У прикладі з 1 Коринфян 4:9 Павло, можливо, порівнює себе та інших апостолів з тими, хто брав участь в останній частині римських ігор на арені, адже вона була найкривавішою, а її учасників чекала неминуча смерть. В основі слів з Євреїв 10:32, 33 також може лежати порівняння з римськими іграми. (Див. ТЕАТР.)

Рим. Римські ігри разюче відрізнялися від грецьких. Їхньою особливістю були гладіаторські бої та інші вкрай жорстокі видовища. Гладіаторські бої з’явилися в III ст. до н. е. і спочатку були релігійним обрядом під час поховання. Можливо, вони мали тісний зв’язок зі стародавнім язичницьким звичаєм робити собі порізи, щоб, стікаючи кров’ю, прославляти богів або померлих (1Цр 18:28; пор. з Лв 19:28, де записана заборона виконувати подібні ритуали). Пізніше римські ігри присвятили богу Сатурну. Мало що могло перевершити жорстокість цих розваг. Одного разу імператор Траян провів ігри, в яких брали участь 10 000 гладіаторів, більшість з яких загинула. На гладіаторську арену виходили навіть деякі сенатори, шляхетні жінки та імператор Коммод. А з часів Нерона під час таких ігор жорстоко вбили багатьох християн.