У 1923 році закінчилась монополія Бразилії на ґуму. Промислові магнати, спекулянти, торговці та проститутки в миг ока спакували свої валізи й поїхали з міста, що перетворило Манаус на сільську глушину. А що ж сталося з оперним театром? Крила театру стали складом для ґуми, а сцена використовувалася для футбольних матчів у закритому приміщенні!

«Викрадення, яке поклало кінець ґумовому буму й припинило діяльність оперного театру»

У 1876 році Генрі Вікем, молодий англійський шукач пригод, розробив шахрайську операцію, яка поклала кінець ґумовому буму в Бразилії. Заручившись допомогою індіанців, він «викрав» 70 000 добірних саджанців бразильської гевеї з амазонського лісу, повантажив їх на пароплав і перевіз контрабандою через бразильську митницю під виглядом «рідкісних рослин для королеви Вікторії». Він доглядав за ними під час подорожі через Атлантичний океан, а потім швидко перевіз на поїзді в теплиці Королівського ботанічного саду в К’ю (Англія), де саджанці прийнялися через кілька тижнів. Звідти саджанці перевезли в Азію й посадили на болотяних ґрунтах Цейлону й півострова Малакка. У 1912 році викрадені саджанці вже перетворилися на здорові насадження дерев гевеї, тож, коли ці дерева почали виробляти молочний сік, «бразильський ґумовий бум згас назавжди», говориться в одному джерелі.