• Чому священики втручуються в політику?
    Пробудись! — 1987 | 8 листопада

    • Цивільні права, суспільне правосуддя

      Проте, так як ми вже згадали, декотрих релігійних провідників дуже схвалюють за те, що вони грали активну роль у політиці й заради інших причин.

      Як приклад цього в Сполучених Штатах Америки маємо баптистського священика Мартіна Лютера Кінга, молодшого, провідника довгої кампанії проти расової дискримінації, щоб здобути цивільного права. Інші священики очолювали боротьби за права жінок і декотрих менших груп населення. Священики й релігійні служителі брали дієву участь у політиці для того, щоб підтримувати право голосування, належну зарплату, і справедливі нагоди на роботу. Сучасно поширюють „теологію визволення”, щоб нею полегшити страждання бідних людей, як-от розподілянням землі між збіднілими людьми.

      Що ви думаєте про те, що релігійні провідники втручуються в політику для того, щоб поширювати суспільні справи або „світську людяність”, так як дехто називає ці спірні питання? Навіть декотрі священики почувають себе ніяково через усе те, що тепер діється. Кійт Гепгарт, священик Фундаменталістів, сказав: „За моїх молодих літ, я завжди чув, що церквам не слід втручуватись у політику. Тепер, здається, це є гріхом не втручуватись”. Один журналіст про спірні релігійні питання зауважив: „Починаючись спочатку 1970 рр., фундаменталісти-християни мало-помалу переконались, що політичні діяльності стали обов’язковими”.

      Коли б такі питання й були похвальні, то подумайте, як далеко вони вже втягнули священиків, і перевірте себе чи ви схвалюєте це.

      Що теологія визволення робить?

      Густаво Гутіерресу, католицькому священикові в Перу, приписують честь за розвиток „теології визволення” як відповідь на долю збіднілих людей. Цей напрям дуже поширився між священиками Латинської Америки й по інших місцевостях. Журнал Манчестер гардіан віклі в Англії каже, що єпископ Дургам накидався на політичну філософію уряду, і таким чином заохочував на „поширення справи ,теології визволення’”.

      Чи ж така теологія тільки підкреслює турботу про вбогих, так як Біблія спонукує? Ледве. Єпископ Дургам признає, що „британська теологія визволення дуже серйозно приймає деякі вислови марксизму”. Це значить тлумачення боротьби вбогих звертанням до висновків Маркса. З якими ж наслідками?

      Нешонел католик репортер (4 липня, 1986 р.) помістив заголовок „Бразільська боротьба за землю протеставить церкву державі”. Основна причина цієї боротьби є, що дуже мале число „великих землевласників контролюють 83 відсотки землі”. Згуртованість і марші під керівництвом священиків є частиною цієї „боротьби за землю”. І „боротьба” це придатне слово. У статті було сказано, що „218 осіб було вбитих у більше як 700 конфліктах за землю минулого року, включаючи отця Жозімо Тавареша, бразільського священика реформи землеволодіння, якого вбили 11 червня”.