Що Ісус і Його апостоли дійсно казали

Ці вчення зберігаються в книзі, яка поміщає єдиний точно записаний рекорд Ісусових власних слів і того, що Його апостоли дійсно навчали. У вас мабуть уже є та книга, Біблія. У ній знаходяться навчання правдивого Християнства перш ніж до нього додалось багато різних людських ідей. Наступні цитати (крім цитат вибраних з 2 кн. Мойсеєвої) були записані Ісусовими апостолами, обговорюючи вчинки недозволених у християнському зборі:

Позашлюбні статеві зносини: „Неморальні люди, ідолопоклонники, перелюбники... ніколи не успадкують Божого царства”.— 1 Коринтян 6:​9, 10, Єрусалимський Переклад (анг.).

„Бо коли потураємо своїм бажанням, то наслідки стають очевидні: перелюб, груба непристойність і статева безвідповідальність... ті що так поводяться не успадкують Божого царства”.— Галатів 5:19-21, Єрусалимський Переклад (анг.).

„Тому що статевий потяг завжди дуже небезпечний, то нехай кожний чоловік має свою дружину а кожна жінка свого власного чоловіка”.— 1 Коринтян 7:2, Єрусалимський Переклад (анг.); також дивіться 1 Солунян 4:3-8.

Мужолозні практики: „За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним... чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду”.— Римлян 1:​26, 27, Переклад Хоменка.

„Ні розпусники... ні мужоложники... Царства Божого не вспадкують вони! І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й духом нашого Бога”.— 1 Коринтян 6:9-11; також дивіться 1 Тимофія 1:9-11.

Аборт: Біблія каже, що коли б два чоловіки билися і випадково „вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину,.. якщо станеться нещастя, то даси душу за душу”. Коли б через недбалість спричинилось смерть ненародженому немовляткові, то за такий вчинок карали смертю. І християнський апостол Іван написав: „Жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б”.— 2 Мойсеєва 21:​22, 23; 1 Івана 3:15.

Про наступні вчення Ісус і Його апостоли нічого не згадували. Ці непотрібні обмеження були пізніше додані.

Обітниця безшлюбності: Павло, апостол Ісуса, який проповідував Християнство по не-єврейському світі, сказав, що безшлюбність не була вимогою. Він писав: „Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа [Петро]?” — 1 Коринтян 9:5, Переклад Хоменка.

Він також написав: „Щоб єпископ був... однієї лише жінки чоловіком”.— 1 Тимофія 3:2, Католицький Переклад Хоменка; також дивіться 1 Тимофія 4:1-3.

Знову одружуватись не дозволено: Ісус казав, що є тільки один серйозний гріх, через який одружені можуть розводитись і знову одружуватись. Він сказав: „Я кажу вам: Хто відпускає свою жінку — за винятком розпусти — і ожениться з іншою, той чинить перелюб; і хто ожениться з розведеною, чинить перелюб”. (Матвія 19:9, Переклад Хоменка) У примітці до 9 вірша в англомовному Новому Американському Перекладі каже: „Особливо похітлива поведінка: буквально ,за винятком порнеї’, тобто, неморальності, перелюбу, а навіть кровозмішення”.

Правила відносно протизаплідних засобів: Біблія каже, що батьки мусять любити, доглядати, і виховувати своїх дітей згідно з благочестивими принципами, і ніде не каже, що кожний статевий акт повинен бути нагодою на зачаття. Вона нічого не говорить про контролювання народженості, щоб обмежувати величину родини.

Якщо католицька церква справді є під владою Ісуса Христа, то всі її навчання й практики повинні зовсім погоджуватись з Божим Словом, Святим Письмом. У ній не було б незгод між єпископами, священиками й членами церкви. Це дуже серйозна справа. Ісус сказав: „Кожне царство само проти себе поділене прямує на загибель, а дім сам проти себе поділений впаде”. (Луки 11:17, Єрусалимський Переклад) Нехай це становище спонукує наших католицьких читачів більш докладно розглянути Біблію, для того, щоб навчитись чого Бог вимагає від нас, для того, щоб служити Йому прийнятно. Свідки Єгови були б раді допомогти вам у цьому.

[Рамка на сторінці 18]

Обітниця безшлюбності не була першостолітнім наказом

Папа Павло VI підтвердив вимогу безшлюбності для священиків, але визнав, що в „Новому Завіті, в якому зберігається навчання Христа й апостолів,.. не вимагає безшлюбності від святих служителів... Сам Ісус не нав’язував цієї вимоги, коли вибрав Своїх Дванадцятьох [апостолів], також Апостоли не вимагали безшлюбності від тих, які головували над першими християнськими суспільствами”.— Сакердоталіс селібатус (Священицька безшлюбність, 1967 р.).

[Рамка на сторінці 18]

„Проженіть цього лиходія...”

Апостол Павло сказав християнам у першому столітті що вони повинні робити з неморальною особою в зборі: „Ви не повинні спілкуватись з братом-християнином, який живе неморально... Ви мусите прогнати цього лиходія з-поміж себе”. Чи ваша церква дійсно робить це? — 1 Коринтян 5:11-13, Єрусалимський Переклад.