Багато братів збільшило свою проповідницьку діяльність, а дехто розпочав піонерське служіння. Серед них були Міхай Ністор і Васіле Сабадиш.

Васіле Сабадиш продовжував піонерувати, незважаючи на часті переїзди. Він робив особливо добру справу, оскільки йому вдавалося відшукувати братів, які розсіялись через переслідування служби безпеки «Секурітате» — головного знаряддя в руках нового комуністичного режиму. «Щоб уникнути арешту, мені треба було виявляти обережність і винахідливість,— розповів Васіле.— Наприклад, подорожуючи в іншу частину країни, я завжди намагався мати якусь дійсну причину, скажімо, направлення лікаря на курорт.

Відводячи підозри, я налагоджував зв’язок між братами, щоб вони могли регулярно отримувати духовну поживу. Моїм гаслом були слова з Ісаї 6:8: “Ось я,— пошли Ти мене!” і з Матвія 6:33: “Далі шукайте найперше царства”. Ці вірші додавали мені радості й витривалості». Саме це було необхідне Васіле, адже згодом, попри всю обережність, його, як і багатьох інших братів, арештували.

[Ілюстрація на сторінці 112]

Васіле Сабадиш.