Розділ 36

Спустошення великого міста

Видіння 12. Об’явлення 18:1—19:10

Тема: Падіння і знищення Вавилона Великого; оголошення весілля Агнця.

Час сповнення: Від 1919 року до часу після великої скорботи.

1. Яка подія ознаменує початок великої скорботи?

НЕСПОДІВАНИМ, приголомшуючим, спустошливим — таким буде кінець Вавилона Великого! Це буде одна з найкатастрофічніших подій цілої історії, і вона ознаменує початок «скорботи великої... «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде» (Матвія 24:21).

2. Яка імперія продовжувала існувати, хоча політичні імперії піднімались і падали?

² Фальшива релігія має довгу історію. Вона існує ще від днів кровожерного Німрода, що протистояв Єгові і спонукав людей будувати Вавилонську башту. Коли Єгова помішав тим бунтарям мову і розпорошив їх по цілому світі, вони взяли з собою вавилонську фальшиву релігію (Буття 10:8—10; 11:4—9). З того часу політичні імперії піднімались і падали, але вавилонська релігія продовжувала існувати. Вона набула різних форм і стала світовою імперією фальшивої релігії — передреченим Вавилоном Великим. Найвидатнішою частиною Вавилона Великого є загальновизнане християнство, яке з’явилося в результаті поєднання давньовавилонських вчень з відступницькими «християнськими» доктринами. Через довге існування Вавилона Великого багатьом людям важко повірити, що він коли-небудь буде знищений.

3. Як Об’явлення підтверджує неминучість загибелі фальшивої релігії?

³ Тому доречно, що Об’явлення підтверджує загибель фальшивої релігії двома детальними описами її падіння, а також наступних подій, які доводять до її цілковитого спустошення. Ми вже бачили фальшиву релігію у ролі «великої розпусниці», яку зрештою спустошують її колишні політичні коханці (Об’явлення 17:1, 15, 16). Тепер, в іншому видінні, ми побачимо її як місто, релігійним прообразом якою був стародавній Вавилон.

Падіння Вавилона Великого

4. а) Яке видіння бачить тепер Іван? б) Як можна ототожнити ангела і чому доречно, щоб саме він оголосив падіння Вавилона Великого?

⁴ Іван продовжує опис: «Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його. І він гучним голосом кликнув, говорячи: «Упав, упав великий Вавилон!» (Об’явлення 18:1, 2а). Вже другий раз Іван чує таке проголошення ангела. (Дивіться Об’явлення 14:8). Але цього разу проголошення підкреслюється величністю того небесного ангела, слава якого освітлює цілу землю! Хто він? Кілька століть раніше пророк Єзекіїль, розповідаючи про небесне видіння, сказав, що «земля засвітилася від слави Його [Єгови]» (Єзекіїля 43:2). Єдиний ангел, який міг би сяяти славою, подібною до слави Єгови,— це Господь Ісус, що є «сяєвом слави та образом істоти Його [Бога]» (Євреїв 1:3). У 1914 році ‘Син Людський прийшов у славі Своїй’, і з того часу Ісус сидить «на престолі слави Своєї» на небі, маючи владу над землею як Співцар і Співсуддя Єгови. Тому доречно, щоб саме він проголосив падіння Вавилона Великого (Матвія 25:31, 32).

5. а) Ким послуговується ангел, щоб оголосити падіння Вавилона Великого? б) Яким виглядало загальновизнане християнство на суді тих, що вважають себе «Божим домом»?

⁵ Ким послуговується цей ангел, який має велику владу, щоб проголосити людству таку радісну новину? Тими самими людьми, які визволилися в результаті того падіння, останком помазаних християн на землі, класом Івана. Від 1914 до 1918 року ці християни сильно постраждали від Вавилона Великого, але в 1918 році Господь Єгова зі своїм «вісником [Авраамової] угоди», Ісусом Христом, почав судити «Божий дім» — тих, що вважали себе християнами. Таким чином відступницьке загальновизнане християнство було приведене на суд (Малахії 3:1, НС; 1 Петра 4:17). Його велика вина крові за події протягом першої світової війни, співучасть у переслідуванні вірних свідків Єгови і вавилонські віровчення не вийшли йому на користь у час суду. Також жодна інша частина Вавилона Великого не заслужила Божого схвалення. (Порівняйте Ісаї 13:1—9).

6. Чому можна сказати, що Вавилон Великий впав у 1919 році?

⁶ Отже, в 1919 році Вавилон Великий впав, і Божі люди, звільнені і відновлені, так би мовити, в один день, змогли повернутися у землю духовного благополуччя (Ісаї 66:8). У тому році Бог Єгова та Ісус Христос, Більший Дарій і Більший Кір, покерували справами так, що фальшива релігія не могла вже більше поневолювати народ Єгови. Вона вже не могла перешкоджати їм служити Єгові й оголошувати всім, хто хоче слухати, що подібний до розпусниці Вавилон Великий вже осуджений і що виправдання суверенітету Єгови вже близьке! (Ісаї 45:1—4; Даниїла 5:30—6:1).

7. а) Хоча Вавилон Великий не був знищений в 1919 році, як Єгова дивиться на нього? б) Яким для людей Єгови був результат падіння Вавилона Великого в 1919 році?

⁷ Правда, Вавилон Великий не був знищений в 1919 році, як і стародавнє місто Вавилон не було знищене в 539 році до н. е., коли воно впало під натиском війська перського царя Кіра. Але з погляду Єгови та організація вже впала. Вона була засуджена і чекала страти, тому фальшива релігія вже не могла тримати людей Єгови в неволі. (Порівняйте Луки 9:59, 60). Вони були визволені, щоб служити в ролі вірного і мудрого раба Пана і давати духовну поживу своєчасно. Їхнім вироком була похвала і призначення далі служити Єгові (Матвія 24:45—47; 25:21, 23; Дії 1:8).

8. Яку подію оголошує вартовий в Ісаї 21:8, 9 і на кого у наш день той вартовий є прообразом?

⁸ Тисячі років тому Єгова послуговувався й іншими пророками, щоб передректи ці дуже важливі події. Ісая говорив про вартового, який «крикнув, як лев: «Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі». Яку ж подію цей вартовий бачить і оголошує зі сміливістю лева? Ось яку: «Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані [Єговою] об землю!» (Ісаї 21:8, 9). Вартовий — це прообраз сьогоднішнього класу Івана, який стоїть на варті і, користуючись журналом «Вартова башта» та іншими теократичними публікаціями, проголошує новину, що Вавилон упав.

Занепад Вавилона Великого

9, 10. а) Як вплив вавилонської релігії зменшився після першої світової війни? б) Як могутній ангел описує стан Вавилона Великого після падіння?

⁹ Стародавній Вавилон впав у 539 році до н. е., і це був початок довгого занепаду, який закінчився цілковитим спустошенням. Подібно до цього після першої світової війни вплив вавилонської релігії дуже послабився по цілому світі. У синтоїстській Японії після другої світової війни культ імператора оголосили незаконним. У Китаї комуністичний уряд контролює релігійні призначення і релігію взагалі. У протестантській Північній Європі більшість людей стали байдужими до релігії. А недавні схизми та внутрішні розколи дуже послабили римсько-католицьку церкву по цілому світі. (Порівняйте Марка 3:24—26).

¹⁰ Усі ці тенденції, без сумніву, є етапами ‘висушування річки Ефрат’ перед майбутньою військовою атакою на Вавилон Великий. Це ‘висушування’ вод відображається також в оголошенні, яке зробив папа в жовтні 1986 року, що церква через величезний дефіцит мусить «знову жебрати» (Об’явлення 16:12). Особливо після 1919 року почалось публічне викриття, що Вавилон Великий є духовною пусткою, як про це і оголошує могутній ангел: «Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних» (Об’явлення 18:2б). Вже близько той час, коли він стане буквальною пусткою, таким безжиттєвим, як руїни Вавилона, що знаходяться на території сучасного Іраку. (Також дивіться Єремії 50:25—28).

11. В якому розумінні Вавилон Великий став «оселею демонів» і ‘сховищем усякому духові нечистому, і птахам нечистим’?

¹¹ Слово «демони» в цьому вірші, очевидно, має зв’язок з виразом «волохаті демони» (се‘і·рı́м), який вжив Ісая, описуючи спустошений Вавилон: «Будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть» (Ісаї 13:21). Тут, можливо, не говориться про дійсних демонів, але про волохатих тварин, мешканців пустелі, які своїм виглядом нагадують тим, хто їх бачить, демонів. Символічна присутність таких тварин у руїнах Вавилона Великого разом з тяжким, отруйним повітрям («духом нечистим») і нечистими птахами вказує на його духовно мертвий стан. У Вавилоні Великому для людей немає жодної надії на життя. (Порівняйте Ефесян 2:1, 2).

12. Чим стан Вавилона Великого подібний до того, що сказано про Вавилон у 50-му розділі книги Єремії?

¹² Стан Вавилона Великого також подібний до того, про що пророкував Єремія: «Меч на халдеїв,— говорить Господь,— і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців! ...Посуха на води його,— й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів... Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід». Ідолопоклонство і безперервне повторювання одних і тих самих молитов не можуть спасти Вавилон Великий від кари, подібної до знищення, яке Бог навів на Содом і Гоморру (Єремії 50:35—40).

Пристрасне вино

13. а) Як могутній ангел звертає увагу на масштаби розпусти Вавилона Великого? б) Яка неморальність, поширена у стародавньому Вавилоні, має місце також у Вавилоні Великому?

¹³ Могутній ангел тоді звертає увагу на велику розпусту Вавилона Великого, кажучи: «Бо лютим [«пристрасним», Кул.] вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!» (Об’явлення 18:3). Ця розпусниця пройняла всі народи своїми нечистими обрядами. Згідно з грецьким істориком Геродотом, у стародавньому Вавилоні вимагалось, щоб кожна дівчина втрачала свою незайманість під час поклоніння у храмі. Пошкоджені війною скульптури в Ангкор-Ват у Кампучії і в храмах Кхаджурахо (Індія) зображають індуського бога Вішну в оточенні огидних еротичних сцен. Сенсаційні викриття аморальності у світі телепроповідників, які потрясли Сполученими Штатами Америки у 1987 і 1988 роках, а також поширений серед служителів церков гомосексуалізм є доказом того, що навіть загальновизнане християнство ставиться поблажливо до обурюючих прикладів буквальної розпусти. Однак у цьому XX столітті всі країни стали жертвою ще серйознішого виду розпусти.

14—16. а) Які духовно недопустимі релігійно-політичні відносини розвинулись у фашистській Італії? б) Що говорили єпископи римсько-католицької церкви, коли Італія вторгнулась в Абіссінію?

¹⁴ Ми вже говорили про недопустимі релігійно-політичні взаємини, які прискорили прихід Гітлера до влади в нацистській Німеччині. Інші країни теж постраждали через втручання релігії у світські справи. Наприклад, у фашистській Італії 11 лютого 1929 року Муссоліні й кардинал Гаспаррі підписали Латеранські угоди, якими визнали створення незалежної Ватиканської держави. Папа Пій XI заявив, що «повернув Італію Богові, а Бога Італії». Але чи це була правда? Вдумайтесь у те, що сталося через шість років після цього. Третього жовтня 1935 року Італія вторглася в Абіссінію, заявляючи, що це «варварська країна, де ще практикується рабовласництво». Але хто в дійсності виявився варваром? Чи ж католицька церква засудила варварство Муссоліні? Тоді як папа висловлювався двозначно, його єпископи відверто благословляли збройні сили італійської «батьківщини». У своїй книжці «Ватикан в еру диктаторів» (англ.) Ентоні Роудс каже:

¹⁵ «У пастирському листі від 19 жовтня [1935 року] єпископ Удіне [Італія] писав: «Зараз не час визначати правоту чи неправедність цієї справи, і нам не личить робити це. Наш обов’язок як італійців, а також християн — сприяти успіху зброї». Єпископ Падуї писав 21 жовтня: «В цей важкий час ми благаємо вас вірити нашим державним діячам і збройним силам». Єпископ Кремона освятив 24 жовтня кілька полкових прапорів і сказав: «Нехай Бог благословить цих солдатів, які на африканських територіях завойовуватимуть нові плодючі землі для генія італійського народу і таким чином приноситимуть туди римську і християнську культуру. Нехай Італія знову стане християнським наставником цілого світу».

¹⁶ Абіссінію за благословенням римсько-католицького духівництва було захоплено. Чи ж хтось із цих служителів церкви може сказати, як апостол Павло, що є «чистий від крови всіх»? (Дії 20:26).

17. Як Іспанія потерпіла через те, що її духівництво не ‘перекувало мечі свої на лемеші’?

¹⁷ До Німеччини, Італії та Абіссінії необхідно додати ще одну державу, яка стала жертвою розпусти Вавилона Великого,— Іспанію. Громадянська війна 1936 — 1939 років почалась у тій країні частково через те, що демократичний уряд старався зменшити величезний вплив римсько-католицької церкви. Під час війни католицький фашистський провідник революційних сил Фра́нко проголосив себе «християнським генералісимусом святого хрестового походу», хоча пізніше він позбувся того титулу. В тій війні загинуло кілька сотень тисяч іспанців. Крім цього, скромні підрахунки виявляють, що націоналісти Франко замордували 40 000 членів Народного фронту, тоді як останні вбили 8000 церковнослужителів — монахів, священиків, черниць і неофітів. Таким є жах і трагедія громадянської війни, що є свідченням того, наскільки мудро слухатись Ісусових слів: «Сховай свого меча в його місце, бо всі хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матвія 26:52). Як це огидно, що загальновизнане християнство втягається в таке велике кровопролиття! Його духівництво абсолютно не послухалось наказу ‘перекувати мечі свої на лемеші’! (Ісаї 2:4).

Купці

18. Хто такі «земні купці»?

¹⁸ Хто такі «земні купці»? Немає сумніву, сьогодні ми назвали б їх бізнесменами, великими комерсантами, босами велетенських монополій. Це не значить, що неправильно займатися законним бізнесом. Біблія містить розумні поради для ділових людей, перестерігаючи перед нечесністю, зажерливістю і тому подібним (Приповістей 11:1; Захарія 7:9, 10; Якова 5:1—5). Кращим є «благочестя із задоволенням» (1 Тимофія 6:6, 17—19). Проте світ Сатани не тримається праведних принципів. Процвітає корупція. Її видно в релігії, політиці, а також в комерції. Час від часу засоби масової інформації викривають скандальні історії, як, наприклад, про привласнення членами уряду чужих грошей або незаконну торгівлю зброєю.

19. Який факт про світову економіку пояснює, чому в Об’явленні земні купці зображені в негативному світлі?

¹⁹ Міжнародна торгівля зброєю щороку приносить понад 1 000 000 000 000 доларів прибутку, тоді як сотні мільйонів людей позбавлені речей першої необхідності. І це не все. Здається, що зброя стала основою світової економіки. Одинадцятого квітня 1987 року у статті лондонського видання «Спектейтор» повідомлялось: «У самих тільки прямо споріднених [з озброєнням] галузях промисловості у США є 400 000 робочих місць і в Європі — 750 000. Цікаво, що, тоді як суспільна й економічна роль виробництва зброї збільшилась, питання безпеки самих виробників тепер відійшло на задній план». По цілому світі великі гроші робляться на торгівлі бомбами та іншою зброєю, навіть якщо вона йде можливим ворогам. Може бути, що в майбутньому ті бомби будуть націлені на теперішніх продавців. Який парадокс! До того ж ця індустрія потопає у хабарництві. Тільки в Сполучених Штатах Америки, як сказано в «Спектейтор», «щороку Пентагон губить за нез’ясовних обставин зброю та воєнне спорядження на 900 мільйонів доларів». Не дивно, що в Об’явленні земні купці зображені в негативному світлі!

20. На якому прикладі можна бачити втягнення релігії у нечисті комерційні махінації?

²⁰ Як і було передречено тим славетним ангелом, релігія глибоко втягнена в нечисті комерційні махінації. Прикладом цього є замішання Ватикану в банкрутстві італійського Банко Амбросіано в 1982 році. Ця справа тягнулась протягом кількох років, і на запитання: куди поділися гроші — відповіді досі немає. У лютому 1987 року прокуратура Мілана видала ордер на арешт трьох ватиканських церковнослужителів, між якими був американський архієпископ, на основі звинувачення у співучасті в шахрайському банкрутстві, але Ватикан відмовився видати їх. У липні 1987 року, незважаючи на бурю протестів, Верховний апеляційний суд Італії скасував ордери на арешт на основі колишнього договору між Ватиканом і урядом Італії.

21. Звідки ми знаємо, що Ісус не мав нічого спільного із сумнівними комерційними операціями його часу, але що сьогодні видно у вавилонській релігії?

²¹ Чи Ісус мав щось спільне із сумнівними комерційними операціями його часу? Ні. У нього не було навіть дому, бо він ‘не мав ніде й голови прихилити’. Ісус порадив одному молодому багатому правителеві: «Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай,— і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!» Це була добра порада, бо той правитель міг позбутися всіх турбот, пов’язаних з його маєтками (Луки 9:58; 18:22). На відміну від Ісуса, вавилонська релігія має огидні зв’язки з великою комерцією. Наприклад, у 1987 році в газеті «Албані таймс юніон» було сказано, що фінансист католицької архієпископської єпархії Майамі (штат Флорида, США) визнав, що церква володіє акціями компаній, які виготовляють ядерну зброю, студій, де знімають фільми для дорослих, і фірм, що виробляють цигарки.

«Вийдіть із нього, люди мої»

22. а) Що каже голос з неба? б) Що принесло радість Божим людям у 537 році до н. е., а також у 1919 році н. е.?

²² Іванові наступні слова звертають нашу увагу на додаткове сповнення того пророчого образу: «І почув я інший голос із неба, який говорив: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його» (Об’явлення 18:4). У пророцтвах про падіння стародавнього Вавилона у Святому єврейському Письмі також поміщався наказ Єгови до його народу: «Біжіть з Вавилону» (Єремії 50:8, 13). З огляду на прийдешнє спустошення Вавилона Великого Божі люди також отримують заохочення утікати з нього. У 537 році до н. е. вірні ізраїльтяни дуже зраділи нагодою вийти з Вавилона. Таким же чином звільнення Божого народу з вавилонського поневолення в 1919 році принесло їм велику радість (Об’явлення 11:11, 12). І з того часу мільйони людей слухаються наказу вийти з нього. (Порівняйте Матвія 24:15, 16).

23. Як голос з неба підкреслює терміновість виходу з Вавилона Великого?

²³ Чи це дійсно така термінова річ вийти з Вавилона Великого, скасувавши своє членство у світових релігіях і порвавши всі стосунки з ними? Так, бо на цю вікодавню релігійну потвору, Вавилон Великий, треба дивитися з Божого погляду. Єгова прямо сказав, що Вавилон Великий є великою розпусницею. Тепер голос з неба продовжує розказувати Іванові про це місто-розпусницю: «Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його. Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав! Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: «Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!» Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!» (Об’явлення 18:5—8).

24. а) Чому Божий народ мусить утікати з Вавилона Великого? б) Спільниками у яких гріхах Вавилона Великого є ті, хто не хоче виходити з нього?

²⁴ Які сильні слова! Ми повинні діяти. Єремія спонукав ізраїльтян свого часу до дій, кажучи: «Утікайте з-серед Вавилону... бо це Господеві час помсти,— Він дасть відповідну заплату йому! «Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!» (Єремії 51:6, 45). Подібним чином голос із неба перестерігає Божих людей сьогодні, щоб утікали від блудниці Вавилона Великого і не отримати її кар. Уже проголошуються вироки покарання від Єгови над цим світом та Вавилоном Великим (Об’явлення 8:1—9:21; 16:1—21). Божі люди мусять відокремитися від фальшивої релігії, якщо не хочуть зазнати цих кар і зрештою загинути з нею. До того ж зоставатись у тій організації означає бути спільником її гріхів. Вони теж були б винні в духовній розпусті та пролитті крові «побитих усіх на землі». (Об’явлення 18:24; порівняйте Ефесян 5:11; 1 Тимофія 5:22).

25. Що означало для Божого народу вийти із стародавнього Вавилона?

²⁵ Але як Божий народ може вийти з Вавилона Великого? Євреї в давнину мусили буквально вийти з Вавилона і повернутися в Обітовану землю. Але це не все, чого вимагалося від них. Ісая пророчо сказав ізраїльтянам: «Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній!» (Ісаї 52:11). Так, вони мусили покинути всі нечисті вчинки вавилонської релігії, котрі могли б заплямувати їхнє поклоніння Єгові.

26. Як християни в Коринті виконували наказ: ‘Вийдіть з-поміж них і не торкайтесь нечистого’?

²⁶ Апостол Павло цитує слова Ісаї у своєму посланні до коринтян: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? ...Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться,— каже Господь,— і не торкайтесь нечистого». Християнам у Коринті не було потрібно залишати те місто, щоб послухатись цього наказу. Але вони таки мусили буквально уникати морально забруднених храмів фальшивої релігії, а також духовно відлучитись від нечистих вчинків тих ідолопоклонників. Таким самим способом у 1919 році Божі люди почали утікати з Вавилона Великого й очищатися від решти забруднених вчень та звичаїв. Отже, вони могли служити Богові як очищений народ (2 Коринтян 6:14—17; 1 Івана 3:3).

27. Чим суд над стародавнім Вавилоном подібний до суду над Вавилоном Великим?

²⁷ Падіння і спустошення стародавнього Вавилона були карою за його гріхи. «Присуд його досягнув до небес» (Єремії 51:9). Подібно до цього гріхи Вавилона Великого «досягли аж до неба» так, що звернули на себе увагу самого Єгови. Вавилон Великий винний у несправедливості, ідолопоклонстві, неморальності, гнобленні, грабежі й душогубстві. Падіння стародавнього Вавилона було як помста за те, що він зробив з храмом і правдивими поклонниками Єгови (Єремії 50:8, 14; 51:11, 35, 36). Падіння Вавилона Великого та його знищення є також помстою за все те, що він робив протягом століть з правдивими поклонниками. По суті, його остаточне знищення є початком «дня пімсти Бога нашого» (Ісаї 34:8—10; 61:2, Кул.; Єремії 50:28).

28. Які норми справедливості Єгова застосує до Вавилона Великого і чому?

²⁸ Під Мойсеєвим Законом, коли б ізраїльтянин украв щось у свого земляка, то мусив би відшкодувати принаймні вдвічі (Вихід 21:37; 22:3, 6, 8). Під час прийдешнього знищення Вавилона Великого Бог застосує подібні норми справедливості. Та розпусниця отримає подвійну кару. Бог не пом’якшить свого вироку милосердям, бо вона не виявляла милосердя до своїх жертв. Вона вела паразитичне життя за рахунок людей землі і безсоромно «розкошувала». Тепер вона зазна́є страждання і смутку. Столиця стародавній Вавилон, почуваючи себе зовсім безпечною, хвалилася: «Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!» (Ісаї 47:8, 9, 11). Розпусниця Вавилон Великий теж почуває себе безпечно. Але її знищення, проголошене Єговою, що є «міцний», відбудеться дуже скоро, неначе «одного дня»!

[Рамка на сторінці 263]

«Царі з ним розпусту чинили»

На початку XIX сторіччя європейські купці перевезли в Китай контрабандним шляхом багато опіуму. У березні 1839 року китайська влада, намагаючись припинити цю незаконну торгівлю, конфіскувала у британських комерсантів 20 000 ящиків наркотиків. Це довело до напружених стосунків між Великобританією та Китаєм. Стосунки між цими двома країнами погіршувались, і декотрі протестантські місіонери наполягали, щоб Великобританія оголосила війну. Наводимо приклад таких висловлювань.

«Як ці труднощі потішають моє серце. На мою думку, це розгніває британський уряд і Бог своєю силою поламає перепони на дорозі до поширення євангелія Христа в Китаї» (Генрієтта Шак, місіонерка Південної баптистської церкви).

Зрештою вибухнула війна, сьогодні відома як опіумна війна. Місіонери всім серцем заохочували Великобританію такими висловами:

«Я змушений дивитись на теперішній стан справ не як на опіумну або на англійську справу, але як на великий план Провидіння, щоб лукавство людини сприяло Його милостивим намірам щодо Китаю і можна було проламати його недоступний мур» (Пітер Паркер, місіонер конгрегаціоналістичної церкви).

Інший місіонер конгрегаціоналістичної церкви Семюель В. Вільямс додав: «Божа рука очевидна в обставинах, що так чудово склались, і ми не вагаємося, що Той, хто сказав, що приніс меч на землю, прибув сюди, щоб швидко знищити Своїх ворогів і заснувати Своє Царство. Він руйнуватиме і руйнуватиме, аж поки не поставить Князя миру».

Про жахливе винищення китайців місіонер Дж. Луїс Шак написав: «На мою думку, такі сцени... є прямим знаряддям Господа, щоб очистити від сміття шлях до поширення Божественної Правди».

Місіонер конгрегаціоналістичної церкви Ілайджа С. Бріджман додав: «Бог часто користувався цивільною владою, щоб приготувати дорогу для Свого царства... Тепер він користується людьми і сам керує ними. Високий правитель усіх держав користується Англією, щоб покарати і принизити Китай». (Цитати взяті з нарису Стюарта Крейтона Міллера «Цілі і засоби», англ., 1974 рік, надруковано у творі «Місіонерське підприємництво в Китаї та Америці» [Гарвардське дослідження, редаговане Джоном К. Фербенком]).

[Рамка на сторінці 264]

«Земні купці збагатіли»

«Від 1929 року до вибуху другої світової війни [Бернадіно] Ноґара [фінансист Ватикану] призначив ватиканський капітал та ватиканських представників у різні галузі італійської економіки, особливо цікавили його електростанції, телефонний зв’язок, кредитові і банківські підприємства, малі залізниці, агротехнічна промисловість, цементні заводи і фабрики по виготовленню штучного текстильного волокна. Багато з цих заходів дали великі прибутки.

Ноґара загарбав кілька компаній, включаючи «Сочієта італяна делла віскоза», «Супертесіле», «Сочієта мерідіонале індустріе тессілі» і «Чізарайон». Він з’єднав їх в одну компанію — «Чізавіскоза» — під управлінням барона Франческо Маріа Оддассо, одного з найдовіреніших мирян Ватикану. Ноґара покерував так, що найбільша компанія текстильних виробів у Італії, «Сніавіскоза» приєднала до себе цю нову компанію. Інтерес Ватикану до «Сніавіскоза» зростав усе більше й більше, і врешті-решт Ватикан перебрав над нею контроль, про це засвідчує факт, що згодом барон Оддассо став її віце-президентом.

Таким чином Ноґара проник у текстильну промисловість. Він вторгся і в інші галузі промисловості, вдаючись до різних хитрощів. Цей самовідданий чоловік... мабуть, вдихнув більше життя в економіку Італії, ніж будь-який інший бізнесмен у історії країни... Беніто Муссоліні ніколи не здобув імперії, про яку мріяв, але допоміг Ватикану і Бернадіно Ноґарі створити імперію іншого роду» («Ватиканська імперія», англ., автор Ніно ло Белло, сторінки 71—73).

Це тільки один приклад близької співпраці земних купців та Вавилона Великого. Не дивно, що ці купці сумуватимуть, коли їхній комерційний партнер буде знищений!

Розділ 37

Сум і радість через кінець Вавилона

1. Яка буде реакція «царів земних» на несподіване знищення Вавилона Великого?

КІНЕЦЬ Вавилона — це добра новина для народу Єгови, але як же на це дивляться народи? Іван каже: «І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його. Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: «Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!» (Об’явлення 18:9, 10).

2. а) Чому «царі земні» сумують за Вавилоном Великим, якщо знищили її десять рогів червоної звірини? б) Чому охоплені сумом царі стоять здалека від приреченої столиці?

² Ця реакція народів може виглядати дивною, коли взяти до уваги те, що Вавилон був знищений символічними десятьма рогами червоної звірини (Об’явлення 17:16). Після знищення Вавилона «царі земні», очевидно, усвідомлять, наскільки релігія допомагала тримати людей у покорі і спокою. Духівництво оголошувало війни святими, діяло у ролі вербувальника до війська і своїми проповідями заохочувало юнаків іти на фронт. Релігія створювала ширму святості, за якою діяли зіпсуті правителі, пригноблюючи простих людей. (Порівняйте Єремії 5:30, 31; Матвія 23:27, 28). Але зверніть увагу на те, що ці охоплені сумом царі стоять здалека від приреченої столиці. Вони не підходять ближче, щоб допомогти їй. Вони голосять над її кінцем, але їхній сум не настільки великий, щоб вони пішли через неї на ризик.

Купці плачуть і сумують

3. Хто ще шкодує за знищеним Вавилоном Великим і які причини на це висловлює Іван?

³ Не тільки царі земні шкодують за Вавилоном Великим. «І земні купці будуть плакати та голосити [«засумують», Кул.] за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,— вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і вісону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового, і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і лівану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських. І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе [Вавилоне Великий], і все сите та світле пропало для тебе,— і вже їх ти не знайдеш!» (Об’явлення 18:11—14).

4. Чому «купці» плачуть і сумують над знищенням Вавилона Великого?

⁴ Справді, Вавилон Великий був близьким другом і добрим клієнтом багатих купців. Наприклад, чоловічі монастирі, жіночі монастирі і церкви загальновизнаного християнства за минулі століття нагромадили дуже багато золота, срібла, дорогоцінних каменів, цінного дерева та іншого роду матеріальних достатків. Крім того, з релігійного благословення робляться марнотратні закупівлі і влаштовуються п’яні оргії, що супроводжують зневажливе для Христа Різдво та інші так звані свята. Місіонери загальновизнаного християнства проникають у далекі країни, відкриваючи нові ринки збуту для «купців» цього світу. У XVII столітті в Японії католицизм, який прибув у ту країну разом з купцями, навіть втручався у феодальні війни. Говорячи про одну вирішальну битву під мурами осакського замку, «Британська енциклопедія» (англ.) каже: «Воїни Токугави побачили на прапорах ворога хрести й образи́ Спасителя та святого Якова, покровителя Іспанії». Переможна фракція почала переслідувати католицизм у тій країні й майже цілком ліквідувала його. Втручання церкви у сьогоднішні світські справи теж не принесе їй благословення.

5. а) Як голос з неба продовжує описувати сумування «купців»? б) Чому купці також ‘стоять здалека’?

⁵ Голос з неба продовжує: «Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити [«сумувати», Кул.], і казати: «Горе, горе, місто велике, зодягнене в вісон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами, бо за одну годину згинуло таке велике багатство» (Об’явлення 18:15—17а). «Купці» оплакуватимуть свого комерційного партнера — Вавилон Великий. Справді, це «горе» для них. Зверніть увагу, що їхній сум самолюбний, бо вони, так само як царі, ‘стоять здалека’. Вони не підходять ближче, щоб допомогти Вавилону Великому.

6. Що говорить голос з неба про моряків і чому вони плачуть?

⁶ Іван продовжує: «І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі,— стали здалека, і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: «Котре до великого міста подібне?» І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи [«сумуючи», Кул.], і кажучи: «Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!» (Об’явлення 18:17б—19). Стародавній Вавилон був комерційним містом з великим флотом. Подібно Вавилон Великий веде комерцію за допомогою «багатьох вод» своїх людей. Це дає роботу багатьом його релігійним підданим. Якою економічною катастрофою буде для них знищення Вавилона Великого! Вже не буде такого джерела засобів для існування, як він.

Радість через її спустошення

7, 8. Як голос з неба доводить звістку про Вавилон Великий до апогею і хто відгукнеться на ті слова?

⁷ Коли стародавній Вавилон впав під натиском мідян і персів, сповнилось пророцтво Єремії: «Над Вавилоном будуть веселитись земля й небо, й усе, що на них живе» (Єремії 51:48, Хом.). Після знищення Вавилона Великого голос із неба доводить цю звістку до апогею, кажучи про Вавилон Великий: «Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!» (Об’явлення 18:20). Єгова й ангели, а також апостоли і ранні християнські пророки, які вже воскресли і зайняли свої становища 24 старців, радітимуть з причини спустошення Божого стародавнього ворога. (Порівняйте Псалом 97:8—12).

⁸ Справді, всі «святі»,— воскреслі на небо чи ще живі на землі,— а також великий натовп інших овець дуже радітимуть. Згодом усі давні вірні слуги воскреснуть до життя в новій системі і теж радітимуть. Божі люди не намагалися відімстити своїм переслідувачам з фальшивої релігії. Вони пам’ятають слова Єгови: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь» (Римлян 12:19; Повторення Закону 32:35, 41—43). Тепер Єгова відплатив. Він помстився за всю кров, пролиту Вавилоном Великим.

Скинення великого жорна

9, 10. а) Що тепер робить і говорить сильний ангел? б) Яка дія, подібна до тої, яку вчинив сильний ангел в Об’явлення 18:21, відбулася в час Єремії і що це гарантувало? в) Що гарантує вчинок сильного ангела в Івановому видінні?

⁹ Те, що Іван бачить далі, підтверджує остаточність вироку Єгови над Вавилоном Великим: «І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: «З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике,— і вже він не знайдеться!» (Об’явлення 18:21). За днів Єремії була виконана подібна дія, що мала глибоке пророче значення. Єремія під натхненням записав у книзі «все те лихо, що прийде на Вавилон». Він дав книгу Сераї і сказав йому піти у Вавилон. Там, слухаючись наказу Єремії, Серая прочитав проголошення проти міста: «Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним». Тоді Серая прив’язав до книги камінь і кинув її в ріку Євфрат, кажучи: «Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу» (Єремії 51:59—64).

¹⁰ Вкинення у річку книги, прив’язаної до каменя, гарантувало, що Вавилон відійде в забуття і ніколи не буде відбудований. Те, що на очах в Івана сильний ангел виконує щось подібне, теж гарантує, що Єгова сповнить свій намір стосовно Вавилона Великого. Цілковите зруйнування стародавнього Вавилона свідчить про те, що станеться з фальшивою релігією в недалекому майбутньому.

11, 12. а) З якими словами сильний ангел тепер звертається до Вавилона Великого? б) Що Єремія пророкував про відступницький Єрусалим і прообразом чого це служить на наш час?

¹¹ Сильний ангел тепер звертається до Вавилона Великого і каже: «І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жодного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі! І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!» (Об’явлення 18:22, 23, Ог., 1988).

¹² Подібними словами Єремія пророкував про відступницький Єрусалим: «Я знищу в них голос радощів і голос веселощів, спів молодого та спів молодої. Втихнуть жорна, погасне на каганцях світло. Уся ця земля стане пустинею й руїною» (Єремії 25:10, 11, Хом.). Будучи головною частиною Вавилона Великого, загальновизнане християнство стане безжиттєвою руїною, яскравим прообразом якої був стан Єрусалима після 607 року до н. е. Загальновизнане християнство, яке колись легковажно тішилось і метушилося з буденним шумом, буде завойоване і покинуте.

13. Яка несподівана зміна стається з Вавилоном Великим і як це впливає на його «купців»?

¹³ Станеться саме так, як ангел говорив Іванові: вся могутня, міжнародна імперія Вавилона Великого перетвориться на покинену пустку. Її «купці», до яких належать найбільші мільйонери, користуються релігією заради особистого зиску або для прикриття своїх вчинків, і духівництво отримує користь, коли потрапляє разом з ними в центр уваги. Ті купці втратять свого компаньйона. Уже не буде Вавилона Великого, який би обдурював народи своїми містичними релігійними ритуалами.

Жахлива вина крові

14. Як сильний ангел пояснює причину суворості вироку Єгови і що подібне сказав Ісус, коли він був на землі?

¹⁴ На закінчення сильний ангел пояснює, чому Єгова так суворо судить Вавилон Великий. «Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі» (Об’явлення 18:24). Під час свого служіння на землі Ісус сказав релігійним провідникам Єрусалима, що вони несуть відповідальність за «усю праведну кров, що пролита була на землі, від крови Авеля». Тому те зіпсуте покоління було знищене в 70 році н. е. (Матвія 23:35—38). Сьогодні інше покоління прихильників релігії має на собі вину крові через переслідування Божих слуг.

15. З яких двох причин на католицькій церкві в нацистській Німеччині лежить вина крові?

¹⁵ У своїй книжці «Католицька церква і нацистська Німеччина» (англ.) Ґюнтер Луї пише: «Коли 13 квітня [1933 року] в Баварії заборонили діяльність Свідків Єгови, церква навіть прийняла завдання від Міністерства освіти й релігії доносити на членів тієї секти, які далі сповідували заборонену релігію». Тому католицька церква також відповідальна за заслання тисяч Свідків у концтабори; її руки заплямовані кров’ю сотень страчених Свідків. Коли молоді Свідки, як, наприклад, Вільгельм Куссеров, показали, що можуть мужньо прийняти смерть через розстріл, Гітлер вирішив, що така смерть була надто легкою для тих, що відмовляються від військової служби через своє сумління; тому 20-літнього Вольфганга, Вільгельмового брата, стратили на гільйотині. Разом з тим, католицька церква заохочувала молодих католиків іти на смерть за батьківщину. Вина крові, що лежить на церкві, дуже явна!

16, 17. а) За яку вину крові слід спитати з Вавилона Великого і як Ватикан став винним у крові євреїв, що загинули під час фашистських погромів. б) Яка є перша причина, чому фальшива релігія відповідальна за смерть мільйонів людей, котрі загинули в сотнях війн тільки у цьому столітті?

¹⁶ Проте у пророцтві говориться, що з Вавилона Великого слід спитати за кров «побитих усіх на землі». Це правда навіть у наш час. Наприклад, оскільки інтриги католицької церкви допомогли Гітлерові прийти до влади в Німеччині, Ватикан поділяє жахливу вину крові за смерть шістьох мільйонів євреїв під час фашистських погромів. Крім того, тільки в цьому XX сторіччі у сотнях війн загинуло понад сто мільйонів чоловік. Чи фальшива релігія відповідальна за це? Безумовно, і то з двох причин.

¹⁷ Перша причина полягає в тому, що багато війн пов’язані з релігійними відмінностями. Наприклад, на релігійній основі в Індії в 1946—1948 роках спалахували сутички між мусульманами та індусами. Сотні тисяч людей втратили життя. Конфлікт між Іраном та Іраком у 80-х роках був результатом сектантських розбіжностей, теж загинули сотні тисяч людей. У кривавій боротьбі між католиками та протестантами в Північній Ірландії втратили життя тисячі людей. Постійне кровопролиття в Лівані також пов’язане з релігією. Дослідивши цю справу, журналіст К. Л. Зульцберґер сказав у 1976 році: «Це похмура правда, що, мабуть, половина або й більше війн, які тепер ведуться у світі, є явними релігійними конфліктами або пов’язані з релігійними незгодами». І так було завжди протягом бурхливої історії Вавилона Великого.

18. Яка є друга причина, чому на світових релігіях лежить вина крові?

¹⁸ А яка ж друга причина? З погляду Єгови, на світових релігіях лежить вина крові, оскільки вони не навчають своїх послідовників правди про вимоги Єгови до його слуг. Вони не вчать людей, що Божі правдиві поклонники повинні наслідувати Ісуса Христа й любити одні одних, незважаючи на національність (Михея 4:3, 5; Івана 13:34, 35; Дії 10:34, 35; 1 Івана 3:10—12). Оскільки релігії Вавилона Великого не навчають людей цього, їхні прихильники втягаються у вир міжнародних війн. Яким очевидним це стало у двох світових війнах першої половини цього століття, котрі розпочались у країнах загальновизнаного християнства, і, як наслідок цього, послідовники тої самої релігії вбивали одні одних! Коли б усі, що називали себе християнами, додержувалися біблійних принципів, то цих війн не було б.

19. Яку жахливу вину крові несе Вавилон Великий?

¹⁹ Єгова вважає Вавилон Великий винним за все це кровопролиття. Коли б релігійні провідники, а особливо провідники загальновизнаного християнства, навчали своїх людей біблійної правди, то ніколи не було б такого великого кровопролиття. Справді, прямо чи непрямо, велика розпусниця і світова імперія фальшивої релігії Вавилон Великий мусить відповісти перед Єговою не тільки за «кров пророків, і святих», яких вона переслідувала і вбивала, але за кров «побитих усіх на землі». Вавилон Великий справді несе жахливу вину крові. Її знищення буде заслуженим!

[Рамка на сторінці 270]

Ціна компромісу

Ґюнтер Луї пише у своїй книжці «Католицька церква і нацистська Німеччина»: «Коли б від самого початку німецький католицизм рішуче протистояв нацистському режиму, цілком можливо, що світова історія виглядала б інакше. Це піднесло б моральний престиж церкви, навіть коли б і не зупинило Гітлера і всі його злочини. Правда, людські жертви такого протистояння були б великі, але це було б жертвування заради найблагороднішої справи. Без підтримки тилу Гітлер, можливо, не відважився б воювати, і це врятувало б життя мільйонам людей. ...Коли тисячі німецьких антинацистів були замучені до смерті в гітлерівських концтаборах, коли було винищено польську інтелігенцію, коли загинули сотні тисяч росіян через те, що з ними поводились як зі слов’янськими унтерменшен [недолюдками], і коли було страчено 6 000 000 чоловік за «неарійство», діячі католицької церкви в Німеччині підтримували режим, який здійснював ці злочини. Папа римський, духовний провідник і головний вчитель моралі римсько-католицької церкви, мовчав» (Сторінки 320, 341).