Намагання папи Іоанна-Павла II, щоб більше шанувати „діву Марію” не пом’якшило цього натяку, що подружжя є неморальним, а навіть гріхом. Догмат про вічну непорочність Марії увічнює думку, що статеві зносини є неморальні. Цей догмат натякає, що подружній акт, навіть після народження Ісуса, заплямував би Марієну репутацію, як свята жінка.

Не дивно, що „таємниця оригінального гріха” і „вічна непорочність Марії” поміщаються між великими проблемами, які турбують щирих католиків.

Що довело її нав’язати обітницю безшлюбності на священиків та монахинь і намагатись, що Марія була довічно непорочною?