13. Перед чим перестерігається в 1 Коринтян 10:10 і який бунт мав на увазі Павло?

¹³ Згадуючи останній приклад того, що сталося з ізраїльтянами в пустині, Павло пише: «Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали,— і загинули від погубителя» (1 Коринтян 10:10). Коли Корей, Датан, Авірон і їхні спільники повелися не по-теократичному й заперечили повноваження Мойсея та Аарона, вибухнув бунт (Числа 16:1—3). Після знищення бунтівників ізраїльтяни почали ремствувати. Причиною було те, що вони почали розмірковувати, що цих бунтівників знищили незаслужено. У книзі Числа 17:6 говориться: «Назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: «Ви повбивали Господній народ». Через їхнє вишукування недоліків у тому, як було виконано правосуддя в цьому випадку, Бог наслав на них кару і загинуло 14 700 ізраїльтян (Числа 17:14).

¹⁵ Щирі запитання на біблійні теми є доречними. Але що сказати, коли ми розвинули негативний склад думок, який виливається в критиканські розмови у тісному колі друзів? Було б добре запитати себе: «Чим усе це закінчиться? Чи не ліпше припинити ремствування й смиренно молитися про мудрість?» (Якова 1:5—8; Юди 17—21). Корей і його прибічники, котрі збунтувалися проти повноважень Мойсея та Аарона, можливо, були настільки переконані в обґрунтованості своїх поглядів, що не спромоглися дослідити своїх спонук. Однак вони гірко помилялися. Помилялися також ізраїльтяни, які ремствували про знищення Корея та інших бунтівників. Як же мудро брати до уваги ці приклади, які спонукують нас перевіряти свої мотиви, припиняти ремства або нарікання, а також дозволяти Єгові ушляхетнювати нас! (Псалом 17:1—3).