Спостерігаємо світ

Найбільш впливова книга

Котра книга найбільше змінила життя багатьох людей? Біблія. Згідно з дослідженням звички читання в США, проведеним бібліотекою конгресу й клубом «Книга цього місяця», вона є книгою номер один і вплинула на людей більше ніж інші книжки. Результати опитування 2032 членів цього книжкового клубу, опубліковані минулого листопада, показали, що опитувані відкладають для читання, у середньому, по 9 годин на тиждень у порівнянні з 12-ма годинами, щоб дивитись телевізор. Проте цікаво дізнатись, скільки часу в дійсності витрачається на читання Біблії?

Алкоголізм — подвійний тягар

Алкоголізм настільки катастрофічний для економіки в країнах, що розвиваються, як і інфляція, борг або неправильне господарювання; до такого висновку дійшов інститут «Ворлдвач» у своїх дослідженнях згідно з повідомленням голландського журналу «Онзе верельт». Наприклад, у Папуа — Новій Гвінеї, в середньому, кожна сім’я витрачає 30 відсотків свого заробітку на алкогольні напої, а чоловіки в африканській країні Буркіна-Фасо витрачають 44 відсотки свого заробітку на пиво. Алкоголіки є в надто нетверезому стані, щоб обробляти землю; причому вони стали «головним фактором, який сприяє нестачі харчів». Їхні діти є найсумнішими жертвами. В одному з міст Гватемали одна третина всіх дітей страждає від недоїдання тому, що їхні батьки зловживають алкоголем. Ще гірше, як зауважує журнал «Онзе верельт», тягар алкоголізму подвійний: він змешує доходи країни й збільшує витрати на лікування людей. Наприклад, 47 відсотків всіх чоловіків, котрі лікувались у найбільшій лікарні Трінідаду, страждали від недуг, викликаних алкоголізмом.

Расизм у Європі

Найширші дослідження расових поглядів серед населення Європи призвели до деяких неприємних результатів. «Багато хто з 13 000 опитуваних у 12-тьох європейських країнах виражає свою ворожість до расової меншості в їхній країні»,— повідомляє журнал «Європеєць» (англ.). Упередження повстають через колір шкіри, антисемітизм, економічні фактори й давні суперечки відносно території. Це опитування виявило, що в Польщі не люблять німців, подібно як у Німеччині — поляків. Угорці не люблять румунів, а болгари —турків, які колись панували в Болгарії. Ще інша причина напруженості — релігія. «Північні африканці хочуть нав’язати Франції іслам»,— висловив своє незадоволення один французький таксист. Зрозуміло, що зусилля об’єднати Європу ще далеко до успіху.

Нова особливість крадіжок у магазинах

У Південній Африці внаслідок того, що жителі сільських місцевостей постійно перебираються до міст, поступово зростає безробіття. До того ж зріст інфляції доповнює проблему, причому все більше й більше зайвих людей вдається до незвичайного способу крадіжки в магазинах самообслуговування для того, щоб вижити. «На полицях стоїть значно більше розкритих пачок, ніж колись»,— повідомляє журнал «Фокус безпеки» (англ.). «Багато людей є настільки голодні, щоб зайти й просто їсти те, що знаходиться у магазині. Риск, що їх спіймуть, зменшується, і вони до деякої міри задовольняють свою потребу в їжі».

Віруючий на ділі — це справа минулого

Згідно з висновками конференції про релігійність європейців, що проводилась у Туріні минулого жовтня, кожних двоє із трьох європейців твердять, що вірять у Бога. Серед перших, хто заявляє, що є релігійним,— італійці та іспанці. Однак чому більшість людей Європи є віруючими? За словами газети «Стампа», дослідники кажуть, що «сьогоднішня релігійність слабка, не основана великою мірою на давньому загальному звичаї [загальновизнаному], дуже індивідуалістична, і [в цій релігійності] кожен може мати свою власну нішу». Проте ця релігійна відданість виявляється суперечливою. Наприклад, у Німеччині, хоч трохи менше ніж 60 відсотків населення вважають себе релігійними, то 92 відсотки охрестили своїх дітей; а в Італії, де 83 відсотки людей називають себе релігійними, 53 відсотки не виконують релігійних обрядів. Фахівці кажуть, що релігійність зазнає глибоких змін. «Останнє десятиліття характеризувало зростаючу прірву між релігійною вірою та ділами або, як висловлювались соціологи, «між релігійною вірою та релігійною приналежністю»,— повідомляє газета «Стампа». «Здебільшого віруючий на ділі стає майже справою минулого».

Небезпека для зварників

Дослідження, що велися над тривкими наслідками диму від зварювання, виявили тривожні факти. Наприклад, кажуть, що у зварників більша, ніж у середньому, кількість захворювань на рак легенів. У статті під заголовком «Темна сторона зварювання» в журналі «Безпечне керівництво» (Південна Африка) перераховувалось не менше десяти різних металів і видів диму від зварювання, що дуже шкодять людям. Цей журнал повідомляє, що дим, який містить у собі великій концентрації кадмію, може спричинити «подразнення дихальних шляхів та рідину в легенях», а «тривалий вплив низьких рівнів може призвести до емфіземи й пошкодити ниркам». Журнал «Керівництво відносно безпеки» говорить, що найкращий спосіб захистити себе від шкідливого впливу зварювання,— це правильно використовувати респіратор і мати достатню вентиляцію, причому можна також застосовувати очищувальну систему.

Немає вдома

Головні церкви Австралії недавно провели перепис під назвою «Опитування відвідувачів». Релігійний кореспондент газети «Австралієць вікенду» (англ.) побачив декілька важливих недоліків у цьому опитуванні й написав: «Протягом минулих 20-ох років представники місцевих церков відвідали мене тільки три рази. Кожне відвідування полягало в дослідженні: до котрої течії християнства я належу; у проведеному опитуванні розділялось овець від козлів... Звичайно, пасторські візити стали для багатьох церков справою минулого, таке занедбання оправдують аргументами, що завжди важко когось застати вдома або пастор є надто зайнятий... Сьогодні, якщо хтось стукає у двері, то найправдоподібніше, що це Мормони, Свідки Єгови або якась інша „секта“, яких інші християни звичайно вважають неортодоксальними або гіршими від неортодоксальних... На жаль, у справі поширення Євангелія секти на першому місці, тому що вони в дійсності говорять про те, у що вірять».

Полонені слухачі

Ті, що розмовляють по телефону, бувають полоненими слухачами, коли вони вимушені чекати на розмову. Часто компанії використовують таку нагоду й бомбардують слухачів рядом реклам; дехто вважає, що вони це роблять, знаючи, що абонента можна підключити відразу. Тепер одна американська компанія змінила запис на прямий ефір з метою заспокоювання слухачів. Тому що вона отримує щоденно понад 13 000 телефонних викликів, то часто замовники вимушені чекати десять хвилин і більше. Згідно з повідомленням у журналі «Економіст» (англ.), «диктор-оператор», подібно до радіо-диктора, дружньо розмовляє зі своїми слухачами, включає заспокійливу музику й подає час від часу повідомлення для водіїв, до того ж включає реклами. Він також подає останню інформацію про те, через скільки хвилин абонент отримає відповідь. Ця компанія твердить, що в неї не тільки зменшилась кількість роздратованих замовників, але вона витримує конкуренцію в обслуговуванні замовників і навіть може підбирати рекламу для певної категорії покупців.

Поліпшене піклування дітьми

Внаслідок дотримування рекомендацій ЮНІСЕФ (Дитячий фонд Оганізації Об’єднаних Націй) у бразільському штаті Сеара «понизився рівень дитячої смертності з 95 смертей до 65 на кожних 1000 немовлят»,— повідомляє журнал «Ньюсуїк» (англ.). Представник ЮНІСЕФ заявляє: «Немає жодної такої країни чи штату, що досягнула подібних високих результатів за такий короткий час, як штат Сеара». «Ньюсуїк» каже, що 4000 працівників у справі здоров’я, котрі отримали 80 годин навчання, відправилися в сільські місцевості пішки, велосипедами, на конях, ослах та каное, щоб навчати матерів основам піклування дітьми, наприклад, як кормити дітей грудьми. Коли навчали, як слід приготовляти рецепт безпечної суміші води з цукром і сіллю, яка поповнює запас води й рятує життя, то одна здивована матір трьох дітей сказала: «Я думала, що це буде значно складніше»

Права індіанців

Протягом століть індіанці Іаномамі населяли великі території вздовж бразільсько-венесуельського кордону. Покритий Амазонським лісом, цей район є в шість разів більший за розмірами, ніж Бельгія. Він також багатий на золото та олов’яну руду, дражнячи марними надіями рудокопів і тих, хто освоює землі. Бразільський журнал «Вея» повідомляє, що президент Венесуели Карлос Андрес Перес недавно підписав дві постанови про перетворення території зі сторони кордону Венесуели в заповідник і національний парк, внаслідок чого зберігаються права індіанців Іаномамі на землю. Він також оголосив поза законом «їхньої землі тих білих, що багато років старались завойовувати їхні душі,— місіонерів і тих, хто старався завойовувати їхні мінерали,— рудокопів». Деякі вчені-екологи захоплено прийняли це, як «чудове рішення».