1938 р. Уряд закриває і опечатує румунський офіс у Бухаресті.

1946 р. Близько 15 000 осіб відвідує перший конгрес в Бухаресті, який проводиться за участю всіх Свідків країни.

1995 р. У Бухаресті знову відкривається румунський філіал.

Пізніше братів Кінцу і Філіпою призначили в Бухарест, де вони допомогли багатьом здобути точне знання з Божого Слова. Один щирий чоловік написав: «Дякую Богу, що він послав братів Імануіла та Онісіма, які доклали багато зусиль, щоб переконати і просвітити мене. Господь ще багато зробить у цьому місті, але потрібне терпіння».

Онук рідної сестри Іоана, на ім’я Даніел, розповідає: «У 1914 році Іоана Руса покликали до армії. Оскільки він відмовився йти на війну, його відправили в Бухарест і там засудили на смерть. Перед стратою його змусили вирити собі могилу та стати біля неї лицем до націленої зброї. Офіцер дозволив Іоану сказати перед смертю кілька слів. Іоан вирішив помолитися вголос. Зворушені молитвою солдати завагались і не змогли виконати вирок. Тоді офіцер відвів убік одного з них і пообіцяв, що дасть йому оплачувану відпустку на три місяці, якщо той застрелить в’язня. Солдат погодився і заробив свою відпустку».