах можуть брати провід у пристосовуванні до потреб території?

⁸ Старійшинам також слід пристосовуватися до нових обставин, але разом з цим ніколи не йти на компроміс із конкретними Божими законами. Чи ти спостерігаєш за змінами у території, наглядаючи за проповідницькою працею? Змінюється спосіб життя людей по сусідству — може, слід звернути увагу на вечірнє свідчення, проповідування на вулиці або по телефону. Таке пристосовування допомагає нам успішно справлятися із завданням проповідувати (Матвія 28:19, 20; 1 Коринтян 9:26). Павло також старався пристосовуватися до різних людей у служінні. Чи ми намагаємося робите так само, вивчаючи, наприклад, місцеві релігії та культуру, щоб бути в стані допомогти людям? (1 Коринтян 9:19—23).

9. Чому старійшині не слід завжди наполягати на вирішенні проблем тим способом, яким він користувався у минулому?

⁹ Останні дні стають все критичнішими, тому пастирям також слід пристосовуватися до заплутаності, складності та неприємності деяких проблем, з якими зустрічається сьогодні отара (2 Тимофія 3:1). Старійшини, зараз не час для жорсткості! Безумовно, старійшина не буде наполягати на тому, що до проблем слід підходити так само, як у минулому, якщо його методи стали неефективними або якщо «вірний і мудрий раб» вважав за необхідне опублікувати новий матеріал на ці теми. (Матвія 24:45; порівняйте Екклезіяста 7:10; 1 Коринтян 7:31). Один вірний старійшина щиро намагався допомогти пригніченій сестрі, якій було дуже потрібно, щоб її хтось вислухав. Однак він не дуже серйозно поставився до її проблеми і запропонував їй спрощенські рішення. Пізніше Товариство Вартової башти опублікувало деяку біблійну інформацію стосовно проблеми, яку мала та сестра. Старійшина знову поговорив з нею, але на цей раз вже із застосуванням нового матеріалу і зі співчуттям. (Порівняйте 1 Солунян 5:14, 15). Який чудовий приклад поміркованості!

10. а) Як старійшинам слід бути поступливими одні з одними і з радою старійшин в цілому? б) Як рада старійшин повинна дивитися на старійшин, які виявляють непоміркованість?

¹⁰ Старійшинам також слід бути поступливими одні з одними. Як важливо, щоб на зустрічах ради старійшин жоден старійшина не домінував! (Луки 9:48). Головуючому старійшині особливо необхідно стриманості щодо цього. А коли один чи два старійшини не погоджуються з рішенням усієї ради старійшин, вони не наполягатимуть на тому, щоб все було по-їхньому. Навпаки, якщо не порушуються біблійні принципи, ці старійшини будуть поступливими, пам’ятаючи, що від старійшин вимагається поміркованості (1 Тимофія 3:2, 3). З іншого боку, рада старійшин повинна пам’ятати, що Павло засуджував коринтський збір за те, що у ньому ‘терпіли безумних [«непоміркованих», НС]’, які видавали себе за «передніших апостолів» (2 Коринтян 11:5, 19, 20). Тому старійшини повинні дати пораду тому співстарійшині, який поводився вперто, непомірковано, але треба зробити це лагідно і доброзичливо (Галатів 6:1).

Поміркованість у використанні влади

11. Яка відмінність існувала між тим, як єврейські релігійні провідники Ісусового часу використовували владу і як це робив сам Ісус?

¹¹ Коли Ісус був на землі, його поміркованість дійсно виявлялася в тому, як він використовував дану Богом владу. Як же сильно він відрізнявся від релігійних провідників його часу! Розгляньмо один приклад. Божий закон вимагав, щоб у суботу не виконувати жодної праці, навіть не збирати дерево (Вихід 20:10; Числа 15:32—36). Релігійні лідери хотіли контролювати, як люди сповняють цей закон. Тому вони взяли на себе відповідальність і постановили, що́ саме можна піднімати в суботу. Рішення було таким: нічого, що важче за дві сушені фіґи. Вони навіть видали заборону на сандалі, підбиті цвяхами, заявляючи, що піднімати зайву вагу означає працювати! Вважається, що в цілому рабини додали 39 правил до Божого закону про суботу і тоді встановили безконечні додатки до тих правил. На відміну від них, Ісус не намагався контролювати людей, соромлячи їх, і не встановлював безлічі обмежувальних правил чи жорстких недосяжних норм (Матвія 23:2—4; Івана 7:47—49).

12. Чому можна сказати, що Ісус був непохитним, коли йшлося про праведні норми Єгови?

¹² Чи ж нам робити висновок, що Ісус не підтримував Божих праведних норм? Ні в якому разі! Він розумів, що закони ефективні, коли люди беруть до серця принципи, які лежать в основі цих законів. Тоді як фарисеї турбувалися тим, як би контролювати людей безліччю правил, Ісус намагався досягати сердець. Наприклад, він добре знав, що коли йдеться про такі Божі закони, як «утікайте від розпусти», то не може бути мови про поступливість (1 Коринтян 6:18). Тому Ісус попереджав людей про думки, які можуть довести до неморальності (Матвія 5:28). Щоб навчати таким чином, потрібно набагато більше мудрості і проникливості, ніж для того щоб встановити суворі механічні правила.

13. а) Чому старійшинам слід остерігатися створювати негнучкі закони і правила? б) У яких справах важливо поважати совість людини?

¹³ Сьогодні відповідальні брати так само зацікавлені в тому, щоб досягати сердець. Тому вони остерігаються встановлювати довільні, негнучкі правила і перетворювати свою власну точку зору та погляди у закон. (Порівняйте Даниїла 6:7—16). Час від часу лагідні зауваження про такі справи, як одяг та зовнішній вигляд, можуть мати місце і бути доцільними, але старійшина ризикує своєю репутацією поміркованого чоловіка, якщо він завжди повертається до цих справ і намагається нав’язати іншим власний смак. Справді, нікому у зборі не слід намагатися контролювати інших. (Порівняйте 2 Коринтян 1:24; Филип’ян 2:12).

14. Як Ісус показав, що він був поміркованим у своїх сподіваннях щодо інших?

¹⁴ Старійшини можуть перевірити себе самих ще в іншій справі: «Чи помірковані мої сподівання щодо інших?» Ісусові сподівання, безумовно, були такими. Він постійно показував своїм послідовникам, що він не сподівається від них чогось більшого, ніж щиросердих зусиль, і що він високо цінував їх. Він похвалив бідну вдову за ті дві монети малої вартості, які вона дала (Марка 12:42, 43). Він докорив своїм учням, коли вони критикували Марію за коштовну пожертву, такими словами: «Залишіть її... Що могла, те зробила вона» (Марка 14:6, 8). Він був поміркованим, навіть коли його послідовники підвели його. Наприклад, хоча він спонукував своїх трьох найближчих апостолів не спати і пильнувати з ним у ніч його арешту, вони розчарували його, бо кілька разів засинали. Однак він співчутливо сказав: «Бадьорий бо дух, але немічне тіло» (Марка 14:34—38).

15, 16. а) Чому старійшини повинні бути обережними, щоб не змушувати і не залякувати отару? б) Як одна вірна сестра змінила свої сподівання стосовно інших?

¹⁵ Правда, Ісус заохочував своїх послідовників ‘силкуватися’ (Луки 13:24). Але він ніколи не змушував їх робити це! Він надихав їх, давав приклад, брав провід і намагався досягнути їхніх сердець. Він вірив, що сила духу Єгови зробить решту. Сьогодні старійшини повинні так само підбадьорювати членів отари служити Єгові з усього серця, але вони не повинні залякувати, звинувачувати або соромити їх, натякаючи, що їхнє теперішнє служіння Єгові є недостатнім або неприйнятним. Суворе, змушуюче «більше, більше, більше!» може знеохотити братів, які роблять все, що в їхніх силах. Як сумно, коли старійшина набуває собі репутації людини, котрій «важко догодити»,— як це далеко від поміркованості! (1 Петра 2:18).

¹⁶ Всі ми повинні бути поміркованими у своїх сподіваннях щодо інших! Одна сестра писала після того, як вона зі своїм чоловіком залишила місіонерське призначення, щоб піклуватися старенькою матір’ю: «Цей час для нас, вісників у зборах, дійсно важкий. Після районного та обласного служіння, де ми були захищені від багатьох проблем, ми раптом з тривогою усвідомили цей факт. Раніше я думала, наприклад: «Чому ця сестра пропонує у цьому місяці не ту літературу? Чи вона не читає «Служіння Царству»?» Тепер я знаю чому. Для декого все, що вони можуть зробити, це вийти [у служіння]». Наскільки краще хвалити братів за те, що вони роблять, ніж осуджувати їх за те, чого вони не роблять!

17. Який приклад поміркованості дав нам Ісус?

¹⁷ Розгляньмо останній приклад того, як Ісус користується своєю владою у поміркований спосіб. Так само як його Отець, Ісус далекий від того, щоб ревно оберігати свою владу. Він теж багато доручив іншим, призначивши клас вірного раба «над цілим маєтком своїм» на землі піклуватися ним (Матвія 24:45—47). І він не боїться прислухатися до думки інших. Він часто питав своїх слухачів: «Що ви думаєте?» (Матвія 17:25; 18:12; 21:28; 22:42). Саме так повинно бути серед сьогоднішніх послідовників Христа. Якою б не була наша влада, ми не повинні ставати неохочими слухати. Батьки, слухайте! Чоловіки, слухайте! Старійшини, слухайте!

18. а) Як можна довідатися, чи ми маємо репутацію поміркованих людей? б) Яке добре рішення кожен з нас може прийняти?

¹⁸ Безумовно, кожен з нас хоче «мати репутацію поміркованих» (Филип’ян 4:5, Філліпс). Але звідки ми можемо знати, чи такою є наша репутація? Коли Ісус цікавився, що люди кажуть про нього, він запитав це у своїх довірених друзів (Матвія 16:13). Чому б не взяти з нього прикладу? Ти міг би попросити когось, на кого можеш покластися, щиро сказати, чи ти маєш репутацію поміркованої, поступливої особи. Дійсно, кожен з нас може зробити дуже багато, щоб ліпше наслідувати досконалий приклад, який залишив стосовно поміркованості Ісус! Наслідуймо приклад Єгови та Ісуса особливо тоді, коли маємо деяку владу над іншими, користуймося своєю владою у поміркований спосіб, завжди будьмо готові прощати, виявляти гнучкість і поступатися там, де можна. Хай же кожен з нас намагається бути «поступливим»! (Тита 3:2, Хоменко).

[Примітка]