Розділ 24

Солодко-гірка звістка

Видіння 6. Об’явлення 10:1—11:19

Тема: Видіння малого сувою; події у храмі; звуки сьомої сурми.

Час сповнення: Від часу, коли Ісусу 1914 році сів на престол, до великої скорботи.

1, 2. а) Які були наслідки другого горя і коли це горе має закінчитись? б) Хто сходить з неба, як це бачить Іван?

ДРУГЕ горе виявилося нищівним. Воно мучить загальновизнане християнство і його провідників — «третину людей», визнаних духовно мертвими (Об’явлення 9:15). Безперечно, Іван цікавився тим, які муки принесе третє горе. Але почекайте! Друге горе ще не закінчилося — воно триває, аж доки ми не досягнемо моменту, згаданого в Об’явлення 11:14. А до того Іван має засвідчити події, в яких сам візьме активну участь. Вони починаються вражаючим видінням.

² «І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його — немов сонце, а ноги його — як стовпи огняні» (Об’явлення 10:1, Ог., 1988).

3. а) Хто це той «потужний Ангол»? б) Що означає веселка над його головою?

³ Хто це той «потужний Ангол»? Очевидно, це прославлений Ісус Христос у іншій ролі. Він вбраний у хмару невидимості, і це пригадує нам Іванові слова, які він раніше промовив про Ісуса: «Ото Він із хмарами йде», і побачить Його кожне око, і ті, що Його «прокололи були». (Об’явлення 1:7; порівняйте Матвія 17:2—5). Веселка над його головою пригадує нам Іванове попереднє видіння престолу Єгови з ‘веселкою, подібною до смарагду’. (Об’явлення 4:3; порівняйте Єзекіїля 1:28). Та веселка натякає на спокій і мир довкола Божого престолу. Так само веселка над головою ангела вказує на те, що він є особливим вісником миру, «Князем миру», передреченим Єговою (Ісаї 9:5, 6).

4. Що означає: а) те, що обличчя потужного ангела було «немов сонце»? б) те, що ноги ангела були «як стовпи огняні»?

⁴ Обличчя цього потужного ангела було «немов сонце». Раніше, у своєму видінні Ісуса в Божому храмі, Іван помітив, що Ісусове обличчя було «немов сонце, що світить у силі своїй» (Об’явлення 1:16). Ісус, як «Сонце Праведности», сяє з лікуванням у своїх променях на тих, хто боїться імені Єгови (Малахії 4:2, Ог., 1988). Не тільки обличчя, але також ноги цього ангела чудові, «як стовпи огняні». Його рішуча поза — це поза Того, кому Єгова дав «всяку владу на небі й на землі» (Матвія 28:18; Об’явлення 1:14, 15).

5. Що Іван бачить у руці потужного ангела?

⁵ Іван далі описує: «І мав у руці своїй книжку [«малий сувій», НС] розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву — на землю» (Об’явлення 10:2). Ще один сувій? Так, але цього разу незапечатаний. Разом з Іваном ми побачимо ще інші захоплюючі відкриття. Але перше нам описуються обставини, за яких мають відбутись наступні події.

6. а) Чому правомірним є те, що Ісус стоїть на землі і на морі? б) Коли цілком сповнився Псалом 8:6—9?

⁶ Вернімося ж до опису зовнішнього вигляду Ісуса. Його вогненні ноги на землі і на морі, над якими він тепер має цілковиту владу. Це так, як сказано в пророчому псалмі: «Вчинив Ти [Єгова] його [Ісуса] мало меншим від... [«ангелів», Хом.], і славою й величчю Ти коронуєш його! Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив: худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких, птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!» (Псалом 8:6—9; також дивіться Євреїв 2:5—9). Цей псалом цілком сповнився в 1914 році, коли Ісус сів на престол як Цар Божого Царства і коли почався час кінця. Тому те, що Іван бачить у видінні, стосується подій після того року (Псалом 110:1—6; Дії 2:34—36; Даниїла 12:4).

Сім громів

7. Як кричить потужний ангел і що означає цей крик?

⁷ Потужний ангел сам перериває Іванові роздуми про нього: «І [ангел] закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми» (Об’явлення 10:3). Такий могутній крик привертає Іванову увагу і підтверджує, що Ісус справді «Лев, що з племени Юдиного» (Об’явлення 5:5). Іван мусив знати, що про Єгову також деколи говориться, що він ‘ричить’. Ричання Єгови пророчо оголошує повторне збирання духовного Ізраїлю і прихід нищівного «дня Єгови» (Осії 11:10; Йоіла 3:14, 16, НС [4:14, 16, Ог.]; Амоса 1:2, НС; 3:7, 8, Хом.). Ясно, ніби лев’ячий крик цього потужного ангела провіщає подібні великі події для моря і землі. Він закликає заговорити сім громів.

8. Що таке ‘голоси сімох громів’?

⁸ Іван уже чув громи, що виходили з престолу Єгови (Об’явлення 4:5). Ще за днів Давида про буквальні громи іноді говорили як про «голос Господній» (Псалом 29:3). У дні Ісусового служіння на землі, коли Єгова усно оголошував свій намір прославити своє ім’я, для багатьох його голос звучав, як грім (Івана 12:28, 29). Тому логічно зробити висновок, що ‘голоси сімох громів’ — це звернення самого Єгови, який оголошує свої наміри. Те, що їх було «сім», навіває думку про повноту того, що чув Іван.

9. Що наказує голос з неба?

⁹ Але послухайте! Звучить ще один голос. Він дає наказ, який, можливо, дивує Івана: «А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: «Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!» (Об’явлення 10:4). Іван, очевидно, бажав почути й записати ті громові звістки, так само як сьогоднішній клас Івана з нетерпінням чекає, коли Єгова виявить свої божественні наміри для оголошення. Єгова виявляє свої наміри тільки в призначений ним час. (Луки 12:42; також дивіться Даниїла 12:8, 9).

Довершення святої таємниці

10. Ким поклявся потужний ангел і що він оголошує?

¹⁰ Тим часом Єгова дає Іванові ще одне доручення. Після сімох громів знову говорить потужний ангел: «А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім,— що вже часу [«зволікання», НС] не буде» (Об’явлення 10:5, 6). Ким поклявся цей потужний ангел? Прославлений Ісус поклявся не собою, а найвищим Володарем, Єговою, безсмертним Творцем неба й землі (Ісаї 45:12, 18). Такою клятвою ангел запевняє Івана, що Бог уже не буде зволікати.

11, 12. а) Яке значення має те, що «вже зволікання не буде»? б) Що тепер довершується?

¹¹ Грецьке слово хро́·нос, передане у «Перекладі нового світу» як «зволікання», буквально означає «час». Тому декотрі перекладачі вважають, що слова цього ангела слід перекладати так: «Вже часу не буде», нібито час, як ми його зараз знаємо, закінчиться. Але тут слово хро́·нос вжито без означеного артикля. Тому воно не означає час взагалі, а скоріше «деякий час» або «проміжок часу». Інакше кажучи, не буде ще одного відрізка часу (тобто не буде зволікання). Грецьке дієслово, похідне від слова хро́·нос, уживається також в Євреїв 10:37, де Павло, цитуючи Авакума 2:3, 4, пише, що «Той, хто має прийти... баритись [або «зволікати»] не буде».

¹² «Вже зволікання не буде» — які приємні ці слова сьогодні для старіючого класу Івана! У чому не буде зволікання? Іван повідомляє: «А дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа [«свята», НС] таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам» (Об’явлення 10:7). Уже настав час для Єгови зі славетним успіхом довести святу таємницю до щасливого апогею!

13. Про яку Божу святу таємницю іде мова?

¹³ Про яку святу таємницю йде мова? Вона стосується насіння, яке вперше було обітоване в Едемі і яким перш за все виявився Ісус Христос (Буття 3:15; 1 Тимофія 3:16). Таємниця також стосується тотожності жінки, від якої походить те Насіння (Ісаї 54:1; Галатів 4:26—28). Крім того, вона відноситься також до другорядних членів класу насіння, а також Царства, в якому правитиме те Насіння (Луки 8:10; Ефесян 3:3—9; Колосян 1:26, 27; 2:2; Об’явлення 1:5, 6). Добра новина про це надзвичайне небесне Царство мусить бути проповідувана по цілому світі протягом часу кінця (Матвія 24:14).

14. Чому третє горе пов’язується з Божим Царством?

¹⁴ Безперечно, це найкраща з усіх новин. Однак в Об’явлення 11:14, 15 з Царством пов’язується третє горе. Чому? Тому що для людей, які вибирають систему Сатани, проголошення доброї новини про довершення Божої святої таємниці — тобто що Боже Месіанське Царство вже настало — це новина про горе. (Порівняйте 2 Коринтян 2:16). Це значить, що світова система, яка так дуже подобається їм, незабаром буде знищена. Голоси сімох громів, у яких звучать зловісні перестороги, лунають ясніше і голосніше у міру наближення великого дня помсти Єгови (Софонії 1:14—18).

Розгорнений сувій

15. Що кажуть Іванові голос з неба й потужний ангел і що це означало для Івана?

¹⁵ Чекаючи на звуки сьомої сурми і довершення Божої святої таємниці, Іван отримує наступне призначення: «І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: «Піди, та візьми розгорнену книжку [«сувій», НС] з руки Ангола, що стоїть на морі й землі». І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку [«малий сувій», НС]. А він мені каже: «Візьми, і з’їж її! І гіркість учинить вона для твого черева, та в устах твоїх буде солодка, як мед». І я взяв з руки Ангола книжку [«малий сувій», НС] та й з’їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з’їв, вона гіркість зробила в моїм череві... І сказали мені: «Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів» (Об’явлення 10:8—11).

16. а) Який випадок з пророком Єзекіїлем нагадує ситуацію, в якій опинився Іван? б) Чому цей малий сувій був для Івана солодким на смак, але гірким для перетравлення?

¹⁶ Іванова ситуація подібна до того, що трапилася пророкові Єзекіїлю під час його поневолення у Вавилонії. Йому теж було наказано з’їсти сувій, що в устах був солодкий, але коли наповнив шлунок, зробив Єзекіїля відповідальним за передречення гірких подій для бунтівного дому Ізраїлю (Єзекіїля 2:8—3:15). Розгорнений сувій, даний Іванові прославленим Ісусом Христом, також є божественною вісткою. Іван має проповідувати про «народи, і поган, і язики, і про багато царів». Їсти сувій солодко, тому що він походить з божественного джерела. (Порівняйте Псалом 119:103; Єремії 15:15, 16). Але, перетравлюючи сувій, Іван знаходить його гірким, тому що, як і у випадку з Єзекіїлем, той сувій передрікає бунтівним людям неприємні події (Псалом 145:20).

17. а) Хто наказує Іванові «знову» пророкувати і що це означає? б) Коли мала сповнитись вражаюча сцена, яку Іван бачив у видінні?

¹⁷ Немає сумніву, що Іванові наказують знову пророкувати Бог Єгова та Ісус Христос. Іван, висланий на острів Патмос, уже пророкував про народи, поган, язики і царів, як це записано в початкових розділах книги Об’явлення. Слово «знову» значить, що він мусить дописати й оголосити решту книги Об’явлення. Але, як пам’ятаємо, тут Іван, по суті, бере участь у пророчому видінні. Те, що він записує, насправді є пророцтвом, яке мало сповнитись після 1914 року, коли потужний ангел стає на землю і на море. Яке ж значення має ця вражаюча сцена для класу Івана сьогодні?

Малий сувій сьогодні

18. Яке зацікавлення Об’явленням виявив клас Івана на початку Господнього дня?

¹⁸ Іванове видіння є чудовим прообразом того, що мало відбутися з членами класу Івана на початку Господнього дня. У той час вони ще не повністю розуміли наміри Єгови, а також значення сімох громів. Проте вони глибоко цікавились Об’явленням, і Чарлз Тейз Рассел протягом свого життя коментував багато його частин. Після смерті Рассела в 1916 році багато його робіт були зібрані і опубліковані в книжці «Довершена таємниця» (англ.). З часом ця книжка виявилася незадовільною як пояснення Об’явлення. Останок братів Христа мав ще трохи чекати, аж поки почали сповнятися ті видіння, щоб правильно зрозуміти цей натхнений опис.

19. а) Як Бог Єгова користувався класом Івана ще перед тим, як голоси сімох громів залунали до повної міри? б) Коли класові Івана було дано розгорнений сувій і що це означало для них?

¹⁹ Проте Єгова користувався ними, як і Іваном, ще перед тим, як голоси сімох громів залунали до повної міри. Вони старанно проповідували 40 років перед 1914 роком і намагалися бути активними протягом першої світової війни. Коли прийшов пан, вони виявилися тими, хто давав поживу челядникам своєчасно (Матвія 24:45—47). Тому в 1919 році саме їм було дано розгорнений сувій, тобто відкриту вістку, яку треба було проповідувати людству. Подібно як Єзекіїль, вони мали вістку для невірної організації — загальновизнаного християнства, яке заявляло, що служить Богові, але не робило цього на ділі. Так само як Іван, вони мали проповідувати ще більше про «народи, і поган, і язики, і про багато царів».

20. Що зображається тим фактом, що Іван з’їв сувій?

²⁰ Те, що Іван з’їв сувій, зображало факт, що Ісусові брати прийняли те призначення. Воно стало їхньою частиною настільки, що тепер вони живилися цією частиною Божого натхненого Слова і ототожнювалися з нею. Але те, що їм було призначено проповідувати, містило вироки Єгови, неприємні для багатьох людей. Це також означало проповідувати кари, передречені у 8-му розділі Об’явлення. Однак цим щирим християнам було солодко знати ті вироки і усвідомлювати, що Єгова знову користується ними, щоб оголошувати ці кари (Псалом 19:10, 11).

21. а) Як звістка малого сувою стала солодкою також для великого натовпу? б) Чому добра новина є поганою новиною для козлоподібних людей?

²¹ Згодом звістка в цьому сувої стала солодкою теж для «натовпу великого... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків», що складається з людей, які зітхають над гидотами, що на їхніх очах відбуваються у загальновизнаному християнстві (Об’явлення 7:9; Єзекіїля 9:4). Вони теж ревно проповідують добру новину, використовуючи солодкі, ласкаві слова для опису чудових речей, якими Єгова забезпечує вівцеподібних християн (Псалом 37:11, 29; Колосян 4:6). Але для козлоподібних людей ця новина — погана. Чому? Бо вона значить, що система, на яку вони покладаються,— і яка, можливо, навіть приносила їм тимчасове задоволення,— мусить загинути. Для таких людей добра новина віщує знищення. (Матвія 25:31—34, 41, 46; порівняйте Повторення Закону 28:15; 2 Коринтян 2:15, 16).

[Рамка на сторінці 168]

Радість, згадана в Об’явлення 11:10

У своїй книжці «Проповідники показують зброю» (англ.), виданій у 1933 році, Рей Г. Абрамс говорить про жорстоку опозицію духівництва до книжки Товариства Вартової башти «Довершена таємниця». Він переглядає намагання духівництва позбутися Дослідників Біблії, а також їхнього «згубного переконування». Це довело до судового процесу, в результаті якого Дж. Ф. Рутерфорда і сімох його товаришів засудили на багатолітнє ув’язнення. Доктор Абрамс додає: «Аналіз цілої справи доводить до висновку, що церкви й духівництво з самого початку стояли за кулісами руху, спрямованого на знищення расселітів. У лютому 1918 року духівництво в Канаді розпочало організовану кампанію проти них та їхніх видань, а особливо проти книжки «Довершена таємниця». Як було сказано у вінніпезькій газеті «Трібюн»... вважалося, що накладення заборони на розповсюдження їхньої книжки було прямим результатом «наполягання духівництва».

Доктор Абрамс продовжує: «Коли до редакторів релігійних видань донеслась новина про двадцятилітні вироки, майже в усіх їхніх публікаціях великого і малого тиражу висловлювалась радість. Я не знайшов ані одного слова співчуття в цих ортодоксальних релігійних журналах. «Немає сумніву,— зробив висновок Аптон Сінклер,— що переслідування... почалось частково з причини ненависті «ортодоксальних» релігійних кіл». Те, чого не могли досягти об’єднані зусилля церков, для них, здається, успішно здійснив уряд». Згадавши кілька принизливих цитат у релігійних виданнях, письменник говорить про анулювання вироку в апеляційному суді і додає: «Церкви мовчанням привітали це рішення».

Розділ 25

Оживлення двох свідків

1. Що потужний ангел каже Іванові робити?

ПЕРЕД закінченням другого горя потужний ангел закликає Івана взяти участь у ще одній пророчій сцені, яка стосується храму (Об’явлення 9:12; 10:1). Ось що каже Іван: «І дано тростину мені, подібну до палиці, і сказано: «Устань, і зміряй храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому» (Об’явлення 11:1).

Храм

2. а) Який храм повинен існувати аж до нашого дня? б) Хто є Первосвящеником того храму і що в ньому Святеє Святих?

² Храм, згаданий у цьому вірші, не може бути ні одним буквальним храмом у Єрусалимі, тому що римляни знищили останній з них у 70 році н. е. Проте апостол Павло показав, що ще перед тим знищенням з’явився інший храм, який мав існувати аж до наших днів. Це величний духовний храм, який виконав пророчі прообрази, котрі дала скинія, а пізніше храми, побудовані в Єрусалимі. Це «правдива скинія, що її збудував був Господь [«Єгова», НС], а не людина», і її Первосвящеником є Ісус, який, за словами Павла, уже «засів на небесах, по правиці престолу величности». Святеє Святих цього храму — це місце присутності Єгови у небі (Євреїв 8:1, 2; 9:11, 24).

3. Що представляли у скинії: а) завіса між Святеє Святих і Святим? б) тваринні жертви? в) жертовник?

³ Апостол Павло пояснює, що завіса скинії, яка відокремлювала Святеє Святих від Святого, представляла Ісусове тіло. Коли Ісус пожертвував своє життя, ця завіса роздерлась надвоє, символізуючи те, що для Ісуса його тіло вже не було перепоною, щоб увійти до присутності Єгови в небі. На основі Ісусової жертви його помазані підсвященики, що померли вірними, у відповідний час також мали іти на небо (Матвія 27:50, 51; Євреїв 9:3; 10:19, 20). Павло теж пояснює, що постійне жертвування тварин у скинії було прообразом на Ісусову єдину жертву — жертву його досконалого людського життя. Жертовник у дворі храму представляв розпорядок Єгови прийняти Ісусову жертву на користь «багатьох» — помазаних, а пізніше інших овець, тих, хто «чекає Його на спасіння» (Євреїв 9:28; 10:9, 10; Івана 10:16).

4. Що символізували: а) Святе? б) внутрішній двір?

⁴ На підставі цієї натхненої Богом інформації можна зробити висновок, що Святе в скинії символізує святий стан найперше Христа, а потім 144 000 помазаних членів царського священства, які ще служать на землі до свого входу через «завісу» (Євреїв 6:19, 20, Хом.; 1 Петра 2:9). Цим чудово представляється те, що Бог прийняв їх за своїх духовних синів, подібно як він визнав Ісуса за свого Сина після Ісусового хрещення в Йордані у 29 році н. е. (Луки 3:22; Римлян 8:15). А що можна сказати про внутрішній двір, єдину частину скинії, видиму для ізраїльтян, які не були священиками, і на якій приносилися жертви? Цей двір символізує досконалий стан людини Ісуса, стан, завдяки якому Ісус міг принести в жертву за людство своє життя. Цей двір також представляє праведний стан як святих, отриманий на основі Ісусової жертви його помазаними послідовниками, коли вони ще на земліa (Римлян 1:7; 5:1).

Вимірювання храму

5. На що у пророцтвах Святого єврейського Письма вказувало: а) вимірювання Єрусалима? б) вимірювання храму, що його Єзекіїль бачив у видінні?

⁵ Іванові сказано ‘зміряти храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому’. Як це розуміти? У пророцтвах Святого єврейського Письма таке вимірювання давало гарантію, що на основі досконалих норм Єгови буде виявлено справедливість, пом’якшену милосердям. За днів злого царя Манасії пророче вимірювання Єрусалима свідчило про незмінний засуд того міста на знищення (2 Царів 21:13; Плач Єремії 2:8). Проте пізніше, коли Єремія бачив вимірювання Єрусалима, це було підтвердженням відбудови того міста. (Єремії 31:39; також дивіться Захарія 2:2—8). Так само обширне і детальне вимірювання храму, яке бачив у видінні Єзекіїль, було для євреїв, поневолених у Вавилоні, гарантією, що на їхній батьківщині відновиться правдиве поклоніння. Воно було також нагадуванням для них, що з огляду на свої гріхи ізраїльтяни надалі мали дотримуватися Божих святих норм (Єзекіїля 40:3, 4; 43:10).

6. Ознакою чого є наказ, щоб Іван зміряв храм і священиків, які поклоняються в ньому? Поясніть.

⁶ Отже, коли Іван отримав наказ зміряти храм і священиків, які поклонялись у ньому, це було ознакою того, що ніяк не можливо стримати сповнення намірів Єгови стосовно храму і осіб, зв’язаних із ним, а також що ті наміри незабаром сповняться. Тепер, коли все поставлено під ноги потужного ангела Єгови, настав час, щоб «гора дому Господнього» була «міцно поставлена... на [«над», Кул.] шпилі гір» (Ісаї 2:2—4). Після століть відступництва загальновизнаного християнства чисте поклоніння Єгові мусить бути звеличене. Також настав час Ісусовим вірним померлим братам воскреснути і ввійти у «Святеє Святих» (Даниїла 9:24; 1 Солунян 4:14—16; Об’явлення 6:11; 14:4). Останні з попечатаних «рабів Бога нашого» на землі мусять бути зміряні згідно з божественними нормами, щоб бути достойними зайняти постійне місце в храмі як народжені духом Божі сини. Сьогодні клас Івана повністю усвідомлює ті святі норми і має намір непохитно дотримуватись їх. (Об’явлення 7:1—3; Матвія 13:41, 42; Ефесян 1:13, 14; порівняйте Римлян 11:20).

Топтання двору

7. а) Чому Іванові наказано не міряти двір? б) Коли святе місто було топтане протягом 42 місяців? в) Як духівництво загальновизнаного християнства показало, що не підтримувало праведних норм Єгови протягом 42 місяців?

⁷ Чому Іванові заборонено виміряти двір? Пояснення дається такими словами: «А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він даний поганам,— і сорок два місяці будуть топтати вони святе місто» (Об’явлення 11:2). Ми вже знаємо, що внутрішній двір символізує праведний стан народжених духом християн на землі. Як побачимо далі, цей вірш стосується буквальних 42 місяців, від грудня 1914 до 1918 року, коли всі, що називали себе християнами, були суворо випробувані. Чи вони дотримувалися праведних норм Єгови у ті воєнні роки? Більшість — ні. У цілому духівництво загальновизнаного християнства поставило націоналізм вище слухняності до божественного закону. У війні, яка йшла головним чином у країнах загальновизнаного християнства, духівництво з обох сторін лінії фронту своїми проповідями заставляло молодих чоловіків іти в окопи. Мільйони людей було вбито. На той час, коли над Божим домом у 1918 році почався суд, Сполучені Штати Америки вже вступили у те кровопролиття, і духівництво усього загальновизнаного християнства стягнуло на себе велику вину крові, яка ще досі волає про божественну помсту (1 Петра 4:17). Духівництво назавжди і невідворотно відкинене (Ісаї 59:1—3, 7, 8; Єремії 19:3, 4).

8. Що протягом першої світової війни розуміло багато Дослідників Біблії, але чого вони ще повністю не усвідомлювали?

⁸ А що сказати про малу групу Дослідників Біблії? Чи вони були виміряні згідно зі своїм дотримуванням божественних норм відразу на початку 1914 року? Ні. Так само, як християни загальновизнаного християнства, вони теж мусять бути випробувані. Вони були ‘лишені і дані поганам’ на суворе випробовування та переслідування. Багато з них розуміли, що не слід вбивати ближніх, але в той час вони ще повністю не розуміли значення християнського нейтралітету (Михея 4:3; Івана 17:14, 16; 1 Івана 3:15). Під тиском народів декотрі пішли на компроміс.

9. Що таке святе місто, яке топтали народи, і хто представляє це місто на землі?

⁹ Але яким чином народи топтали святе місто? Ясно, це не стосується Єрусалима, знищеного більш ніж за 25 років до того, як було написано Об’явлення. Скоріше те святе місто — Новий Єрусалим, далі описаний в Об’явленні і зараз представлений на землі останком помазаних християн у внутрішньому дворі храму. Згодом вони теж стануть частиною святого міста. Тому топтати останок це таке ж, як топтати саме місто (Об’явлення 21:2, 9—21).

Два свідки

10. Що мали робити вірні свідки Єгови, коли їх топтали?

¹⁰ Навіть коли цих відданих осіб топчуть, вони не перестають бути вірними свідками Єгови. Пророцтво продовжується так: «І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю. Вони — дві оливки та два світильники, що стоять перед Богом землі» (Об’явлення 11:3, 4, Ог., 1988).

11. Що означало для вірних помазаних християн пророкувати «в волосяниці»?

¹¹ Цим вірним помазаним християнам була потрібна витривалість, бо вони мусили проповідувати «зодягнені в волосяницю». Що це означає? У біблійні часи волосяниця часто була символом жалоби. Вона була ознакою того, що людина, яка носить її, перебуває в смутку або в розпачі (Буття 37:34; Йова 16:15, 16; Єзекіїля 27:31). Волосяниця поєднувалась із сумними звістками про приречення або горе, які мали проголошувати Божі пророки (Ісаї 3:8, 24—26; Єремії 48:37; 49:3). Волосяниця також могла говорити про смирення або розкаяння, викликане божественною пересторогою (Йони 3:5). Волосяниця, в яку зодягнені два свідки, мабуть, вказує на їхню смиренну витривалість у проголошенні вироків Єгови. Вони були свідками, що проголошують день помсти — день, який принесе смуток народам (Повторення Закону 32:41—43).

12. Чому час топтання святого міста є, здається, буквальним?

¹² Клас Івана мусив проповідувати цю звістку протягом точно визначеного часу: 1260 днів, або 42 місяці, рівно стільки, скільки мало продовжуватися топтання святого міста. Це, мабуть, буквальний час, тому що його виражено двома різними способами: спершу — місяцями, а потім — днями. Крім того, на початку Господнього дня був період трьох з половиною років, протягом якого страждання Божих людей відповідали пророкованим подіям,— від грудня 1914 року до червня 1918-го (Об’явлення 1:10). Вони проповідували вістку «волосяниці» стосовно вироку Єгови над загальновизнаним християнством і світом взагалі.

13. а) На що вказує факт, що помазаних християн символізують два свідки? б) Яке пророцтво Захарія приходить на думку, коли Іван називає двох свідків «двома оливками та двома світильниками»?

¹³ Оскільки їх символізовано двома свідками, це означає, що їхня вістка була точна й добре обґрунтована. (Порівняйте Повторення Закону 17:6; Івана 8:17, 18). Іван називає їх «двома оливками та двома світильниками» і каже, що вони «стоять перед Богом землі». Це очевидне посилання на пророцтво Захарія, який бачив семираменний світильник і два оливкових дерева. Два оливкових дерева представляли «двох Помазанців», тобто намісника Зоровавеля і первосвященика Ісуса, які «стоять перед Господом всієї землі» (Захарія 4:1—3, 14).

14. а) На що вказує видіння Захарія про два оливкові дерева і світильник? б) Що помазані християни мали робити протягом першої світової війни?

¹⁴ Захарій жив у час відбудови, і його видіння двох оливкових дерев значило, що Зоровавель та Ісус будуть поблагословлені духом Єгови для заохочення людей до праці. Видіння світильника нагадувало Захарію не «погорджувати днем малих речей [«початків», Хом.]», бо намір Єгови таки виконається — «не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот» (Захарія 4:6, 10; 8:9). Та мала група християн, яка наполегливо несла людству світло правди під час першої світової війни, мала взяти участь у подібній відбудові. Вони також повинні були стати джерелом підбадьорення, і, хоча їх було небагато, вони мали навчитися покладатись на міць Єгови, не погорджуючи днем малих початків.

15. а) Що нагадує той факт, що помазаних християн описано як двох свідків? Поясніть. б) Які знамення уповноважені виконати два свідки?

¹⁵ Той факт, що цих християн описано як двох свідків, також нагадує нам преображення. У тому видінні троє Ісусових апостолів бачили його в царській славі разом з Мойсеєм та Іллею. Це було прообразом сходження Ісуса на його славетний престол у 1914 році, щоб виконати працю, прототипом якої були ті два пророки (Матвія 17:1—3; 25:31). Слушно, що далі бачимо, як два свідки виконують знамення, подібні до знамень Мойсея та Іллі. Наприклад, Іван каже про них: «І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст,— і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду,— той отак мусить бути забитий. Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтв не йшов дощ» (Об’явлення 11:5, 6а).

16. а) Як знамення вогню нагадує нам час, коли ізраїльтяни піддали сумніву владу Мойсея? б) Як духівництво загальновизнаного християнства зневажало Дослідників Біблії і спричиняло їм клопіт протягом першої світової війни і як вони оборонялися?

¹⁶ Це нагадує нам час, коли ізраїльтяни поставили під сумнів Мойсеєву владу. Той пророк осудив їх вогненними словами, і Єгова знищив тих 250 бунтарів буквальним вогнем з неба (Числа 16:1—7, 28—35). Подібно до цього провідники загальновизнаного християнства зневажали Дослідників Біблії, кажучи, що ті не закінчили теологічних навчальних закладів. Але ті Божі свідки мали кращі посвідчення служителів — покірних осіб, які послухались біблійної звістки (2 Коринтян 3:2, 3). У 1917 році Дослідники Біблії видали книжку «Довершена таємниця» — могутній коментар до книги Об’явлення та Єзекіїля. Після цього вони розповсюдили 10 000 000 примірників чотиристорінкового буклета «Щомісячник Дослідників Біблії» з головною статтею під назвою «Падіння Вавилона. Чому загальновизнане християнство мусить постраждати. Кінцевий результат». У Сполучених Штатах Америки розгніване духівництво, користуючись воєнною істерією, добилося заборони тієї книжки. В інших країнах її піддали цензурі. Однак Божі слуги оборонялися вогненними аргументами в чотиристорінковому буклеті «Вісті Царства». З плином Господнього дня інші публікації виявляли духовно мертвий стан загальновизнаного християнства. (Порівняйте Єремії 5:14).

17. а) Які події за днів Іллі мали зв’язок з посухою і вогнем? б) Як вогонь вийшов з уст двох свідків і з якою посухою він пов’язаний?

¹⁷ Що ж сказати про Іллю? За часу царів Ізраїлю цей пророк оголосив посуху як вираз незадоволення Єгови ізраїльтянами, які поклонялись Ваалу. Посуха тривала три з половиною роки (1 Царів 17:1; 18:41—45; Луки 4:25; Якова 5:17). Пізніше, коли невірний цар Ахазія послав воїнів, щоб змусити Іллю прибути до нього, пророк викликав вогонь з неба, який пожер вояків. Тільки коли командир війська виявив Іллі належну повагу як пророкові, Ілля погодився піти з ним до царя (2 Царів 1:5—16). Подібно від 1914 до 1918 року помазаний останок сміливо звертав увагу людей на духовну посуху в загальновизнаному християнстві і перестерігав про прихід вогненного суду, коли «день Господній настане, великий й страшний» (Малахії 4:1, 5; Амоса 8:11).

18. а) Яку владу дано двом свідкам і чим вона подібна до влади, даної Мойсеєві? б) Як два свідки викривали загальновизнане християнство?

¹⁸ Іван продовжує розповідати про двох свідків: «І мають владу вони над водою — у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть» (Об’явлення 11:6б). Щоб змусити фараона відпустити Ізраїль, Єгова, користуючись Мойсеєм, вдарив гнобительський Єгипет карами, в тому числі перемінив воду на кров. Кілька століть пізніше филистимляни, вороги Ізраїлю, добре пам’ятаючи ці вчинки Єгови проти Єгипту, вигукнули: «Хто нас урятує з руки цього могутнього Бога, що побив єгиптян усякими карами в пустині» (1 Самуїла 4:8, Хом.; Псалом 105:29). Мойсей був прообразом Ісуса, який мав владу оголошувати Божі вироки над релігійними провідниками того часу (Матвія 23:13; 28:18; Дії 3:22). І протягом першої світової війни Христові брати, два свідки, викривали смертоносну дію «води», якою загальновизнане християнство поїло свої отари.

Два свідки вбиті

19. Згідно з Об’явленням, що стається, коли два свідки закінчують своє свідчення?

¹⁹ Ця кара так мучила загальновизнане християнство, що після 42 місяців пророкування двох свідків, зодягнених у волосяницю, воно скористалося своїм світським впливом і добилось, щоб ті свідки були ‘вбиті’. Іван пише: «А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе,— і вона їх переможе та їх повбиває. І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп’ятий. І багато з народів, і з племен, і з язиків, і з поган будуть дивитися півчверта [«три з половиною», Хом.] дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби їхніх трупів. А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дарунки пошлють один одному, бо мучили ці два пророки мешканців землі» (Об’явлення 11:7—10).

20. Хто така «звірина, що з безодні виходить»?

²⁰ Це перша з 37 згадок в Об’явленні про звірину. Пізніше ми детальніше розглянемо цю звірину, а також інші. Поки що досить сказати, що «звірина, що з безодні виходить» — це створена Сатаною, діюча політична система речейb. (Порівняйте Об’явлення 13:1; Даниїла 7:2, 3, 17).

21. а) Як релігійні вороги двох свідків скористалися з воєнного становища? б) Що означає факт, що трупи двох свідків не були поховані? в) Як слід розглядати період трьох з половиною днів? (Дивіться примітку).

²¹ Від 1914 до 1918 року держави були втягнені в першу світову війну. Розпалювалися націоналістичні настрої, і весною 1918 року релігійні вороги двох свідків скористалися з цієї ситуації. Маніпулюючи державним правовим апаратом, вони добилися ув’язнення відповідальних служителів Товариства Вартової башти на основі фальшивих обвинувачень у підривній діяльності. Вірні співпрацівники Товариства були приголомшені. Діяльність Царства майже зовсім припинилась, і здавалося, що проповідування вже завмерло. У біблійні часи не бути похованим у пам’ятній могилі було великою зневагою (Псалом 79:1—3; 1 Царів 13:21, 22). Отже, залишити двох свідків непохованими означало б для них велику ганьбу. У Палестині з її гарячим кліматом непохований труп, залишений на вулиці, через буквальних три з половиною дні вже було б чутиc. (Порівняйте Івана 11:39). Ця деталь у пророцтві звертає увагу на ганьбу, яку мусили знести ті два свідки. Вищезгаданих в’язнів навіть не відпустили на поруки, коли справу було подано на апеляцію. Вони були виставлені на публічне посміховисько досить довгий час, так що стали смородом для жителів «великого міста». Але яке «велике місто» мається на увазі?

22. а) Що таке те велике місто? б) Як преса приєдналася до духівництва, радіючи через те, що два свідки замовкли? (Дивіться інформацію в рамці).

²² Іван дає нам ключ до розгадки. Він каже, що Ісуса було розп’ято в тому місті. Нам відразу спадає на думку Єрусалим. Іван також каже, що велике місто зветься Содомом і Єгиптом. Єрусалим колись було названо Содомом через нечисті вчинки його жителів. (Ісаї 1:8—10; порівняйте Єзекіїля 16:49, 53—58). А Єгипет, перша світова держава, деколи виступає як прообраз цієї світової системи речей (Ісаї 19:1, 19; Йоіла 4:19). Отже, велике місто — це опоганений «Єрусалим», який твердить, що поклоняється Богові, але став нечистим і грішним, як Содом, і злився зі світовою системою речей Сатани, ставши такою ж його частиною, як Єгипет. Він представляє загальновизнане християнство — сучасну подобу невірного Єрусалима, організацію, члени якої мали велику причину радіти, заглушивши надокучливе проповідування двох свідків.

Повернені до життя!

23. а) Що сталося з двома свідками після трьох з половиною днів і як це вплинуло на їхніх ворогів? б) Коли в наші дні сповнилось Об’явлення 11:11, 12 і Єзекіїлеве пророцтво про те, що Єгова дихнув на долину сухих костей?

²³ Преса приєдналася до духівництва і також почала ганьбити Божих людей. В одній газеті було сказано: «Уже довершили «Довершену таємницю». Неправда! Ті два свідки не залишились мертвими. Читаємо далі: «А по півчверта днях [«три дні і половина», Хом.] дух життя ввійшов у них від Бога,— і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них! І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: «Зійдіть сюди!» І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них» (Об’явлення 11:11, 12). Те, що сталося з ними, подібне на події із сухими кістьми в долині, яку відвідав у видінні Єзекіїль. Єгова дихнув на ті сухі кості, і вони ожили, що було прообразом відродження Ізраїлю після 70 років неволі у Вавилоні (Єзекіїля 37:1—14). Ці два пророцтва у книзі Єзекіїля й Об’явлення вражаюче сповнились у 1919 році, коли Єгова повернув своїх «померлих» свідків до енергійного життя.

24. Як оживлення двох свідків вплинуло на їхніх релігійних переслідувачів?

²⁴ Яке ж потрясіння для переслідувачів! Трупи двох свідків несподівано ожили і знову стали діяльними. Це була гірка пілюля для духівництва, особливо через те, що християнські служителі, ув’язнення яких воно добивалося, були знову на волі, а пізніше їх цілком реабілітували. Потрясіння, мабуть, стало ще більшим, коли у вересні 1919 року Дослідники Біблії зібралися на конгрес у Сідар-Пойнті (штат Огайо, США). Там щойно звільнений президент Товариства Вартової башти Дж. Ф. Рутерфорд схвилював присутніх своєю промовою «Оголошуйте Царство», побудованою на підставі Об’явлення 15:2 та Ісаї 52:7. Клас Івана знову почав «пророкувати», тобто публічно проповідувати. Вони ставали щораз сильнішими і сміливо викривали лицемірство загальновизнаного християнства.

25. а) Коли двом свідкам було сказано: «Зійдіть сюди!», як це відбулось? б) Якого потрясіння зазнало велике місто з відновленням двох свідків?

²⁵ Знову й знову загальновизнане християнство старалось повторити свою перемогу 1918 року. Воно підбурювало натовпи, вдавалось до правних маніпуляцій, ув’язнення і навіть страти— але все надаремно! Після 1919 року духовні володіння тих двох свідків стали для нього недосяжними. У тому ж році Єгова сказав їм: «Зійдіть сюди!», і вони досягли високого духовного стану, де вороги могли бачити їх, але не були в стані щось зробити. Іван описує потрясіння, якого зазнало велике місто після їхнього відновлення: «І тієї години зчинився страшний землетрус, і десята частина міста того завалилась... І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен, а решта обгорнена жахом була,— і вони віддали славу Богу Небесному!» (Об’явлення 11:13). Релігійні кола справді захитались. Здається, земля поплила під ногами провідників церков, коли ті ожилі християни взялися до праці. На одну десяту частину їхнього міста — символічних 7000 осіб — це так сильно вплинуло, що про них говориться, як про загиблих.

26. Кого представляє «десята частина міста» і «сім тисяч» в Об’явлення 11:13? Поясніть.

²⁶ Вираз «десята частина міста» нагадує нам пророцтво Ісаї про стародавній Єрусалим, що десята частина переживе знищення міста і становитиме святе насіння (Ісаї 6:13). Подібно число 7000 нагадує нам Іллю, який думав, що тільки він залишився вірним у Ізраїлі, але Єгова сказав йому, що було 7000 інших, які не поклонялись Ваалові (1 Царів 19:14, 18). У першому столітті апостол Павло сказав, що ті 7000 були прообразом останку євреїв, які відгукнулись на добру новину про Христа (Римлян 11:1—5). Ці вірші допомагають нам зрозуміти, що «сім тисяч» і «десята частина міста» в Об’явлення 11:13 представляють тих людей, які слухають оживлених двох свідків і покидають те грішне велике місто. Вони, так би мовити, вмирають по відношенню до загальновизнаного християнства. Їхні імена вже викреслені із списку членів його церков. Для загальновизнаного християнства вони вже не існуютьd.

27, 28. а) Як ‘решта віддала славу Богу Небесному’? б) Що було змушене визнати духівництво загальновизнаного християнства?

²⁷ Але як ‘решта [загальновизнаного християнства] віддала славу Богу Небесному’? Безумовно, вони не покидають свою відступницьку релігію і не стають Божими слугами. Скоріше це так, як пояснює праця Вінцента «Дослідження слів Нового Завіту» (англ.), коли обговорює вислів: «віддали славу Богу Небесному». Там говориться: «Це не означає ані навернення, ані покаяння, ані подяки, а лише визнання у звичайному розумінні цього слова, як воно вживається у Святому Письмі. Порівняйте Іс. Нав. vii. 19 (Септ.). Івана ix. 24; Дії xii. 23; Римл. iv. 20». На прикрість собі, загальновизнане християнство було змушене визнати, що Бог Дослідників Біблії зробив великий вчинок, відновивши їх до християнської діяльності.

²⁸ Може бути, що духівництво визнало це тільки в думках або тільки для себе особисто. Справді, жоден із священиків не визнав Бога двох свідків публічно. Але пророцтво Єгови через Івана допомагає нам розпізнати, що було в їхніх серцях, і зрозуміти їхнє принизливе потрясіння 1919 року. Починаючи з того року «сім тисяч» покидають загальновизнане християнство, незважаючи на його намагання не відпускати своїх овець, духівництво було змушене визнати, що Бог класу Івана сильніший за їхнього бога. У наступні роки вони ще ясніше усвідомлять це, коли багато більше людей з їхніх отар покинуть церкви, повторюючи слова народу, промовлені, коли Ілля здобув перемогу над поклонниками Ваала на горі Кармел: «Єгова — правдивий Бог! Єгова — правдивий Бог!» (1 Царів 18:39, НС).

29. Що, за словами Івана, незабаром настане і яке ще потрясіння попереду у загальновизнаного християнства?

²⁹ Але послухаймо, що далі каже Іван: «Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!» (Об’явлення 11:14). Якщо події, що сталися дотепер, вже затрясли загальновизнане християнство, то що воно робитиме, коли буде оголошене третє горе, коли сьомий ангел засурмить у сурму і Божа свята таємниця цілком довершиться? (Об’явлення 10:7).

[Примітки]

Розділ 26

Славетний апогей Божої святої таємниці!

1. а) Як Іван повідомляє нам про довершення святої таємниці? б) Чому військо ангелів говорить гучним голосом?

ЧИ ПРИГАДУЄТЕ скріплені клятвою слова потужного ангела, записані в Об’явлення 10:1, 6, 7? Він сказав: «Вже часу [«зволікання», НС] не буде, а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа [«свята», НС] таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам». Уже настав призначений Єговою час, щоб засурмила остання сурма! Але яким чином свята таємниця доводиться до апогею? Іван з радістю повідомляє нам! Він пише: «І засурмив сьомий Ангол,— і на небі зчинились гучні голоси, що казали: «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його,— і Він зацарює на вічні віки!» (Об’явлення 11:15). Те військо ангелів має причину говорити гучно, голосом, що звучить, як грім, тому що це історичне оголошення всесвітнього масштабу! Воно має велике значення для всіх живих створінь.

2. Коли і якою величною подією тріумфально довершується свята таємниця?

² Свята таємниця досягає щасливого апогею! Славетно й чудово вона доводиться до тріумфального довершення в 1914 році, коли Господь Єгова садить на трон свого Христа як Співцаря. Діючи в ім’я свого Отця, Ісус Христос бере в свої руки правління серед ворожого світу людства. Як обітоване Насіння, він отримує владу Царства для того, щоб знищити Змія та його зграю і відновити райський мир на землі (Буття 3:15; Псалом 72:1, 7). Тим самим Ісус як Месіанський Цар сповнить Слово Єгови та оправдає свого Отця, «Царя вічності», який повинен правити як Суверенний Господь «вічно» (1 Тимофія 1:17, НС).

3. Чому Бог Єгова, завжди залишаючись Царем, дозволив іншим державам існувати на землі?

³ Але як же «перейшло панування над світом до Господа нашого», Єгови? Чи ж Єгова не був Царем завжди? Так, був, бо левит Асаф співав: «Ти, Боже, віддавна мій Цар». А інший псалмоспівець сказав: «Царює Господь... Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти» (Псалом 74:12; 93:1, 2). Однак у своїй мудрості Єгова дозволив іншим державам існувати на землі. Таким чином спірне питання, яке виникло в Едемі, тобто: чи людина може правити собою без Бога, вже було всесторонньо випробуване. Людське правління зазнало провалу. Дійсно, слова Божого пророка правдиві: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Відразу після падіння наших перших прабатьків над людством запанував «вуж стародавній», Сатана (Об’явлення 12:9; Луки 4:6). Уже настав час великих перемін! Щоб оправдати своє законне становище, Єгова починає панувати над землею новим способом — через встановлене ним Месіанське Царство.

4. Що було поставлено на передній план, коли в 1922 році почали лунати звуки сурем? Поясніть.

⁴ Коли в 1922 році почали лунати звуки сімох сурем, президент Товариства Вартової башти Дж. Ф. Рутерфорд виступив на конгресі Дослідників Біблії в Сідар-Пойнті (штат Огайо) з промовою, побудованою на вірші: «Наблизилось Царство Небесне» (Матвія 4:17). Він закінчив такими словами: «Тоді вперед, у поле, ви, сини Всевишнього Бога! Підпережіться зброєю! Будьте тверезі, пильні, активні, відважні. Будьте вірними й правдивими свідками для Господа. Рушайте в бій і воюйте, аж поки Вавилон не буде до решти спустошений. Звіщайте цю вістку скрізь. Світ повинен знати, що Єгова є Богом і що Ісус Христос є Царем над царями і Господом над панами. Це день усіх днів. Дивіться, Цар править! Ви є його глашатаями. Отже, оголошуйте, оголошуйте, оголошуйте Царя і його Царство!» Боже Царство під владою Ісуса Христа було поставлене на передній план, і це викликало велику хвилю проповідування про Царство, у тому числі проголошення вироків, які звіщали усі сім ангельських сурем.

5. Що відбулось на конгресі Дослідників Біблії у 1928 році і як це надало розголосу звукам сьомої сурми?

⁵ Сурмлення сьомого ангела віддзеркалювалося у головних пунктах конгресу Дослідників Біблії, що проходив з 30 липня до 6 серпня 1928 року у Детройті (штат Мічиган). Програму передавалось радіомережею зі 107 радіостанцій. У газеті «Нью-Йорк таймс» було сказано, що це «найбільша й найкоштовніша радіомережа в історії». Делегати конгресу з захопленням прийняли могутню «Декларацію проти Сатани і за Єгову», в якій зверталося увагу на скинення Сатани і його злої організації в Армагеддоні та на звільнення всіх, хто любить праведність. Вірні піддані Божого Царства зраділи, коли отримали на конгресі нову 368-сторінкову книжку «Правительство». У книжці містились чіткі докази того, «що Бог посадив свого помазаного Царя на [його] престолі в 1914 р.».

Єгова приймає владу

6. Як Іван описує проголошення того, що Христос сів на престол у Божому Царстві?

⁶ Христос сів на престол у Божому Царстві — яку ж радість викликає це оголошення! Іван повідомляє: «І двадцять чотири старці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попадали на обличчя свої, та й уклонилися Богові, кажучи: «Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював!» (Об’явлення 11:16, 17).

7. Як віддали подяку Богу Єгові: а) члени останку символічних 24 старців на землі? б) ті з числа символічних 24 старців, які вже воскресли і зайняли свої становища на небі?

⁷ Подяку Богу Єгові складають 24 старці, які символізують Ісусових помазаних братів на своїх небесних становищах. З 1922 року земний останок тих 144 000 помазаних взявся до праці, викликаної звуками сурем. Вони повністю усвідомили значення знака в Матвія 24:3—25:46. Але ще раніше протягом Господнього дня їхні співсвідки, які були ‘вірними до смерти’, воскресли і зайняли свої небесні становища, так що вони можуть символізувати цілу групу 144 000, коли тепер падають на обличчя і віддають пошану Єгові (Об’явлення 1:10; 2:10). Які ж вдячні всі вони за те, що Суверенний Господь не зволікав з тим, щоб довести свою святу таємницю до апогею!

8. а) Як звуки сьомої сурми вплинули на народи? б) До кого виявляли свою лють народи?

⁸ Однак, сурмлення сьомої сурми не приносить радості народам. Настав їхній час відчути на собі гнів Єгови. Іван каже: «А погани [«народи», НС] розлютилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Ймення Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю» (Об’явлення 11:18). Починаючи з 1914 року народи світу сильно виявляли свою лють одні до одних, до Божого Царства, а особливо до тих двох свідків Єгови (Об’явлення 11:3).

9. Як народи нищать землю і що у зв’язку з цим постановив Бог?

⁹ Протягом історії народи руйнували землю безупинними війнами і поганим керівництвом. Проте з 1914 року це руйнування землі катастрофічно прискорилось. В результаті пожадливості і корупції збільшуються пустелі і надзвичайно сильно нищиться родюча земля. Кислотні дощі і радіоактивні хмари нанесли шкоду великим просторам землі. Занечищуються джерела їжі. Повітря, яким ми дихаємо, і вода, яку п’ємо, заражені. Промислові відходи загрожують життю на землі та в морі. Супердержави також загрожують повним знищенням людства ядерною зброєю. На щастя, Єгова ‘знищить тих, хто нищить землю’, він виконає вирок над гордими, безбожними людьми, відповідальними за жалюгідний стан землі (Повторення Закону 32:5, 6; Псалом 14:1—3). Тому Єгова посилає третє горе, щоб притягти тих злочинців до відповідальності (Об’явлення 11:14).

Горе нищителям!

10. а) Що таке третє горе? б) В якому розумінні третє горе приносить не тільки муки?

¹⁰ Отже — третє горе. Воно швидко наближається! За допомогою нього Єгова знищить тих, хто нищить його «підніжок» — прекрасну землю, на якій ми живемо (Ісаї 66:1). Месіанське Царство — Божа свята таємниця — розпочинає те горе. Перші два горя, будучи наслідком головним чином кари сарани і кінного війська, мучили Божих ворогів, зокрема провідників загальновизнаного християнства, але третє горе, спричинене самим Царством Єгови, приносить не тільки муки (Об’явлення 9:3—19). Воно наносить смертельний удар нищительському людському суспільству і його провідникам. Це стане апогеєм суду Єгови в Армагеддоні. Буде так, як пророкував Даниїл: «А за днів тих царів [правителів, які нищать землю] Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки». Як висока гора, Боже Царство правитиме над чудовою землею, воно оправдає суверенітет Єгови і принесе людству вічну радість (Даниїла 2:35, 44; Ісаї 11:9; 60:13).

11. а) Яку довгу серію щасливих подій описується в пророцтві? б) Хто і кому виявляє незаслужену ласку і яким чином?

¹¹ Третє горе настає в супроводі довгої серії щасливих подій, що поступово розвиваються протягом Господнього дня. Прийшов час ‘мертвих судити, і дати заплату рабам Божим, пророкам і святим, і тим, хто Ймення Його боїться’. Це значить воскресіння померлих! Помазані святі, які раніше заснули сном смерті, воскресли на початку Господнього дня (1 Солунян 4:15—17). У відповідний час позосталі святі приєднуються до них шляхом негайного воскресіння. Інші теж повинні одержати нагороду. Серед них будуть раби Божі стародавні пророки і всі люди, які боялись імені Єгови, чи то вони з великого натовпу, що переживає час великої скорботи, чи з «мертвих малих і великих», які воскреснуть до життя під час Христового Тисячолітнього правління. Оскільки Божий Месіанський Цар має ключі від смерті й Гадесу, його царювання відкриває йому можливість дати вічне життя усім тим, які докладають зусиль, щоб досягнути тієї дорогоцінної нагороди (Об’явлення 1:18; 7:9, 14; 20:12, 13; Римлян 6:22; Івана 5:28, 29). Чи це буде безсмертя в небі, чи вічне життя на землі — той дар життя є незаслуженою ласкою від Єгови, за яку всі ті, хто її одержав, повинні завжди бути вдячними! (Євреїв 2:9).

Дивіться, ковчег його угоди!

12. а) Згідно з Об’явлення 11:19, що Іван бачить у небі? б) Що символізував ковчег угоди і що сталося з ним, коли ізраїльтян було забрано в полон до Вавилону?

¹² Єгова править! Через Месіанське Царство він у чудовий спосіб користується своїм суверенітетом над людьми. Це підтверджується тим, що Іван бачив у наступному видінні: «І розкрився храм Божий на небі,— і ковчег заповіту [«угоди», НС] Його в Його храмі з’явився. І зчинилися блискавки, і гуркіт [«голоси», Хом.], і громи, і землетрус, і великий град» (Об’явлення 11:19). Тільки в цьому вірші в Об’явленні згадується ковчег Божої угоди. Ковчег був видимим символом присутності Єгови серед його народу Ізраїлю. У скинії, а пізніше в храмі, побудованому Соломоном, ковчег стояв у Святеє Святих. Але коли ізраїльтян у 607 році до н. е. забрали в полон до Вавилону, Єрусалим був спустошений і ковчег угоди зник. У той час представники дому Давида перестали сидіти «на Господньому троні за царя» (1 Хронік 29:23)a.

13. На що вказує факт, що ковчег Божої угоди видно в небесному храмі Бога?

¹³ Тепер, через понад 2500 років, знову бачимо ковчег. Але в Івановому видінні цей ковчег не стоїть у земному храмі. Він з’являється у Божому небесному храмі. Єгова знову править через царя з Давидового роду. Але тепер Цар, Ісус Христос, сів на престол у небесному Єрусалимі — на підвищеній вигідній позиції, з якої він виконує вироки Єгови (Євреїв 12:22). Наступні розділи Об’явлення розкриють нам його дії.

14, 15. а) Лише хто бачив ковчег угоди в стародавньому Єрусалимі і чому? б) Хто бачить ковчег Божої угоди у небесному Божому храмі?

¹⁴ У стародавньому земному Єрусалимі прості ізраїльтяни, а навіть священики, які служили в храмі, не бачили ковчега, тому що він зберігався у Святеє Святих, відокремленому завісою від Святого (Числа 4:20; Євреїв 9:2, 3). Тільки первосвященик бачив той ковчег, коли входив у Святеє Святих у щорічний день Окуплення. Але коли храм на небі відкривається, символічний ковчег бачить не тільки первосвященик Єгови, Ісус Христос, але й 144 000 його підсвящеників, серед яких є також Іван.

¹⁵ Перші воскреслі до неба бачать цей символічний ковчег зблизька, бо вони вже зайняли свої місця у складі 24 старців довкола престолу Єгови. А на землі дух Єгови допоміг класу Івана зрозуміти присутність Єгови у духовному храмі. Даються також ознаки, щоб звернути увагу людей взагалі на ці чудові події. В Івановому видінні були блискавки, голоси, громи, землетрус і град. (Порівняйте Об’явлення 8:5). Що вони символізують?

16. Як сповнилося пророцтво про блискавки, голоси, громи, землетрус і великий град?

¹⁶ З 1914 року релігійні кола переживають велике трясіння. На щастя, цей «землетрус» супроводжують голоси присвячених осіб, які несуть звістку про Боже встановлене Царство. Як грім, розходяться гучні біблійні перестороги про бурю. З’являються блискавки — спалахи світла у розумінні Божого пророчого Слова, які широко проголошуються. Важкий «град» божественних вироків б’є загальновизнане християнство і фальшиву релігію взагалі. Все це повинно було привернути увагу людей. Але, на жаль, більшість людей — подібно до жителів Єрусалима за Ісусових днів — не розпізнали сповнення цих ознак з Об’явлення (Луки 19:41—44).

17, 18. а) Яку відповідальність отримали присвячені християни, коли засурмили сім ангелів? б) Як християни виконують своє завдання?

¹⁷ Сім ангелів продовжують сурмити у свої сурми і попереджати людей про близькі історичні події тут, на землі. Присвячені християни мають велику відповідальність далі проголошувати світові ці повідомлення. І з якою радістю вони виконують те завдання! Це видно з того, що лише за десять років, від 1984 до 1993-го, вони більше як подвоїли кількість годин, щорічно затрачених на служіння по цілому світі — від 505 588 037 до 1 057 341 972—​109-процентний ріст. Справді, «Божа свята таємниця» благовіститься «до кінців вселенної» (Об’явлення 10:7, НС; Римлян 10:18, Кул.).

¹⁸ Тоді як наміри Єгови щодо Царства продовжують відкриватися, на нас чекають інші видіння.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 175]

Нищення землі

«Кожних три секунди зникає частина первісних тропічних лісів величиною у футбольне поле... Через втрату первісних тропічних лісів вимирають тисячі видів рослин і тварин» («Ілюстрований атлас світу», англ., Ранд Мак-Неллі).

«Після двох століть заселення ця територія [Великі озера] стала найбільшим резервуаром стічних вод у світі» («Ґлоб енд мейл», Канада).

У квітні 1986 року, коли на атомній електростанції в Чорнобилі стався вибух і пожежа — «найзначніша ядерна катастрофа... після бомбардування Хіросіми й Нагасакі», виділилося стільки ж «довготривалої радіації в повітря, ґрунт і воду, скільки було випроменено під час усіх ядерних випробовувань і вибухів бомб» (JAMA; газета «Нью-Йорк таймс»).

У місті Мінамата (Японія) з хімічного заводу у бухту було спущено метилову ртуть. Через споживання риби й устриць, заражених цим хімікатом, поширилась хвороба Мінамата — «хронічна неврологічна хвороба... До цього часу [1985 рік], за офіційними даними, хворобу Мінамата виявлено у 2578 японців» («Міжнародний журнал епідеміології», англ.).