• Руанда
    Щорічник Свідків Єгови 2012

    • ПОВЕРНЕННЯ НА БАТЬКІВЩИНУ

      Гаспар Руакабубу, руандієць за походженням, працював механіком на мідних копальнях у Конго. Він пригадує: «У 1974 році я відвідав Школу служіння Царству в місті Колвезі. Один з інструкторів, Майкл Поттедж, сказав, що філіал у Кіншасі шукає старійшину-руандійця, охочого повернутись у рідну країну, щоб допомагати в праці проповідування. Я не знав, що відповісти, і пообіцяв порозмовляти зі своєю дружиною Мелані.

      У той час мій бос з копалень запропонував мені поїхати до Німеччини на навчання. Він цінував мене як працівника і постійно піднімав мені зарплату. Незважаючи на це, ми з дружиною довго не думали і вже за кілька днів знали, як повестися. Я сказав брату Поттеджу, що готовий повернутися до Руанди. Щоправда, бос не міг мене зрозуміти. “Чому не можна бути Свідком Єгови тут? — допитувався він.— Навіщо тобі їхати до Руанди?” Навіть деякі брати з добрих спонук переконували мене залишитися. Вони казали: “У тебе ж четверо дітей! Прочитай Луки 14:28—30, сядь і добре подумай”. Але ми не вагалися.

      Мій бос оплатив нам політ до Руанди, і в травні 1975 року ми прибули до Кігалі. Там ми зняли хатину, стіни і підлога якої були з глини. Звичайно, вона дуже відрізнялась від сучасного будинку, який в Конго надавала нам копальня. Та все ж ми підготували себе до цього і не збиралися відступати».

      Оскільки спеціальні піонери з інших країн спілкувалися мовою суахілі, багато хто думав, що вони прибули в Руанду навчати місцевих мешканців цієї мови. Але люди змінили думку, коли приїхав Гаспар з сім’єю і став проповідувати про Царство, послуговуючись Біблією на мові кіньяруанда.

      Крім того, брат Руакабубу переклав мовою кіньяруанда 32-сторінкову брошуру «Ця добра новина Царства». Вона вийшла 1976 року і дуже сподобалась багатьом. Її читали в автобусах і на вулицях, а вживання Божого імені в ній стало темою численних розмов.