Розділ 29

Спів тріумфальної нової пісні

Видіння 9. Об’явлення 14:1—20

Тема: 144 000 з Агнцем на Сіонській горі; оголошення ангелів чути по цілій землі; жнива.

Час сповнення: Від 1914 року до великої скорботи.

1. Про що ми вже дізналися з 7, 12 і 13-го розділів Об’явлення і про що ще маємо дізнатись?

З ЯКОЮ легкістю ми переходимо до наступного Іванового видіння! Замість химерних звіроподібних організацій змія тепер бачимо вірних слуг Єгови і їхню діяльність протягом Господнього дня (Об’явлення 1:10). В Об’явлення 7:1, 3 ми вже читали, що ангели стримують чотири вітри знищення, аж поки не будуть попечатані всі 144 000 помазаних слуг. З Об’явлення 12:17 довідуємося, що в той час «останок насіння її [жінки]» стає особливою мішенню для Сатани, змія. І в 13-му розділі Об’явлення поміщено яскравий опис політичних організацій, які Сатана сформував на землі для того, щоб вони гнітили і жорстоко переслідували вірних слуг Єгови. Але той архіворог ніяк не може перешкодити здійсненню Божого наміру! Зараз ми довідаємось, що, незважаючи на підривні дії Сатани, всі 144 000 успішно зібрані.

2. Про який щасливий кінець говорить Іван в Об’явлення 14:1 і хто такий Агнець?

² Іван, а разом з ним сьогоднішній клас Івана, має можливість ознайомитися з щасливим результатом цього збирання: «І я глянув,— і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім’я Його й Ім’я Отця Його, написане на своїх чолах» (Об’явлення 14:1). Як ми вже бачили, Агнець — це Михаїл, який очистив небеса, скинувши Диявола і його демонів. Це той самий Михаїл, який, за словами Даниїла, «стоїть при синах... [Божого] народу», готуючись ‘повстати’, щоб виконати праведні вироки Єгови (Даниїла 12:1; Об’явлення 12:7, 9). З 1914 року цей саможертовний Агнець Божий стоїть на Сіонській горі як Месіанський Цар.

3. Що таке «Сіонська гора», на якій «стоїть» Агнець і 144 000?

³ Сталось точно так, як Єгова і передрік: «Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою» (Псалом 2:6; 110:2). Це вже більше не стосується земної гори Сіон, на якій було побудовано земний Єрусалим, де колись правили царі з Давидового роду (1 Хронік 11:4—7; 2 Хронік 5:2). Так, після смерті і воскресіння в 33 році н. е. Ісус став наріжним каменем на небесній Сіонській горі, де Єгова вирішив поставити ‘місто Бога Живого, небесний Єрусалим’. Отже, «Сіонська гора» тут представляє високе становище Ісуса і його співспадкоємців, які складають небесний Єрусалим, тобто Царство (Євреїв 12:22, 28; Ефесян 3:6). Це славетний царський стан, до якого Єгова піднімає їх у Господній день. Протягом століть помазані християни, будучи «камінням живим», чекали часу, коли вони стоятимуть на небесній Сіонській горі, об’єднані з прославленим Господом Ісусом Христом в його величному Царстві (1 Петра 2:4—6; Луки 22:28—30; Івана 14:2, 3).

4. Як зрозуміти, що всі 144 000 стоять на Сіонській горі?

⁴ Іван бачить не тільки Ісуса, але цілу групу 144 000 співспадкоємців небесного Царства, що стоять на Сіонській горі. На той час, якого стосується видіння, багато зі 144 000 вже є на небі, але не всі. Пізніше з того самого видіння Іван довідується, що декотрі зі святих ще мусять постраждати й померти вірними (Об’явлення 14:12, 13). Очевидно, декотрі зі 144 000 все ще є на землі. Але чому ж Іван бачить, що вони всі стоять з Ісусом на Сіонській горіa? Будучи членами збору помазаних християн, вони вже «приступили до гори Сіонської, і до міста Бога живого, до Єрусалиму небесного» (Євреїв 12:22). Так само як Павло, коли він ще був на землі, вони вже піднесені в духовному розумінні, щоб бути разом з Ісусом Христом на небі (Ефесян 2:5, 6). Крім того, у 1919 році вони відповіли на запрошення: «Зійдіть сюди!» — і символічно «на небо зійшли... в хмарі» (Об’явлення 11:12). З цих віршів бачимо, що всі 144 000 у духовному розумінні вже перебувають на Сіонській горі з Ісусом Христом.

5. Чиї імена написані на чолах 144 000 і що означає кожне з цих імен?

⁵ Ті 144 000 не мають нічого спільного з поклонниками звірини, позначеними числом 666 (Об’явлення 13:15—18). На протилежність цьому на своїх чолах ці вірні особи мають написане ім’я Бога й Агнця. Немає сумніву, що Іван, єврей, бачив Боже ім’я написане єврейськими літерами יהוהb. Маючи ім’я Ісусового Отця символічно написане на своїх чолах, ці попечатані оголошують усім людям, що вони є свідками Єгови, Його рабами (Об’явлення 3:12). Те, що у них на чолах також є Ісусове ім’я, показує, що вони належать йому. Він є зарученим з ними «чоловіком», а вони — його майбутньою «невістою», «створінням новим», яке служить Богові, маючи надію на небесне життя (Ефесян 5:22—24; Об’явлення 21:2, 9; 2 Коринтян 5:17). Їхні близькі взаємини з Єговою та Ісусом Христом впливають на всі їхні думки та вчинки.

Співають, як пісню нову

6. Який спів чує Іван і як він описує його?

⁶ Відповідно до вищезазначеного Іван каже: «І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів [«співаків», НС], що грали на гуслах [«арфах», НС] своїх, і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами [«істотами», Хом.] й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі» (Об’явлення 14:2, 3). Не дивно, що 144 000 голосів, які злилися в один мелодійний хор, нагадують Іванові шум водоспаду і розкоти грому. І який же приємний той чистий акомпанемент арф! (Псалом 81:3). Який хор на землі може зрівнятися величністю з тим чудесним хором?

7. а) Що це за нова пісня в Об’явлення 14:3? б) Чому пісня з Псалма 149:1 є новою в наші дні?

⁷ Що це за «пісня нова»? Як ми вже помітили в обговоренні Об’явлення 5:9, 10, ця пісня стосується намірів Єгови, пов’язаних з його Царством, і всіх тих чудових заходів, яких він ужив через Ісуса Христа, щоб зробити духовний Ізраїль «для нашого Бога царями і священиками». Це пісня хвали Єгові, яка сповіщає про все те нове, що він чинить для Ізраїлю Божого і з його допомогою (Галатів 6:16). Члени цього духовного Ізраїлю відгукуються на запрошення псалмоспівця: «Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих! Хай Ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!» (Псалом 149:1, 2). Це правда, що ті слова були написані багато століть тому, але в наші дні вони співаються з новим розумінням. У 1914 році народилося Месіанське Царство (Об’явлення 12:10). У 1919 році люди Єгови на землі почали оголошувати «слово про Царство» з відновленою ревністю (Матвія 13:19). Спонукані річним віршем, який Товариство вибрало на 1919 рік (Ісаї 54:17), а також підбадьорені відновленням духовного раю, у тому році вони почали ‘співати й грати в серці своєму для Господа’ (Ефесян 5:19).

8. Чому тільки 144 000 можуть навчитися нової пісні, згаданої в Об’явлення 14:3?

⁸ Але чому тільки 144 000 можуть навчитися пісні, згаданої в Об’явлення 14:3? Тому що вона має зв’язок з тим, що вони пережили, будучи вибраними спадкоємцями Божого Царства. Лише вони усиновлені Богом і помазані святим духом. Лише вони викуплені від землі, щоб стати частиною того небесного Царства, і лише вони «будуть священиками... і царюватимуть» з Ісусом Христом тисячу років, щоб довести людство до досконалості. Лише вони «співали, як пісню нову» у присутності Єговиc. Їхні унікальні пережиття і перспективи сповнюють їх неповторним цінуванням Царства і дають їм змогу співати про нього так, як не може співати ніхто інший (Об’явлення 20:6; Колосян 1:13; 1 Солунян 2:11, 12).

9. Як члени великого натовпу відгукнулися на спів помазаних і якого напучування вони таким чином послухались?

⁹ Проте інші слухають їхній спів і відгукуються на нього. З 1935 року зростаючий великий натовп інших овець слухає їхню тріумфальну пісню, і це спонукало його приєднатись до них у проголошенні вістки про Боже Царство (Івана 10:16; Об’явлення 7:9). Правда, ці нові особи не можуть навчитися співати саме ту нову пісню, яку співають майбутні правителі Божого Царства. Але вони теж співають мелодійний гімн хвали Єгові за все те нове, що він чинить. Так вони слухаються напучування псалмоспівця: «Співайте для Господа пісню нову, уся земле,— співайте для Господа! Співайте для Господа, благословляйте Ім’я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його! Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його — між усіми народами. Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу, сповістіть між народами: «Царює Господь!» (Псалом 96:1—3, 7, 10; 98:1—9).

10. Як можливо, що 144 000 співають пісню «перед» символічними 24 старцями?

¹⁰ Як же 144 000 можуть співати «перед» старцями, якщо 24 старці — це 144 000 на своїх славетних небесних становищах? На початку Господнього дня «умерлі в Христі» воскресли як духовні істоти. Виходить, що вірні помазані християни, котрі перемогли, вже перебувають на небі, символічно виконуючи працю, яку можна порівняти до праці 24 черг старців-священиків. Їх включено у видіння небесної організації Єгови (1 Солунян 4:15, 16; 1 Хронік 24:1—18; Об’явлення 4:4; 6:11). Отже, останок тих 144 000, який ще є на землі, співає нову пісню перед своїми воскреслими братами, що на небі, тобто у них на виду.

11. Чому помазаних переможців названо 24 старцями, а також 144 000?

¹¹ Але тут може виникнути питання: чому про помазаних переможців говориться як про символічних 24 старців, а також як про 144 000? Це тому, що Об’явлення розглядає цю одну групу з двох різних поглядів. В Об’явленні 24 старці завжди зображаються на тих становищах, які вони зрештою займуть довкола престолу Єгови як царі й священики на небі. Вони символізують усі 144 000 на їхніх небесних становищах, незважаючи на те що на землі ще є невеликий останок тих 144 000 (Об’явлення 4:4, 10; 5:5—14; 7:11—13; 11:16—18). А 7-й розділ Об’явлення звертає увагу на те, що 144 000 походять з людства, і підкреслює величний намір Єгови попечатати повне число окремих духовних ізраїльтян і дати спасіння непереліченому великому натовпу. У 14-му розділі Об’явлення показується, що цей повний царський клас 144 000 переможців буде зібраний з Агнцем на Сіонській горі. І, як ми зараз побачимо, даються також вимоги, яким треба відповідати, щоб бути зарахованим до 144 000d.

Послідовники Агнця

12. а) Як Іван продовжує опис 144 000? б) В якому розумінні про 144 000 говориться як про незайманих?

¹² Продовжуючи опис 144 000 «викуплених від землі», Іван каже: «Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті [«незаймані», УКУ] вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві, не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!» (Об’явлення 14:4, 5). Те, що 144 000 «незаймані», не означає, що вони мусять бути неодруженими під час земного життя. Апостол Павло написав до християн, які мали небесне покликання, що, хоча життя неодруженого християнина і має деякі переваги, за деяких обставин краще одружуватись (1 Коринтян 7:1, 2, 36, 37). Йдеться про духовну незайманість, характерну для цього класу. Вони уникають духовного перелюбу із світською політикою та фальшивою релігією (Якова 4:4; Об’явлення 17:5). Будучи нареченою Христа, вони тримають себе чистими, «невинними дітьми Божими серед лукавого та розпусного роду» (Филип’ян 2:15).

13. Чому 144 000 є відповідною нареченою для Ісуса Христа і яким чином вони «йдуть за Агнцем, куди Він іде»?

¹³ Крім того, «не знайшлося... підступу в їхніх устах». У цьому вони подібні до свого Царя, Ісуса Христа. Як досконала людина, «не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу» (1 Петра 2:21, 22). Будучи непорочними і правдивими, 144 000 приготовані як невинна наречена для великого Первосвященика Єгови. Під час свого земного служіння Ісус запрошував щирих людей ставати його послідовниками (Марка 8:34; 10:21; Івана 1:43). Ті, що прийняли його запрошення, починали жити, як він, і дотримувались його вчень. Таким чином протягом свого земного служіння вони «йдуть за Агнцем, куди Він іде», ведучи їх через світ Сатани.

14. а) Як розуміти, що 144 000 є «первістками Богові й Агнцеві»? б) В якому розумінні члени великого натовпу теж є первістками?

¹⁴ Ті 144 000 «викуплені від землі», «викуплені від людей». Вони усиновлені як духовні Божі сини, і після воскресіння вони вже не будуть людьми з тіла і крові. Як говориться в 4-му вірші, вони стають «первістками Богові й Агнцеві». Правда, у першому столітті Ісус був «первісток серед покійних» (1 Коринтян 15:20, 23). Але 144 000 є «первістками» недосконалих людей, викуплених за допомогою Ісусової жертви (Якова 1:18, Хом.). Проте збирання плодів з людства не закінчується на них. Книга Об’явлення вже вказувала на збирання непереліченого великого натовпу, який кричав гучним голосом: «Спасіння від Бога нашого, що сидить на престолі, та від Агнця!» (Дулуман). Цей великий натовп переживе велику скорботу і в міру того, як його члени питимуть з «джерел вод життя», вони будуть приводитися до людської досконалості на землі. Через якийсь час після великої скорботи Гадес спорожніє і незчисленні мільйони інших людей воскреснуть і отримають нагоду пити з тих самих вод життя. З цього погляду буде правильним назвати великий натовп первістками інших овець, адже вони першими «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» з надією жити вічно на землі (Об’явлення 7:9, 10, 14, 17; 20:12, 13).

15. Яка аналогія існує між трьома категоріями первістків і святами, передбаченими Мойсеєвим Законом?

¹⁵ Існує цікава аналогія між тими трьома категоріями первістків (Ісус Христос, 144 000 і великий натовп) і святами, що їх святкували євреї під Мойсеєвим Законом у давнину. Шістнадцятого нісана, під час свята Опрісноків, Єгові жертвувалось сніп первоплоду ячменю (Левит 23:6—14). Шістнадцятого нісана Ісус воскрес із мертвих. Третього місяця, на 50-й день після 16 нісана, ізраїльтяни відзначали свято жнив перших зрілих плодів пшениці (Вихід 23:16; Левит 23:15, 16). Пізніше це свято стало називатися П’ятидесятниця, і власне у цей день в 33 році н. е. перші члени 144 000 були помазані святим духом. І нарешті, сьомого місяця після того, як увесь урожай був зібраний, відзначалося свято Кучок, час радісного складання подяки, коли один тиждень ізраїльтяни жили в кучках (наметах), зроблених з різних матеріалів, зокрема з пальмового віття (Левит 23:33—43, Ог., 1988). Відповідно до цього члени великого натовпу, також зібрані під час великих жнив, складають подяку перед престолом, а в їхніх руках «пальмове віття» (Об’явлення 7:9).

Проголошення вічної доброї новини

16, 17. а) Де літає і що оголошує ангел, якого бачить Іван? б) Хто бере участь у проповідуванні Царства і які випадки вказують на це?

¹⁶ Далі Іван пише: «І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію [«добру новину», НС] мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: «Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!» (Об’явлення 14:6, 7). Ангел літає «серед неба», де літають птахи. (Порівняйте Об’явлення 19:17). Тому його голос можна чути по цілому світі. Всесвітнє оголошення цього ангела розходиться набагато ширше, ніж будь-яка новина по телебаченню!

¹⁷ Людям говориться боятись не звірини та її образу, а Єгови, котрий незрівнянно могутніший від будь-якої символічної звірини, підвладної Сатані. Єгова створив небо і землю, і тепер настав час, щоб він судив землю! (Порівняйте Буття 1:1; Об’явлення 11:18). Протягом свого служіння на землі Ісус пророкував про наш день: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець» (Матвія 24:14). Збір помазаних християн тепер виконує це доручення (1 Коринтян 9:16; Ефесян 6:15). Тут Об’явлення виявляє, що невидимі ангели також беруть участь у цій праці проповідування. Як же часто керівництво ангелів було очевидним, коли вони приводили Свідків Єгови до домів, у яких пригнічені люди прагнули духовної допомоги і навіть молились про неї!

18. Згідно зі словами ангела, який літає серед неба, на що вже настала година і хто буде робити подальші оголошення?

¹⁸ Як сказав ангел, що літає серед неба, уже настала година суду. Який суд Бог тепер виконає? Від оголошень другого, третього, четвертого і п’ятого ангелів задзвенить у вухах (Єремії 19:3).

[Примітки]

Розділ 30

Упав Вавилон великий!’

1. Що оголошує другий ангел і що таке Вавилон Великий?

НАСТАЛА година Божого суду! Слухайте ж Божу звістку: «А інший, другий Ангол летів слідом і казав: «Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи!» (Об’явлення 14:8). Перший раз, але не останній, Об’явлення звертає увагу на Вавилон Великий. Пізніше, у 17-му розділі, він описується як хтива розпусниця. Хто вона? Як зараз побачимо, вона є світовою імперією, вона релігійна і вона є підставною системою Сатани, якою він користується у боротьбі проти насіння Божої жінки (Об’явлення 12:17). Вавилон Великий — ціла світова імперія фальшивої релігії. До нього входять усі релігії, які зберігають релігійні вчення і традиції стародавнього Вавилона і які виявляють його дух.

2. а) Яким чином вавилонська релігія поширилась до всіх куточків землі? б) Що є найвидатнішою частиною Вавилона Великого і коли вона з’явилась як могутня організація?

² Саме у Вавилоні понад 4000 років тому Єгова помішав мову будівельникам, що хотіли збудувати Вавилонську башту. Люди різних мовних груп розійшлись до кінців землі і взяли з собою відступницькі вчення та традиції, які до сьогодні лежать в основі більшості релігій (Буття 11:1—9). Вавилон Великий — це релігійна частина організації Сатани. (Порівняйте Івана 8:43—47). Сьогодні його найвидатнішою частиною є відступницьке загальновизнане християнство, котре з’явилось як могутня, беззаконна організація в четвертому столітті по Христі, віровчення та обрядовість якої походять не з Біблії, а головним чином з вавилонської релігії (2 Солунян 2:3—12).

3. Чому можна сказати, що Вавилон Великий впав?

³ Ви, мабуть, запитаєте: «Оскільки релігія ще досі має великий вплив, то чому ж ангел оголошує, що Вавилон Великий впав?» Але що сталося після 539 року до н. е., коли стародавній Вавилон упав? У тому році Ізраїль був звільнений і міг повернутися на батьківщину, щоб відновити правдиве поклоніння! Тому повернення духовного Ізраїлю у 1919 році в стан незрівнянного духовного благополуччя, яке і далі зростає в наш час, свідчить про падіння Вавилона Великого у тому році. Він уже не має влади над Божим народом. Крім того, в його середовищі з’явилися серйозні проблеми. З 1919 року широко викривається його зіпсованість, нечесність та аморальність. У більшості країн Європи мало людей ходять до церкви, а в деяких соціалістичних країнах релігію вважають «опіумом народу». В очах усіх тих, хто любить Боже правдиве Слово, Вавилон Великий покритий ганьбою і чекає ніби в камері смертників виконання праведного вироку Єгови.

Ганебне падіння Вавилона

4—6. В якому розумінні ‘Вавилон великий лютим вином розпусти своєї напоїв усі народи’?

⁴ Розгляньмо докладніше обставини, за яких ганебно впав Вавилон Великий. Ангел каже, що ‘Вавилон великий лютим вином розпусти своєї напоїв усі народи’. Що це означає? Це має зв’язок з підкоренням. Наприклад, Єгова сказав Єремії: «Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе. І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча, що Я посилаю між них» (Єремії 25:15, 16). У шостому й сьомому століттях до н. е. Єгова використав стародавній Вавилон, щоб вилити символічний келих нещастя, щоб багато народів, навіть відступницька Юдея, пили, і навіть Божий народ був забраний в неволю. Але пізніше впав і Вавилон, тому що його цар піднісся проти Єгови, «Небесного Господа» (Даниїла 5:23).

⁵ Вавилон Великий також підкоряв інших, але він переважно вдавався до підступніших методів. Він «напоїв усі народи», вдаючись до хитрощів проститутки і релігійної розпусти. Він зваблював політичних провідників вступати з ним в союз і дружні зв’язки. З допомогою релігійних принад та інтриг він виклика́в політичне, комерційне й економічне гноблення людей. З чисто політичних і комерційних спонук він підбурював до релігійного переслідування, релігійних війн, хрестових походів та національних війн. І він освячував ці війни, кажучи, що така Божа воля.

⁶ Втручання релігії у війни і політику XX століття є загальновідомим, як, наприклад, у синтоїстській Японії, індуїстській Індії, буддійському В’єтнамі, «християнській» Північній Ірландії та Латинській Америці й інших країнах. Не слід випускати з уваги військових капеланів, які по обох боках у двох світових війнах заохочували молодих чоловіків убивати одні одних. Класичним прикладом фліртування Вавилона Великого є його участь у громадянській війні в Іспанії (1936—1939), в якій загинуло щонайменше 600 000 чоловік. Те кровопролиття було спровоковане прихильниками католицького духівництва та його союзниками частково через те, що тодішній законний уряд Іспанії поставив під загрозу власність і становище церкви.

7. Хто був головним предметом нападок Вавилона Великого і якими способами він нападав на свого ворога?

⁷ Оскільки Вавилон Великий є релігійною частиною насіння Сатани, він завжди робив «жінку» Єгови, або «вишній Єрусалим», головною мішенню свого нападу. У першому столітті помазані християни були ясно ототожнені з насінням жінки (Буття 3:15; Галатів 3:29; 4:26). Вавилон Великий докладав усіх зусиль, щоб перемогти той чеснотливий збір, звабивши його до релігійної розпусти. Апостоли Павло й Петро перестерегли, що багато піддадуться спокусі, внаслідок чого з’явиться велике відступництво (Дії 20:29, 30; 2 Петра 2:1—3). Ісусові звістки до сімох зборів показують, що під кінець Іванового життя Вавилон Великий вже мав успіх у своїх руїнницьких зусиллях (Об’явлення 2:6, 14, 15, 20—23). Але Ісус показав, наскільки йому буде дозволено робити це.

Пшениця і кукіль

8, 9. а) На що вказує Ісусова притча про пшеницю і кукіль? б) Що сталось, «коли люди спали»?

⁸ У своїй притчі про пшеницю і кукіль Ісус говорить про чоловіка, який засіяв поле пшеницею. Але «коли люди спали», прийшов ворог і посіяв кукіль між пшеницею. Кукіль почав глушити пшеницю. Ісус пояснив притчу так: «Хто добре насіння посіяв був,— це Син Людський, а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого; а ворог, що всіяв його — це диявол». Тоді Ісус сказав, що пшениця й кукіль будуть рости разом аж до «кінця віку», коли ангели «позбирають» символічний кукіль (Матвія 13:24—30, 36—43).

⁹ Те, про що перестерігали Ісус і апостоли Павло та Петро, сповнилось. «Коли люди спали», після смерті апостолів або коли християнські наглядачі почали нехтувати обов’язком охороняти Божу отару, в самому зборі зійшло вавилонське відступництво (Дії 20:31). Незабаром куколю стало набагато більше, ніж пшениці, так що він зовсім заховав її. Протягом кількох століть здавалося, що широкі шати Вавлона Великого цілком покрили насіння жінки.

10. Що сталось у 1870-х роках і як на це відреагував Вавилон Великий?

¹⁰ У 1870-х роках помазані християни почали рішуче поривати зв’язки з розпусними вчинками Вавилона Великого. Вони відкинули фальшиві доктрини, котрі загальновизнане християнство взяло від поганських релігій, і, користуючись Біблією, сміливо проповідували про закінчення часів поган у 1914 році. Головне знаряддя Вавилона Великого — духівництво загальновизнаного християнства — дуже противилося ділу відновлення правдивого поклоніння. Протягом першої світової війни вони скористалися воєнною істерією, щоб спробувати знищити ту малу групу вірних християн. У 1918 році, коли діяльність цих християн була майже повністю придушена, здавалось, що Вавилон Великий виграв. Здавалося, що він їх переміг.

11. До чого призвело падіння стародавнього Вавилона?

¹¹ Як уже було згадано, гордий Вавилон упав у 539 році до н. е. Тоді пролунав крик: «Упав, упав Вавилон»! Велика столиця світової імперії впала, переможена мідо-перською армією під командуванням Кіра Великого. Хоча саме місто пережило це підкорення, воно таки впало з високого становища влади, що призвело до звільнення полонених євреїв. Вони повернулися в Єрусалим, щоб відновити там чисте поклоніння (Ісаї 21:9; 2 Хронік 36:22, 23; Єремії 51:7, 8).

12. а) Чому можна казати, що Вавилон Великий впав у нашому столітті? б) Який був доказ того, що Єгова повністю відкинув загальновизнане християнство?

¹² У нашому столітті теж лунає крик про падіння Вавилона Великого! Тимчасові успіхи вавилонського загальновизнаного християнства у 1918 році були зведені нанівець, коли в 1919 році останок помазанців, клас Івана, був відновлений шляхом духовного воскресіння. Вавилон Великий впав у розумінні, що повністю втратив владу над Божим народом. Неначе та сарана, Христові помазані брати вийшли з безодні, готові до діяльності (Об’явлення 9:1—3; 11:11, 12). Вони — це сучасний «вірний і мудрий раб», і Пан настановив їх над цілим своїм земним маєтком (Матвія 24:45—47). Таке послуговування ними було доказом того, що Єгова повністю відкинув загальновизнане християнство, яке вважає себе його представником на землі. Чисте поклоніння було відновлене, і відкрився шлях для довершення попечатання останку 144 000 — останніх членів насіння жінки, вікодавнього ворога Вавилона Великого. Це було ознакою згубної поразки сатанинської релігійної організації.

Терпеливість святих

13. а) Що оголошує третій ангел? б) Як Єгова судить тих, що прийняли знамено звірини?

¹³ Тепер говорить третій ангел. Слухайте! «А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: «Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його» (Об’явлення 14:9, 10а). В Об’явлення 13:16, 17 говориться, що протягом Господнього дня ті, що не вклонилися образу звірини, постраждають — навіть будуть убиті. Тепер ми читаємо, що Єгова вирішив судити тих, хто ‘має знамено ймення звірини, або число ймення його’. Вони будуть змушені пити гірку «чашу гніву» Єгови. Що це означатиме для них? У 607 році до н. е., коли Єгова примусив Єрусалим пити «келіх гніву Його», в місті були «руїна й недоля, і голод та меч» з рук вавилонян (Ісаї 51:17, 19). Подібно до цього, коли поклонники земних політичних держав і їхнього образу, Організації Об’єднаних Націй, вип’ють чашу гніву Єгови, це принесе їм нещастя (Єремії 25:17, 32, 33). Вони будуть знищені дощенту.

14. Чого мусять зазнати поклонники звірини та її образу перш, ніж будуть знищенні, і як Іван описує це?

¹⁴ Але навіть перед тим, як це станеться, ті, що мають знамено звірини, зазнають болісних наслідків осуду Єгови. Говорячи про поклонника звірини і її образу, ангел каже Іванові: «І буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем. А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його» (Об’явлення 14:10б, 11).

15, 16. Що означає вислів «огонь й сірка» в Об’явлення 14:10?

¹⁵ Декотрі люди вірять, що вогонь і сірка в цьому вірші свідчать про існування пекла. Але короткий розгляд подібного пророцтва виявить нам дійсне значення цих слів у даному контексті. За днів Ісаї Єгова перестерігав едомлян, що покарає їх за вороже ставлення до Ізраїлю. Він сказав: «Переміняться в смолу потоки його [Едому], його ж порох — у сірку, і смолою палючою стане їхній край... Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід спустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто» (Ісаї 34:9, 10).

¹⁶ Чи ж було вкинено Едом у якесь міфічне пекло, щоб вічно горіти в ньому? Звичайно, що ні. Просто той народ повністю зійшов зі світової арени, неначе поглинутий вогнем і сіркою. Кінцевий результат покарання полягав не у вічних муках, а в «спустошенні», «знищенні», в тому, що він ‘стане нічим’ (Ісаї 34:11, 12). Дим, який «підійматися буде повік», яскраво ілюструє це. Коли згоряє дім, з попелу ще якийсь час здіймається дим, хоча вогонь погасає, і всі бачать доказ великої руїнницької пожежі. Навіть сьогодні Божі люди пам’ятають урок, який слід винести із знищення Едому. Таким чином, «дим» його спалення символічно підіймається ще й тепер.

17, 18. а) Що стається з тими, хто прийняв знамено звірини? б) В якому розумінні мучаться поклонники звірини? в) Як розуміти, що «дим їхніх мук підійматиметься вічні віки»?

¹⁷ Ті, що мають на собі знамено звірини, також будуть дощенту знищені, неначе спалені вогнем. Як пізніше виявляє пророцтво, їхні трупи не будуть поховані, а віддані на поживу тваринам і птахам (Об’явлення 19:17, 18). Отже, ясно, що вони не будуть буквально вічно мучені! А як вони ‘мучені в огні й сірці’? У тому розумінні, що проголошення правди викриває їхні вчинки і перестерігає їх про Божий прийдешній суд. Тому вони зводять наклепи на Божих людей і, де можливо, хитро спонукують політичну звірину переслідувати і навіть убивати Свідків Єгови. Зрештою ці противники будуть знищені, неначе вогнем і сіркою. Тоді «дим їхніх мук підійматиметься вічні віки» у розумінні, що Божий суд над ними служитиме прецедентом на випадок, якщо б хтось коли-небудь знову почав ставити під питання законний суверенітет Єгови. Те спірне питання буде вирішене навіки.

¹⁸ Хто ж сьогодні проголошує цю вістку, яка так мучить? Пам’ятайте, символічна сарана має владу мучити людей, які не мають Божої печатки на своїх чолах (Об’явлення 9:5). Очевидно, ця сарана і є мучителем під керівництвом ангелів. Символічна сарана така наполеглива, що «не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його». Зрештою, після їхнього знищення, грандіозний доказ виправдання суверенітету Єгови, тобто «дим їхніх мук», підніматиметься вічні віки. Хай же клас Івана витерпить, аж поки не довершиться те оправдання! На закінчення ангел каже: «Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!» (Об’явлення 14:12).

19. Чому святим потрібна терпеливість і які слова Івана зміцнюють їх?

¹⁹ Так, «терпеливість святих» видно в тому, що вони поклоняються Єгові через Ісуса Христа з виключною відданістю. Їхня вістка не популярна. Вона викликає протидію, доводить до переслідування, а навіть до смерті. Але вони зміцнюються Івановими наступними словами: «І почув я голос із неба, що до мене казав: «Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух,— вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом» (Об’явлення 14:13).

20. а) Як записана Іваном обітниця гармоніює з Павловим пророцтвом про Ісусову присутність? б) Який особливий привілей обіцяно помазаним, котрі помирають після скинення Сатани з неба?

²⁰ Ця обітниця гармоніює з пророцтвом Павла про Ісусову присутність: «Перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались [помазані, які живуть у Господній день], будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі» (1 Солунян 4:15—17). Після скинення Сатани з неба померлі в Христі воскресли першими. (Порівняйте Об’явлення 6:9—11). Потім помазаним християнам, які вмирають протягом Господнього дня, обіцяно особливий привілей. Вони негайно, «як оком змигнути», воскресають до духовного життя на небі (1 Коринтян 15:52). Як чудово! І вони продовжують чинити праведні діла у небесній сфері існування.

Жниво землі

21. Що Іван каже про «жниво землі»?

²¹ З наступних слів Івана видно, що цей день суду принесе користь ще й іншим: «І я глянув,— і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп. І інший Ангол [четвертий] вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: «Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!» І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого,— і земля була вижата» (Об’явлення 14:14—16).

22. а) Хто це той, що має золотий вінець і сидить на білій хмарі? б) Коли жнива досягають свого апогею і як?

²² Немає сумніву щодо того, хто́ сидить на білій хмарі. Він сидить на білій хмарі, він подібний до Сина Людського, він має золотий вінець на голові — це явно Ісус Христос, Месіанський Цар, якого також бачив у видінні Даниїл (Даниїла 7:13, 14; Марка 14:61, 62). Але про яке жниво йдеться у цьому пророцтві? Під час служіння на землі Ісус уподібнював роботу збирання учнів до жнив на всесвітньому полі людства (Матвія 9:37, 38; Івана 4:35, 36). Ці жнива досягають апогею в Господній день, коли Ісуса короновано на Царя і коли він від імені свого Отця виконує вирок. Тому час його правління з 1914 року є також радісним часом жнив. (Порівняйте Повторення Закону 16:13—15).

23. а) Від кого виходить слово, щоб розпочати жнива? б) Яке жниво відбувається від 1919 року дотепер?

²³ Незважаючи на те що Ісус є Царем і Суддею, він чекає сло́ва від Єгови, свого Бога, щоб розпочати жнива. Те слово виходить з «храму» через ангела. Ісус відразу слухається. Спочатку, з 1919 року, він каже своїм ангелам закінчити збирання 144 000 (Матвія 13:39, 43; Івана 15:1, 5, 16). Потім починається збирання великого натовпу інших овець (Матвія 25:31—33; Івана 10:16; Об’явлення 7:9). Історія показує, що між 1931 і 1935 роками почало з’являтися багато цих інших овець. У 1935 році Єгова відкрив класу Івана розуміння того, ким насправді є великий натовп, згаданий в Об’явлення 7:9—17. З того часу почало наголошуватись на збиранні цього натовпу. До 1993 року їхнє число сягнуло набагато вище чотирьох мільйонів, і воно далі зростає. Так, подібний до Сина Людського справді збирає радісне і багате жниво у цей час кінця. (Порівняйте Вихід 23:16; 34:22).

Топтання земного винограду

24. Що має в руці п’ятий ангел і що вигукує шостий ангел?

²⁴ По закінченні жнив спасіння настав час на інше жниво. Іван каже: «І інший Ангол [п’ятий] вийшов із храму, що на небі,— і він мав гострого серпа. І інший Ангол [шостий], що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: «Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини [«винограду», НС], бо грона її вже доспіли» (Об’явлення 14:17, 18). Ангельському війську доручено збирати людей протягом Господнього дня, відділяючи добрих від злих!

25. а) На що вказує те, що п’ятий ангел «вийшов із храму»? б) Чому доречно, що наказ жати походить від ангела, що «вийшов від жертівника»?

²⁵ П’ятий ангел виходить з місця присутності Єгови в храмі; отже, кінцеве жниво виконується згідно з волею Єгови. Ангел одержує наказ починати своє діло звісткою, переданою іншим ангелом, який «вийшов від жертівника». Це дуже значний факт, оскільки вірні душі під жертовником питають: «Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?» (Об’явлення 6:9, 10). Жниво земного винограду задовольнить це благання помсти.

26. Що таке «земний виноград»?

²⁶ Але що таке «земний виноград»? У Святому єврейському Письмі говориться, що єврейський народ був виноградом Єгови (Ісаї 5:7; Єремії 2:21). Про Ісуса Христа і тих, хто служитиме з ним у Божому Царстві, також говориться як про виноградну лозу (Івана 15:1—8, Дерк.). У цьому контексті головною характеристикою винограду є факт, що він дає плід, і правдивий християнський виноград приносить багато плоду на хвалу Єгові (Матвія 21:43). Тому «земний виноград» — це, мабуть, не справжній виноград, а підробка Сатани — його зіпсована видима система правління над людством з її різними «гронами» демонських плодів, принесених протягом століть. Вавилон Великий, в якому відступницьке загальновизнане християнство відіграєˊ таку визначну роль, має великий вплив на цей отруйний виноград. (Порівняйте Повторення Закону 32:32—35).

27. а) Що стається, коли ангел із серпом збирає земний виноград? б) Які пророцтва у Святому єврейському Письмі вказують на розміри жнив?

²⁷ Необхідно виконати вирок! «І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву. І потовчене [«потоптано», Хом.] було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій» (Об’явлення 14:19, 20). Обурення Єгови цим виноградом вже давно оголошене (Софонії 3:8). Пророцтво Ісаї не залишає жодного сумніву, що народи будуть знищені, коли топтатиметься те чавило (Ісаї 63:3—6). Пророк Йоіл також пророкував, що великі «натовпи», цілі народи, будуть знищені в «чавилі» у «вирішальній долині» (Йоіла 4:12—14). Справді, величезні жнива, які вже ніколи не повторяться! Згідно з Івановим видінням, не тільки збираються плоди винограду, але й зрубується ціла символічна виноградна лоза і вкидається в чавило, щоб бути потоптаною. Земний виноград буде знищений дотла і вже ніколи не виросте.

28. Хто топче земний виноград і що означає те, що чавило було ‘потоптане за містом’?

²⁸ У видінні виноград топчуть коні, бо кров з нього досягає «кінських вуздечок». Оскільки слово «коні» звичайно стосується воєнних дій, то це, мабуть, буде час війни. Небесні війська, які йдуть слідом за Ісусом на завершальну війну проти системи Сатани, топтатимуть «чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя» (Об’явлення 19:11—16). Ясно, що саме вони топчуть земний виноград. Чавило було ‘потовчене за містом’, тобто за небесним Сіоном. Справді доречно, щоб земний виноград був потоптаний на землі. Але він топтатиметься теж «за містом», щоб останок насіння жінки, який представляє на землі небесний Сіон, не був пошкоджений. Останок разом з великим натовпом знайде безпечний сховок в земній організації Єгови (Ісаї 26:20, 21).

29. Наскільки глибокою є кров з чавила, на яку відстань вона простягається і на що все це вказує?

²⁹ Це яскраве видіння має паралель з видінням про потовчення земних царств каменем Царства, що описується в Даниїла 2:34, 44. Відбудеться винищення. Ріка крові з чавила дуже глибока, аж до кінських вуздечок, і вона простягається на 1600 стадійa. Це велике число, одержане множенням чотирьох в квадраті на десять у квадраті (4 × 4 × 10 × 10), виразно підкреслює всесвітній масштаб знищення (Ісаї 66:15, 16). Знищення буде цілковите й невідворотне. Земний виноград Сатани вже ніколи більше не пустить коріння! (Псалом 83:18, 19).

30. Які є плоди винограду Сатани і що ми повинні постановити собі?

³⁰ Видіння цих двох жнив має велике значення для нас, оскільки ми живемо в останній період часу кінця. Вистачить лише подивитися навколо, щоб побачити плоди винограду Сатани. Аборти та інші форми душогубства, гомосексуалізм, перелюб та іншого роду неморальність, нечесність і брак любові — через усе це світ став огидним в очах Єгови. Виноград Сатани родить «їдь та полин». Своїм руїнницьким, ідолопоклонним шляхом він безчестить Величного Творця людей (Повторення Закону 29:17; 32:5; Ісаї 42:5, 8). Який же привілей співпрацювати з класом Івана у збиранні здорових плодів, які Ісус вирощує на хвалу Єгові! (Луки 10:2). Постановімо собі не заплямуватися виноградом цього світу, щоб нас не було потоптано разом з земним виноградом під час виконання обвинувального вироку Єгови.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 208]

‘Вино розпусти його’

Визначною частиною Вавилона Великого є римсько-католицька церква. Церквою управляє папа римський, і вважають, що кожний папа є наступником апостола Петра. Наводимо деякі опубліковані факти про цих так званих наступників.

Формоз (891—896). «Через дев’ять місяців після смерті Формоза його тіло викопали із папської крипти і влаштували над ним суд перед «трупним собором», на якому головував Стефан [новий папа]. Покійний папа був звинувачений у надмірному прагненні папської посади, і всі його дії було оголошено недійсними. ...З трупа було знято папські шати, і йому ампутували пальці правої руки» («Нова католицька енциклопедія», англ.).

Стефан VI (896—897). «Через декілька місяців [після суду над трупом Формоза] обурений народ припинив понтифікат Стефана; його позбавили папських відзнак, ув’язнили і задушили» («Нова католицька енциклопедія»).

Сергій III (904—911). «Його двох найближчих попередників... було задушено у в’язниці. ...У Римі його підтримувала сім’я Теофілакта, і вважається, що одна з його дочок, Марозія, народила від нього сина (майбутнього папу Іоанна XI)» («Нова католицька енциклопедія»).

Стефан VII (928—931). «В останні роки свого понтифікату папа Іоанн X... стягнув на себе гнів Марозії, римської Donna Senatrix, був ув’язнений і страчений. Марозія тоді зробила папою Лева VI, який помер через 6 з половиною місяців. Його наступником, з допомогою впливу Марозії, став Стефан VII... Протягом свого дворічного понтифікату він був безвладним знаряддям в руках Марозії» («Нова католицька енциклопедія»).

Іоанн XI (931—935). «Після смерті Стефана VII... Марозія з сім’ї Теофілакта добула папське звання своєму синові Іоанну, юнакові, якому було трохи за 20... Як папа, Іоанн був під повним контролем своєї матері» («Нова католицька енциклопедія»).

Іоанн XII (955—964). «Йому ледве сповнилось вісімнадцять років, і джерела того часу одностайно говорять, що він був байдужим до духовних справ, жадібним до розваг і задоволень і вів нестримне, розбещене життя» («Оксфордський словник пап», англ.).

Бенедикт IX (1032—1044; 1045; 1047—1048). «Прославився тим, що продав папське звання своєму хрещеному батькові і двічі відбирав його назад» («Нова британська енциклопедія», англ.).

Отже, замість наслідувати приклад вірного Петра, ці та інші папи мали злий вплив на інших. Вони дозволили, щоб церкву, якою вони правили, псувала вина крові, тілесна розпуста, а також єзавельський вплив (Якова 4:4). У 1917 році у книжці «Довершена таємниця», виданій Товариством Вартової башти, дуже детально обговорювались ці факти. Це був один із способів, яким Дослідники Біблії тих днів ‘вдарили землю всілякою карою’ (Об’явлення 11:6; 14:8; 17:1, 2, 5).