Під час заборони Гаспар Нійонгіра працював водієм вантажівки, тому часто їздив до Найробі і, повертаючись, таємно ввозив у Руанду наші публікації. Він ховав їх у прикріпленому до вантажівки ящику, де вміщалось шість картонних коробок літератури.

Ось що розповідає брат Нійонгіра: «Я зробив прибудову до свого будинку, і там таємно проводились зібрання. А літературу ми клали у кульки, закопували в землю і зверху насипали вугілля».