Отже, пророк Ісая виконав своє завдання, яке полягало в тому, щоб «радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного [«пригніченого», Хом.] духа! І будуть їх звати дубами [«великими деревами», НС] праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь» (Ісаї 61:3).

12, 13. а) Кого символізують ‘великі дерева праведності’ серед євреїв, які повернулися з Вавилона в 537 році до н. е.? б) Хто є ‘великими деревами праведності’, починаючи від дня П’ятидесятниці 33 року н. е.?

¹² Єгова благословляє свій народ ‘великими деревами праведности’. Кого символізують ці великі дерева? Після 537 року до н. е. вони символізували осіб, які вивчали Боже Слово, роздумували над ним, а також працювали над тим, щоб дотримуватися праведних норм Єгови (Псалом 1:1—3; Ісаї 44:2—4; Єремії 17:7, 8). Такі чоловіки, як Ездра, Огій, Захарій та первосвященик Ісус, були надзвичайними «великими деревами» — непохитними поборниками правди, котрі виступали проти духовного забруднення Божого народу.

¹³ За період, що почався в день П’ятидесятниці 33 н. е., Бог насадив у духовному маєтку свого нового народу, «Ізраїля Божого», подібні ‘великі дерева праведности’ — відважних помазаних християн (Галатів 6:16). Протягом століть цих «дерев» стало 144 000; вони приносять праведні плоди, прославляючи Бога Єгову (Об’явлення 14:3). Позосталі з цих величавих «дерев» почали розквітати після 1919 року, коли Єгова оживив членів останку Ізраїля Божого, які тимчасово були в стані неактивності. Зрошуючи їх великою кількістю духовної води, Єгова виростив справжній ліс із праведних плодоносних дерев (Ісаї 27:6).