1. Яку величну картину бачив Єзекіїль?

ЩО, ЯКБИ ви побачили те, що бачив Єзекіїль майже 2500 років тому? Уявіть собі, як ви підходите до велетенського, осяйного храмового комплексу. Це дивовижне місце вам показує могутній ангел. Ви проходите сім сходинок і потрапляєте в одну з трьох брам. Ці брами вас просто приголомшують, адже вони здіймаються на висоту близько 30 метрів! У притворі ви бачите кімнати для вартових. Колони майстерно оздоблені зображеннями пальм (Єзек. 40:1—4, 10, 14, 16, 22; 41:20).

2. а) Що символізує видіння храму? (Дивіться також примітку). б) Що символізують частини входу і чого ми з цього вчимося?

² Це — видіння духовного храму. Єзекіїль зобразив його так детально, що цей опис займає дев’ять розділів його пророчої книги — від 40-го до 48-го розділу. Храм символізує устрій Єгови для чистого поклоніння. Кожна його деталь пов’язана з нашим поклонінням у теперішні останні дніa. Символом чого є величні брами? Вони нагадують, що той, хто входить в устрій для правдивого поклоніння, має підтримувати Божу велич і жити за його праведними нормами. Крім того, пальми підкреслюють подібну думку, адже в Біблії вони інколи символізують праведність (Пс. 92:12). А на що вказують кімнати для вартових? На те, що людину, котра не дотримується Божих норм, не допускають до чудового правдивого поклоніння, яке веде до життя (Єзек. 44:9).

3. Чому Христовим послідовникам треба постійно очищатися?

³ Як виконалось видіння Єзекіїля? З другого розділу цієї книжки ми довідалися, що Єгова через Христа від 1914 до першої половини 1919 року проводив очищення свого народу. Чи цього було достатньо? Ні. Упродовж ста років Христос і далі дбав про те, аби правдиві служителі дотримувались святих норм поведінки. Отже, його послідовники потребують постійного очищення. Чому? Тому що Христос вибирає своїх послідовників з цього морально зіпсованого світу, а Сатана постійно намагається затягнути їх назад у трясовину неморальності. (Прочитайте 2 Петра 2:20—22). Розгляньмо три сфери, в яких правдиві християни постійно очищаються. Спочатку ми обговоримо деякі норми моралі, потім — важливі заходи, які допомагають зберігати чистоту збору, і вкінці — сімейний устрій.

Моральне очищення впродовж років

4, 5. Якою тактикою вже давно послуговується Сатана і наскільки він у цьому успішний?

⁴ Народ Єгови завжди дуже дбав про дотримання норм моралі, про належну поведінку. Тому ми приймаємо стосовно цього щораз чіткіші вказівки. Розгляньмо приклади.

⁵ Статева неморальність. Єгова створив людей зі здатністю мати статеві стосунки, які в рамках подружжя є чистими і приємними. Сатані подобається спотворювати цей чудовий дар, перетворюючи його на щось нечисте. Цим він спокушає правдивих християн, аби вони втратили Боже схвалення. Диявол послуговувався такою тактикою за часів Валаама, що мало трагічні наслідки. Він вдається до цього ще більше за нашого часу (Чис. 25:1—3, 9; Об’яв. 2:14).

6. Яка обіцянка була надрукована у «Вартовій башті», як її використовували і чому згодом скасували? (Дивіться також примітку).

⁶ Щоб протидіяти цим спокусам Сатани, у «Вартовій башті» за 15 червня 1908 року було надруковано урочисту обіцянку з таким зобов’язанням: «Я за всякого часу та в усякому місці буду поводитися з особами протилежної статі наодинці так само, як і на людях»b. Ця обіцянка не була обов’язковою для всіх, усе ж багато хто її прийняв, а їхні імена були надруковані на сторінках «Сіонської Вартової башти». Через декілька років побачили, що ця обіцянка, хоча й була дієвою свого часу, поступово перетворилась на ритуал, тому її вирішили скасувати. Проте ніхто не скасовував високих моральних принципів, про які в ній ішлося.

7. Яку проблему обговорювала «Вартова башта» за 1935 рік і на яких нормах вона ще раз наголошувала?

⁷ Натиск Сатани дедалі посилювався. «Вартова башта» за 1 березня 1935 року відверто вказувала на щораз більшу проблему серед Божого народу. Дехто, очевидно, думав, ніби участь у проповідницькому служінні певною мірою звільняє його від дотримання Божих високих норм моралі в особистому житті. У статті говорилось: «Треба пам’ятати, що участь у проповідуванні — це не єдина вимога для християн. Свідки Єгови є Божими представниками, на яких лежить обов’язок належно представляти Єгову і його царство». Далі містились чіткі поради щодо шлюбу і статевої моралі, які допомагали Божому народові «утікати від статевої розпусти» (1 Кор. 6:18).

8. Чому «Вартова башта» неодноразово пояснювала грецьке слово, яке означає «статева неморальність»?

⁸ Протягом останніх десятиліть «Вартова башта» неодноразово пояснювала правильне визначення слова порнеіа, яке в Грецьких Писаннях перекладене як «статева розпуста». Це слово не стосується лише статевих зносин. Порнеіа має ширше значення і включає в себе різноманітні аморальні дії, які характерні для домів розпусти. Завдяки таким поясненням Христові послідовники були захищені від сучасної чуми цього світу — сексуальних збочень. (Прочитайте Ефесян 4:17—19).

9, 10. а) Яка проблема морального характеру висвітлювалась у «Вартовій башті» за 1935 рік? б) Який біблійний погляд на вживання алкоголю?

⁹ Зловживання алкоголем. У «Вартовій башті» за 1 березня 1935 року обговорювалась ще одна проблема морального характеру: «Також помічено, що дехто бере участь у польовому служінні та виконує інші обов’язки в організації, будучи напідпитку. Чи Писання містять щодо цього якісь застереження? Чи доречно, аби вживання вина впливало на наше служіння в Господній організації?»

¹⁰ Далі в статті розглядалось, як на основі Божого Слова мати врівноважений погляд на алкоголь. Біблія не засуджує поміркованого вживання вина чи інших алкогольних напоїв, але вона недвозначно засуджує пияцтво (Пс. 104:14, 15; 1 Кор. 6:9, 10). Щодо того, чи можна правдивим християнам брати участь у священному служінні, будучи під впливом алкоголю, вже давно зверталась увага на розповідь про Ааронових синів. Вони принесли на Божий жертовник недозволене приношення, за що Єгова покарав їх смертю. З подальшої розповіді можна зробити висновок, чому, очевидно, ті чоловіки вчинили недозволене, адже після того випадку Бог дав закон, який забороняв усім священикам вживати алкоголь під час виконання священних обов’язків (Лев. 10:1, 2, 8—11). Цього ж принципу дотримуються сучасні Божі служителі, тому вони стараються не перебувати під впливом алкоголю, коли виконують своє священне служіння.

11. Чому Божий народ щасливий, що отримує глибші пояснення стосовно алкоголізму?

¹¹ Ближче до нашого часу Христові послідовники отримували глибші пояснення щодо алкоголізму — постійного зловживання алкоголем, яке викликає залежність. Завдяки своєчасній духовній поживі багато хто подолав таку залежність і відновив контроль над своїм життям. Інші змогли взагалі оминути цю пастку. Ми не хочемо через алкоголь втрачати людську гідність, свої сім’ї, а понад усе — честь брати участь у правдивому поклонінні Єгові.

12. Як Христові служителі ще перед початком останніх днів ставились до вживання тютюну?

¹² Вживання тютюну. Христові служителі ще перед початком останніх днів негативно ставились до вживання тютюну. Брат Чарльз Капен пригадував, як наприкінці XIX сторіччя, коли йому було 13 років, уперше зустрівся з Чарлзом Расселом. Брат Капен і три його брати стояли на сходах Біблійного дому в Аллегейні, штат Пенсильванія. Проходячи повз них, Рассел запитав: «Хлопці, ви курите? Відчуваю запах тютюнового диму». Вони запевнили його, що зовсім не палили. Зі слів Рассела вони чітко зрозуміли, як він ставиться до вживання тютюну. У «Вартовій башті» за 1 серпня 1895 року брат Рассел звернув увагу на 2 Коринфян 7:1: «Я не бачу, як вживання тютюну у будь-якому виді може бути на славу Богові чи на користь самому християнину... Важко собі уявити нашого Господа, від якого тхне цигарковим димом чи який бере до своїх уст щось нечисте».

13. Яке пояснення прийшло 1973 року?

¹³ У 1935 році «Вартова башта» назвала тютюн «мерзенним бур’яном» і пояснила, що той, хто жує чи курить його, не може бути членом бетелівської родини або служити у Божій організації піонером чи виконувати роз’їзне служіння. А 1973 року прийшло додаткове уточнення. Тоді «Вартова башта» за 1 червня пояснила, що жоден Свідок Єгови не може мати добру репутацію у зборі, якщо в нього є ця смертельна, брудна звичка, яка свідчить про брак любові. Той, хто не хотів відмовитись від тютюну, був виключенийc. Отже, Христос здійснив ще один важливий крок заради очищення своїх послідовників.

14. Який погляд Єгови на використання крові і як переливання крові стало поширеною практикою?

¹⁴ Неправильне використання крові. Ще за днів Ноя Бог сказав, що не можна вживати крові. Він ще раз підкреслив цю вимогу в Законі, який дав ізраїльському народові. Те саме було наказано християнському зборові, який мав «стримуватися... від крові» (Дії 15:20, 29; Бут. 9:4; Лев. 7:26). Не дивно, що Сатана за наших часів знайшов спосіб, як змушувати багатьох порушувати цей Божий наказ. У XIX сторіччі лікарі експериментували з переливанням крові, і ця практика стала особливо поширеною після відкриття груп крові. У 1937 році кров почали збирати і зберігати в так званих сховищах крові та плазми. Також великий поштовх переливанню крові дала Друга світова війна. Невдовзі переливання набуло популярності по цілому світі.

15, 16. а) Яку позицію зайняли Свідки Єгови щодо переливання крові? б) Яку допомогу отримують Христові послідовники в питанні переливання крові та безкровної медицини і з якими результатами?

¹⁵ Вже 1944 року «Вартова башта» говорила, що переливати кров — це майже те саме, що й їсти її. Наступного року цей біблійний погляд було уточнено та утверджено. До 1951 року надрукували перелік запитань і відповідей, які мали допомагати Божому народові пояснювати лікарям свою позицію. По цілому світі вірні Христові послідовники відважно обстоювали свій погляд на кров і через це часто ставали об’єктом висміювань, неприязні й навіть переслідувань. Але Ісус і далі давав своїй організації необхідну підтримку. Були опубліковані статті та брошури з відповідною і детальною інформацією.

¹⁶ У 1979 році деякі старійшини почали відвідувати лікарні, аби пояснювати лікарям нашу позицію щодо крові, ознайомлювати їх з біблійною підставою для неї та доступними альтернативами переливанню. У 1980 році старійшини з 39 міст США отримали спеціальне навчання стосовно такого виду служіння. Згодом Керівний орган схвалив утворення по всьому світі комітетів зв’язку з лікарнями. Чи ці зусилля принесли плоди? Звичайно, що так. Нині десятки тисяч медичних працівників — терапевтів, хірургів та анестезіологів — охоче лікують пацієнтів, які є Свідками Єгови. Ті лікарі виявляють повагу до права вибору, що стосується безкровного лікування. Дедалі більше лікарень пропонують безкровне лікування, а дехто навіть вважає це вищою нормою медичної допомоги. Наскільки ж нас вражає те, як Ісус захищає своїх послідовників від сатанинських спроб їх занечистити! (Прочитайте Ефесян 5:25—27).

17. Як ми покажемо свою вдячність за те, що Христос очищає своїх послідовників?

¹⁷ Варто запитати себе: «Чи ми цінуємо те, як Христос очищає своїх послідовників і навчає їх дотримуватись Божих високих принципів моралі?» Не забуваймо, що Сатана з усіх сил намагається підірвати нашу повагу до норм Єгови і цим віддалити нас від Бога й Ісуса. З огляду на такий тиск організація Єгови з любов’ю постійно дає нам застереження і нагадування щодо морального зіпсуття цього світу. Будьмо завжди пильними, охоче приймаймо цінні поради від організації Єгови і слухаймось їх (Присл. 19:20).

Захист збору від ганьби

18. Яке чітке нагадування міститься у видінні Єзекіїля щодо тих, хто свідомо повстає проти Божих норм?

¹⁸ Друга сфера, в якій Божий народ дотримується моральної чистоти,— це підтримування чистоти у зборі. На жаль, не всі, хто прийняв Божі норми поведінки та присвятився Богові, і далі віддано тримаються цього рішення. У декого зрештою змінюється стан серця, і він свідомо повстає проти норм, яких раніше дотримувався. Як бути з такими людьми? Відповідь на це запитання можна знайти у видінні Єзекіїля, яке ми обговорювали на початку статті. Там були величні брами, а також кімнати для вартових. Вартові мали пильнувати храм, не впускаючи до нього «чужинців з необрізаним серцем» (Єзек. 44:9). Це — чітке нагадування, що чисте поклоніння є винятковою честю, яку мають лише ті, хто прагне жити згідно з Божими чистими нормами поведінки. Подібно і честь служити разом з іншими правдивими християнами дається не всім.

19, 20. а) Як Христос поступово допомагав своїм послідовникам вдосконалити розгляд судових справ? б) Які три підстави того, чому зі збору виключають нерозкаяних грішників?

¹⁹ Ще 1892 року «Вартова башта» писала: «Ми маємо обов’язок виключати (як християн) тих, хто прямо чи непрямо відкидає Христову викупну жертву, яку він дав [як відповідну ціну] за всіх». (Прочитайте 2 Івана 10). У 1904 році книжка «Нове створіння» пояснювала, що людина, котра вперто тримається неправильної поведінки, становить реальну загрозу для чистоти збору. В ті роки весь збір брав участь у «церковних судах», на яких розглядались питання серйозності гріха членів збору. Однак такі розгляди відбувались дуже рідко. Згодом, 1944 року, у «Вартовій башті» було вказано, що ці справи можуть вирішувати лише відповідальні брати. А 1952 року «Вартова башта» описувала, яким, згідно з Біблією, має бути порядок розгляду судових справ. У журналі також було пояснено, що нерозкаяних грішників виключають передусім для того, аби захистити чистоту збору.

²⁰ Упродовж останніх десятиліть Христос допомагав своїм послідовникам уточнювати і поглиблювати розуміння того, як вирішувати справи, пов’язані зі серйозним гріхом. Християнських старійшин ретельно навчають розглядати судові справи так, щоб це узгоджувалося з поглядом Єгови, і при цьому поєднувати між собою справедливість та милосердя. Тепер ми розуміємо принаймні три підстави того, чому зі збору виключають нерозкаяних грішників: 1) щоб не стягнути докір на ім’я Єгови, 2) щоб захистити збір від руйнівного впливу серйозного гріха і 3) щоб спонукати грішника розкаятись, якщо це можливо.

21. Чому розпорядок щодо виключення є благословенням для Божого народу?

²¹ Безперечно, розпорядок щодо виключення є благословенням для сучасних послідовників Христа. У стародавньому Ізраїлі грішники часто ставали причиною зіпсуття цілого народу, через що навіть зменшувалась кількість тих, хто любив Єгову і прагнув поводитись правильно. Тому ізраїльський народ часто стягував докір на ім’я Єгови та втрачав його схвалення (Єрем. 7:23—28). Але сьогодні до народу Єгови належать духовні чоловіки і жінки. Оскільки ми виключаємо зі збору закоренілих грішників, вони не можуть стати зброєю в руках Сатани, аби ще більше нашкодити зборові та опоганити наше чисте становище. Завдяки цьому їхній вплив зводиться до мінімуму, а ми, як група, зберігаємо впевненість у Божій ласці. Пам’ятаймо обіцянку Єгови: «Жодна зброя, зроблена проти тебе, не матиме успіху» (Ісаї 54:17). Чи ми віддано підтримуємо старійшин, на яких лежить велика відповідальність розглядати судові справи?

Звеличення Єгови, якому кожна родина завдячує своїм ім’ям

22, 23. Чому ми вдячні співхристиянам, котрі жили на початку XX сторіччя, але що свідчить про те, що їм певною мірою бракувало врівноваженості?

²² Шлюб і сімейне життя — це третя сфера, в якій Христові послідовники отримують благословення завдяки щораз чіткішому розумінню правди. Чи наш погляд на сімейний устрій змінювався протягом років? Так. Наприклад, коли ми читаємо про Божих служителів, котрі жили на початку XX сторіччя, то нас вражає їхній саможертовний дух. Ми дуже вдячні за те, що вони ставили священне служіння на перше місце у своєму житті. Водночас можна легко побачити, що їм певною мірою бракувало врівноваженості. У чому саме?

²³ Тоді брати нерідко вирушали у проповідницьке служіння або роз’їзну працю далеко від дому і на багато місяців. Заклики не одружуватися були більш категоричними, ніж у Біблії, а про те, як зміцняти християнське подружжя, згадували нечасто. Чи нині серед нас також поширені подібні погляди на шлюб? Ні.

24. Як Христос допомагав своїм вірним послідовникам мати більш врівноважений погляд на шлюб і сім’ю?

²⁴ За нашого часу заради теократичних завдань не вимагається жертвувати виконанням сімейних обов’язків. (Прочитайте 1 Тимофія 5:8). Христос дбає про те, аби його вірні послідовники на землі постійно отримували дієві та зрівноважені біблійні поради щодо шлюбу і родинного життя (Еф. 3:14, 15). У 1978 році світ побачила книжка «Влаштовуйте своє сімейне життя щасливим». Через 18 років з’явилась книжка «Секрет сімейного щастя». Крім того, у «Вартовій башті» регулярно друкувалось чимало статей, що допомагали подружнім парам застосовувати біблійні принципи у сімейних стосунках.

25—27. Як упродовж років діти різного віку отримували дедалі більше порад і навчання від організації?

²⁵ А що сказати про нашу молодь? Упродовж років їхнім потребам приділялось щораз більше уваги. Організація Єгови видавала і продовжує видавати для дітей різного віку те, що їм потрібне. Спочатку це було наче невеликий струмок, а нині — повноводна річка. Приміром, у журналі «Золотий вік» з 1919 до 1921 року публікувалась рубрика «Юні дослідники Біблії». Крім того, у 1920 році вийшла брошура «Золотий вік: основні істини», а 1941 року — книжка «Діти». У 1970-х світ побачили книжки «Слухатися Великого Вчителя», «Використовуй свою молодість якнайкраще» і «Моя книга біблійних оповідань». А з 1982 року в «Пробудись!» почала виходити серія статей «Молоді люди запитують», на основі якої була укладена книжка «Запитання молодих людей. Практичні поради» (1989 рік).

²⁶ Нині ми маємо два томи «Запитання молодих людей», які відповідають потребам сучасної молоді, а серії статей для молоді публікуються на нашому веб-сайті jw.org. Крім того, існує книжка «Навчайся у Великого Вчителя». Наш веб-сайт містить багато матеріалу для молоді: картки з біблійними персонажами, біблійні заняття для старших і менших дітей, відео та біблійні історії в малюнках, а також рубрику «Вчуся з Біблії» для дітей віком до трьох років. Безперечно, Христове ставлення до дітей не змінилось відтоді, як він, будучи на землі у першому сторіччі, пригортав їх до себе (Марка 10:13—16). Він хоче, аби молоді люди, які є серед нас, відчували, що їх люблять, і мали поживний духовний харч.

²⁷ Ісус також бажає захищати дітей від будь-якої шкоди. Цей морально зіпсований світ дедалі більше деградує, у ньому шириться, мов чума, сексуальна наруга над дітьми. Тому батьки отримують чіткі та прямі вказівки щодо того, як оберігати своїх дітей від цієї заразиd.

28. а) Згідно з Єзекіїлевим видінням храму, що вимагається від тих, хто хоче брати участь у чистому поклонінні? б) Що ви рішуче постановили?

²⁸ Як же приємно знати, що Христос продовжує очищати своїх послідовників! Він навчає їх поважати високі моральні норми Єгови та керуватися ними у своєму житті. Згадаймо про храм з Єзекіїлевого видіння і про те, який величний вхід мав храм. Він — не буквальне місце, а духовне. Але наскільки реальний для нас цей храм? Ми входимо до нього не лише тоді, коли йдемо в Зал Царства, розгортаємо Біблію чи натискаємо дверний дзвінок у служінні. Усе це є тим, що можна побачити очима або відчути на дотик, і таке може робити навіть лицемірна людина, не входячи до храму Єгови. Проте якщо ми все це виконуємо і до того ж дотримуємося Божих високих норм моралі та зі щирих спонук беремо участь у чистому поклонінні, то ми дійсно перебуваємо і служимо в найсвятішому місці — устрої Єгови для чистого поклоніння. Отже, завжди цінуймо цю надзвичайну честь і з усіх сил намагаймось відображати святість Єгови, підтримуючи його праведні норми!

1, 2. Як змінилась «Сіонська Вартова башта» в січні 1895 року і як це сприйняли брати?

КОЛИ Джон Боне, ревний Дослідник Біблії, отримав свій примірник «Сіонської Вартової башти» за січень 1895 року, то був просто в захваті. Обкладинка мала нове привабливе оформлення — малюнок маяка посеред розбурханого моря, світло якого пробивається крізь темряву ночі. Заголовок оголошення щодо зміни в оформленні журналу звучав так: «Наш оновлений вигляд».

² Брат Боне в листі до брата Рассела написав: «Яке чудове оформлення БАШТИ. Виглядає гарно». Інший вірний Дослідник Біблії, брат Джон Браун, про цю обкладинку відгукнувся так: «Дуже приваблива. Основа башти стоїть непохитно, а об неї розбиваються хвилі та шторми». То була далеко не єдина зміна, яку побачили наші брати того року. У листопаді вони довідались про ще одну важливу зміну, і вона знову була пов’язана з розбурханим морем.

3, 4. Яку проблему обговорювала «Вартова башта» за 15 листопада 1895 року і про яку докорінну зміну було повідомлено?

³ У великій статті за 15 листопада 1895 року обговорювалась серйозна проблема: розбурхані хвилі неспокою загрожували миру товариства, тобто організації Дослідників Біблії. Брати щораз більше сперечалися про те, хто має бути провідником у їхньому зборі. Вони мусили позбутися духу суперництва, який призводив до поділень. Аби допомогти їм, у статті наводилось порівняння організації з кораблем. Далі відкрито говорилося, що ті, хто бере провід в організації, яка нагадує корабель, не змогли приготувати її до штормів. Що в такому разі треба зробити?

⁴ Стаття пояснювала, що здібний капітан дбає, аби корабель був оснащений усім необхідним для порятунку життя, а команда вміла задраїти всі люки, коли прийде шторм. Так само й ті, хто бере провід в організації, повинні дбати, аби всі збори були приготовлені до навали штормів. У зв’язку з цим стаття повідомляла про докорінну зміну, а саме: негайно запровадити розпорядок «обирати старійшин з-поміж себе (членів церкви)», які б «наглядали за отарою» (Дії 20:28).

5. а) Чому розпорядок стосовно старійшин був своєчасним кроком? б) Які запитання ми розглянемо?

⁵ Так було вперше запроваджено розпорядок стосовно старійшин, що стало важливим кроком в організації чіткої структури збору. Це допомогло нашим братам орієнтуватися серед бурхливих хвиль, які здійнялися за часу Першої світової війни. У наступні десятиліття подальші організаційні зміни помогли Божому народові ліпше підготуватися до служіння Єгові. Яке пророцтво передбачало таке вдосконалення? Які зміни ви бачили на власні очі? Як вони на вас вплинули?

«Я призначу мир твоїм наглядачем»

6, 7. а) Чого стосуються слова з Ісаї 60:17? б) На що вказують слова «наглядач» і «начальник»?

⁶ Як ми побачили в 9-му розділі, Ісая пророкував, що Єгова поблагословить свій народ кількісним ростом (Ісаї 60:22). Проте Єгова обіцяв зробити ще дещо. У тому ж пророцтві він каже: «Замість міді впроваджу я золото, замість заліза — срібло, замість дерева — мідь і замість каміння — залізо. Я призначу мир твоїм наглядачем, а праведність — твоїм начальником» (Ісаї 60:17). Що означає це пророцтво? Як воно стосується нас?

⁷ У цьому пророцтві сказано, що один матеріал замінюється іншим. Але це заміна не поганого на добре, а доброго на ліпше. Заміна міді золотом — це поліпшення, і те саме стосується інших згаданих тут матеріалів. Так Єгова передрік, що стан його народу буде поліпшуватися крок за кроком. Про яке поліпшення ідеться? Згадавши про «наглядача» і «начальника», Єгова показав, що поступове поліпшення стосується того, як про його народ дбатимуть і як він буде організований.

8. а) Хто впроваджує зміни, про які йдеться у пророцтві Ісаї? б) Як на нас впливають такі поліпшення? (Також дивіться «Він смиренно прийняв виправлення»).

⁸ Хто впроваджує ці організаційні зміни? Єгова каже: «Впроваджу я золото... Я призначу мир». Тобто зміни в організації збору відбуваються не завдяки людським зусиллям, а це робить Єгова. Відтоді як Ісус став Царем, Єгова робить такі зміни через свого Сина. Як на нас впливають ці зміни? У тому ж вірші сказано, що поліпшення приносять «мир» і «праведність». Якщо ми приймаємо Божий провід та робимо відповідні зміни, то серед нас панує мир, а любов до праведності спонукує нас служити Єгові, якого апостол Павло назвав «Богом миру» (Філ. 4:9).

9. Що є справжньою основою порядку та єдності у зборах і чому?

⁹ Павло також писав, що Єгова «є Богом не безладу, а миру» (1 Кор. 14:33). Зауважте, що апостол не протиставляє безлад порядкові, а протиставляє його миру. Чому? Бо порядок не завжди пов’язаний з мирними умовами. Ось приклад. Група солдатів іде шеренгою на лінію фронту, але їхня організованість викликана війною, а не миром. Тож ми як християни мусимо пам’ятати важливий факт: усякий порядок і організованість, в основі яких не лежить мир, рано чи пізно розпадуться. На противагу цьому Божий мир веде до тривалого порядку. Які ж ми вдячні, що нашу організацію веде і поліпшує «Бог, який дає мир»! (Рим. 15:33). Божий мир є основою порядку, який сприяє добру, та основою щирої єдності, яку ми маємо в наших зборах по цілому світі і яку так цінуємо (Пс. 29:11).

10. а) Які зміни відбувались у нашій організації протягом перших десятиліть її існування? (Дивіться «Як покращувався спосіб нагляду»). б) Які запитання ми розглянемо?

¹⁰ Супровідна інформація «Як покращувався спосіб нагляду» ознайомлює нас з організаційними змінами, які відбувались протягом перших десятиліть існування нашої організації. Але які зміни Єгова здійснював через Царя, замінюючи мідь золотом? Як такі зміни у нагляді над організацією скріпляли мир і єдність зборів по цілому світі? І як це допомагає особисто вам служити «Богові миру»?

Як Христос керує збором

11. а) До якої зміни в нашому розумінні призвело глибше дослідження Святого Письма? б) На що були рішуче налаштовані брати з Керівного органу?

¹¹ Від 1964 до 1971 року Керівний орган здійснював нагляд над працею ретельного і розлогого дослідження Біблії. Серед досліджуваних тем було те, як діяв християнський збір у першому сторіччіa. Стосовно організаційного устрою брати довідалися, що тоді нагляд у зборах здійснювала рада старійшин, а не лише один старійшина, тобто наглядач. (Прочитайте Філіппійців 1:1; 1 Тимофія 4:14). Коли відкрилося розуміння цієї істини, брати з Керівного органу усвідомили, що їхній Цар, Ісус, скеровує їх до певних змін в устрої організації Божого народу. Тож ті брати були рішуче налаштовані прийняти від Царя таке пояснення. Вони негайно впровадили зміни в організації, щоб це точніше узгоджувалося з розпорядком щодо старійшин, викладеним у Святому Письмі. Чого стосувались зміни, які були зроблені на початку 1970-х років?

12. а) Яка зміна відбулась у Керівному органі? б) Як нині організовано Керівний орган? (Дивіться «Як Керівний орган дбає про справи Царства»).

¹² Перша зміна стосувалась Керівного органу. До того часу ця група помазаних братів складалася із семи членів ради директорів «Пенсильванського біблійного і трактатного товариства “Вартова башта”». Проте з 1971 року склад Керівного органу збільшили з 7 до 11 осіб, які необов’язково були членами ради директорів. Крім того, брати з Керівного органу стали вважатися рівними між собою і почав діяти новий розпорядок — щороку згідно з алфавітним порядком змінювався головуючий.

13. а) Який розпорядок діяв упродовж 40 років? б) Що зробив Керівний орган у 1972 році?

¹³ Наступна зміна стосувалася кожного збору. Від 1932 до 1972 року нагляд у зборі здійснював переважно один брат. До 1936 року такого призначеного брата називали керівником служіння, потім — слугою громади, далі — слугою збору і зрештою — наглядачем збору. Він старанно дбав про духовність отари. Зазвичай наглядач збору приймав рішення, які стосувалися діяльності збору, не радячись з іншими служителями у зборі. Проте в 1972 році Керівний орган приготував основу для дуже суттєвої зміни. Чого вона стосувалася?

14. а) Який новий розпорядок почав діяти з 1 жовтня 1972 року? б) Як координатори рад старійшин застосовують пораду з Філіппійців 2:3?

¹⁴ Відтоді у зборі вже служив не один старійшина, який був наглядачем збору, а теократично призначалися служити старійшинами інші брати, котрі відповідали біблійним вимогам. Разом вони утворювали раду старійшин, яка здійснювала нагляд над місцевим збором. Цей новий розпорядок почав діяти з 1 жовтня 1972 року. Тепер координатор ради старійшин не вважає себе головним над усіма; він «поводиться як менший» (Луки 9:48). Такі смиренні брати є справжнім благословенням для всесвітнього братства (Філ. 2:3).

15. а) Які плоди приніс розпорядок щодо ради старійшин? б) У чому виявилась мудрість нашого Царя?

¹⁵ Розпорядок щодо поділу обов’язків серед членів ради старійшин дуже посприяв діяльності зборів. Розгляньмо три сфери, в яких цей розпорядок став благословенням. По-перше, і найголовніше, це допомагає всім старійшинам, хоч би які обов’язки вони виконували у зборі, завжди пам’ятати, що дійсним Головою збору є Ісус (Еф. 5:23). По-друге, у Прислів’я 11:14 сказано: «Завдяки численності радників приходить успіх». Коли старійшини радяться між собою щодо справ, котрі сприяють духовності збору, і прислухаються до пропозицій один одного, то це допомагає їм приймати рішення, які є в гармонії з біблійними принципами (Присл. 27:17). Єгова благословляє такі рішення, і це сприяє успіху. По-третє, у зборах зростає кількість кваліфікованих старійшин, що дає змогу організації дбати про дедалі більші потреби у пастирях і наглядачах зборів (Ісаї 60:3—5). Зверніть увагу, кількість зборів по всьому світі зросла від понад 27 000 у 1971 році до більш ніж 113 000 у 2013 році. Тож ми бачимо, як наш Цар з мудрістю дбає про своїх служителів, даючи їм пастирів у відповідний час (Мих. 5:5).

Приклад для отари

16. а) Який обов’язок лежить на старійшинах? б) Як Дослідники Біблії розуміли Ісусів наказ «пасти овечок»?

¹⁶ Дослідники Біблії вже на початках розуміли, що старійшини мають обов’язок допомагати одновірцям залишатись вірними служителями Бога. (Прочитайте Галатів 6:10). В одній статті «Вартової башти» за 1908 рік розглядались Ісусові слова: «Паси моїх овечок» (Ів. 21:15—17). Стаття радила старійшинам: «Дуже важливо, аби Господнє доручення щодо отари мало чільне місце в наших серцях, аби ми високо цінували таке доручення, вважаючи, що годувати Христових послідовників та піклуватися про них — це велика честь». У 1925 році «Вартова башта» знову наголосила на важливості служіння пастирів. Вона нагадала їм: «Церква Бога є його власністю... і вони несуть відповідальність перед ним за те, як виконують це особливе служіння своїм братам».

17. Яку допомогу отримували старійшини, щоб бути досвідченими пастирями?

¹⁷ Як організація Єгови допомагала старійшинам перетворити свої пастирські вміння із «заліза» на «срібло»? Через спеціальне навчання. У 1959 році для наглядачів була вперше проведена Школа служіння Царству. Один урок був присвячений темі: «Виявляй особисту увагу іншим». Відповідальних братів заохочували «зробити розклад відвідування вісників у їхніх домівках». На уроці теж було показано кілька способів того, як пастирям робити такі візити більш підбадьорливими. У 1966 році програма Школи служіння Царству була дещо оновлена, зокрема проводився урок «Важливість пастирської праці». Головна думка цього уроку: ті, хто бере провід, «повинні з любов’ю дбати про Божу отару, не занедбуючи при цьому потреб своїх домашніх і свого проповідницького служіння». Упродовж останніх десятиліть проводилося чимало інших шкіл для старійшин. Які плоди принесло таке регулярне навчання від організації Єгови? Нині християнський збір має тисячі кваліфікованих братів, які служать духовними пастирями.

18. а) Яка важлива відповідальність лежить на старійшинах? б) Чому Єгова й Ісус люблять працьовитих старійшин?

¹⁸ Старійшини настановлені Єговою через нашого Царя, Ісуса, щоб виконувати важливе завдання. Яке саме? Вести Божих овечок у ці найскрутніші часи людської історії (Еф. 4:11, 12; 2 Тим. 3:1). Єгова й Ісус дуже люблять працьовитих старійшин, тому що ті брати слухаються біблійної настанови: «Пасіть доручену вам Божу отару... добровільно... з завзяттям... подаючи їй приклад» (1 Пет. 5:2, 3). Розгляньмо лише дві сфери, в яких християнські пастирі є прикладом для отари, і як це сприяє миру та радості у зборі.

Як старійшини пасуть Божу отару

19. Як на нас впливає співпраця зі старійшинами у служінні?

¹⁹ Перша сфера: старійшини співпрацюють із членами збору. У Біблії про Ісуса сказано: «Ісус пішов від міста до міста й від села до села, проповідуючи і звіщаючи добру новину про Боже Царство. З ним були дванадцятеро» (Луки 8:1). Подібно до того як Ісус проповідував разом зі своїми апостолами, старійшини за нашого часу працюють пліч-о-пліч зі своїми одновірцями у проповідуванні. Старійшини розуміють, що цим вони підтримують у зборі духовну атмосферу. Як члени збору відгукуються про таких старійшин? Сестра Жанін, якій уже за 80, каже: «Коли я йду в служіння зі старійшиною, то маю нагоду побалакати з ним і ближче познайомитися». Стевен, якому близько 35 років, розповідає: «Співпрацюючи зі старійшиною від дому до дому, я бачу, що він хоче мені допомогти. Допомога від нього додає мені радості».

20, 21. Як старійшини наслідують пастуха з Ісусового прикладу? Наведіть сучасний приклад. (Дивіться також «Плідні щотижневі відвідини»).

²⁰ Друга сфера: організація Єгови навчає старійшин дбати про тих, хто віддалився від збору (Євр. 12:12). Як старійшини повинні допомагати духовно слабим і як вони це роблять? Відповідь міститься в Ісусовому прикладі про пастуха і загублену овечку. (Прочитайте Луки 15:4—7). Коли пастух побачив, що овечка загубилась, то шукав її так, наче вона була в нього єдиною. Як старійшини наслідують приклад цього пастуха? Так само як загублена овечка цінна для пастуха, так і той, хто віддалився від Божого народу, є цінним для старійшин. Вони вважають духовно ослаблого християнина загубленою овечкою, а не пропащою людиною. До того ж, подібно як пастух іде «шукати загублену, аж поки не знайде її», старійшини так само виявляють ініціативу в тому, щоб знаходити духовно ослаблих і допомагати їм.

²¹ Що зробив пастух з Ісусового прикладу, коли знайшов овечку? Він делікатно підняв її, поклав «собі на плечі» та відніс назад до отари. Подібно роблять старійшини: їхні щиросердні й делікатні слова потіхи можуть підняти духовно ослаблу людину і допомогти їй повернутись до збору. Так було з Віктором, братом з Африки, який віддалився від збору. Він розповідає: «Упродовж восьми років, коли я був неактивним, старійшини постійно старались мені допомогти». Що зворушило його серце? «Одного разу,— пригадує Віктор,— старійшина, на ім’я Джон, з яким я навчався у Школі піонерського служіння, прийшов до мене, аби показати кілька фотографій, які він робив під час навчання. Вони нагадали про той чудовий час. Тож мені знову захотілось мати таку ж радість, яку я мав, коли служив Єгові». Так Джон допоміг Вікторові, і той невдовзі повернувся у збір. Тепер він знову служить піонером. Справді, турбота старійшин дуже сприяє нашій радостіb (2 Кор. 1:24).

Поліпшений нагляд сприяє єдності Божого народу

22. Як праведність і мир зміцнюють єдність збору? (Дивіться також «Ми були вражені»).

²² Як ми розглядали раніше, Єгова передрік, що серед його народу буде швидко зростати праведність і мир (Ісаї 60:17). І праведність, і мир зміцнюють єдність у зборах. Як? Пам’ятаймо, що «Бог,— один Єгова» (Повт. 6:4). Тож його норми праведності однакові для всіх зборів, хоч би в якій країні вони були. Божі норми добра і зла є одними, тобто єдиними для «усіх зборів святих» (1 Кор. 14:33). Тому процвітання збору можливе лише за умови чіткого дотримання Божих норм. А що сказати про мир? Наш Цар хоче, щоб у зборі був не просто мир, а щоб ми також були миротворцями (Матв. 5:9). Ось чому ми «намагаємося сприяти всьому тому, що веде до миру» (Рим. 14:19). Ми виявляємо ініціативу, коли треба залагодити непорозуміння, які час від часу серед нас виникають. Так ми сприяємо і миру, і єдності нашого збору (Ісаї 60:18).

23. Що панує сьогодні серед Божих служителів?

²³ Коли у «Вартовій башті» за листопад 1895 року було оголошено про запровадження устрою щодо старійшин, чимало відповідальних братів висловили свої щирі сподівання. Які саме? Вони прагнули, аби це організаційне нововведення допомогло Божому народові «швидко досягнути єдності у вірі», і молились про це. Оглядаючись на минулі десятиліття, ми бачимо, що поступові поліпшення у нагляді, які здійснював Єгова через нашого Царя, справді зміцнили нашу єдність у поклонінні (Пс. 99:4). Тому нині всі служителі Єгови по цілому світі радіють тим, що вони однодумні, що діють однаково і служать «Богові миру» пліч-о-пліч (2 Кор. 12:18; прочитайте Софонії 3:9).