ГОВОРЯТЬ: «Не все те золото, що блищить». Так, наприклад, номінальна вартість найбільшої випущеної в Сполучених Штатах банкноти становила 10 000 доларів, проте надруковано її на шматочку паперу, ціна якого — всього лиш декілька центів.

А ви ніколи не задумувались над тим, чи можуть клаптики паперу, які самі по собі майже нічого не варті, зробити ваше життя по-справжньому змістовним? На думку багатьох, можуть. Мільйони людей працюють день і ніч, намагаючись заробити якомога більше грошей. Деколи така погоня за грішми коштує їм здоров’я, друзів і навіть сім’ї. Але навіщо все це потрібно? Чи гроші або те, що можна за них купити, в стані принести почуття справжнього й тривалого задоволення?

Як показують дослідження, чим більше ми сподіваємося отримати почуття задоволення від речей матеріальних, тим менша ймовірність того, що нам це вдасться. Журналіст Елфі Кон зробив з цього приводу такий висновок: «Почуття задоволення просто не продається. (...) Люди, для котрих достаток посідає в житті одне з найважливіших місць, зазвичай відчувають украй глибокий розпач і смуток та мають значно нижче почуття благополуччя» («Інтернешнл гералд трібюн»).

В ОДНІЙ стародавній приповісті говориться: «Не мордуйся, щоб мати багатство,— відступися від думки своєї про це,— свої очі ти звернеш на нього,— й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба» (Приповістей 23:4, 5). Інакше кажучи, не варто виснажувати себе, аби збагатитися, бо в один прекрасний день багатство може полетіти геть, немов на орлиних крилах.

Як показує Біблія, матеріальний достаток може швидко зникнути. Вистачить якогось стихійного лиха, економічної кризи чи іншого непередбаченого випадку — і багатства вже нема. Крім того, часто навіть ті, хто досягає стану матеріальної забезпеченості, зрештою розчаровуються в цьому. Розгляньте приклад Джона, котрий заробляв гроші, розважаючи політиків, зірок спорту та інших представників вищого світу.

Джон розповідає: «Я повністю віддався роботі, був багатий, жив у розкішних готелях, а деколи навіть літав на роботу на власному літаку. Спочатку мені все це подобалось, але згодом набридло. Люди, котрим я намагався догоджати, видавалися дуже поверховими. Моє життя було беззмістовним».