• Частина 4: 1513—607 рр. до н. е. Народ відділений — відмінний від усіх інших
    Пробудись! — 1989 | 8 вересня

    • Немає місця на екуменічні рухи

      Внаслідок недовір’я, ізраїльтян призначено мандрувати 40 років пустинею. Тепер, у 1473 році до н. е., на порозі краю обітованого їм Богом, Бог нагадує їм їхній обов’язок відображувати Його славу як народ, відокремлений служити Йому. Він заборонив їм брататися з ханаанцями. Це пояснює чому один довідник говорить про «ворожість до не-Єговістських сусідів і наполегливість визнавати зверхність Ягве [Єгови]».

      «Почекайте ж хвилину,— хтось може противитися,— чому ж така нетерпимість? Ханаанці мабуть були дуже щирі. Крім того, чи ж всі релігії не є тільки різні дороги, які ведуть до одного й того самого Бога?» Перш ніж погодитесь з цією думкою, то пам’ятайте шкідливі наслідки, деяким людям у передпотопному світі насильства і за днів Німрода, будівельника зикурату (культова споруда являючи собою високу башту із зрізаних пірамід), а також під політеїстичною (многобожжя) обстановкою в Єгипті. Декотрі з тих людей мабуть були щирі, але це не захищало їх від шкідливих наслідків практикування релігій неприйнятних їхньому Творцеві.