АЛЕ чи ж у Біблії не знаходяться вірші, які говорять про святого духа особовими висловами? Так, але зауважте, що католицький теолог Едмунд Фортман говорить про це в творі Триєдиний Бог: «Незважаючи на те, що про цього духа часто говориться особовими висловами, то стає ясно, що святі письменники [Святого єврейського Письма] ніколи не розуміли, і не говорили, що цей дух був відмінною особою».

Католицька енциклопедія: «В Старому Завіті ніде немає ясного доказу на Третю особу».

Католицький теолог Фортман: «Євреї ніколи не вірили, що дух був особою; і немає здорового доказу на те, що письменники Старого Завіту були такої думки... Про Святого Духа звичайно говориться в [синоптичних] Євангеліях і Діях апостолів, як божественна сила».

Нова католицька енциклопедія: «С[тарий] З[авіт] не каже, що Божий Дух є особою... просто, Божий дух — це Божа сила. Якщо в декотрих віршах дух представляється бути відмінним від Бога, то це тому, що подих Ягве діє зовнішньо». Ця енциклопедія також каже: «Більшість віршів Н[ового] З[авіту] виявляють, що Божий дух є щось, а не хтось; це можна особливо бачити з порівняння духа з Божою силою» (курсив наш).

Католицький словник: «Взагалі, Новий Завіт, так як Старий, каже, що дух є божественна енергія або сила».

Отже, ні євреї ні ранні християни не вірили, що святий дух був частиною Трійці. Те вчення появилось у пізніших століттях. Так як каже Католицький словник: «Третю особу утвердилось на Александрійському соборі в 362 р... і зрештою на Константинопольському в 381 р.»,— близько півчвертя століть після вилиття святого духа на учнів у свято П’ятидесятниці!