У римлян була подібна тріада богів, яку вони називали Парки.

Як римляни, так і греки прагнули дізнатися, яку долю їм призначено. Так у них з’явилися й розвинулися запозичені з Вавилона астрологія і ворожіння. Події, які римляни використовували, щоб передрікати майбутнє, вони називали портента, або ознаки. Повідомлення, що несли в собі ці ознаки, називалися оміна.

Великою популярністю користувалися оракули або медіуми, за допомогою яких греки й римляни намагалися довідатись про майбутнє. Вважалося, що вони були посередниками між богами й людьми. (Порівняйте Дії 16:16—19). Які були наслідки таких поглядів? Філософ Бертран Рассел сказав: «Страх замінив надію; метою життя швидше було бажання уникнути нещастя, ніж досягнути чогось справді доброго». Подібні теми стали предметом суперечок у загальновизнаному християнстві.