23. Про що тепер думала Рут і що передбачав Мойсеїв закон стосовно вбогих? (Дивіться також примітку).

²³ Тепер Рут думала, як найліпше подбати про Ноомі та про себе. Вона довідалася, що, згідно з Законом Єгови, вбогі ізраїльтяни могли мати найнеобхідніше для прожиття. Їм дозволялося приходити на поле в час жнив і збирати те, що залишалося за женцями, а також те, що не було вижате по краях поляb (Лев. 19:9, 10; Повт. 24:19—21).

24, 25. Що зробила Рут, коли випадково прийшла на поля Боаза, і якою була праця збирання колосків?

²⁴ У квітні місяці настав час збору ячменю. Рут вийшла в поля довідатись, хто дозволив би їй назбирати трохи зерна. Вона випадково прийшла на поле Боаза — заможного родича померлого чоловіка Ноомі. Хоча за Законом Рут мала право збирати зерно, вона все ж попросила дозволу на це в одного з Боазових робітників, який наглядав за женцями. Він їй дозволив (Рут 1:22—2:3, 7).

²⁵ Отже, Рут взялась до роботи. Вона пішла за женцями, які жали ячмінь крем’яними серпами. Те, що падало на землю або залишалося незжатим, вона збирала і відносила в місце, де пізніше можна було це вимолотити. Така праця копітка і важка. Особливо важко стає, коли сонце вже високо. Але Рут працювала, не розгинаючи спини, і зупинялась лише для того, аби витерти піт з чола й трохи поїсти «в домі», тобто в тимчасовому укритті, яке давало тінь.

26, 27. Якою людиною був Боаз і як він поставився до Рут?

²⁶ Рут не хотіла звертати на себе увагу. Але Боаз таки побачив її та запитав про неї свого робітника. Боаз був вірним Богові чоловіком, він вітався зі своїми робітниками, серед яких могли бути навіть чужинці, такими словами: «Господь з вами!» Вони відповідали подібно. Цей богобоязливий літній чоловік по-батьківськи зацікавився Рут (Рут 2:4—7).

²⁷ Він назвав її дочкою і запропонував знову прийти на його поле збирати зерно. Він порадив їй триматися ближче до молодих жінок з його родини, аби ніхто з робітників не чіпав її. Боаз також подбав про те, щоб вона мала що їсти на полі. (Прочитайте Рут 2:8, 9, 14). Але передусім, він старався хвалити її та підбадьорювати.

28, 29. а) Яку репутацію мала Рут? б) Як ви, подібно до Рут, можете шукати сховку в Єгови?

²⁸ Коли Рут запитала Боаза, чим вона, чужинка, заслужила в нього такої ласки, він відповів, що чув про її любов до Ноомі. Очевидно, Ноомі хвалила свою невістку серед жінок Віфлеєма. Про це почув теж Боаз. Він знав, що Рут почала служити Єгові, бо сказав: «Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його» (Рут 2:12).

²⁹ Як же підбадьорили Рут ці слова. Вона вирішила знайти сховок під крильми Бога Єгови, наче пташеня у гнізді під захистом крил своєї матері. Рут була вдячна Боазові за ці теплі слова. Вона продовжувала працювати аж до вечора (Рут 2:13, 17).

30, 31. Чого ми вчимося від Рут про те, як ставитись до праці, виявляти вдячність та віддану любов?

³⁰ Рут залишила всім нам чудовий зразок віри, адже ми живемо в часи, коли важко зводити кінці з кінцями. Вона була вдячною жінкою і не вважала, що інші зобов’язані для неї щось робити. Вона не соромилась довго і тяжко працювати заради Ноомі, хоча така праця не була престижною. Рут з радістю прийняла і застосувала мудрі поради Боаза. А найважливіше: вона знала, що справжнім сховком для неї є її небесний Батько, Бог Єгова.