У біблійні часи Божий народ веселився, граючи на музичних інструментах, співаючи, танцюючи, розмовляючи та бавлячись в ігри. Вони теж мали особливі нагоди для святкувань і радісного спілкування (Єремії 7:34; 16:9; 25:30; Луки 15:25). Та ж навіть сам Ісус Христос був на весіллі! (Івана 2:1—11).

Розгляньмо, що сталося за біблійних часів. Деякі ізраїльтяни втратили усяке почуття міри в розвагах, проводячи буйні вечірки, котрі тривали цілими ночами! Пророк Ісая сказав: «Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п’янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись! І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино — за їхню гулянку». Справа не в тому, що було неправильним збиратися разом і насолоджуватися їжею, музикою й танцями. Однак Ісая каже про цих гультяїв: «На діло Господнє не дивляться» (Ісаї 5:11, 12).