У тріскуче багаття все підкидали й підкидали — і полум’я злетіло аж до неба. Однак це не було звичайне вогнище. Священики й прелати дивились на те, як вогонь несамовито пожирав Біблії. Але, купивши ті Біблії, аби знищити їх, єпископ Лондона нехотячи допоміг тим перекладачу Вільяму Тиндалю фінансувати його наступні видання!

Архієпископ Арендел у листі до папи Іоанна XXIII, датованому 1412 роком, згадував про «того жалюгідного й набридливого типа, Джона Уїкліфа, що зажив собі жахливої слави, того сина вужа стародавнього, самого провісника й дитяти антихриста». Кульмінацією таврування були такі слова Арендела: «На довершення своїх злочинних замірів він надумав зробити новий переклад Святого Письма рідною мовою». Так, найбільше розлютило церковних провідників те, що Уїкліф хотів дати людям Біблію їхньою рідною мовою.