Однак художні зображення навіть пізнішого періоду показують, що хрещення відбувалось через повне занурення. Особа, яка мала охреститись, стояла по груди, а то й по шию у воді (дивіться фотографії вгорі). Чи можливо було повністю занурити у воду дорослу людину середнього зросту, якщо вода сягала їй лише до пояса? В одній книжці сказано, що стік води можна було тимчасово призупинити, поки людину, яка ставала на коліна або присідала, повністю не занурятьb. Професор П’єр Жюнель, знавець католицьких церковних ритуалів, пояснює: «[Людина] стояла по пояс у воді. А священик або диякон клав їй руку на голову і занурював її у воду лицем донизу».

Бюле називає це явище «ностальгією за зануренням». Саме тому католицька церква, як ніколи раніше, заохочує, щоб новонавернених хрестили, повністю занурюючи їх у воду.