В результаті Онисим став християнином, і Павло за згодою Онисима вирішив відіслати його назад до Филимона. Саме в той час Павло написав також листи до зборів в Ефесі та Колосах. В обох цих листах він дав добрі поради християнам, які були рабами і власниками рабів, щодо того, як належно ставитись один до одного (Еф. 6:5—9; Кол. 3:22—4:1).

⁵ Як видно з цього листа, Павло не проповідував «соціальний євангелізм» — він не намагався ліквідувати існуючу систему та її устрої, як-от рабство. Павло не звільняв самоправно навіть тих рабів, які були християнами, а натомість відіслав раба-втікача Онисима назад до його пана Филимона в Колоси, до яких з Рима треба було добиратися понад 1400 кілометрів. Таким чином Павло залишався вірним своєму високому покликанню апостола, неухильно сповняючи дане йому Богом доручення ‘проповідувати про Боже царство і навчати про Господа Ісуса Христа’ (Дії 28:31; Филим. 8, 9).