«Та ти маєш і в Сардах кілька імен, що одежі своєї вони не споганили, і в білій зо Мною ходитимуть, бо гідні вони.

Об’явлення 3:4,

Через недбалість старійшин збір може стати сонним духовно. Однак декотрі особи в такому зборі можуть мужньо старатися не заплямувати своєї християнської особистості і, таким чином, далі мати добре ім’я в Єгови (Приповістей 22:1).

11, 12. а) Як декотрі протягом великого відступництва були подібні до тих вірних «кількох імен» у Сардах? б) Яке полегшення дістали пшеницеподібні християни протягом Господнього дня?

¹¹ Так, та «одежа» говорить про праведну християнську особистість. (Порівняйте Об’явлення 16:15; 19:8). Незважаючи на те що більшість стала байдужою, Ісус дуже радіє з того, що «кілька імен», тобто кілька помазаних християн у Сардах, все ще залишаються вірними християнами. Так само було і тоді, коли протягом довгих століть великого відступництва Вавилон Великий — світова імперія фальшивої релігії — поглинув тих, що називали себе християнами: завжди мусили бути люди, які намагались виконувати волю Єгови, незважаючи на великий опір. Вони були праведними особами, як пшениця серед буйних сектантських бур’янів (Об’явлення 17:3—6; Матвія 13:24—29).

¹² Ісус обіцяв, що він буде з цими пшеницеподібними християнами «повсякденно аж до кінця віку». Він знає, хто вони і які добрі імена вони здобули собі (Матвія 28:20; Екклезіяста 7:1). Уяви собі радість тих вірних «кількох», які ще жили на початку Господнього дня! Зрештою вони були відлучені від духовно мертвого загальновизнаного християнства і зібрані в праведний збір, більш подібний до збору в Смірні (Матвія 13:40—43).

13. Які благословення приготовані для помазаних християн, що не ‘споганили своєї одежі’?

¹³ Християни в сардійському зборі, які були вірні до самого кінця і не забруднили своєї християнської особистості, дочекалися сповнення своєї чудесної надії.