ЧИ ПРИЧИНОЮ СТРАЖДАНЬ Є КАРМА?

Якби ви поставили питання з обкладинки цього журналу людині, яка сповідує індуїзм чи буддизм, то, ймовірно, почули б таку відповідь: «З добрими людьми трапляються нещастя, бо діє закон карми. Люди пожинають те, що посіяли в попередніх життях»c.

Щоб проаналізувати вчення про карму, варто розглянути, що Біблія говорить про смерть. В Едемському саду, де взяв початок людський рід, Творець сказав першому чоловікові Адаму: «Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16, 17). Адам міг жити вічно, якби послухався Бога і не згрішив. Смерть стала покаранням за порушення Божого наказу. Пізніше, коли у першої людської пари почали народжуватися діти, «смерть поширилась на всіх людей» (Римлян 5:12). Тому можна сказати, що «плата за гріх — смерть» (Римлян 6:23). Також Біблія пояснює: «Той, хто помер, звільнився від гріха» (Римлян 6:7). Іншими словами, після смерті люди перестають платити за свої гріхи.

Сьогодні мільйони людей вважають причиною страждань карму. Віруючі зазвичай покірно приймають страждання, яких зазнають вони та інші люди. Проте слід визнати, що це вірування не дає жодної надії на життя без страждань. За законом карми, людина може звільнитися з циклу перероджень лише тоді, коли буде дотримуватися загальноприйнятих норм моралі і здобуде особливі знання. Звичайно, такі погляди сильно відрізняються від того, чого вчить Бібліяd.