Цю дорогу назвали в честь римського державного діяча Клавдія Аппія Цекуса. Він почав будувати її 312 року до н. е. Аппієва дорога, 5—6 метрів завширшки, вимощена камінням з вулканічної породи. Вона простягалася на 583 кілометра на південний-схід від Рима і з’єднувала місто з портом Брундізій (сьогодні Бріндізі), з якого відкривався шлях на схід. Кожні 20—25 кілометрів були заїзди, де подорожуючі могли купити їжу, переночувати або поміняти коней чи екіпаж.

Від Путеолі до Рима Павло, мабуть, ішов пішки. Аппієвою дорогою він подолав 212 кілометрів. Частина шляху пролягала через Понтинське болото. Один римський письменник, згадуючи цю багнисту ділянку, скаржився на сморід і хмари комарів. На півночі від Понтинського болота були Аппіїв ринок (65 кілометрів від Рима) і нічліг для подорожніх «Три Заїзди» (50 кілометрів від міста).

[Ілюстрація на сторінці 11]

Аппієва дорога