Де нам шукати справжніх друзів

19, 20. Яких друзів можна знайти в зборі і що ми розглянемо в наступній статті?

¹⁹ Постійна турбота Ісуса про нас виражається не лише в нагляді люблячих пастирів. Він також дає нам духовних матерів, братів і сестер у зборі. (Прочитайте Марка 10:29, 30). Як реагували ваші рідні, коли дізнались, що ви спілкуєтеся з народом Єгови? Чудово, якщо вони підтримували ваше бажання наближатися до Бога і Христа. А втім, Ісус перестерігав, що в деяких випадках «ворогами людині стануть її ж домашні» (Матв. 10:36). Наскільки підбадьорює те, що в зборі ми знаходимо людей, котрі ближчі нам, ніж рідні брати й сестри! (Прип. 18:24).

²⁰ Як видно з привітань Павла в кінці його листа до збору в Римі, він мав багато близьких друзів (Рим. 16:8—16). Апостол Іван завершив свого третього листа словами: «Привітай від мене усіх друзів поіменно» (3 Ів. 14). Очевидно, він теж мав чимало товаришів.

Цінуйте друзів, живучи в безсердечному світі

«Наказую вам: любіть одні одних» (ІВ. 15:17).

1. Чому ранні християни мали залишатися близькими друзями?

В ОСТАННЮ ніч свого земного життя Ісус заохочував відданих учнів зберігати між собою дружбу. Раніше того ж вечора він сказав, що завдяки любові, яку вони будуть виявляти одні до одних, їх розпізнаватимуть як його послідовників (Ів. 13:35). Апостолам треба було залишатися близькими друзями, щоб витримати подальші випробування і виконувати працю, яку Ісус мав незабаром їм доручити. Справді, ранніх християн знали за їхню непохитну відданість Богові та одні одним.

2. а) Що ми вирішили робити і чому? б) Які питання ми проаналізуємо?

² Як приємно бути частиною всесвітньої організації, члени якої наслідують приклад християн I століття! Ми сповнені рішучості слухатися Ісусового наказу щиро любити одновірців. Але в теперішні останні дні людям загалом бракує вірності і природної любові (2 Тим. 3:1—3). Їхня дружба поверхова та корислива. Щоб вирізнятись як правдиві християни, нам треба уникати світського мислення. Тож проаналізуймо такі питання: що є основою справжньої дружби? Як нам знаходити добрих друзів? В яких випадках потрібно покласти кінець дружбі? І як нам підтримувати міцну дружбу?

Що є основою справжньої дружби?

3, 4. Що лежить в основі найміцнішої дружби і чому?

³ В основі найміцнішої дружби лежить любов до Єгови. Цар Соломон написав: «Коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього,— і нитка [«мотузка», НС] потрійна не скоро пірветься» (Еккл. 4:12). Якщо Єгова є, так би мовити, третьою мотузкою в дружбі, така дружба триватиме довго.

⁴ Слід визнати, що ті, хто не любить Єгови, також можуть мати хороших друзів. Проте коли людей об’єднує взаємна любов до Бога, їхня дружба буде непорушною. У разі непорозумінь справжні друзі ставитимуться одні до одних так, як це подобається Єгові. Божі противники, які намагаються спричинити поділення, усвідомлюють, що дружба між правдивими християнами є незламною. Протягом історії служителі Єгови були готові йти на смерть і не зраджували співвіруючих. (Прочитайте 1 Івана 3:16).

5. Завдяки чому дружба Рут і Ноомі була такою міцною?

⁵ Найближчими друзями для нас можуть бути, безперечно, ті, хто любить Єгову. Розгляньмо приклад Рут і Ноомі. Їхня дружба — це чи не найпрекрасніші стосунки між людьми, описані в Біблії. Чому дружба цих жінок була такою міцною? Відповідь міститься в словах Рут, які вона промовила до Ноомі: «Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог... Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою» (Рут 1:16, 17). Очевидно, що Рут і Ноомі всім серцем любили Бога, і ця любов зміцнювала їхні взаємини. Тому Єгова благословляв обох жінок.

Як знаходити добрих друзів?

6—8. а) Плодом чого є тривка дружба? б) Як вам виявляти ініціативу, щоб з кимось подружитися?

⁶ Приклад Рут і Ноомі свідчить про те, що близькими друзями стають невипадково. Підґрунтям справжньої дружби є взаємна любов до Єгови. Водночас тривка дружба — плід постійних зусиль і саможертовності. Навіть рідні брати й сестри, які поклоняються Єгові, мають з усіх сил зміцнювати дружні стосунки. Тож як знаходити добрих друзів?

⁷ Виявляйте ініціативу. Апостол Павло заохочував своїх товаришів у зборі в Римі «бути гостинними [буквально «йти шляхом гостинності»]» (Рим. 12:13). Виявляти гостинність означає постійно робити щось, навіть, здавалося б, незначне. Це можна порівняти з тим, як хтось іде шляхом, долаючи його крок за кроком. Ніхто інший не може, так би мовити, пройти шлях гостинності за вас. (Прочитайте Приповістей 3:27). Як вам бути гостинними? Запрошуйте до себе різних братів і сестер зі збору на скромне частування. Чи можете ви регулярно виявляти гостинність таким чином?

⁸ Інший спосіб з кимось подружитися — запрошувати одновірців піти в проповідницьке служіння. Коли ви стоїте біля чиїхось дверей і чуєте, як ваш партнер у служінні щиро висловлює свою любов до Єгови, ви, безумовно, відчуватимете до нього більшу прив’язаність.

9, 10. Який приклад подав Павло і як нам наслідувати його?

⁹ Широко відкрийте своє серце. (Прочитайте 2 Коринфян 6:12, 13). Чи ви коли-небудь вважали, що вам ні з ким подружитися в зборі? Якщо так, можливо, ви звузили коло тих, хто міг би стати вашим другом. Апостол Павло подав хороший приклад, широко відривши своє серце для інших. Колись він навіть і не думав, що буде близько товаришувати з неєвреями. Однак він став «апостолом для інших народів» (Рим. 11:13).

¹⁰ Крім того, Павло не шукав приятелів лише серед осіб свого віку. Приміром, він тісно подружився з Тимофієм попри різний вік і походження. Сьогодні багато молодих людей дорожать дружбою зі старшими братами чи сестрами. «Моїй любій подрузі за 50,— розповідає Ванесса, якій трохи більше ніж 20 років.— Я можу розповісти їй про все, що розповіла б друзям-одноліткам. І вона дуже про мене піклується». Як народжується така дружба? Ванесса каже: «Я сама шукала друга, а не чекала, що він просто з’явиться». Чи ви готові подружитися з кимось не зі своїх ровесників? Єгова, звісно, поблагословить ваші зусилля.

11. Чого ми вчимося від Йонатана й Давида?

¹¹ Будьте віддані. «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Прип. 17:17). Пишучи ці слова, Соломон, певно, мав на увазі дружбу свого батька, Давида, з Йонатаном (1 Сам. 18:1). Цар Саул хотів, щоб його син Йонатан успадкував ізраїльський престол. Але Йонатан погодився з тим, що Єгова вибрав на царя Давида. На відміну від Саула, Йонатан не заздрив Давидові. Він не обурювався, коли люди хвалили Давида, і не повірив у Саулову брехню про друга (1 Сам. 20:24—34). Чи ви схожі на Йонатана? Чи ви тішитеся за друга, коли він отримує якесь призначення? Чи ви потішаєте і підтримуєте його у важкий для нього час? А може, вірите шкідливим пліткам про друга? Чи, навпаки, як і Йонатан, віддано захищаєте його?