Юридична перемога

У КВІТНІ 1995 року було виграно важливу судову справу. Почалося усе 28 січня 1992 року, коли 24-літню Люс Нерейду Асеведо Квілес прийняли на рекомендовану, але не обов’язкову операцію в лікарню Буен Пастор у Пуерто-Рико. Із самого початку вона усно й письмово заявила, що оскільки є Свідком Єгови, то не прийматиме переливання крові (Дії 15:28, 29). Увесь причетний до справи персонал лікарні, в тому числі й лікар, який її лікував, був добре обізнаний з її бажанням.

Через два дні після операції Люс втратила багато крові, і тому в неї розвинулась анемія. Лікар, який за нею доглядав, д-р Хосе Родріґес Родріґес, вважав, що їй може допомогти лише переливання крові. Тож нічого їй не кажучи і без її згоди, він став домагатися судового рішення, щоб зробити Люс переливання крові.

Хоча Люс була повністю при пам’яті і в стані говорити, д-р Родріґес Родріґес твердив, що через невідкладність справи немає часу чекати на чийсь дозвіл. Окружний адвокат Едуардо Перес Сото підписав документ, і окружний суддя, вельмишановний Анкель Луіс Родріґес Рамос, виніс судове рішення за переливання крові.

Тому 31 січня 1992 року Люс помістили в операційну кімнату, де їй було зроблено переливання крові. Під час переливання вона чула, як дехто з лікарняного персоналу сміявся. Інші сварилися на неї, кажучи, що переливання робиться для її власного добра. Вона боролася як могла, але усе надаремно. До кінця дня вона отримала чотири одиниці крові.

Те, що сталося з Люс, було не першим і не останнім випадком, пов’язаним з переливанням крові Свідкам Єгови в Пуерто-Рико. До Люс було винесено щонайменше 15 судових рішень про переливання крові повнолітнім Свідкам Єгови проти їх волі, а пізніше було ще більше подібних випадків. Жахливо, але одного разу після винесення судового рішення переливання крові здійснили, коли пацієнтка перебувала в непритомному стані.

Проте Люс не закінчила своєї боротьби в операційній кімнаті. У жовтні 1993 року був надісланий позов до Співдружності Пуерто-Рико. Справу заслухав суд наглядової інстанції, і 18 квітня 1995 року було винесено рішення на її користь. Суд визнав, що розпорядження про переливання крові було «неконституційне й зроблене без належної законної процедури, воно позбавило позивачку її права вільно сповідувати релігію, права на особисте життя і права вирішувати самій за себе».

Це було важливе судове рішення, тому що вперше суд у Пуерто-Рико в справі переливання крові став на боці Свідків Єгови. Судове рішення викликало небувалі відгуки. Було проведено прес-конференцію за участю журналістів провідних газет, радіо й телебачення.

Цього ж вечора по радіо передавали інтерв’ю з одним із адвокатів Люс. Слухачів попросили дзвонити й ставити запитання. Багато лікарів та юристів дзвонили та позитивно висловлювались про вирішення цієї справи. Один з тих, хто подзвонив, сказав: «Наукою не встановлено, що переливання крові рятує життя, тому триматися такої думки неправильно». Він також зауважив: «Скоро переливання крові відійде в минуле, як один з найбільших хибних поглядів і помилок сучасної медицини».

Пізніше один високоповажний професор права відвідав філіал Товариства Вартової башти й висловив там своє велике задоволення, як він сказав, «гучною перемогою». Він додав, що рішення суду захищає конституційні права не тільки Свідків Єгови, але й усіх громадян Пуерто-Рико.