1, 2. а) Розкажіть, як Рут і Ноомі йдуть моавськими рівнинами і якого горя вони зазнали. б) Чим була подорож до Віфлеєма для Рут і для Ноомі?

РУТ ішла поруч з Ноомі дорогою через моавські рівнини. Вони були лише вдвох на цих безмежних степах. Звечоріло. Рут почала думати, чи не час знайти місце для ночівлі. Вона переживала за свою свекруху Ноомі, бо дуже її любила.

² Обидві жінки зазнали гіркоти втрати. Ноомі вже багато років була вдовою, проте нещодавно вона знову горювала — померли двоє її синів, Кілйон і Махлон. Сумувала також Рут, адже Махлон був її чоловіком. Тепер Рут і Ноомі прямували до ізраїльського міста Віфлеєма. Проте Ноомі поверталася додому, а Рут ішла на чужину — вона покинула родину, рідні краї та звичаї, у тому числі своїх богів. (Прочитайте Рут 1:3—6).

3. Які запитання ми розглянемо і як це допоможе нам наслідувати віру Рут?

³ Чому ця молода жінка зважилась на таке? Чи зможе вона влаштувати собі життя на новому місці та піклуватися про Ноомі? З того, як вона давала собі раду, можна багато чого навчитися. (Дивіться також супровідну інформацію «Коштовна перлина»). Її приклад віри скріпляє нашу віру. Спершу подивімось, що пережили ці жінки.

Родинна трагедія

4, 5. а) Чому родина Ноомі переселилась до Моаву? б) З якими труднощами стикнулася Ноомі в Моаві?

⁴ Рут виростала в Моаві — невеликій країні, що на схід від Мертвого моря. Це була здебільшого гориста місцевість, порізане глибокими ущелинами плоскогір’я з бідною рослинністю. Проте «моавські поля» давали багаті врожаї навіть тоді, коли в Ізраїлі був голод (Рут 1:1).

⁵ Власне через голод туди пішов Елімелех з дружиною Ноомі та двома синами. Там, на чужині, їхня віра зазнавала випробувань, адже ізраїльтяни мали регулярно ходити на поклоніння Богу Єгові у вказане ним місце (Повт. 16:16, 17). Ноомі зберегла свою віру, хоча й побивалась через смерть чоловіка (Рут 1:2, 3).

6, 7. а) Чому Ноомі могла непокоїтися тим, що її сини одружилися з моавітянками? б) Чому ставлення Ноомі до невісток заслуговує уваги?

⁶ Згодом вона, можливо, знову відчувала біль. Цього разу через те, що її сини одружилися з моавітянками (Рут 1:4). Ноомі знала, що їхній прабатько Авраам доклав неабияких зусиль, щоб знайти дружину для свого сина Ісака з-посеред свого народу, який служив Єгові (Бут. 24:3, 4). Крім того, Мойсеїв закон, який був даний пізніше, застерігав ізраїльтян, щоб вони не дозволяли своїм синам і дочкам одружуватися з чужинцями, бо це могло довести Божий народ до ідолопоклонства (Повт. 7:3, 4).

⁷ Усе ж Махлон і Кілйон побралися з моавітянками. І, хоча Ноомі була розчарована рішенням синів, вона старалась виявляти своїм невісткам Рут і Орпі справжню доброту й любов. Можливо, вона сподівалася, що невістки також стануть служити Єгові. Хоч би як там було, Рут і Орпа любили Ноомі. Це допомогло їм подолати горе, яке прийшло в їхню родину. Махлон і Кілйон померли досить рано, адже у них навіть не було дітей. Тож невістки Ноомі стали, як і вона, вдовами (Рут 1:5).

8. Що наблизило Рут до Єгови?

⁸ Чи релігія Рут допомогла їй пережити горе? Навряд. Моавітяни поклонялися багатьом богам, головним серед яких був Кемош (Чис. 21:29). Характерною особливістю їхньої релігії була жорстокість та огидні звичаї, в тому числі принесення в жертву дітей. Отже все, що Рут довідалася від Махлона або Ноомі про Єгову — доброго та милосердного Бога Ізраїлю — дуже їй подобалось. Ізраїльтяни любили Єгову, а не жахалися його. (Прочитайте Повторення Закону 6:5). Втративши чоловіка, Рут, напевне, ще більше зблизилася з Ноомі. Вона ще охочіше слухала розповіді цієї старшої жінки про всемогутнього Бога Єгову, про його чуда і сердечне та милосердне ставлення до людей.

9—11. а) Що вирішили Ноомі, Рут і Орпа? б) Чого ми вчимося з того, якої трагедії зазнали Ноомі, Рут і Орпа?

⁹ Ноомі завжди прагнула чути вісточки з рідного краю. І ось вона почула від мандрівних купців, що в Ізраїлі голоду вже немає. Єгова згадав про свій народ. У Віфлеємі, назва якого означає «дім хліба», знову був достаток їжі. Тож Ноомі вирішила повернутися додому (Рут 1:6).

¹⁰ А що зроблять Рут і Орпа? (Рут 1:7). Горе зблизило їх зі свекрухою. Її доброта і непорушна віра в Єгову особливо привабила Рут. Отже, три вдови подалися до Віфлеєма.

¹¹ Розповідь про Рут показує, що трагедії трапляються як хорошим, так і поганим людям (Еккл. 9:2, 11). Також вона вчить нас, що, зазнаючи гіркої втрати, варто шукати розради і підтримки в інших, особливо тих, хто покладається на Єгову — Бога, якому служила Ноомі (Прип. 17:17).

Віддана любов Рут

12, 13. Чому Ноомі хотіла, аби Рут і Орпа повернулися додому та не йшли з нею, і як вони спершу до цього поставились?

¹² Ноомі з невістками пройшла чималий шмат дороги. Вона думала про любов, яку невістки виявляли до неї та її синів. Ноомі не бажала, щоб вони, чужоземки, прийшовши у Віфлеєм, зазнали там нових страждань.

¹³ Тож Ноомі сказала: «Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною». Вона також висловила сподівання, що Єгова дасть їм нових чоловіків. «І вона поцілувала їх, а вони підняли свій голос та плакали». Зрозуміло, чому Рут і Орпа так прив’язалися до цієї добросердої та несамолюбної жінки. Вони наполягали: «Ні,— з тобою ми вернемось до народу твого» (Рут 1:8—10).

14, 15. а) До кого повернулась Орпа? б) Як Ноомі намагалась переконати Рут, щоб та повернулась додому?

¹⁴ Але Ноомі наполягала на своєму, кажучи, що в Ізраїлі вона мало чим зможе їм допомогти. Адже вона не має чоловіка, який би про неї піклувався, а також не має синів, котрі взяли б їх за жінок. Вона сказала, що їй дуже боляче через те, що не може про них подбати. Орпа погодилася зі словами Ноомі. У Моаві в неї залишились батьки, родина, дім. Виглядало так, що справді ліпше залишитися в Моаві. Тож Орпа на прощання поцілувала Ноомі та пішла додому (Рут 1:11—14).

¹⁵ А Рут? Чи її також налякали слова Ноомі? Ні. Ми читаємо: «Рут пригорнулася до неї». Ноомі пішла далі, а Рут за нею. Та Ноомі заперечила: «Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх,— вернися й ти за зовицею своєю» (Рут 1:15). Ці слова відкривають нам цікаву та важливу подробицю: Орпа повернулась не лише до свого народу, але й до «богів своїх». Вона вирішила залишитися поклонницею Кемоша та інших фальшивих богів. А що сказати про Рут?

16—18. а) Як Рут виявила віддану любов? б) Чого ми вчимося про віддану любов з прикладу Рут? (Також дивіться ілюстрації, де зображено цих двох жінок).

¹⁶ Рут почувалася добре зі своєю свекрухою Ноомі. Її серце було сповнене любов’ю до Ноомі та до Бога, якому та служила. Тому Рут сказала: «Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог. Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою» (Рут 1:16, 17).

¹⁷ Які чудові слова! Вони і досі, через 30 століть, зворушують серце кожного, хто читає цю розповідь. Вони увиразнюють дорогоцінну рису — віддану любов. Рут була настільки відданою і так любила Ноомі, що була готова йти за нею, хоч би куди та пішла. Лише смерть могла розлучити їх. Народ Ноомі мав стати її народом, бо заради своєї свекрухи вона охоче покинула все найдорожче для неї, навіть моавських богів. Рут, на відміну від Орпи, могла щиро сказати, що хоче, аби Єгова — Бог Ноомі — був також її Богомa.

¹⁸ Отже, дві жінки пішли далі. За деякими підрахунками, з Моаву до Віфлеєма треба було йти тиждень. Дорогою вони, напевне, старалися підбадьорювати одна одну.

19. Як наслідувати віддану любов, котру виявляла Рут, у родині, серед друзів та у зборі?

¹⁹ Ми теж потребуємо підбадьорення. Біблія передбачала, що настануть «скрутні часи, коли жити буде дуже важко» і ми зазнаватимемо різних утрат (2 Тим. 3:1). Тож нам варто розвивати таку ж рису, яку мала Рут,— віддану любов. Така любов зближує людей і допомагає долати труднощі в цьому безсердечному світі. Вона зміцнює подружжя, стосунки між членами родини й друзями, а також між одновірцями. (Прочитайте 1 Івана 4:7, 8, 20). Ми наслідуємо приклад Рут, коли розвиваємо таку любов.

Рут і Ноомі у Віфлеємі

20—22. а) Як вплинуло на Ноомі життя в Моаві? б) Який помилковий погляд на свої біди мала Ноомі? (Дивіться також Якова 1:13).

²⁰ Одна річ говорити про віддану любов, інша — виявляти її в житті. Рут мала нагоду виявити цю любов не лише до Ноомі, але й до Бога Єгови, якому вона вирішила служити.

²¹ Зрештою жінки прийшли до Віфлеєма, що за 10 кілометрів на південь від Єрусалима. Здається, в цьому містечку Ноомі з родиною раніше були досить знаними, бо всі його мешканці заговорили про її повернення. Люди дивились на неї та запитували: «Чи це Ноомі?» Очевидно, за час її перебування у Моаві вона дуже змінилася — виглядала втомленою і згорьованою (Рут 1:19).

²² Своїм родичам і сусідам Ноомі розповіла, яким гірким було її життя. Вона навіть вважала, що треба змінити її ім’я з Ноомі («приємна») на Мара («гірка»). Нещасна Ноомі, подібно до Йова, який жив раніше, вважала, що це Єгова спровадив на неї лихо (Рут 1:20, 21; Йова 2:10; 13:24—26).

23. Про що тепер думала Рут і що передбачав Мойсеїв закон стосовно вбогих? (Дивіться також примітку).

²³ Тепер Рут думала, як найліпше подбати про Ноомі та про себе. Вона довідалася, що, згідно з Законом Єгови, вбогі ізраїльтяни могли мати найнеобхідніше для прожиття. Їм дозволялося приходити на поле в час жнив і збирати те, що залишалося за женцями, а також те, що не було вижате по краях поляb (Лев. 19:9, 10; Повт. 24:19—21).

24, 25. Що зробила Рут, коли випадково прийшла на поля Боаза, і якою була праця збирання колосків?

²⁴ У квітні місяці настав час збору ячменю. Рут вийшла в поля довідатись, хто дозволив би їй назбирати трохи зерна. Вона випадково прийшла на поле Боаза — заможного родича померлого чоловіка Ноомі. Хоча за Законом Рут мала право збирати зерно, вона все ж попросила дозволу на це в одного з Боазових робітників, який наглядав за женцями. Він їй дозволив (Рут 1:22—2:3, 7).

²⁵ Отже, Рут взялась до роботи. Вона пішла за женцями, які жали ячмінь крем’яними серпами. Те, що падало на землю або залишалося незжатим, вона збирала і відносила в місце, де пізніше можна було це вимолотити. Така праця копітка і важка. Особливо важко стає, коли сонце вже високо. Але Рут працювала, не розгинаючи спини, і зупинялась лише для того, аби витерти піт з чола й трохи поїсти «в домі», тобто в тимчасовому укритті, яке давало тінь.

26, 27. Якою людиною був Боаз і як він поставився до Рут?

²⁶ Рут не хотіла звертати на себе увагу. Але Боаз таки побачив її та запитав про неї свого робітника. Боаз був вірним Богові чоловіком, він вітався зі своїми робітниками, серед яких могли бути навіть чужинці, такими словами: «Господь з вами!» Вони відповідали подібно. Цей богобоязливий літній чоловік по-батьківськи зацікавився Рут (Рут 2:4—7).

²⁷ Він назвав її дочкою і запропонував знову прийти на його поле збирати зерно. Він порадив їй триматися ближче до молодих жінок з його родини, аби ніхто з робітників не чіпав її. Боаз також подбав про те, щоб вона мала що їсти на полі. (Прочитайте Рут 2:8, 9, 14). Але передусім, він старався хвалити її та підбадьорювати.

28, 29. а) Яку репутацію мала Рут? б) Як ви, подібно до Рут, можете шукати сховку в Єгови?

²⁸ Коли Рут запитала Боаза, чим вона, чужинка, заслужила в нього такої ласки, він відповів, що чув про її любов до Ноомі. Очевидно, Ноомі хвалила свою невістку серед жінок Віфлеєма. Про це почув теж Боаз. Він знав, що Рут почала служити Єгові, бо сказав: «Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його» (Рут 2:12).

²⁹ Як же підбадьорили Рут ці слова. Вона вирішила знайти сховок під крильми Бога Єгови, наче пташеня у гнізді під захистом крил своєї матері. Рут була вдячна Боазові за ці теплі слова. Вона продовжувала працювати аж до вечора (Рут 2:13, 17).

30, 31. Чого ми вчимося від Рут про те, як ставитись до праці, виявляти вдячність та віддану любов?

³⁰ Рут залишила всім нам чудовий зразок віри, адже ми живемо в часи, коли важко зводити кінці з кінцями. Вона була вдячною жінкою і не вважала, що інші зобов’язані для неї щось робити. Вона не соромилась довго і тяжко працювати заради Ноомі, хоча така праця не була престижною. Рут з радістю прийняла і застосувала мудрі поради Боаза. А найважливіше: вона знала, що справжнім сховком для неї є її небесний Батько, Бог Єгова.

³¹ Якщо ми, подібно до Рут, виявляємо віддану любов і наслідуємо її смиренність, працьовитість та вдячність, то наша віра також стане прикладом для інших. У наступному розділі ми побачимо, як Єгова дбав про Рут і Ноомі.

1, 2. а) Яку роботу виконувала Рут? б) Що вона довідалась про Закон Єгови та його народ?

РУТ стає навколішки біля купки ячмінних колосків, яку вона назбирала протягом дня. На поля довкола Віфлеєма спадає вечір, і багато робітників уже прямують до брам цього містечка, що розкинулось на пагорбі. У Рут, мабуть, болять руки і ноги, адже вона невтомно працювала з самого ранку. Проте вона працює далі, молотячи колоски невеликою палкою або ціпом. А втім, день видався хорошим — ліпшим, ніж вона сподівалася.

² Чи цій молодій вдові нарешті усміхнулося щастя? Вона вирішила пов’язати життя зі своєю свекрухою Ноомі, пообіцявши не покидати її і служити Єгові, Богу Ноомі. Дві овдовілі жінки разом повернулися з Моаву до Віфлеєма, і невдовзі моавітянка Рут дізналася, що в Законі Єгови є практичні та сповнені поваги до людської гідності постанови щодо бідних в Ізраїлі, в тому числі іноземців. А тепер вона побачила, що деякі люди з народу Єгови, котрі знали Закон і дотримувались його, з любові до Бога виявили їй особливу доброту, яка була наче бальзам для її зраненого серця.

3, 4. а) Як Боаз підбадьорив Рут? б) Як приклад Рут допомагає нам у нинішні економічно важкі часи?

³ Одним з таких людей був Боаз, багатий старший чоловік, на полях якого Рут підбирала колоски. Він по-батьківськи поставився до неї. Рут усміхається про себе, згадуючи, як сердечно він похвалив її за те, що вона дбає про стареньку Ноомі і що вирішила сховатися під крильми правдивого Бога, Єгови. (Прочитайте Рут 2:11—14).

⁴ І все ж Рут, напевно, хвилюється про своє майбутнє. Як вона, збідніла іноземка без чоловіка і дітей, буде забезпечувати себе і Ноомі? Чи буде їм вистачати залишків врожаю, які вона збиратиме? А хто подбає про неї, коли вона постаріє? Не дивно, якщо такі думки турбували її. У сьогоднішні економічно важкі часи багато хто стикається з подібними труднощами. Довідавшись, як віра допомогла Рут подолати такі труднощі, ми зможемо наслідувати приклад цієї жінки.

Що таке справжня сім’я?

5, 6. а) Як працювала Рут першого дня, збираючи колоски на полі Боаза? б) Що зрозуміла Ноомі, коли побачила Рут?

⁵ Коли Рут закінчила молотити зерно і зібрала його докупи, вона бачить, що набрала близько ефи ячменю, тобто приблизно 22 літри. Це могло важити 14 кілограмів. Вона, мабуть, загортає зерно в полотно, і, поставивши клунок на голову, вирушає у сутінках до Віфлеєма (Рут 2:17).

⁶ Як же радіє Ноомі поверненню своєї любої невістки! Старенькій, можливо, перехоплює дух від здивування, коли вона бачить, як багато ячменю принесла Рут. Також Рут принесла залишки їжі, якою Боаз частував своїх робітників, і двоє жінок їдять це на вечерю. Ноомі питає: «Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе!» (Рут 2:19). Ноомі була спостережливою жінкою. Побачивши, що Рут принесла їжу і багато зерна, вона зрозуміла, що хтось звернув увагу на молоду вдову і виявив їй доброту.

7, 8. а) Чию любов побачила Ноомі в милості Боаза і чому? б) Як Рут знову виявила віддану любов до своєї свекрухи?

⁷ Жінки починають розмовляти, і Рут розповідає Ноомі про доброту Боаза. Ноомі зворушено каже: «Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих» (Рут 2:20). Вона побачила у милості Боаза любов Єгови, який спонукує своїх служителів до щедрості та обіцяє винагородити їх за виявлену добротуa. (Прочитайте Приповістей 19:17).

⁸ Ноомі радить Рут погодитися на пропозицію Боаза і збирати залишки врожаю на його полях поряд з його служницями, бо на іншому полі її можуть образити женці. Рут слухається поради. Крім того, вона і далі «живе з своєю свекрухою» (Рут 2:22, 23). Ці слова вказують на віддану любов Рут — рису, яка була визначною в її особистості. Її приклад спонукує нас замислитись, чи ми шануємо сімейні узи, віддано підтримуючи дорогих нам людей і надаючи їм необхідну допомогу. Єгова завжди помічає таку віддану любов.

9. Чого ми вчимося про родинні стосунки з прикладу Рут і Ноомі?

⁹ Чи Рут і Ноомі були справжньою сім’єю? У деяких культурах сім’ю вважають справжньою, тільки якщо в ній є чоловік, дружина, син, донька, дідусь, бабуся і так далі. Але приклад Рут і Ноомі вчить нас, що служителі Єгови можуть всім серцем полюбити тих, хто поряд, і створити теплу атмосферу доброти і любові навіть у маленькій або неповній сім’ї. Чи ви цінуєте свою сім’ю? Ісус сказав своїм послідовникам, що навіть одинокі люди можуть почуватися у християнському зборі наче в сім’ї (Марка 10:29, 30).

«Він один з тих, хто має право викупу»

10. Як Ноомі хотіла допомогти Рут?

¹⁰ Від жнив ячменю приблизно у квітні до жнив пшениці приблизно в червні Рут збирає залишки врожаю на полях Боаза. Минають тижні, і Ноомі, без сумніву, обдумує, що́ може зробити для своєї любої невістки. Коли вони жили в Моаві, Ноомі була впевнена, що ніколи не зможе допомогти Рут знайти чоловіка (Рут 1:11—13). Тепер же у неї з’являється надія. Вона каже Рут: «Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку» (Рут 3:1). У ті часи було прийнято, що батьки шукали дітям подружніх партнерів, а Рут стала для Ноомі справжньою донькою. Вона хоче знайти для Рут «місце спочинку» — безпечний прихисток у домі чоловіка. Але що ж може зробити Ноомі?

11, 12. а) Яку грань Божого Закону Ноомі мала на думці, назвавши Боаза тим, хто має право викупу? б) Як поставилась Рут до задуму своєї свекрухи?

¹¹ Коли Рут вперше згадала Боаза, Ноомі сказала: «Близький нам той чоловік,— він із наших родичів [«один з тих, хто має право викупу», НС]» (Рут 2:20). Що це означало? У Божому Законі містилися сповнені любові постанови щодо сімей, які внаслідок бідності чи смерті одного з членів переживали важкі часи. Якщо жінка ставала вдовою, не маючи дітей, вона опинялася в особливо тяжкій ситуації, тому що ім’я її чоловіка, його потомство, було втрачене для майбутніх поколінь. Однак Божий Закон дозволяв брату чоловіка одружитися із вдовою, щоб вона могла народити спадкоємця, який би носив ім’я померлого чоловіка і дбав про сімейну власністьb. (Повт. 25:5—7).

¹² У Ноомі з’явився задум. Можемо уявити, як у молодої жінки широко відкриваються очі від здивування, коли свекруха розповідає, що задумала. Мабуть, Рут поки не до кінця знає ізраїльський закон, і деякі його звичаї досі їй невідомі. Однак вона дуже поважає Ноомі, тому ловить кожне її слово. Можливо, Рут здається, що, зробивши за порадою Ноомі, вона опиниться в незручному, а то й принизливому становищі. Але вона погоджується з Ноомі та покірно відповідає: «Усе, що ти кажеш мені, я зроблю» (Рут 3:5).

13. Чого ми вчимося з того, що Рут прийняла пораду від старшої людини? (Дивіться також Йова 12:12).

¹³ Іноді молодим людям важко послухатися поради старших або тих, хто має більше досвіду. Дехто вважає, що старші люди не розуміють, з якими проблемами і труднощами стикається молодь. Приклад скромності, який показала Рут, вчить нас: якщо ми прислухаємося до мудрих порад старших осіб, які нас люблять і бажають найкращого, то це піде нам на добро. (Прочитайте Псалом 71:17, 18). Але що порадила Ноомі і чи пішло Рут на добро те, що вона її послухалась?

Рут на току

14. Що таке тік і як на ньому працювали?

¹⁴ Того вечора Рут іде на тік. Тік — це рівний утрамбований майданчик, на якому селяни молотили й віяли зерно. Він зазвичай розташовувався на схилі чи верхів’ї пагорба, де пообідньої або вечірньої пори дули сильні вітри. Щоб відділити зерно від полови і соломи, робітники вилами або великими лопатами підкидали його догори, і вітер розвіював легку полову, а важке зерно падало на землю.

15, 16. а) Що відбувається на току після того, як Боаз закінчив працювати того дня? б) Як Боаз виявив, що при його ногах лежить Рут?

¹⁵ Рут збоку спостерігає, як під вечір працівники закінчують роботу. Вдень Боаз наглядав, як віють його збіжжя, і під кінець дня на току виросла велика купа зерна. Ситно поївши, він лягає біля купи. Очевидно, люди ночували біля свого зерна, щоб захистити дорогоцінний врожай від злодіїв. Рут бачить, що Боаз вкладається спати. Прийшов час виконати план Ноомі.

¹⁶ Рут підкрадається ближче, її серце шалено б’ється. Вона бачить, що чоловік міцно заснув. Як наказала їй Ноомі, вона підходить, відкидає покривало з його ніг, лягає і починає чекати. Минає якийсь час. Для Рут він, мабуть, здається вічністю. Нарешті, близько опівночі, Боаз заворушився. Тремтячи від холоду, він нахиляється вперед, очевидно, для того щоб накрити собі ноги. Але відчуває, що в його ногах хтось лежить. У розповіді говориться: «Аж ось жінка лежить у приніжжі його» (Рут 3:8).

17. Які два важливі факти не беруть до уваги ті, хто вважає поведінку Рут неприйнятною?

¹⁷ Він запитує: «Хто ти?» Рут відповідає, можливо, з тремтінням в голосі: «Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич [«маєш право викупу», НС]» (Рут 3:9). Деякі сучасні коментатори Біблії намагаються довести, ніби в діях і словах Рут був сексуальний підтекст, але вони не беруть до уваги двох простих фактів. По-перше, Рут діяла за тогочасними звичаями, багато з яких незрозумілі для нас. Тож було б неправильно розглядати її дії крізь призму сучасних спотворених норм моралі. По-друге, з відповіді Боаза чітко видно, що він вважав поведінку Рут високоморальною і гідною похвали.

18. Як Боаз заспокоїв Рут і про які два вияви її доброти він згадав?

¹⁸ Боаз починає говорити, і лагідний тон його голосу, без сумніву, заспокоює Рут. Він каже: «Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка... ліпша від першої,— що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті» (Рут 3:10). Говорячи про «першу ласку», Боаз має на увазі, що Рут виявила віддану любов до Ноомі: вона прийшла з нею в Ізраїль і дбає про неї. «Останню ласку» Рут виявляє тепер. Боаз каже, що така молода жінка, як Рут, могла б шукати чоловіка серед молодших, чи то багатих, чи то бідних. Проте вона хотіла зробити добро не лише Ноомі, але також її померлому чоловікові, продовживши його рід у нього на батьківщині. Неважко зрозуміти, що Боаза вразила саможертовність молодої жінки.

19, 20. а) Чому Боаз одразу не запропонував Рут одружитися? б) Як Боаз виявив доброту до Рут і показав, що дбає про її репутацію?

¹⁹ Далі Боаз говорить: «А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі,— бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна» (Рут 3:11). Він зрадів, що має можливість одружитися з Рут, і, мабуть, не дуже здивувався, що вона попросила його скористатися правом викупу. Однак Боаз був праведним і не керувався лише власними бажаннями. Боаз розповідає, що є ближчий за нього родич померлого чоловіка Ноомі, який має право викупу, і що він запропонує тому родичеві одружитися з Рут.

²⁰ Боаз каже Рут прилягти й відпочити до світанку, а потім непомітно піти з току. Він хоче захистити свою і її репутацію, аби люди помилково не подумали, що вчинено неморальність. Рут знову лягає в його ногах; напевно, вона вже не тривожиться, адже Боаз так лагідно відповів на її прохання. Потім, ще затемна, Боаз щедро насипає ячменю в її накидку і жінка йде до Віфлеєма. (Прочитайте Рут 3:13—15).

21. Чому Рут названа «жінкою чеснотною» і як наслідувати її приклад?

²¹ Як же, мабуть, приємно Рут роздумувати над словами Боаза, який сказав, що всі люди вважають її «жінкою чеснотною». Безперечно, вона здобула таку репутацію головно завдяки тому, що прагнула пізнати Єгову і служити йому. Вона також виявила уважність і велику доброту до Ноомі та її народу, коли охоче прийняла спосіб життя і звичаї, які, без сумніву, були їй незнайомі. Наслідуючи віру Рут, ми будемо глибоко поважати інших людей, їхній спосіб життя і звичаї. Тоді ми здобудемо таку ж репутацію, яку мала Рут.

«Місце спочинку» для Рут

22, 23. а) Що міг означати подарунок Боаза? (Дивіться примітку). б) До чого Ноомі заохотила Рут?

²² «Як справа [буквально «хто ти»], дочко моя?» — питає Ноомі, коли Рут повертається додому. Можливо, Ноомі поставила таке запитання, тому що не впізнала Рут у темряві. Але, мабуть, вона також хотіла довідатись, чи змінилося вдовине становище Рут, чи з’явилась у неї надія на одруження. Рут швидко розповідає свекрусі про свою зустріч з Боазом. А ще вона передає від Боаза щедрий подарунок ячменюc (Рут 3:16, 17).

²³ Ноомі дає Рут мудру пораду — залишатись того дня вдома і не йти на поля збирати колоски. Вона запевняє Рут: «Той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні» (Рут 3:18).

24, 25. а) Як Боаз показав, що є праведною і несамолюбною людиною? б) Які благословення отримала Рут?

²⁴ Ноомі мала рацію. Боаз іде до брами міста, де зазвичай зустрічаються міські старійшини, і чекає, поки проходитиме ближчий родич Ноомі. Перед свідками Боаз пропонує йому використати право викупу, одружившись з Рут. Але той чоловік відмовляється, сказавши, що так він знищить власний спадок. Потім біля міської брами Боаз при свідках заявляє, що використає право викупу — відкупить маєток Елімелеха, померлого чоловіка Ноомі, та одружиться з Рут, вдовою Елімелехового сина Махлона. Боаз висловлює сподівання, що так він «поставить ім’я померлому на спадкові його» (Рут 4:1—10). Боаз був праведною і несамолюбною людиною.

²⁵ Боаз одружується з Рут. Далі ми читаємо: «Господь дав їй вагітність,— і вона породила сина». Жінки Віфлеєма благословляють Ноомі і хвалять Рут за те, що вона стала для Ноомі ліпшою за сімох синів. З Біблії ми дізнаємося, що син Рут став прародичем великого царя Давида (Рут 4:11—22). А Давид був прародичем Ісуса Христа (Матв. 1:1)d.

26. Про що нагадує приклад Рут і Ноомі?

²⁶ Єгова рясно поблагословив Рут, а також Ноомі, яка няньчила її сина і виховувала його наче власну дитину. Історія цих двох жінок — яскравий приклад того, що Єгова дбає про людей, які віддано служать йому разом з його вибраним народом і смиренно трудяться, забезпечуючи своїх домашніх. Бог завжди винагороджує своїх вірних служителів, таких, як Боаз, Ноомі та Рут.